Справа № 190/2580/25
Провадження №2/190/1186/25
15 грудня 2025 року м.П'ятихатки
Суддя П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області Кудрявцева Ю.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав,-
встановила:
11.12.2025 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подала до П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області вказану позовну заяву, в якій просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2025 року, справу передано судді Кудрявцевій Ю.В..
Суддя, отримавши позовну заяву, перевіряє її відповідність вимогам статей 175, 177 ЦПК України, а також підсудність даної справи суду, до якого вона подана.
Дослідивши матеріали позовної заяви, приходжу до висновку, що вона не відповідає вимогам вказаних вище статей, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також РНОКПП (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; зміст позовних вимог:спосіб (способи)захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України, при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Так, зверненню до суду з позовною заявою про позбавлення батьківських прав, має передувати виважена та ґрунтовна підготовка, збір необхідної доказової бази. При цьому, суддя зазначає, що збір доказової бази є вихідною та початковою задачею, яка передує всім іншим етапам процесу позбавлення батьківських прав. Такий етап можна назвати підготовчим й основним. При цьому, процес позбавлення батьківських прав можна умовно поділити на етапи, одним з етапів якого є звернення з відповідною заявою про надання висновку про доцільність позбавлення конкретної особи батьківських прав. Така заява подається до відповідної Служби у справах дітей органу місцевого самоврядування відповідного району в місті або місцевої державної адміністрації в районі відповідної області за місцем реєстрації матері або батька, стосовно яких вирішується питання про позбавлення батьківських прав згідно з вимогами, визначенимипостановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року № 866, якою затверджено Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини та вже в подальшому судовий етап та етап виконання судового рішення про позбавлення батьківських прав.
Тобто, враховуючи вищевикладене, висновок органу опіки та піклування є ключовим доказом по даній категорії справ, якою б не була підстава позбавлення батьківських прав та даний висновок робиться на підставі засідань комісії органу опіки та піклування про питання доцільності позбавлення батьківських прав. Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.
Слід звернути увагу на позицію ВСС України, викладену в ухвалі від 01 листопада 2017 року у справі № 211/559/16-ц, відповідно до якої позбавлення батьківських прав є передчасним без відповідного висновку органу опіки та піклування і попередження батьків про необхідність змінити ставлення до виховання дитини. Всупереч зазначеним вимогам закону, позивачем не зазначено чи зверталася вона до відповідного органу опіки та піклування з питанням позбавлення відповідача батьківських прав та чи розглядалось таке питання органом опіки та піклування із винесенням письмового висновку про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав.
Ненадання висновку одночасно з позовом позбавляє суд можливості провести розгляд справи у встановленому законом порядку та строки. Суд вважає, що зверненню до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтовна підготовка документів, збір необхідної доказової бази.
При цьому, позивачка просить залучити до участі у справі орган опіки та піклування, але не вказує який саме орган опіки та піклування.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Позивачка подала до суду позовну заяву в електронній формі через систему «Електронний суд», та в супереч вимог ст. 177 ч. 1 ЦПК України не додала до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи (відповідачу) копій поданих до суду документів.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Крім того, згідно поданої до суду позовної заяви позивачка ОСОБА_1 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 (номер будинку, квартири не вказано), а місце проживання відповідача ОСОБА_2 вказано- АДРЕСА_2 (не повністю вказана адреса місця проживання, область, район), а також не зрозуміло це місце фактичного його проживання чи місце реєстрації і проживання.
Відповідно до ч.1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Отже, з аналізу вищевказаних норм встановлено, що позов до відповідача, як фізичної особи, подається за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем його проживання або перебування на даний час, а не за місцем попередньої реєстрації відповідача. Крім того, слід зазначити, що для встановлення територіальної юрисдикції (підсудності) справи юридичне значення має саме зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання або перебування відповідача.
Оскільки позивачем не виконані вимоги ст.175 ЦПК України, а саме не зазначено інформацію, що дозволяє ідентифікувати особу відповідача, суд не має можливості перевірити з Єдиного державного демографічного реєстру місце реєстрації відповідача.
Таким чином, місце проживання позивача та відповідача знаходиться на території, на яку не поширюється юрисдикція П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області.
Статтею 28 ЦПК України визначено перелік справ, підсудність яких можлива за вибором позивача.
Як вбачається з змісту статті 28 ЦПК України, позов про позбавлення батьківських прав не входить до переліку справ, підсудність яких, крім визначеної законом (частина 1статті 27 цього Кодексу), може бути також визначена за вибором позивача.
Положення статті 28 ЦПК України не можуть бути застосовані при визначені підсудності позову про позбавлення батьківських прав, отже не можуть бути застосовані і, зокрема, положення ч.16 ст.28 ЦПК України, можливість вибору позивача до якого суду звернутися з позовом про позбавлення батьківських прав, - відсутня, оскільки підсудність такої справи визначена законом.
Таким чином, з аналізу зазначених статей вбачається, що справи про позбавлення батьківських прав розглядаються за місцем проживання або місцезнаходженням відповідача, згідно із статтею 27 ЦПК України.
Згідно п.1 ч.1ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Оскільки позивачем не вказано повністю місце реєстрації та проживання відповідача, що також не можливо встановити судом (без дати народження та РНОКПП відповідача), в зв'язку з чим стороні позивача потрібно обґрунтувати свою позовну заяву, щодо підсудності розгляду справи П'ятихатським районним судом Дніпропетровської області на підставі ст.28 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Також слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. У зв'язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.
Оскільки подана позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України, суд вважає, що позовну заяву відповідно до вимог статті 185 ЦПК України необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення наведених недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -
ухвалила:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав,- залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом п'яти днів з дня отримання копії даної ухвали привести позов у відповідність до вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України, виправити недоліки позову, які зазначено в мотивувальній частині даної ухвали.
Роз'яснити, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява у відповідності до ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.В.Кудрявцева