№ 209/6664/25
№ 2/207/2818/25
10 грудня 2025 року м. Кам'янське
Південний районний суд міста Кам'янського у складі:
головуючого судді Юрченко І.М.,
при секретарі Сівачук А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Кам'янське цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
02 вересня 2025 року на розгляд Дніпровського районного суду міста Кам'янського надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг», у якій просять стягнути з ОСОБА_1 на їх користь заборгованість за кредитним договором № 10190602519 від 03 листопада 2019 року у розмірі 15077 (п'ятнадцять тисяч сімдесят сім) грн. 92 коп., судовий збір у розмірі 2422,40 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6500,00 грн.
13 листопада 2025 року на розгляд Південного районного суду міста Кам'янського з Дніпровського районного суду міста Кам'янського надійшла вищевказана позовна заява за підсудністю.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 03 листопада 2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Сучасний Факторинг» укладено Кредитний договір № 10190602519, згідно з умовами якого, сума кредиту за даним Договором складає 9477,27 грн. Згідно розділу 3 грошові кошти надаються на умовах строковості - терміном на 24 календарних місяців та платності - 4,5 % в місяць. Відсоткова ставка складає 0,01%. Реальна річна процентна ставка встановлюється на рівні 134,73 % річних від загальної суми кредиту. Відповідно до п.3.9 та п. 3.10 Кредитного договору розмір щомісячного платежу по погашенню тіла кредиту та плати за користування кредитом становить 394,89 грн. з моменту укладання договору до 03.02.2020 включно, з 04.02.2020 розмір щомісячного платежу становить 821,40 грн., а щомісячний платіж повинен сплачуватися до 3 числа кожного місяця.
Кредит надається на придбання товарів/послуг, що визначаються клієнтом в заяві на отримання кредиту (п. 3.12).
Заборгованість відповідача перед ТОВ «Сучасний Факторинг» за Кредитним договором № 10190602519 від 03 листопада 2019 року станом на 20.08.2025 року (включно) становить 15077 (п'ятнадцять тисяч сімдесят сім) грн. 92 коп., а саме: загальна заборгованість за тілом кредиту - 6702,95 гривень; загальна заборгованість за сумою комісії - 8374,97 гривень. Отримано оплат у сумі 3735 грн 00 коп. Станом на дату 20.08.2025 ТОВ «Сучасний Факторинг» повідомляє, що заборгованість за кредитним договором № 10190602519 від 03 листопада 2019 року не погашена, тому позивач звернувся з даним позовом до суду.
Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася. Надала суду заяву, в якій просила справу розглядати за її відсутністю, зазначила, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 15077, 92грн. визнає в повному обсязі. В частині стягнення витрат на правову допомогу позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими, занадто завищеними та неспіврозмірними з ціною позову.
Враховуючи вищенаведене у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, справа підлягає розгляду в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Відповідно до ч. 3 ст.13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета позову на власний розсуд.
