ЄУН 211/7470/25
Номер провадження 2/211/3521/25
(заочне)
15 грудня 2025 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за головуванням судді Гонтар А.Л. з участю секретаря судового засідання Костяк Д.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, суд
02 липня 2025 року позивач ОСОБА_1 звернулась в Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Мотивує свої вимоги тим, що вони з відповідачем 22 лютого 2022 року зареєстрували шлюб, актовий запис № 37. Фактично шлюбні стосунки припинено і одночасно припинено сумісне ведення господарства. Родина розпалася через відсутність взаєморозуміння. Від шлюбу сторони мають дитину сина ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач просить визначити місце проживання дитини разом із нею.
На підставі ухвали Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 липня 2025 року провадження по справі було відкрито та справу призначено у спрощеному провадженні із викликом сторін на 17 вересня 2025 року.
У судове засідання, позивач не з'явилась про дату, час та місце розгляду справи її було повідомлено належним чином, проте надала заяву з клопотанням слухати позов за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, на розірванні шлюбу наполягає, не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час, місце розгляду справи його було повідомлено належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяву про відкладення розгляду справи суду не надав.
За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних доказів, заочно у відповідності до вимог ст.ст. 280-281 ЦПК України, проти чого позивач не заперечує.
У зв'язку з неявкою сторін, відповідно до вимог зазначених у частині 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.
Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, висновує, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з огляду на таке.
Між сторонами виникли правовідносини, які визначені сімейним законодавством пов'язаним із розірванням шлюбу.
Відповідно до ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
У вимогах ст. 24 СК України зазначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно із частиною 3 статті 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, згідно із вимогами зазначеними у статті 110 цього Кодексу.
За правилами, встановленими у ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Суд установив, що відповідно до свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 від 22 лютого 2022 року укладено шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , про що зроблено актовий запис № 37 у Тернівському відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м.Дніпро) .
Подружжя спільного господарства не веде, спільним побутом не пов'язано. Від шлюбу сторони мають дитину сина ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач просить визначити місце проживання дитини разом із нею.
Зважаючи на те, що регулювання шлюбно-сімейних правовідносин здійснюється на принципах добровільності, взаємоповаги, взаєморозуміння, а держава забезпечує принцип свободи шлюбу та принцип свободи розірвання шлюбу, суд вважає встановленим, що між сторонами втрачено взаєморозуміння, збереження сім'ї та поновлення шлюбних відносин неможливо, заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини.
З огляду на вищеназвані обставини, суд висновує, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 існує формально, а тому підлягає розірванню. Суд вважає не можливим примусити позивача або відповідача зберігати шлюб.
Відповідно до положень частини 1 статті 113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку із реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватись цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Як встановив суд, при реєстрації шлюбу позивач змінила дошлюбне прізвище, у позовній заяві просила залишити їй прізвище « ОСОБА_5 ».
При задоволенні позову про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Позивач скористалась зазначеним правом та звернувся до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем. Суд вважає, що причини, які спонукали наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи вимогу позивача про визначення місця проживання неповнолітньої дитини після розірвання шлюбу, суд виходить з того, що за загальним правилом за відсутності спору щодо того з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу.
Лише за наявності такого спору між батьками суд повинен роз'яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини.
Саме до такого висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові №200/952/18 від 15 січня 2020 року.
Матеріали справи не містять доказів про наявність такого спору між сторонами.
Відповідно до положень ч.1 ст.160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Суд, звертає увагу на вік дитини, вважає, що її місце проживання слід визначити разом з матір'ю.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем під час звернення до суду було сплачено судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263-265, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд -
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.
Розірвати шлюб, укладений між громадянином України ОСОБА_2 , народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Кривий Ріг Дніпропетровської області та громадянкою України ОСОБА_6 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Кривий Ріг Дніпропетровської області , який було зареєстровано 22 лютого 2022 року у Тернівському відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро).
Після розірвання шлюбу позивачці залишити прізвище - " ОСОБА_5 ".
Малолітню дитину: ОСОБА_3 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити проживати з матір'ю, позивачем по справі, ОСОБА_6 .
Стягнути з ОСОБА_2 (народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211 (тисячу двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Повний текст рішення виготовлено 15 грудня 2025року.
Суддя: А.Л.Гонтар