справа № 619/6185/25
провадження № 2-а/619/85/25
іменем України
22 грудня 2025 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області
у складіголовуючого - суддіБолибока Є.А.
за участюсекретаря судового засіданняЛоманової І.О.
Справа № 619/6185/25
Ім'я (найменування) сторін та інших учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 ;
відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративний позов про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Стислий виклад позиції сторін.
14 жовтня 2025 року ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Ейбатова З.М., звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив скасувати постанову № 887 від 27.06.2025 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення. Вважає її протиправною, оскільки постанова не відображає дійсних обставин справи, винесена з грубим порушенням вимог чинного законодавства України щодо її змісту та процедури складання, є незаконною. В обґрунтування позову зазначив, що станом на момент складання протоколу №1030 від 23.06.2025 ним вже було підписано контракт про проходження військової служби в ЗСУ від 14.05.2025, на підтвердження чого надає копію рекомендаційного листа від 21.04.2025, яким військова частина НОМЕР_1 підтверджує, що його було відібрано для проходження військової служби за контрактом. При цьому, з 07.09.2025 він проходить військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується довідкою форма 5 від 09.09.2025. Також вказує, що він не брав участі у розгляді справи щодо притягнення його до відповідальності, адже не був належним чином повідомлений про дату та час розгляду такої справи, що порушило його права на належний захист, надання обґрунтованих заперечень тощо. Відповідно, процедура притягнення його до відповідальності була грубо порушена відповідачем. Зазначає, що у протоколі №1030 від 23.06.2025 зазначено, що його повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 11:00 годині 26.06.2025. Проте, оскаржувана постанова складена 27.06.2025, тобто в інший день. Просить врахувати, що у графі щодо розгляду справи відсутній його підпис. Зазначене свідчить про неповідомлення його про час та дату розгляду справи належним чином, що у свою чергу свідчить про незаконність винесеної станови. Також у скаржуваній постанові допущено розбіжності у інкримінованому йому правопорушенні та посиланнях на норми закону, які начебто ним порушені.
У відзиві на позовну заяву представник ІНФОРМАЦІЯ_2 Базакуц О.В. просить закрити судову справу у зв'язку з відсутністю предмету спору. Вказує, що із заявленими позовними вимогами не погоджуються, вважають їх безпідставними та такими, що не грунтуються на обставинах справи. Вказує, що дійсно 27.06.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 була винесена постанова № 887 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 2101 КУпАП. У зв'язку з несплатою у встановлений законом строк, постанова була направлена на виконання до Державної виконавчої служби. 15.10.2025 від адвоката Мустафаєва Руслана Фархадовича, ОСОБА_2 надійшла заява з прохання закрити постанову № 887 від 27.06.2025, оскільки ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем. 15.05.2025 була винесена постанова про закриття справи та надіслано лист до виконавчої служби з прохання повернути постанову №887 від 27.08.2025. Станом на 14.11.2025 виконавче провадження АСВП №78871241 завершено, а постанову повернуто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У відповіді на відзив представник ОСОБА_1 - адвокат Ейбатов З.М. просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Вказує, що відповідач посилається на те, що існують підстави для закриття судової справи у зв'язку з відсутністю предмету спору, адже відповідачем начебто 15.10.2025 року (тобто після винесення оскаржуваної постанови) було винесено постанову про закриття адміністративної справи щодо позивача та надіслано лист до виконавчої служби з проханням повернути постанову №877 від 27.08.2025. Проте, в додатках до відзиву надано копію Постанови №887 від 15.10.2025 про закриття справи про адміністративне правопорушення. Звертає увагу, що в такій постанові зазначається, що мова йде про випадок закриття справи за наявності поданої особою заяви, в якій вона зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності). Тобто, мова йде про Постанову згідно форми, визначеної Додатком 7 до Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення (пункт 11 розділу II), яка затверджена Наказом Міністерства оборони України від 01 січня 2024 року № 3. При цьому, відповідно до згаданої Інструкції, а саме п.12 - У справі керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який її розглядає, відповідно до статті 284 КУпАП виносить одну з таких постанов : про накладення адміністративного стягнення - за формою згідно з додатком 4, а у разі подання особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, заяви про визнання правопорушення - за формою згідно з додатком 6; про закриття справи - за формою згідно з додатком 5, а у разі подання особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, заяви про визнання правопорушення - за формою згідно з додатком 7. Тобто, одночасне існування двох постанов - про накладення адміністративного стягнення та про закриття справи взагалі не передбачене наведеною інструкцією. Крім того, у наданій копії постанови про закриття адміністративної