19.12.2025
Справа № 497/3318/25
Провадження № 3/497/948/25
19.12.0202 року м.Болград
Болградський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Кодінцевої С.В.,
за участю секретаря судового засідання - Мунтянової В.Р.,
особи відносно, якої складено протокол про адміністративне правопорушення - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки с-ща Антонівка, Скадовського району Херсонської області, громадянина України, розлученої, на утримані якої одна неповнолітня дитини, не є особою з інвалідністю, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , проходить службу інспектором прикордонної служби 1 категорії - перекладач 4 відділення інструкторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_4 " (тип А), старший сержант, особу якої встановлено на підставі паспорту громадянина України НОМЕР_1 , виданого органом 5119 від 24.04.2024 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.172-18 ч.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До суду 17.12.2025 року надійшли матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення ПдРУ №381832, складеного 06.12.2025 року начальником відділу прикордонної служби ІНФОРМАЦІЯ_1 (тип Б) майором ОСОБА_2 слідує, що « о 23:15 годині 05.12.2025 року полковником ОСОБА_3 під час здійснення перевірки зміни прикордонних нарядів пункту пропуску "Виноградівка" було виявлено, що старший сержант ОСОБА_1 , яка несла службу в прикордонному наряді "Вартовий шлагбаума" на момент перевірки спала, тобто належним чином обов'язки військової служби в прикордонному наряді не виконувала. Своїми діями громадянка ОСОБА_1 вчинила військове адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-18 КУпАП».
В судовому засіданні особа, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 пояснила, що в період з 19:00 до 04:00 годині дійсно виконувала наказ на охорону державного кордону України в прикордонному наряді "Вартовий шлагбаума", хоча вона як жінка не повинна була нести службу в такому наряді. Через погодні умови, відсутність електропостачання на пункті пропуску, оглядовість була обмежена, на момент перевірки перебувала у приміщені біля обігрівача, яке облаштовано камерою відеоспостереження, але чомусь відео з цієї камери до матеріалів справи не долучили, оскільки вона не спала. Періодично виходила на вулицю з метою огляду прилеглої території та вчасно виходила на зв'язок з підрозділом охорони кордону, інформацію заносила в журнал реєстрації виходу на зв'язок в період 19:00 до 00:00 години. Втім витяг з цього журналу також суду не надано.
Просила суд закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, відносно якої складено протокол, суд приходить до наступного висновку, виходячи з таких підстав.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ст.280 КУпАП регламентовано, що суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст.ст.251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Згідно до вимог ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України N 475/97-ВР від 17.07.97; Конвенція набула чинності для України 11.09.97.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи.
Відповідно до положень КУпАП склад правопорушення це наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу в цілому.
Вина є одним із елементів суб'єктивної сторони будь-якого правопорушення, а тому юридична відповідальність за загальним правилом можлива лише при винному вчиненні забороненого діяння чи бездіяльності.
За змістом вказаних вище нормативно-правових актів провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, з дотриманням прав та свобод осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч.2 ст.172-18 КУпАП порушення правил несення прикордонної служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України, вчинені в умовах особливого періоду, - тягнуть за собою накладення штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
Диспозиція ч.2 ст.172-18 КУпАП має бланкетний характер та відсилає до підзаконних нормативно-правових актів, що передбачають порядок несення служби прикордонними нарядами.
В протоколі відсутні посилання на порушення вимог Інструкції про службу прикордонних нарядів ДПСУ від 19.10.2015 року №1261.
В даній справі не встановлено обставин, які б безумовно підтверджували те, що ОСОБА_1 порушила правила несення прикордонної служби, покладені на неї обов'язки належним чином не виконувала.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 дійсно несла службу в прикордонному наряді «Вартовий шлагбаума» в пункті пропуску «Виноградівка» 05.12.2025 року.
На підтвердження вчинення правопорушення ОСОБА_1 до протоколу додано фотозображення з приміщення, де перебувала ОСОБА_1 , яке обладнано камерою відеоспостереження, однак на підтвердження нібито вчинено правопорушення ОСОБА_1 , відео з цієї камери суду не надано, в зв'язку з чим взагалі не можливо встановити факт наявності правопорушення.
Слушними є доводи особи, відносно якої складено протокол, ОСОБА_1 про те, що вона вчасно виходила на зв'язок з підрозділом охорони кордону.
Разом з цим, витяг з журналу реєстрації виходу на зв'язок в період з 19:00 до 00:00 години також не надано суду для дослідження.
Відтак у суду відсутні підстави стверджувати, що остання належним чином обов'язки військової служби в прикордонному наряді не виконувала, та суд позбавлений можливості визначити суть допущеного правопорушення та взагалі його існування як такого.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.
