Справа № 199/9872/24
(2-др/199/37/25)
Іменем України
18.12.2025
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра в особі судді Спаї В.В.,
розглянувши заяву представника позивача адвоката Кадникової Людмили Геннадіївни про ухвалення додаткового судового рішення з питання витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфі Трейд», де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Головне управління Держпродспоживслужби, про захист прав споживачів,
В провадженні Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Комфі Трейд», де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Головне управління Держпродспоживслужби, про захист прав споживачів; рішенням від 07.03.2025 р. позов задоволено частково. При ухваленні даного судового рішення не вирішено питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, про що повідомила представник позивача в окремо поданій суду заяві та просила суд ухвалити з цього питання додаткове рішення, стягнув витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 23 467,00 грн.
Матеріали цивільної справи містять договір про надання правової допомоги, який був укладений між позивачем та адвокатом Кадниковою Л.Г. 20.11.2024 р., згідно з яким адвокат здійснює представництво інтересів позивача в Амур-Нижньодніпровському районному суді м. Дніпропетровська.
Відповідно до розрахунку вартості послуг адвоката, який долучений позивачем при зверненні до суду з позовом, адвокатом були надані наступні послуги:
20.11.2024р. - надання консультацій Поплінській Я.В. та вивчення матеріалів справи для підготовки позову від її імені; кількість затраченого часу 2 години, вартість послуги 3028,00 грн.;
20.11.2024р. - копіювання матеріалів справи та роздруківка необхідної кількості екземплярів; кількість затраченого часу - 1 година, вартість послуги - 1514,00 грн.;
25.11.2024р. - складання позовної заяви до суду від імені ОСОБА_1 , кількість затраченого часу - 4 години, вартість послуги - 6056,00 грн.
Відповідно до заяви представника позивача адвоката Кадникової Л.Г. від 10.03.2025 р. про ухвалення додаткового рішення, адвокатом також були надані наступні послуги:
15.01.2025 р. - участь адвоката в судовому засіданні з урахуванням проїзду та очікування; кількість затраченого часу - 2 години, вартість - 3028,00 грн.;
30.01.2025 р. - участь адвоката в судовому засіданні з урахуванням проїзду та очікування; кількість затраченого часу - 2,5 години, вартість послуги - 3 785,00 грн.;
07.02.2025 р. - участь адвоката в судовому засіданні з урахуванням проїзду та очікування початку судового засідання та постановлення рішення суду; кількість затраченого часу - 4 години; вартість послуги - 6056,00 грн.
Суд, розглянув заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення, дійшов наступного висновку.
Згідно зі ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Згідно ч. 3 цієї статті Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим, законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Частиною першою статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з вимогами частин першої, другої, четвертої, п'ятої, шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», видами адвокатської діяльності, зокрема, є надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави, складення заяв,скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, та ін.
На підтвердження підстави надання позивачу правової допомоги суду було надано договір про надання правової допомоги від 20.11.2024 р., а також долучено до позовної заяви розрахунок вартості послуг адвоката та акт приймання - передачі від 20.11.2024 р.
Водночас до заяви про ухвалення додаткового рішення від 10.03.2025 р. представником позивача наданий розрахунок вартості послуг адвоката (послуги надавалися 15.01.2025 р., 30.01.2025 р. та 07.02.205 р.), акт приймання - передачі наданих послуг від 07.03.2025 р. та квитанцію до прибуткового касового ордеру №58 від 07.03.2025 р. про прийняття від позивача 12869,00 грн.
Складання позовної заяви є видом адвокатської діяльності, тому для суду наявні підстави для стягнення такого виду витрат за актом приймання - передачі наданих послуг від 20.11.2025 р. з відповідача на користь позивача.
Водночас, щодо розміру такого стягнення, то, враховуючи приписи п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, згідно з якою інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, враховуючи наступний розрахунок (6056,00 (вартість послуги складання позовної заяви) : 4 (заявлено всього 4 позовні вимоги, з яких задоволено 1), підлягає стягненню 1 514,00 грн.