Суд приймає до уваги, що відповідач в своїй заяві про розгляд справи за його відсутності зазначив, що він визнає позовні вимоги позивача щодо стягнення з нього заборгованості за користування кредитом, тобто є згодним з ними.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, передбачено, що відповідач має право визнати позов на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши матеріали справи, наявні у справі письмові докази та оцінивши їх в сукупності суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 03 листопада 2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Сучасний Факторинг» укладено кредитний договір № 10190602519, згідно умов якого кредитодавець зобов'язується надати кредит покупцю, а покупець зобов'язується повернути кредит та внести плату за користування кредитом в розмірі, порядку та на умовах визначених договором (пункт 1.1. Договору). Кредит надається покупцю на споживчі цілі (пункт 1.2. Договору). Назва кредитного продукту Розстрочка 3-24. Вартість товару складає 7997,7 грн. Перший внесок за товар складає 0 грн та сплачується покупцем продавцю в момент придбання товару. Вартість послуги, що придбавається за рахунок кредитних коштів складає 1479,57 грн (пункти 3.1. - 3.4. Договору). Сума кредиту складає 9477,27 грн. (пункт 3.6. Договору). Строк користування кредиту складає 24 календарних місяців (пункт 3.7. Договору). Плата за користування кредитом складається з: річних відсотків за користування кредитом у розмірі 0,01 від суми Кредиту. Реальна річна ставка встановлюється на рівні 55,84 % річних від загальної суми Кредиту; щомісячної комісії за управління кредитом у розмірі 4,5% від суми кредиту (пункт 3.8. Договору). Розмір щомісячного платежу становить 821,38 грн. Щомісячний платіж повинен сплачуватися до 3 числа кожного місяця (пункти 3.9., 3.10 Договору). Сукупна вартість кредиту з урахуванням вартості усіх супутніх послуг, а також сплати процентів за його користування та інших платежів за цим договором складає 18433,83 грн. (пункт 3.11. Договору). Кредит надається на придбання товарів/послуг, що зазначаються клієнтом в заяві на отримання кредиту (пункт 3.12. Договору). Також, договором передбачено права та обов'язки сторін (розділ 4 Договору), Плата за користування кредитом (розділ 5 Договору), Порядок погашення кредиту (розділ 6 Договору), Відповідальність, вирішення спорів, заключні положення (розділи 7, 8, 9 Договору). Договір містить реквізити сторін, зокрема ім'я покупця ОСОБА_1 , її паспортні дані, адресу проживання, податковий номер, номер мобільного телефона та її особистий підпис (арк.с. 18-21).
Сторонами погоджено Графік платежів та основні умови кредитування, який містить інформацію про дату платежу, річні відсотки за користування кредитом, щомісячну комісію за управління кредитом, реальну процентну ставку та штраф при простроченні сплати чергового платежу, комісію РКО. Графік платежів також містить визначення сукупної вартості кредиту, відсотки за користування кредитом щомісяця, комісія за управління кредитом щомісяця (арк.с. 22).
У паспорті споживчого кредиту, підписаного ОСОБА_1 03.11.2019, зазначено, зокрема: інформацію та контактні дані кредитодавця, інформацію та контактні дані кредитного посередника, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткова інформація, інші важливі правові аспекти (арк.с. 25-26).
ОСОБА_1 підписала Договір добровільного страхування від нещасних випадків та добровільного страхування фінансового ризику № 10190602519 від 03 листопада 2019 року (арк.с. 27).
Крім того, листом-зобов'язанням ТОВ «Сучасний факторинг» повідомив ОСОБА_1 , про те, що прийнято рішення про надання їй споживчого кредиту. Цим листом ТОВ «Сучасний факторинг» зобов'язався надати кредит на суму та забезпечити надходження коштів на поточний рахунок щодо оплати вартості товару, назва кредитного продукту Розстрочка 3-24, у якому наявні підписи кредитодавця, співробітника продавця та покупця ОСОБА_1 , яка засвідчила факт отримання товару (арк.с. 28).
З копії виписки з особового рахунку за кредитним договором № 10190602519 від 03 листопада 2019 року вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Сучасний факторинг» станом на 10.08.2025 складає: 15077,92 грн. (тіло кредиту 6702,95 грн, відсотки за користування 8374,97 грн.). Отримано оплати: 3735,00 грн. Станом на 10.08.2025 заборгованість за Кредитним договором № 10190602519 від 03 листопада 2019 року не погашена (арк.с. 35).
Відповідно до ст.ст. 526, 530, 610, ч.1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).
За правилами ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною другою статті 1050 ЦК України закріплено право Банку вимагати достроково виконання зобов'язання в цілому у разі невиконання позичальником зобов'язання.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Сучасний Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Оскільки відповідач у справі позов визнав, доводи позивача щодо невиконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором, а також розміру прострочених платежів слід вважати доведеними. За таких обставин позов заявлено обґрунтовано та у відповідності до вимог чинного законодавства, тому він підлягає задоволенню.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з положень ч. 2 ст. 141 ЦПК України та вважає за необхідне стягнути з відповідача сплачений позивачем судовий збір у сумі 2 422 грн 40 коп.
Щодо стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на професійну правничу (правову) допомогу у сумі 6500 грн 00 коп., суд зазначає про таке.
На підтвердження реальності вказаних витрат до матеріалів справи долучено довіреність ТОВ «СУЧАСНИЙ ФАКТОРИНГ» від 02.01.2025, договір №28/08/24 про надання правничої допомоги від 28.08.2024, акт прийому-передачі наданих послуг №473 та платіжну інструкцію №827012 від 29.08.2025 (арк. с. 33), згідно з якими вартість наданих послуг становить 6500 грн 00 коп.
Вказані докази у сукупності доводять наявність та реальність витрат позивача на правову допомогу, а також їх необхідність для звернення до суду.
Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно пункту 2 частини 2 статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Витрати на надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 та частина 8 статті 141 ЦПК України).
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини (постанова ВС від 16.02.2023 у справі № 824/9/22 (провадження № 61-11644ав22).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, враховуючи критерій розумності розміру, виходячи з конкретних обставин справи віднесення справи до категорії малозначних, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та значення справи для сторін, виходячи з принципів пропорційності, співмірності, розумності, суд дійшов висновку не присуджувати позивачу на користь якого ухвалено судове рішення, всі витрати на професійну правничу допомогу, що заявлені до стягнення.
Враховуючи малозначність та типовість справи, ціну позову, яка складає 15077, 92 грн. обсяг та характер наданих послуг та виконаних робіт, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає, що понесені витрати є неспівмірними із складністю справи, наданим обсягом послуг, затраченим часом на надання таких послуг, які не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, так як складають майже половину ціни позову..
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов'язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.
Крім того, при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).
Як вбачається з матеріалів справи, вона не є складною, розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, без участі у судовому засіданні учасників справи та їх представників, отже, з цього слідує висновок про те, що дана справа не відноситься до категорії складних справ і складання позовної заяви та клопотань у своїй більшості є подібними.
Суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат може не тільки за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката, а і за власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою-п'ятою та дев'ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Аналогічна позиція відображена в пункті 119 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022року у справі № 922/1964/21.
Також, у постанові Верховного Суду від 13 травня 2021року у справі № 903/277/20 зазначено, що оцінка обґрунтованості, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом послуг, складністю справи, беручи до уваги, зокрема критерії реальності понесення адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, співмірності, а також підтвердженість таких витрат належними та допустимими доказами вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.
У рішенні від 19 жовтня 2000року у справі «Іатрідіс проти Греції», заява № 31107/96, (щодо справедливої сатисфакції) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
Верховний Суд в постанові від 13.02.2019 року у справі №756/2114/17 звернув увагу на наступне. Враховуючи положення ст.28 Правил адвокатської етики необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.
В додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц зроблено висновки, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 року у справі №914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Враховуючи обсяг виконаної роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності таких витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, та те, що спір, який виник між сторонами відноситься до категорії спорів, які виникають у зв'язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов'язання, матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження та збирання яких було витрачено багато часу, суд дійшов висновку, що справедливим і співмірним буде стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Сучасний Факторинг» 3000 грн. у рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 128, 258, 259, 263-265, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» (ЄДРПОУ 35310044, адреса: 01024, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 39А) заборгованість за кредитним договором № 10190602519 від 03 листопада 2019 року у розмірі 15077 (п'ятнадцять тисяч сімдесят сім) грн. 92 коп. з яких: загальна заборгованість за тілом кредиту - 6702,95 гривень; загальна заборгованість за сумою комісії - 8374,97 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» судовий збір у розмірі 2422,40 грн., та витрати на професійну правничу (правову) допомогу у сумі 3000 грн 00 коп.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя І.М. Юрченко