Єдиний унікальний номер 722/2252/25
Номер провадження 2-о/722/105/25
26 листопада 2025 року Сокирянський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді Суського О.І.
секретаря судових засідань Сімак О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Сокиряни цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , поданою від її імені адвокатом Гуйван Наталією Іванівною, заінтересована особа: Сокирянська міська рада Дністровського району Чернівецької області про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,-
ОСОБА_1 звернулася через представника - адвоката Гуйван Н.І. до Сокирянського районного суду Чернівецької області з вказаною вище заявою.
В обґрунтування заяви вказує, що заявниця, ОСОБА_1 отримала з ІНФОРМАЦІЯ_1 сповіщення сім'ї № НОМЕР_1 від 15.09.2025 рокув якому повідомили, що її чоловік, солдат ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 гранатометник 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу 7 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_3 , призваний на військову службу по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_3 ( ОСОБА_3 ) 24.03.2025 року, при виконанні бойового завдання за призначенням під час воєнних дій на території України поблизу н.п. Олександроград Волноваського району Донецької області, виконуючи службові обов'язки, пов'язані з захистом Батьківщини, зник безвісти 08 вересня 2025 року.
Заявниця проживала зі своїм цивільним чоловіком ОСОБА_2 з березня 2015 року однією сім'єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу, мали взаємні права та обов'язки, разом виховували доньку заявниці від попередніх стосунків - ОСОБА_4 2012 року народження, яка з 3-х річного віку вважає ОСОБА_5 своїм батьком, були пов'язані спільним побутом та фінансовими питаннями, що підтверджується доданими до заяви документами. Натомість, шлюб у встановленому законом порядку між ними зареєстрований не був, оскільки вважали що в силу віку і досвіду попередніх стосунків не обов'язково реєструвати шлюб, головне розуміння, любов і повага в сім'ї, дітей спільних не планували, їх і не було. З початку спільного проживання цивільний чоловік заявниці прийняв її доньку, піклувався про неї, як про свою рідну. Дівчинка також з любов'ю і повагою ставилася до батька і любила його як рідного. Вони разом проводили час, гуляли, відпочивали, робили уроки, ділились секретами, дівчинка навіть хотіла щоб вітчим усиновив її. Навіть коли чоловік заявниці проходив військову службу він постійно спілкувався по телефону з донькою, присилав їй свої фото, відео, розповідав як проходить його служба.
Заявниця зазначає, що з метою встановлення інформації щодо місця перебування, статусу її цивільного чоловіка, надання будь-яких матеріалів службового розслідування зверталася до ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак у наданні інформації останній відмовлено, у зв'язку із відсутністю факту підтвердження родинних стосунків. Крім того, заявниця позбавлена можливості звернутися із заявою про внесення інформації про зникнення чоловіка до Єдиного реєстру досудових розслідувань, до Реєстру зниклих безвісти осіб, із запитом до Міжнародного Комітету Червоного Хреста України та інших організацій, які займаються пошуком зниклих безвісти військовослужбовців.
А тому встановлення даного факту необхідне для набуття заявницею та її донькою, статусу члена сім'ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, в розумінні вказаного Закону, та відповідно, забезпечення реалізації нею своїх прав. Заявниця та її донька є єдиними членами сім'ї зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_2 , батьки останнього давно померли, рідних дітей не має.
Враховуючи викладені обставини, просить суд встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу із ОСОБА_2 починаючи з березня 2015 року, оскільки такий документ надасть змогу заявниці безперешкодно займатися пошуками чоловіка шляхом звернення до різних організацій та органів, яким надано повноваження щодо розгляду таких питань, підтримувати листування із вказаними суб'єктами, звертатися до медичних закладів, брати участь у всіх можливих заходах по розшуку ОСОБА_6 як особи, зниклої безвісти за особливих обставин, відповідно до Закону України «Про правовий статус осіб зниклих безвісті» у разі його знаходження у шпиталі в непридатному стані - остання офіційно матиме допуск до чоловіка із можливістю догляду за ним, у разі знаходження в морзі - остання офіційно матиме можливість взяти участь у впізнанні.
Ухвалою судді Сокирянського районного суду Чернівецької області від 09.11.2025 року у справі відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду, а також у справі витребувано докази: відомості про наявність актових записів щодо батьків, дружини та дітей ОСОБА_2 .
Заявник ОСОБА_1 та її представник у судове засідання не з'явилися, однак представник заявника - адвокат Гуйван Н.І. подала до суду заяву про розгляд справи без її присутності та присутності заявника. Заявлені вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити.
Представник заінтересованої особи в судове засідання також не з'явився, проте через підсистему «Електронний суд» надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі за наявними у справі матеріалами, проти заяви не заперечує.
Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, дав оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об'єктивному та всебічному з'ясування обставин справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з нижченаведених підстав.
Згідно зі ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі
Згідно положень ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ст.293 ЦПК України суди розглядають в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Судом встановлено, що згідно копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 виданого 08.04.2005 року Яворівським РВ УМВС України у Львівській області та картки платника податків, прізвище, ім'я та по батькові заявника зазначені як ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Згідно довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб №344 від 22.09.2025 року, виданої Шебутинецьким старостинським округом Сокирянської міської ради Дністровського району Чернівецької області встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 , 1969 р.н. - заявниця; ОСОБА_2 , 1978 р.н. - співмешканець та ОСОБА_7 , 2012 р.н. - дочка.
Як вбачається із копії акту обстеження матеріально-побутових умов проживання №343 від 22.09.2025 року складеного комісією у складі старости, інспектора-землевпорядника, сусідів та в присутності власника будинку ОСОБА_1 , обстежено умови проживання сім'ї за адресою: АДРЕСА_1 з метою встановлення факту проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено, що згідно даних погосподарського обліку Шебутинецького старостинського округу в житловому приміщенні за вище зазначеною адресою зареєстровані за період з 2021 року по даний час: ОСОБА_1 , 1969 р.н. - заявниця; ОСОБА_8 , 1978 р.н. - співмешканець заявника; ОСОБА_7 , 2012 р.н. - дочка заявниці. Також встановлено, що ОСОБА_2 за свідченнями сусідів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 з середини літа 2021 року до моменту призову на військову службу до лав ЗСУ, дійсно проживав за даною адресою разом з співмешканкою та її донькою.
Відповідно до копії паспорта громадянина України № НОМЕР_5 виданого 17.05.2021 року, орган, що видав 5319, картки платника податків та довідки №426 виданої 25.08.2021 року Шебутинецьким старостинським округом Сокирянської міської ради Дністровського району Чернівецької області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 .
В судовому засіданні встановлено, що заявниця отримала сповіщення за вих. №2/7264 від 15.09.2025 року, від начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 , яке було направлено на її ім'я, як цивільній дружині, про те, що солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , гранатометник 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу 7 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_3 , зник безвісти 08.09.2025 року при виконанні бойового завдання за призначенням під час воєнних дій на території України поблизу населеного пункту Олександроград, Волноваського району, Донецької області.
З відповіді Сокирянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Дністровському районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 09.10.2025 року за №481/36.4-13 вбачається, що у архіві відділу відсутні актові записи про народження, шлюб, народження дітей відносно ОСОБА_2 .
Згідно із ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У відповідності до положень ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Положеннями ч.1 ст.19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно з ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п.5 ч.1ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Відповідно до ч.2 ст.3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Пунктом 6 рішення Конституційного Суду від 03 червня 1999 № 5-рп/99 установлено, що до членів сім'ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т. п.
Згідно з частинами першою, другою статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них прав та обов'язків подружжя.
Відповідно до ч.1 ст.36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
Згідно зі ст.74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.
Правило статті 74 СК України, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.
Крім того, для визначення осіб як таких, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, для вирішення майнового спору на підставі ст.74 СК України, суд повинен встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу в період, протягом якого було придбано спірне майно.
Отже, проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов'язків, зокрема права спільної сумісної власності на майно.
Визнання майна таким, що належить на праві спільної сумісної власності жінці та чоловікові, які проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, відбувається шляхом встановлення факту проживання однією сім'єю, ведення спільного побуту, виконання взаємних прав та обов'язків.
Відповідно до статей 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи в межах вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Доказування не можуть ґрунтуватись на припущеннях.
Встановлення факту проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу передбачає доведення перед судом факту їх спільного проживання, наявності у них спільного побуту, виникнення між ними у зв'язку із цим взаємних прав та обов'язків, притаманних подружжю. Під спільним проживанням слід розуміти постійне фактичне мешкання чоловіка та жінки за однією адресою, збереження ними у такому житлі переважної більшості своїх речей, зокрема щоденного побутового вжитку, сприйняття ними цього місця проживання як свого основного, незалежно від того, що будь-хто із них за особливістю своєї роботи/служби зумовлений тривалий час бути відсутнім за цим місцем проживання (несення військової служби, вахтовий метод роботи).
Спільний побут, в свою чергу, передбачає ведення жінкою та чоловіком спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільна участь в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, піклування чоловіка та жінки один про одного/надання взаємної допомоги тощо.
