апеляційне провадження №22-ц/824/13708/2025
справа №369/11277/24
18 грудня 2025 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Поліщук Н.В.
суддів Желепи О.В., Соколової В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , підписаною адвокатом Лиховидом Максимом Степановичем, на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 червня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Скрипник О.Г.,
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів, -
встановив:
1. Короткий виклад доводів пред'явленого позову.
У липні 2024 року до суду звернулась ОСОБА_2 із позовом про збільшення аліментів на утримання дитини.
Позов мотивовано тим, що позивачка ОСОБА_2 перебувала у зареєстрованому шлюбі із відповідачем ОСОБА_1 .. Шлюб між сторонами було розірвано на підставі рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 24 листопада 2017 року у справі №273/532/17. Від шлюбу мають спільну дитину - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заочним рішенням Баранівського районного суду Житомирської області від 09 листопада 2017 року у справі №273/819/17 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 у розмірі 3000 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Вказує, що розмір аліментів, що стягуються за судовим рішенням, є недостатнім для забезпечення потреб доньки, які з віком зростають, доньці виповнилось 12 років. Дитина відвідує школу, потребує витрат на придбання шкільного приладдя, коштів на харчування, одяг, лікування. Останні витрати, які потребувала ОСОБА_4 , - мобільний телефон, вартістю 12 000 грн.
Вказує, що майновий стан відповідача з 2017 року значно покращився. ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України. Має стабільний, щомісячний дохід, розміром понад 30 000 грн. Вказує, що відповідач має на праві власності декілька земельних ділянок в межах Київської області.
Мотивуючи наведеним, просить суд збільшити розмір аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 6000 грн щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
2. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 червня 2025 року (з урахуванням виправлення описки в рішенні суду згідно ухвали від 14 липня 2025 року) позовні вимоги задоволено.
Збільшено розмір аліментів та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 6000,00 грн щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання рішенням суду законної сили та до досягнення дитиною повноліття.
Припинено з дня набрання рішенням суду законної сили стягнення аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 3000,00 грн щомісячно на підставі рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 09 листопада 2017 року у справі №273/819/17, на виконання якого видано виконавчий лист.
Визнано виконавчий лист, виданий Баранівським районним судом Житомирської області у справі №273/819/17 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 3000,00 грн щомісячно, таким, що не підлягає виконанню.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу в розмірі 7500,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з інтересів дитини, врахував на зміну обставини, що впливають на визначений розмір аліментів (змінився матеріальний стан позивачки та відповідача, збільшився прожитковий мінімум та відповідно збільшився мінімальний розмір аліментів на дитину), та зробив висновок про збільшення розміру аліментів.
Судом досліджено відомості, отримані від Державної податкової служби України, щодо доходу відповідача за період з лютого 2021 року по червень 2025 року.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з ухваленим рішенням, адвокатом Лиховидом М.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу.
Посилається на незаконність та необґрунтованість судового рішення, неповне та неправильне встановлення обставин справи, що мають значення для вирішення спору, необґрунтовану відмову у прийнятті доказів, неправильне дослідження доказів у справі.
Вказує, що суд вийшов за межі позовних вимог при ухвалення рішення суду. Прохальна частина позову містить вимогу про збільшення розміру аліментів, проте позивачка не просить стягнути витрати, понесені на професійну правничу допомогу. Збільшення розміру аліментів може мати місце лише з дня набрання законної сили рішенням суду, а не з дня звернення до суду із позовом.
Зазначає про недоведеність позовних вимог. Відповідач у повному обсязі виконує свої обов'язки із утримання доньки ОСОБА_4 , здійснює додаткові витрати на дитину, передбачені статтями 180, 181, 185 СК України. Своєчасно сплачує аліменти, не має заборгованості зі сплати аліментів. Приймає участь у вихованні, розвитку доньки, обізнаний у питаннях побуту дитини. Крім сплати аліментів, здійснює інші витрати для утримання доньки. Відтак, доводи позивачки про нібито утримання дитини лише за кошти матері є безпідставними.
Вказує, що ОСОБА_1 наразі не працює за трудовим договором, не здійснює підприємницької діяльності, з квітня 2023 року призваний на військову службу до в/ч НОМЕР_1 . У зв'язку із проходженням військової служби відповідач змушений витрачати частину свого грошового забезпечення на облаштування власного життя та побуту, придбання речей, необхідних для забезпечення життєвих та військових потреб, здоров'я.
Стверджує, що судом не досліджено сімейний стан ОСОБА_1 , який має сім'ю, перебуває у шлюбі з ОСОБА_5 , у зв'язку із чим витрачає грошове забезпечення на утримання та забезпечення власної сім'ї відповідно до статті 75 СК України. Має на утриманні непрацездатних батьків похилого віку - пенсіонерів.
