Справа № 214/9384/25
2/214/5410/25
Іменем України
(заочне)
22 грудня 2025 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Фролової Н.М., за участю секретаря судового засідання Сліпенької Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривий Ріг в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії,
Позивач Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» звернулось до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, в якій просить:
- стягнути з ОСОБА_3 суму заборгованості (пропорційно частці у власності 1/5 частки) за період з 01.11.2021 по 30.06.2025 за спожиту послугу з теплопостачання теплової енергії у розмірі 4400,17 грн., плата за абонентське обслуговування у розмірі 71,14 грн., інфляційні втрати у сумі 685,17 грн., 3 % річних у сумі178,46 грн., пеню у розмірі 214,17 грн., а всього 5549,12 грн.;
- стягнути з ОСОБА_4 суму заборгованості (пропорційно частці у власності 1/5 частки) за період з 01.11.2021 по 30.06.2025 за спожиту послугу з теплопостачання теплової енергії у розмірі 4400,17 грн., плата за абонентське обслуговування у розмірі 71,14 грн., інфляційні втрати у сумі 685,17 грн., 3 % річних у сумі 178,46 грн., пеню у розмірі 214,17 грн., а всього 5549,12 грн.;
- стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості (пропорційно частці у власності 1/5 частки) за період з 01.11.2021 по 30.06.2025 за спожиту послугу з теплопостачання теплової енергії у розмірі 4400,17 грн., плата за абонентське обслуговування у розмірі 71,14 грн., інфляційні втрати у сумі 685,17 грн., 3 % річних у сумі 178,46 грн., пеню у розмірі 214,17 грн., а всього 5549,12 грн.;
- з ОСОБА_2 суму заборгованості (пропорційно частці у власності 2/5 частки) за період з 01.11.2021 по 30.06.2025 за спожиту послугу з теплопостачання теплової енергії у розмірі 8800,32 грн., плата за абонентське обслуговування у розмірі 142,26 грн., інфляційні втрати у сумі 1370,38 грн., 3 % річних у сумі 356,92 грн., пеню у розмірі 428,37 грн., а всього 11098,22 грн.;
-стягнути з відповідачів витрати з оплати судового збору у розмірі 3028,00 грн. пропорційно належній їм частині, посилаючись на те, що позивач за специфікою своєї виробничої діяльності надає послуги з централізованого опалення/постачання теплової енергії населенню. Стверджує, що не зважаючи на послугу постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 в період з 01.11.2021 по 30.06.2025 відповідачі не здійснюють її оплату, в результаті чого виникла відповідна заборгованість.
Ухвалою Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03.10.2025 р. було відкрито провадження у справі відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та відмовлено у відкритті провадження відносно ОСОБА_3 , ОСОБА_4 зв'язку зі смертю. Розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи позивач повідомлений належним чином. Представником позивача подане клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Відповіднодост.280 Цивільного процесуального кодексу України, суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи у відсутності відповідачів, на підставі наявних у справі доказів.
На підставі ч.2ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, в разі неявки всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 439108910 від 12.08.2025 року ОСОБА_1 є власником 1/5 частки, а ОСОБА_5 є власником 2/5 часток житлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
У Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль», яке надає послуги з постачання теплової енергії за вказаною адресою відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Таким чином, між позивачем і відповідачем встановились фактичні договірні відносини з приводу надання послуг з теплопостачання, оскільки позивач фактично надавав відповідачу послуги з теплопостачання, а відповідач користувався даними послугами для задоволення власних потреб та не відмовлявся від них.
Відповідно до положень ст. 319, 322 ЦК України, власність зобов'язує. Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до Правил надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року споживачі житлово-комунальних послуг зобов'язані щомісяця вносити плату за використані комунальні послуги згідно з тарифом, що затверджується органами місцевого самоврядування.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Згідно частини 1 статті 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Згідно ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 року №6-2951цс15.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку, сума боргу ОСОБА_1 (пропорційно частці у власності 1/5 частки) за період з 01.11.2021 по 30.06.2025 за спожиту послугу з теплопостачання теплової енергії складає 4400,17 грн., плата за абонентське обслуговування складає 71,14 грн., сума боргу ОСОБА_5 ( пропорційно частці у власності 2/5 частки) за період з 01.11.2021 по 30.06.2025 за спожиту послугу з теплопостачання теплової енергії складає 8800,32 грн., плата за абонентське обслуговування складає 142,26 грн., тож в цій частині позов підлягає задоволенню.
Згідно частини першої статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги. Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.
Загальновідомим є той факт, що встановлений на території України карантин з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), діяв з 12.03.2020 до 30.06.2023, на період дії якого Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (530-ІХ від 17.03.2020), згідно якого, на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», яка набрала чинності з 24.02.2022, визначено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.
Кабінет Міністрів України постановою № 1405 від 29 грудня 2023 р., яка набрала чинності 30.12.2023, вніс зміни в пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 5 березня 2022 р. № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», виклавши його в новій редакції та таким чином скасувавши (з дати набрання чинності постановою № 1405) заборону (а не саму постанову № 206) у тому числі на нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням. Такий мораторій зберігається лише на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.
Таким чином постанова № 206 від 05.03.2022 є чинною, але в редакції з урахуванням змін, внесених в тому числі постановою № 1405 від 29.12.2023, які набрали чинності 30.12.2023.
Виходячи з викладеного заявлені вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню та стягненню з відповідачів пені за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги з 30.12.2023.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи з юридичної природи правовідносин, що виникли між сторонами, на них поширюється дія ч.2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицію Верховного Суду, викладеною в постанові від 10 жовтня 2019 року по справі № 205/1460/15-ц, провадження № 61-13198св19.
Суд уважає, що вимоги позивача про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних узгоджуються з положеннями частини другої статті 625 ЦК України та частково погоджується з наданим позивачем розрахунком інфляційних втрат і 3% річних з 30.12.2023 з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», яка набрала чинності з 24.02.2022 та постанови Кабінету Міністрів України № 1405 від 29 грудня 2023 р., яка набрала чинності 30.12.2023.
За таких обставин, оцінюючи всі докази в їх сукупності та взаємозв'язку, вимоги позивача щодо стягнення з відповідачів заборгованості є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
Одночасно суд у відповідності до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати, пропорційно задоволеної частині позовних вимог.
Керуючись ст.ст.4, 10, 141, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль», код ЄДРПОУ 00130850, заборгованість по оплаті послуг з постачання теплової енергії у розмірі 4939,50 гривень, з яких: за спожиту послугу з теплопостачання теплової енергії у розмірі 4400,17 грн., плата за абонентське обслуговування у розмірі 71,14 грн., інфляційні втрати у сумі 333,07 грн., 3 % річних у сумі 88,21 грн., пеню у розмірі 46,91 грн., а також судовий збір у розмірі 898,45 грн.
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль», код ЄДРПОУ 00130850, заборгованість по оплаті послуг з постачання теплової енергії у розмірі 9878,94 гривень, з яких: за спожиту послугу з теплопостачання теплової енергії у розмірі 8800,32 грн., плата за абонентське обслуговування у розмірі 142,26 грн., інфляційні втрати у сумі 666,13 грн., 3 % річних у сумі 176,42 грн., пеню у розмірі 93,82 грн., а також судовий збір у розмірі 1796,90 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 22.12.2025.
Суддя