До прав та обов'язків, притаманних подружжю, слід віднести, зокрема, але не виключно, існування між чоловіком та жінкою, реалізацію ними особистих немайнових прав, передбачених главою 6 СК України, тощо. При цьому має бути встановлена і доведена саме сукупність вказаних усталених обставин та відносин, оскільки самі по собі, наприклад, факти перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки або спільна присутність їх на святах, або пересилання коштів, або періодичний спільний відпочинок, або проживання за однією адресою, факт реєстрації за такою адресою при відсутності інших наведених вище ознак не можуть свідчити, що між чоловіком та жінкою склались та мали місце усталені відносини, притаманні подружжю.
Наведені правові висновки суду повністю узгоджуються із правовими позиціями, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц, постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 244/4801/13-ц, від 28 листопада 2018 року у справі № 127/11013/17, від 16 січня 2019 року у справі № 343/1821/16-ц, від 27 лютого 2019 року у справі № 522/25049/16-ц, від 27 березня 2019 року у справі № 354/693/17-ц, від 17 квітня 2019 року у справі № 490/6060/15-ц, від 15 серпня 2019 року у справі № 588/350/15, від 23 вересня 2019 року у справі № 279/2014/15-ц, від 10 жовтня 2019 року у справі № 748/897/18, від 11 грудня 2019 року у справі № 712/14547/16-ц, від 12 грудня 2019 року у справі № 490/4949/17, від 18 грудня 2019 року в справі № 761/3325/17-ц, від 24 січня 2020 року у справі № 490/10757/16-ц, від 09 листопада 2020 року у справі № 757/8786/15-ц та від 03 листопада 2022 року у справі № 361/4744/19.
Взаємність прав та обов'язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов'язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно-правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з'ясування місця і часу такого проживання. Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім'єю спрямоване на довготривалі відносини (постанова Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 643/6799/17 (провадження № 61-1623св19)).
Належними і допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу можуть бути, зокрема, але не виключно: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із «подружжя»; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, міських рад про спільне проживання та ведення господарства та ін. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 524/10054/16 (провадження № 61-21748св18).
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-1026цс15 майно, набуте під час спільного проживання особами, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі між собою, є об'єктом їхньої спільної сумісної власності, якщо: 1) майно придбане внаслідок спільної праці таких осіб як сім'ї (при цьому спільною працею осіб слід вважати їхні спільні або індивідуальні трудові зусилля, унаслідок яких вони одержали спільні або особисті доходи, об'єднані в майбутньому для набуття спільного майна, ведення ними спільного господарства, побуту та бюджету); 2) інше не встановлено письмовою угодою між ними. У зв'язку із цим суду під час вирішення спору щодо поділу майна, набутого сім'єю, слід установити не лише факт спільного проживання сторін у справі, а й обставини придбання спірного майна внаслідок спільної праці.
Для встановлення спільного проживання однією сім'єю до уваги беруться показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки, фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім'ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо.
Показання свідків та спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду: від 12 грудня 2019 року у справі № 466/3769/16 (провадження № 61-5296св19), від 27 лютого 2019 року у справі № 522/25049/16-ц (провадження № 61-11607св18), від 11 грудня 2019 року в справі № 712/14547/16-ц (провадження № 61-44641св18), від 24 січня 2020 року в справі № 490/10757/16-ц (провадження № 61-42601св18).
Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням спільного проживання, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів, є обов'язком суду при їх оцінці.
У цій справі, факт проживання однією сім'єю заявниці та зниклого безвісті військовослужбовця ОСОБА_2 ніким не оспорюється, відтак спір про право відсутній.
Суд вважає, що факт проживання однією сім'єю чоловіка та дружини без шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Заявниця у справі ОСОБА_1 , звертаючись до суду з вказаною заявою обґрунтовувала своє звернення тим, що вона проживала однією сім'єю з ОСОБА_2 , як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу з березня 2015 року по день, тобто по 08.09.2025 року коли він зрахується зниклим безвісті, та що встановлення факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу дасть заявниці можливість оформити в майбутньому свої права на користування пільгами, які передбачені законодавством для членів сім'ї безвісті зниклого воїна.
За таких обставин суд приходить до висновку про доцільність ухвалення рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту її проживання однією сім'єю з ОСОБА_2 , як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, доведеною і такою, що підлягає задоволенню згідно зі ст.315 ЦПК України, оскільки заявлені вимоги ґрунтуються на вимогах закону, та доказів порушення прав, свобод і інтересів інших осіб, матеріали справи не містять.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268,315-318, 354 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Сокирянська міська рада Дністровського району Чернівецької області про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу - задовольнити.
Встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу у період з березня 2015 року по 08.09.2025 року.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Сокирянський районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: