Справа№ 953/8587/25
н/п 3/953/2432/25
"22" грудня 2025 р. м. Харків
Суддя Київського районного суду м. Харкова Власова Ю.Ю.,
секретар судового засідання Тютюнова Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові об'єднану справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП,
1. Зміст протоколу про адміністративне правопорушення.
1.1. ОСОБА_1 , 08.08.2025 о 23-20 годині, по вул. Тюрінській 45 у м. Харкові, керував транспортним засобом Ford, державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки ТЗ за допомогою газоаналізатора ALKOTEST DRAGER 7510, результат 0,69 проміле. Не погодившися із результатами огляду, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я відмовився.
Своїми діями ОСОБА_1 допустив порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 N 1306 (далі ПДР), а саме: «Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.».
Крім того ОСОБА_1 , 09.08.2025 об 00:11 годині, по вул. Раєвської, 10 у м. Харкові, керував транспортним засобом Ford, державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки ТЗ за допомогою газоаналізатора ALKOTEST DRAGER 6820 та у закладі охорони здоров'я КНП ХОР ОНД відмовився.
Своїми діями ОСОБА_1 допустив порушення вимог п. 2.5 ПДР, а саме: «Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.».
1.2. Дії ОСОБА_1 , які полягали у порушенні вимоги п. 2.5 ПДР, кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) за ознаками відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
1.3. Зазначені обставини зафіксовані у протоколах про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 416917 від 08.08.2025 та ЕПР1 № 416951 від 09.08.2025.
2. Узагальнені позиції учасників судового провадження.
2.1. У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , належним чином повідомений про час і місце судового розгляду, не прибув.
У судовому засіданні захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Бабаскін К.С. просив провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, оскільки він є діючим військовослужбовцем, проходить військову службу за мобілізацією, а ініціювання проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння здійснено працівниками поліції з порушенням вимог діючого законодавства.
3. Релевантне законодавство.
Відповідно до преамбули Закону України від 30.06.1993 N 3353-XII «Про дорожній рух» (далі Закон N 3353-ХІІ) цей Закон визначає правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров'я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища.
Закон регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (стаття 1 Закону N 3353-ХІІ).
Учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин.
Учасники дорожнього руху зобов'язані, окрім іншого, знати і неухильно дотримувати вимог цьогоЗакону, ПДР та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху (ч.ч. 1, 2, 5 ст. 14 Закону N 3353-ХІІ).
Пунктом 1.1 ПДР встановлено, що ці Правила відповідно доЗакону N 3353-ХІІвстановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п.п. 1.3, 1.9 ПДР).
Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. ч. 1 та 2 статті 260 КУпАП у випадках, прямо передбачених законами України, допускається відсторонення осіб від керування транспортними засобами та огляд на стан алкогольного сп'яніння. Порядок відсторонення осіб від керування транспортними засобами та огляд на стан алкогольного сп'яніння визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Законом від 13.12.2022 № 2839-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці», КУпАП доповнено спеціальною нормою - статтею 266-1 «Огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції».
Тобто, направлення/огляд зазначених осіб на стан алкогольного сп'яніння має відбуватися лише у відповідності до цих положень Кодексу.
Положеннями ст. 266-1 КУпАП унормовано, що військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
У разі незгоди військовозобов'язаного та резервіста під час проходження зборів, а також військовослужбовця Збройних Сил України на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, уповноваженими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Складення висновків у закладі охорони здоров'я за результатами огляду військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проводиться у присутності посадової особи, уповноваженої на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення.
Під час проведення огляду військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів уповноважена посадова особа застосовує спеціальні технічні засоби відеозапису, а в разі їх відсутності або неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У випадку застосування спеціальних технічних засобів відеозапису матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Порядок направлення військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду здійснюється впорядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
На виконання вимог частини 7 ст. 266-1 КУпАП постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2024 № 32 затверджено Порядок направлення військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду (далі - Порядок № 32).
Так, відповідно до п. 3 Порядку № 32 огляду підлягають військовослужбовці/військовозобов'язані, щодо яких є підстави вважати, що вони виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин (установ, закладів) у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд військовослужбовців/військовозобов'язаних проводиться посадовою особою, уповноваженою на його проведення начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу) Збройних Сил, іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення (далі - уповноважена посадова особа), з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби унормовано положеннями Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII)
Відповідно до ч. 1 статті 24 цього Закону початком проходження військової служби вважається: (1) день відправлення у навчальну частину (центр) з територіального центру комплектування та соціальної підтримки (збірного пункту) - для громадян, направлених для проходження базової військової служби; (2) день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов'язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації; (3) день призначення на посаду курсанта закладу фахової передвищої військової освіти, вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних; (4) день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; (5) день зарахування до списків особового складу військової частини - для громадян України, які проходять службу у військовому резерві за контрактом, зараховані під час такої служби до військового оперативного резерву та призиваються на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період; (6) день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України - для громадян України, які зараховані до військового оперативного резерву після їх звільнення з військової служби та призиваються на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Військова служба призупиняється для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували із Збройних Сил України та інших військових формувань або добровільно здалися в полон, якщо інше не визначено законодавством (ч. 2ст. 24 Закону № 2232-XII).
Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України (ч. 3 ст. 24 Закону № 2232-XII).
Відповідно до ч. 4 ст. 24 цього Закону військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: (1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); (2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; (3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); (4) під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою; (5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Слід зазначити, що частиною 1 ст. 15 КУпАП визначено, що військовослужбовці несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху зазначені особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
Частиною 2 ст. 15 КУпАП унормовано, що за вчинення військових адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть відповідальність, передбаченуглавою 13-Бцього Кодексу, за умови, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.
Так, положеннями ч. 3 ст. 172-20 КУпАП глави 13-Б КУпАП передбачена відповідальність за виконання військовослужбовцями обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, в умовах особливого періоду.
Відповідальністю за таке правопорушення є накладення штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
Таким чином, у разі наявності у працівників поліції обґрунтованих підстав для проведення огляду військовослужбовця на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, такий огляд проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, яким УПП в Харківській області ДПП не являється.
У подальшому, відповідно до положень абз. 39 п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП, уповноваженою на те посадовою особою органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України складається протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, тобто правопорушення, вчинене військовослужбовцем під час виконання ним службових обов'язків.
Такий протокол складається посадовою особою органів управління Військової служби правопорядку на місці вчинення правопорушення, а у разі неможливості його скласти на місці вчинення правопорушення, військовослужбовець може бути доставлений в підрозділ Військової служби правопорядку у Збройних Силах України поліцейським, посадовою особою Військової служби правопорядку, військовослужбовцем. Доставлення військовослужбовця з числа кадрових співробітників розвідувального органу України при виконанні ним своїх службових обов'язків здійснюється тільки у присутності офіційного представника цього органу, що відповідає положеннями ч. 1 та ч. 10 ст. 259 КУпАП.
Наведені норми КУпАП також кореспондуються із положеннями п. 7) ч. 1 ст. 7 Закону України від 07.03.2002 № 3099-III «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України», а також ІНСТРУКЦІЇ про організацію патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства України від 10.10.2016 N 515, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.11.2016 за N 1429/29559, положеннями Глави 1, 2, та 3 Розділу VIII якої унормована спеціальна процедура проведення огляду військовослужбовця на стан сп'яніння та складення протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
4. Встановлені судом обставини.
08.08.2025 працівником УПП в Харківській області ДПП складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 416917, згідно якого, ОСОБА_1 , 08.08.2025 о 23-20 годині, по вул. Тюрінській 45 у м. Харкові, керував транспортним засобом Ford, державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки ТЗ за допомогою газоаналізатора ALKOTEST DRAGER 7510, результат 0,69 проміле. Не погодившися із результатами огляду, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я відмовився.
Крім того, 09.08.2025 працівником УПП в Харківській області ДПП складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 416951 згідно якого, ОСОБА_1 , 09.08.2025 об 00:11 годині, по вул. Раєвської, 10 у м. Харкові, керував транспортним засобом Ford, державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки ТЗ за допомогою газоаналізатора ALKOTEST DRAGER 6820 та у закладі охорони здоров'я КНП ХОР ОНД відмовився.
Особа ОСОБА_1 , який перебував у військовій формі та повідомив про те, що є діючим військовослужбовцем, працівниками поліції на місці зупинки ТЗ встановлена за військовим квитком НОМЕР_3 .
Як убачається із військового квитка НОМЕР_3 , довідки командира ВЧ НОМЕР_4 від 19.09.2025 та витягу із бойового розпорядження командира п'ятого батальйону обр ТРО № 72 від 15.09.2025, старший технік роти вогневої підтримки п'ятого батальйону ТРО ВЧ НОМЕР_4 солдат ОСОБА_1 з 22.06.2025 перебуває на військовій службі, приймає безпосередню участь в бойових діях та виконує бойові завдання підрозділу, пов'язані із перевезенням особового складу та озброєння на легковому та вантажному транспорті.
5. Мотиви і висновки суду.
Положеннями статті 62 Конституції України унормовано, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 «РОМАНАУСКАС ПРОТИ ЛИТВИ» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.
Положення ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).
Відповідно до статті 36 Закону України від 02/06/2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд забезпечує сталість та єдність судової практики в порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Реалізація вказаного завдання відбувається, зокрема, шляхом здійснення правосуддя, під час якого Верховний Суд згідно з пунктом 1 частини другої статті 36 зазначеного Закону та відповідними нормами процесуального законодавства, переглядаючи справи в касаційному порядку, у своїх рішеннях формулює висновки з питань правозастосування, орієнтуючи в такий спосіб суди на однакове застосування норм права.
Так, Верховний Суд у листі від 17.12.2025 № 748/0/158-25 щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, у яких особами, що притягаються до адміністративної відповідальності, є військовослужбовці, надав наступні роз'яснення з приводу кваліфікації керування військовослужбовцем під час виконання обов'язків військової служби транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, і відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, а також процедури такого огляду.
Верховний Суд зазначив, що адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, може бути вчинено в таких формах: (1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; (2) передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів; (3) відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною першою статті 172-20 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за такі діяння: (1) розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів; (2) появу таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння; (3) виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння; (4) відмову таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
З наведеного випливає, що діяння, передбачені частиною першою статті 130 КУпАП, крім передачі керування транспортним засобом, охоплюються об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого статтею 172-20 цього Кодексу, у формах виконання військовослужбовцями обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння та відмови від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, але лише за умови, якщо такі діяння вчинені військовослужбовцем безпосередньо під час виконання обов'язків військової служби.
Крім того, суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, є будь-яка осудна особа, яка керує транспортним засобом у віці, з якого настає адміністративна відповідальність, а передбаченого статтею 172-20 - військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів.
Згідно із частиною дев'ятою статті 1 Закону 2232-ХІІ військовослужбовці - це особи, які проходять військову службу, та вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, у випадках, передбачених частиною четвертою статті 24 цього Закону.
Таким чином, у разі керування військовослужбовцем під час виконання обов'язків військової служби транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або відмови від проходження відповідно до визначеного порядку огляду на стан сп'яніння, дії такої особи підлягають кваліфікації за статтею 172-20 КУпАП, яка є спеціальною нормою щодо військовослужбовців (розмежування за спеціальним суб'єктом).
Наявність у цій категорії адміністративних правопорушень спеціального суб'єкта - військовослужбовця під час виконання обов'язків військової служби зумовлює застосування спеціального порядку його огляду на стан алкогольного сп'яніння, встановленого статтею 266-1 КУпАП та Порядком № 32, відповідно до пункту 3 якого, огляду підлягають військовослужбовці/військовозобов'язані, щодо яких є підстави вважати, що вони виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин (установ, закладів) у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Як установлено судовим розглядом та підтверджується матеріалами справи особа, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем, тобто виконує обов'язки військової служби, і проведення його огляду на стан алкогольного сп'яніння ініційовано не посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, направлення останнього для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння та проведення такого огляду здійснено працівниками поліції із істотним порушенням Порядку № 32 та вимог ст. 266-1 КУпАП.
Відтак, з огляду на положення ч. 9 ст. 266-1 КУпАП, додані до протоколу докази слід визнати судом недопустимими, як такі, що отримані з порушенням встановленого законом порядку.
Означеного висновку суду матеріали справи не спростовують.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності у діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності, події і складу адміністративного правопорушення.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення (ст. 283 КУпАП).
Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 3) про закриття справи.
Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу (ч. 2 ст. 284).
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 130, ст.ст. 247, 251, 266-1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня винесення такої постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова складена і підписана 22.12.2025.
Суддя Ю.Ю. Власова