справи від 15.10.2025 вбачається, що начебто мала місце «заява особи, в якій вона зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності», яка начебто датована 22.09.2025 року. Проте, жодна подібна заява ні позивачем, ні його представником не подавалась, жодної копії такої заяви відповідачем не надано. Надалі, вже в тексті відзиву, відповідач зазначає, що «15.10.2025 року від адвоката Мустафаєва Руслана Фархадовича, ОСОБА_2 надійшла заява з прохання закрити постанову № 887 від 27.06.2025, оскільки Мустафаєв Руслан Фархадович є діючим військовослужбовцем». Проте, з наданої самим відповідачем копії заяви представника позивача чітко вбачається, що предметом звернення з заявою було прохання відкликання з примусового виконання Постанови №887 від 27.06.2025, оскільки вона була безпідставно та протиправно винесеною. Представник позивача не міг в принципі звертатись до відповідача з проханням «закрити постанову» чи навіть «закрити справу», бо така можливість не передбачена згаданою вище Інструкцією в принципі. Тому, винесення відповідачем Постанови №887 від 15.10.2025 про закриття провадження позбавлено будь-яких юридичних та фактичних підстав, а тому є протиправним та таким що не має значення для нашої справи. Адже, подібна постанова жодним чином не скасовує оскаржувану в позові Постанову про накладення адміністративного стягнення, яка зверталась до примусового виконання до органів ДВС. По-друге, відкликання з примусового виконання Постанови №887 від 27.06.2025 року та завершення виконавчого провадження не свідчить про відсутність предмету спору та про відсутність підстав для закриття судового провадження. Адже, дійсно 21.10.2025 заступником начальника Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Григорян Наріною Альбертівною було винесено Постанову про повернення виконавчого документа стягувачу (копія в додатках). Підстава для такої Постанови лист від ІНФОРМАЦІЯ_4 від 15.10.2025 вих. № 6306 про повернення виконавчого документа без подальшого виконання. Відповідно, незважаючи на повернення відповідачу виконавчого документа (оскаржуваної постанови) на підставі його заяви про повернення Постанови без примусового виконання, у відповідача зберігається право повторного звернення за примусовим виконанням до органів ДВС з такою Постановою. Тому, лише скасування судом такої оскаржуваної постанови, як незаконної, захистить права позивача від подальших можливих безпідставних стягнень. Адже, у випадку нового звернення відповідача до ДВС за примусовим виконанням оскаржуваної постанови, позивач вже не зможе реалізувати своє право на судовий захист, оскільки строки на звернення до суду будуть пропущені. За таких обставин, відсутні будь-які підстави для закриття цієї судової справи, адже оскаржувана постанова є чинною, в передбаченому законом порядку не скасованою, що порушує права позивача та формує обґрунтований предмет спору в цій судовій справі, відповідно судова справа підлягає повноцінному розгляду з винесенням рішення за результатами такого розгляду. Окремо прошу суд врахувати, що жодні інші твердження, докази та аргументи позивача, які викладені в позовній заяві, відповідачем не коментуються та не заперечуються, що свідчить про відсутність у відповідача будь-яких можливостей для заперечень, через абсолютну незаконність оскаржуваної постанови. Крім того, зважаючи на зміст відзиву та додатків до нього, варто зазначити, що ухвала суду від 24.10.2025 про витребування доказів Відповідачем не виконана, не надано жодних пояснень та доказів з приводу витребуваних судом відомостей. Зважаючи на викладене вважає, що відповідач не спростував законність та обґрунтованість позовних вимог, а тому позов підлягає до задоволення в повному обсязі.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
15 жовтня 2025 року ухвалою суду прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Призначено розгляд справи на 13 год 15 хв 24 жовтня 2025 року. Надано відповідачам строк до 21 жовтня 2025 року для надання відзиву.
24 жовтня 2025 року ухвалою суду витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_2 додаткові пояснення стосовно можливості отримання відповідачем відомостей щодо персональних даних ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, держателями яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», з підтвердженням належними доказами; додаткові пояснення щодо інформації, які саме відомості щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , необхідно було уточнити, з підтвердженням належними доказами. Відкладено судове засідання на 11 год 45 хв 04.12.2025.
17 листопада 2025 року представник ІНФОРМАЦІЯ_2 Базакуц О.В. через систему «Електронний суд» подала до суду відзив на позовну заяву.
20 листопада 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Ейбатов З.М. через систему «Електронний суд» подав до суду відповідь на відзив.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, представник позивача Ейбатов З.М. через систему «Електронний суд» надав до суду заяву про розгляд справи без участі сторони позивача, позов підтримує та просить його задовольнити.
У судове засідання представник відповідача не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, шляхом направлення судової повістки в електронному вигляді на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 в їх електронний кабінет, яку доставлено 04.12.2025. Причин неявки суду не повідомив.