Вказує, що поза увагою суду залишено достатній для забезпечення дитини майновий стан позивачки, яка має стабільну, високу заробітну плату та значні заощадження відповідно до майнової декларації позивачки за 2023 рік.
Вказує, що судом не установлено погіршення стану здоров'я позивачки, відтак висновок суду про зміну майнового стану позивачки є безпідставним.
Зазначає, що позивачка не зверталась до відповідача про зміну розміру аліментів у позасудовому порядку.
Стверджує, що зміна майнових потреб дитини фактично зводиться до купівлі безпосередньо перед зверненням до суду із позовом дороговартісного мобільного пристрою, який не відповідає потребам доньки.
Вказує, що недопустимо приймати до уваги набуття відповідачем земельних ділянок, оскільки таке нерухоме майно набуто задовго до подачі цього позову - в 2016 році та 2021 році, відтак це не доводить покращення майнового стану відповідача.
Зазначає, що станом на час розгляду справи згідно положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину віком від 6 до 18 років становить 1598,00 грн (3196 / 2 = 1598), а мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину віком від 6 до 18 років становить 3196,00 грн, проте судом не обґрунтовано відмову у збільшенні розміру аліментів в межах мінімального рекомендованого розміру аліментів на одну дитину.
Заперечує проти стягнення судових витрат за поданим позовом.
Вказує, що судом безпідставно відмовлено у дослідженні доказів, наданих стороною відповідача, зокрема, відеозапису ОСОБА_1 про оголошення збору на придбання транспортного засобу для виконання бойових завдань. Уважає, що наявні підстави для дослідження та оцінки такого доказу при апеляційному перегляді справи.
Заперечує проти ухвали суду від 04 червня 2025 року про відмову у зупиненні провадження у справі у зв'язку із проходженням відповідачем військової служби та залученні до виконання бойових завдань на території Харківської та Донецької області. Вказаною ухвалою суд позбавив відповідача на особисту участь у справі, реалізації ним процесуальних прав щодо участі у судових засіданнях, збиранні та подачі доказів.
Мотивуючи наведеним, просить суд:
- дослідити докази сторони відповідача, подані до Києво-Святошинського районного суду Київської області з відзивом із клопотаннями від 24 лютого 2025 року, від 02 червня 2025 року про приєднання доказів до матеріалів справи;
- скасувати рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 червня 2025 року;
- ухвалити нове рішення, яким:
• позовні вимоги задовольнити частково;
• збільшити розмір аліментів, стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої доньки, ОСОБА_3 , у розмірі 3196,00 грн щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання рішенням суду законної сили та до досягнення дитиною повноліття;
• з дня набрання рішенням суду законної сили припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої доньки, ОСОБА_3 , у розмірі 3000,00 грн щомісячно, на підставі рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 09 листопада 2017 року у справі №273/819/17, на виконання якого видано виконавчий лист;
• виконавчий лист, виданий Баранівським районним судом Житомирської області у справі №273/819/17 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої доньки, ОСОБА_3 , у розмірі 3000,00 грн щомісячно, визнати таким, що не підлягає виконанню повністю;
• в іншій частині позовних вимог відмовити.
Просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати.
4. Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу.
16 жовтня 2025 року на адресу Київського апеляційного суду від представника ОСОБА_2 - адвоката Баньківського В.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу, яку уважає безпідставною та необґрунтованою.
Звернення до суду мало у місце у зв'язку із збільшенням потреб дитини та у зв'язку із збільшенням доходів відповідача. До потреб доньки віднесено: фізичний, духовний, розумовий, моральний та соціальний розвиток; харчування, одяг, взуття, навчання (гуртки, секції, репетитори), медицину, відпочинок, інші потреби.
Вказує, що розмір аліментів має відповідати потребам дитини для гармонійного розвитку. Аліменти розміром 3000 грн не відповідають нагальним потребам доньки, її нормальному розвитку.
Заперечує проти тверджень відповідача щодо можливості ОСОБА_2 з огляду на її фінансовий стан самостійно задовольняти потреби дитини, уважає такі доводи перекладенням обов'язку утримувати спільну дитини лише за рахунок позивачки за обставин, що ОСОБА_1 має достатній дохід для сплати аліментів у більшому розмірі відповідно до вимог позову.
Зазначає, що проходження військової служби відповідачем не нівелює його обов'язку із утримання доньки. Наявність інших членів сім'ї у відповідача не є безумовною обставиною забезпечувати їх за рахунок відповідача, оскільки останній не надав доказів, що дружина чи батьки не мають можливості самостійно матеріально себе забезпечувати.
Вказує на незрозумілу позицію відповідача з огляду на те, що дохід останнього становить близько 100 000 грн на місяць, проте розмір аліментів у збільшеному розмірі 6000 грн уважає невиправданим.