Стосовно витрат на професійну правничу допомогу за актом приймання - передачі наданих послуг від 20.11.2024 р., то потребує врахуванню, що «вивчення матеріалів для підготовки позову» від імені позивача, «копіювання матеріалів справи та роздруківка необхідної кількості екземплярів» не є видами адвокатської діяльності,у зв'язку з чим підстави для стягнення заявленої адвокатом вартості таких послуг відсутні.
Що стосується такого виду адвокатських послуг, як надання консультацій, то оскільки представником позивача не визначена окрема вартість кожної з наданих ним 20.11.2024 р. послуг, враховуючи, що вивчення матеріалів для підготовки позову від імені позивача, не є видом адвокатських послуг, не є можливим стягнути передбачені п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України витрати без врахування «вивчення документів», тому суд відмовляє у стягненні витрат за послуги, надані 20.11.2024 р.
Стосовно заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення в частині вимог за послуги, надані 15.01.2025 р., 30.01.2025 р., 07.02.2025 р., то 07.02.2025 р. в даній справі судове засідання не відбувалося, через що зазначення виду послуг, кількості витраченого часу та вартості послуги від 07.02.2025 р. є таким, що суперечить обставинам справи.
Стосовно стягнення витрат на професійну правничу допомогу за надання послуг 15.01.2025 р. та 30.01.2025 р., то, відмовляючи у стягненні 6 813,00 грн. (3028,00 + 3785,00), суд керується наступним.
За ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1).
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2).
Укладаючи 20.11.2024 р. договір про надання правової допомоги, його учасники погодили, що за надання правової допомоги за цим договором клієнт сплачує адвокату гонорар, який обчислюється погодинно в залежності від обсягу затраченого адвокатом часу. Вартість однієї години складає 50% прожиткового мінімуму, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2024 рік». Крім гонорару клієнт компенсує адвокату додаткові витрати, пов'язані з виконанням цього договору. Детальний розрахунок та загальна вартість послуг вказується в додатку, який є невід'ємною частиною цього договору. Клієнт оплачує послуги адвоката після завершення підготовки документів для подачі до суду.
Отже, учасники договору від 20.11.2024 р. не передбачили таку складову гонорару адвоката, як проїзд та очікування судового засідання, та постановлення рішення суду, який має сплатити клієнт.
Враховуючи, що наведені в акті приймання - передачі послуг від 07.03.2025 р. послуги від 15.01.2025 р. та від 30.11.2025 р. у виді очікування, проїзд та постановлення рішення суду не відокремлені від послуги, яка віднесена до виду адвокатської діяльності (представництво інтересів фізичних осіб у судах під час здійснення цивільного судочинства), суд відмовляє у стягненні решти послуг, наведених в акті прийому - передачі.
Стосовно розподілу судового збору, то позивач, як споживач, має пільги щодо сплати судового збору (ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів»), відтак, судові витрати, пов'язані з судовим збором, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 6 ст. 141 ЦПК України).
Керуючись ч. 1 та ч. 3 ст. 3, п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд
Заяву представника позивача адвоката Кадникової Людмили Геннадіївни про ухвалення додаткового судового рішення з питання витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфі Трейд», де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Головне управління Держпродспоживслужби, про захист прав споживачів задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфі - Трейд» (ЄДРПОУ 36962487, м. Дніпро, бульвар Слави, буд. 6-Б) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові вирати, пов'язані з оплатою витрат на професійну правничу допомогу, в розмірі 1 514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) грн. 00 коп.
В задоволенні решти вимог заяви адвоката Кадникової Людмили Геннадіївни відмовити.
Судові витрати, пов'язані з судовим збором, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 6 ст. 141 ЦПК України).
Дата складання судового рішення 22.12.2025 р.
Додаткове рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Суддя В.В.Спаї