19.12.2025 Суддя Саркісян О. А.
Справа № 644/3043/24
Провадження № 2/644/1413/25
19 грудня 2025 року м. Харків
Індустріальний районний суд м.Харкова в складі:
головуючого - судді Саркісян О.А.,
за участю секретаря - Мухіна Є.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу №644/3043/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів позики,
Позивач, через систему Електронний суд», звернулась до суду з зазначеним позовом, в якому просить: визнати недійсними договори позики, укладені між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а саме: договір позики від 11.10.2017 р. на суму 37 000 (тридцять сім тисяч) доларів США та боргову розписку від 11.10.2017 р. на суму 37 000 (тридцять сім тисяч) доларів США; договір позики від 24.03.2017 р. на суму 70 000 (сімдесят тисяч) гривень та боргову розписку від 24.03.2017 р. на суму 70 000 (сімдесят тисяч) гривень; договір позики від 24.03.2017 р. на суму 14 000 (чотирнадцять тисяч) євро; договір позики від 24.03.2017 р. на суму 41 500 (сорок одна тисяча п'ятсот) доларів США та боргову розписку від 24.03.2017 р. на суму 41 500 (сорок одна тисяча п'ятсот) доларів США та 14 000 (чотирнадцять тисяч) євро; договір позики від 23.03.2017 р. на суму 5000 (п'ять тисяч) доларів США та боргову розписку від 23.03.2017 р. на суму 5000 (п'ять тисяч) доларів США; договір позики від 26.01.2017 р. на суму 1 000 000 (один мільйон) гривень та боргову розписку на суму 1 000 000 (один мільйон) гривень; договір позики від 13.02.2017 р. на суму 10 000 (десять тисяч) доларів США та боргову розписку від 13.02.2017 р. на суму 10 000 (десять тисяч) доларів США.
У підготовчі засідання призначені на 07.08.2024 до 15 год, 14.10.2024 до 14 год., 09.12.2024 до 11 год, 30.01.205 до 10-30 год., 09.04.2025 до 14-00 год., 16.06.2025 до 12-30 год, 11.08.2025 до 09-40 год., 25.09. 2025 до 10-30 год, 15.10.2025 до 08-00 год, позивач жодного разу не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
15.10.2025 ухвалою Індустрального районного суду м. Харкова закрито підготовче провадження по зазначеній вище справі та призначенодо судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 03.12.2025 до 14-00 год.
У судове засідання призначене на 03.12.2025 року до 14-00 год. позивач не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи була повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомила; на 19.12.2025 року до 09-20 год. позивач не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи була повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомила.
Суд зазначає, що представник позивача - адвокат Мірошниченко А.М. є користувачем підсистеми «Електронний суд».
Заяви про розгляд справи за її відсутності позивачем до суду також подано не було.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно ч. 4 ст. 44 ЦПК України суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Відповідно до ч.2 ст.43 ЦПК України учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позивач зловживає своїми процесуальними правами.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Виходячи з цього, суд вважає, що позивач, будучи ініціатором даного судового провадження, обізнана про розгляд справи, однак не скористалася правом участі у судових засіданнях, не з'являючись до суду та не проявляючи зацікавленості в розгляді справи.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків.
Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.
В свою чергу вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справи є обов'язком держави.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Водночас, неявки позивача, неявки представника позивача у судові засідання спричиняє затягування строків розгляду справи, що є порушенням як положень Цивільного процесуального кодексу України, так і п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якого кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.
Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").
Аналіз приведеного вище свідчить про те, що саме позивач не проявляє зацікавленості у розгляді справи, не з'являючись у судові засідання сама та через свого представника.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В свою чергу ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Суд враховує, що з точки зору процесуального законодавства суд не зобов'язаний врахувати поважність причин повторної неявки позивача до суду.
Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи.
Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності.
Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Виходячи з цього та викладеного вище, суд приходить до висновку про залишення позову без розгляду.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи
Оскільки належним чином повідомлена позивач повторно не з'явилась в судове засідання, вона та представник були належним чином та своєчасно повідомлені про судові засідання, заяви про розгляд справи у її відсутність не подала,суд вважає за необхідне залишити позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів позики - без розгляду.
За таких обставин, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд-
Позовну ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів позики - залишити без розгляду.
Роз'яснити ОСОБА_1 ,що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, він має право звернутися до суду повторно.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.
Суддя О.А. Саркісян