Згідно з ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Підстав, визначених ст. 205 КАС України, для відкладення розгляду справи немає.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У зв'язку з викладеним, суд вважає можливим розглянути справу.
Згідно ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Постановою № 887 від 27 червня 2025 року притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та на нього накладено штраф у сумі 17 000,00 грн.
Мотиви суду.
Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази в сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи інтереси.
Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП).
Частинами першою та другою ст. 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Тобто притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена відповідно до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, а також установлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
За приписами ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, крім іншого, зазначаються: відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права і обов'язки, передбачені ст. 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Судом установлено, що відповідно до рекомендованого листа ТВО командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 від 21.04.2025 № 911, відібрано кандидата для проходження військової служби за контрактом молодшого лейтенанта запасу ОСОБА_1 , та планується на посаду офіцера групи психологічного відновлення військової частини НОМЕР_1 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_6 », Сухопутних військ ЗСУ, шпк 2старший лейтенант», штат № 36/005-01, ВОС-3400023.
З огляду на Витяг із Протоколу № 13 засідання атестаційної комісії від 29.05.2025 військової частини НОМЕР_1 , Висновком комісії та результатами голосування кандидатуру молодшого лейтенанту запасу ОСОБА_4 з приводу прийняття на військову службу за контрактом та призначення на посаду схвалено. Рекомендовано до прийняття на військову службу за контрактом особи офіцерського складу та призначення на посаду офіцера групи психологічного відновлення військової частини НОМЕР_1 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_6 », Сухопутних військ ЗСУ, шпк 2старший лейтенант», штат № 36/005-01, ВОС-3400023.
Відповідно до наявної у матеріалах справи довідки Начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 полковника ОСОБА_5 від 09.09.2025 № 985/80, молодший сержант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в ІНФОРМАЦІЯ_3 з 07 вересня 2025 року по теперішній час.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 2101 КУпАП №1030 від 23.06.2025, складеного офіцером відділення рекрутингу та комплектування, ІНФОРМАЦІЯ_3 , лейтенантом ОСОБА_6 , 23.06.2025 о 18:30 поліцейськими був доставлений ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Було встановлено факт порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційн підготовку та мобілізацію, а саме не прибуття за викликом до ТЦК та СП у строк та місце зазначені у повістці, чим порушив вимоги ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Перебував у розшуку ІНФОРМАЦІЯ_8 з 17.03.2025. Повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення о 11 год 00 хв 26.06.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Згідно відомостей Постанови № 887 від 27.06.2025, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та на нього накладено штраф у сумі 17 000,00 грн за те, що він своєчасно не з'явився у встановлений термін до ІНФОРМАЦІЯ_8 для уточнення (оновлення) облікових даних, чим порушив вимоги абз. 5 ч. 10 ст 1, п. 2 ч.1 ст. 37 закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до абз. 5 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення їх до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний стан і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Відповідно до Указу Президента України від 17 березня 2014 року №303/2014 «Про часткову мобілізацію» в Україні розпочав діяти особливий період, який діє і до цього часу.
Згідно зі ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Частиною першою статті 2101 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію
Згідно з ч. 3 ст. 2101 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України введений воєнний стан з 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
18.05.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-ІХ від 11.04.2024 (далі Закон № 3633-ІХ).
Цим Законом положення ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» викладено в новій редакції, згідно якої, зокрема встановлено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Відповідно до абз. 4 п.п. 1 п. 2 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 3633-ІХ громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Отже, вищезазначені норми законодавства передбачають три шляхи, якими громадяни України, які перебувають на території України, та які перебувають на військовому обліку, повинні були уточнити свої персональні дані з 18.05.2024 по 16.07.2024 (включно), а саме: шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання; шляхом прибуття самостійно до центру надання адміністративних послуг; через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Згідно з ч. 2 ст. 22 вказаного Закону, під час мобілізації у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону № 2232 взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають, з-поміж інших категорій, громадяни України, які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, додатком 2 до якого затверджені Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Абзацом 2 пункту 1 Правил військового обліку передбачено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні, серед іншого, прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
За викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби (пункт 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560).
Отже, з об'єктивної сторони правопорушення, передбачене статтею 2101 КУпАП полягає, серед іншого, у порушенні Правил військового обліку, зокрема, щодо встановленого обов'язку прибувати до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Судом встановлено, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він своєчасно не з'явився у встановлений термін до ІНФОРМАЦІЯ_8 для уточнення (оновлення) облікових даних.