Об'єктом правопорушення є порядок несення прикордонної служби.
Об'єктивна сторона передбачає дію або бездіяльність у вигляді порушення правил несення прикордонної служби.
Порушеннями правил несення прикордонної служби можуть бути визнані:
а) вчинення дій, що прямо забороняються військовослужбовцю, який перебуває в прикордонному наряді (відхилення від маршруту чи залишення місця несення служби, якщо це не пов'язано з надзвичайними обставинами, вживання алкогольних напоїв, сон на посту, розкладання багаття чи демаскування себе іншим способом, безпідставне застосування зброї, самостійне відключення сигналізаційних комплексів чи окремих їх ділянок, а також їх інформаційних табло або радіолокаційних станцій, відволікання від несення служби, давання згоди на перетинання державного кордону сторонніми особами тощо);
б) невиконання або неналежне виконання дій, що забезпечують охорону державного кордону (неуважний огляд місцевості, невжиття заходів до затримання порушників державного кордону або залишення без належної охорони затриманих осіб, недотримання правил застосування зброї або правил маскування тощо).
Суб'єктом правопорушення є військовослужбовець, який входить до складу наряду з охорони державного кордону України. Таким нарядом визнається група озброєних прикордонників, що виконують наказ по охороні державного кордону України.
Початок і кінець перебування в складі такого наряду визначається моментом отримання наказу на охорону державного кордону і доповіддю про повернення з наряду.
Суб'єктивна сторона характеризується умислом або необережністю.
На підставі задекларованого принципу, що міститься в ст. 7 КУпАП, кожній особі щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності гарантовано, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справі про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових позиціях.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Відповідно до положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення ПдРУ №381832 від 06.12.2025 року ОСОБА_1 ставиться в провину те, що вона «о 23:15 годині 05.12.2025 року полковником ОСОБА_3 під час здійснення перевірки зміни прикордонних нарядів пункту пропуску "Виноградівка" було виявлено, що старший сержант ОСОБА_1 яка несла службу в прикордонному наряді "Вартовий шлагбаума" на момент перевірки спала, тобто належним чином обов'язки військової служби в прикордонному наряді не виконувала».
Втім зазначені обставини, які інкримінуються у вину ОСОБА_1 не підтверджені жодними доказами.
А тому, із матеріалів, доданих до протоколу, в діях ОСОБА_1 не вбачається недбалого ставлення до виконання службових обов'язків.
Відсутність конкретних доказів у справі, фіксації події, що підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 військового адміністративного правопорушення, відомості які можуть підтверджувати її вину відсутні.
На підставі вищезазначених матеріалів справи, можливо дійти висновку що докази в своїй сукупності з наведених вище підстав не є належними, допустимим та достатніми для доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-18 КУпАП.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази (документи), які підтверджували б факт невиконання ОСОБА_1 своїх службових обов'язків та порушення ним правил несення прикордонної служби.
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6Конвенціїпрозахист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» від 09.06.2011 р., заява №16347/02 та Малофєєва проти Росії» від 30.05.2013 р., заява №36673/04).
Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
При прийнятті судового рішення суд бере до уваги те, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Суд не уповноважений за власною ініціативою збирати докази, на підтвердження обставин, викладених у протоколі.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року, та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, Європейський суд з прав людини наголошує, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення "поза розумним сумнівом", така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведена достатніми доказами, які установлюють об'єктивну істину в справі.
Згідно зі ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, тому суд, приймаючи рішення, виходить із встановлених та перевірених у суді доказів.
За таких обставин, з точки зору достатності доказів, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять тієї сукупності доказів, яка б усунула обґрунтований сумнів щодо доведеності наявності в діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-18 КУпАП, за викладених у протоколі обставин, а тому всі сумніви і припущення стосовно наявності в діях цієї особи складу адміністративного правопорушення тлумачаться на його користь.
Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Вищенаведені обставини в своїй сукупності свідчать про те, що матеріали справи не містять відомостей, які б давали підстави для сумнівів у достовірності наданих ОСОБА_1 пояснень, а тому керуючись принципом презумпції невинуватості, суд при прийнятті судового рішення приймає їх до уваги.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про те, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.2 ст.172-18 КУпАП адміністративного правопорушення, наявними в матеріалах справи доказами не доведена, можливості збирання додаткових доказів у підтвердження факту скоєння правопорушення вичерпані, а судом вжиті всі передбачені законом заходи для з'ясування обставин, що мали місце за участі ОСОБА_1 у зв'язку з чим провадження в справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст.7, 172-18, 221, 245, 247, 251, 252, 256, 280, 283-285 КУпАП, суд,
Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-18 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду через Болградський районний суд Одеської області, який виніс постанову.
Суддя С.В.Кодінцева