Разом з тим, матеріали справи свідчать про те, що станом на час складання протоколу 23.06.2025 ОСОБА_1 , було відібрано, як кандидата для проходження військової служби за контрактом молодшого лейтенанта запасу у військовій частині НОМЕР_1 . При цьому з 07.09.2025 він проходить військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_3 . Отже, позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , та відповідач володіє щодо нього певними обліковими даними.
Із позовної заяви вбачається, що позивач не був належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи в ІНФОРМАЦІЯ_8 , та участі у розгляді справи щодо притягненн його до адміністративної відповідальності не приймав.
Більш того установлено, що в протоколі про адміністративне правопорушення від 23.06.2025 № 1030 позивача повідомлено, що розгляд справи про притягнення його до адміністративної відповідальності відбудеться у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_8 об 11 год 00 хв 26.06.2025.
Разом з тим, постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності складена 27.06.2025 з поміткою про те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності на розгляд справи не з'явилася.
Проте, матеріали справи не містять відомостей про те, що позивач був належним чином повідомлений про розгляд справи щодо притягнення його до адімінстративноїх відповідальності на зазначену дату в ІНФОРМАЦІЯ_8 , що свідчить про порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Позивач не визнає вчинення ним адміністративного правопорушення, а тому вказані обставини відповідно до частини другої статті 77 КАС України зобов'язують відповідача - суб'єкта владних повноважень, довести правомірність свого рішення.
Водночас суд ураховує, що для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу адміністративного правопорушення.
Обставини, викладені в постанові про притягнення особи до адміністративної відповідальності повинні бути перевірені за допомогою доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», який встановлює перелік персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста, як у протоколі про адміністративне правопорушення, так і в оскаржуваній постанові відсутні.
У постанові про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, не зазначено, які саме конкретно відомості про себе (персональні дані) позивач був зобов'язаний уточнити і не уточнив, а отже, не в повному обсязі викладено суть (об'єктивну сторону) адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 2101 КУпАП, що не відповідає наведеним вище вимогам.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Крім того, відповідно до примітки до ст. 210 КУпАП, положення статей 210, 2101 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Отже, законодавець чітко визначив умову, за якої положення ст.2101 КУпАП не застосовуються - за наявності можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, держателями (розпорядниками) яких є державні органи.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
Відповідно до ч. 5 ст. 5, 8, 9 цього Закону органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Згідно з ч. 3 ст. 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Цією нормою передбачено перелік державних органів, від яких Органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді персональні відомості призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Разом з тим, посилання на норму Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», який встановлює перелік персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста, в оскаржуваній постанові відсутні.
Електронна інформаційна взаємодія, у тому числі надання відповідних відомостей, між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною, здійснюється відповідно до Законів України «Про публічні електронні реєстри», «Про розвідку» та в порядку, визначеному Держателем Реєстру спільно з відповідним державним органом.
З наявних матеріалів справи не вбачається, що відповідачем вживалися заходи щодо отримання персональних відомостей ОСОБА_1 в порядку електронної інформаційної взаємодії, і що внаслідок проведених заходів такі відомості отримати не вдалося.
З метою встановити обставини щодо можливості/неможливості відповідача отримати відомості щодо персональних даних ОСОБА_1 шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, а також встановити які саме військово-облікові дані останнім не були оновлені, ухвалою суду від 24.10.2025 зазначені відомості витребувані у відповідача.
Втім, станом на дату розгляду справи зазначена ухвала суду відповідачем не виконана, про неможливість її виконання також не повідомлено.
У контексті зазначеного, суд акцентує увагу на тому, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень саме на відповідача у справі покладено обов'язок в обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності.
Однак обставин, які підтверджують неможливість отримання відповідачем відомостей щодо персональних даних ОСОБА_1 у спосіб, встановлений у примітці до ст. 210 КУпАП, відповідачем не надано навіть попри їх витребування судом.
Таким чином, доказів в підтвердження правомірності спірної постанови, враховуючи примітку до ст. 210 КУпАП, відповідачем суду не надано.
Суд зазначає, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
З урахуванням наведеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийнятої ним постанови у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП від 27.06.2025 щодо ОСОБА_1 , а тому постанова по справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що за результатом судового розгляду, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 судові витрати понесені позивачем на сплату судового збору в розмірі 605,60 грн.
Згідно з ст. 271 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення. Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.
Частинами 4 та 5 статті 250 КАС України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Згідно з ч. 4 ст. 286 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 5-9, 12, 77, 241-246, 255, 286, 292, 293, 295, 297 КАС України, суд
ухвалив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Скасуватипостанову № 887 від 27.06.2025 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги особою, яка її оскаржує, протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування (ім'я) сторін та інших учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце знаходження: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 .
Повне судове рішення складено 22 грудня 2025 року.
Суддя Є. А. Болибок