Заперечує проти доводів скарги щодо сплати відповідачем інших витрат на дитину з власної ініціативи, оскільки додаткових оплат на потреби дитини відповідач не здійснює.
Уважає, що доцільним та справедливим є стягнення аліментів у збільшеному розміру з дня звернення до суду із позовом з огляду на тривалий час розгляду справи судом першої інстанції (близько 1 року), оскільки в інший спосіб будуть порушені права дитини.
Вказує, що позивачкою в суді першої інстанції заявлено про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 7500,00 грн та надано всі документи, якими підтверджуються понесені витрати. Стороною відповідача не спростовано неспівмірність понесених позивачкою витрат.
Щодо строку подачі відзиву на апеляційну скаргу вказує, що ОСОБА_2 отримала матеріали апеляційної скарги та ухвалу апеляційного суду про відкриття апеляційного провадження 03 жовтня 2025 року, ухвалою апеляційного суду про відкриття апеляційного провадження установлено строк 7 днів з дня вручення ухвали на подачу відзиву. У зв'язку із припиненням повноважень іншого представника ОСОБА_2 договір про надання правової допомоги адвокатом Баньківським В.В. із позивачкою укладено 09 жовтня 2025 року. Відзив подано 13 жовтня 2025 року.
Мотивуючи наведеним, просить суд поновити строк на подачу відзиву на апеляційну скаргу. Апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду залишити без змін.
5. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 08 вересня 2025 року відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 вересня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання адвоката Лиховида М.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про зупинення провадження у справі у зв'язку із перебуванням ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан, на підставі пункту 2 частини 1 статті 251 ЦПК України до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 вересня 2025 року справу призначено до розгляду в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи.
6. Позиція учасників справи.
Одночасно із поданням апеляційної скарги представник скаржника просить розглядати справу в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Відповідно до частини 1 статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно із визначеною ціною позову, справа підлягає розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частиною 3 статті 369 ЦПК України з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах 1 та 2 цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Клопотання про розгляд апеляційної скарги в судовому засіданні за участю сторін мотивовано тим, що у зв'язку із проходженням військової служби ОСОБА_1 не мав можливості збирати і подавати докази до суду, приймати участь у судових засідання, призначених судом першої інстанції, та був позбавлений такої можливості під час розгляду справи в районному суді.
Відповідно до статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Згідно частини 1 статті 64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.
Клопотання не містить доводів щодо того, які саме пояснення може надати відповідач надати усно крім тих, що викладено письмово в апеляційній скарзі, та які саме докази не надано відповідачем суду, крім тих, що вже надано.
Відтак, судом апеляційної інстанції не установлено на теперішній час підстав для розгляду справи за участю сторін. Суд враховує, що докази, які скаржник уважав за необхідне подати - подані, позиції викладені письмово та в клопотанні не зазначено, які обставини і у зв'язку з чим потребують роз'ясненню усно. Доцільності в проведенні розгляду справи з повідомленням сторін не убачається.
З урахуванням наведеного, у задоволенні заявленого клопотання про розгляд справи в судовому засіданні слід відмовити.
Одночасно із поданням апеляційної скарги представник скаржника просить дослідити докази, подані стороною відповідача до суду першої інстанції разом із клопотаннями від 24 лютого 2025 року та 02 червня 2025 року про приєднання доказів до матеріалі справи.
З матеріалів справи убачається, що одночасно із поданням відзиву на позов представником відповідача заявлено клопотання про зупинення провадження у справі (том 1 а.с.71-75).
24 лютого 2025 року представником відповідача подано клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи із клопотання про поновлення процесуального строку на подачу доказів (том 1 а.с.155-165).
Просить приєднати до матеріалів справи копію довідки №6222/102 від 04 січня 2025 в/ч НОМЕР_1 та копію довідки №82/94 від 05 січня 2025 року в/ч НОМЕР_1 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
З даних довідки №6222/102 від 04 січня 2025 в/ч НОМЕР_1 убачається, що молодший сержант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в в/ч НОМЕР_2 з 11 березня 2023 року по даний час (том 1 а.с.163).
З даних довідки №82/94 від 05 січня 2025 року в/ч НОМЕР_1 убачається, що молодший сержант ОСОБА_1 в період з 05.07.2023 по 10.07.2023, з 09.08.2023 по 04.10.2023, з 14.10.2023 по 25.01.2024, з 05.02.2024 по 08.06.2024, з 15.06.2024 по 18.07.2024, з 03.08.2024 по 10.12.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в м. Святогірськ, Краматорський р-н, Донецької області, с-ще Борова, Ізюмський р-н, Харківська обл. (том 1 а.с.164).
02 червня 2025 року представником відповідача подано доповнення до клопотання про зупинення провадження у справі (том 1 а.с.199-2023).
02 червня 2025 року представником відповідача подано клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи із клопотання про поновлення процесуального строку на подачу доказів (том 1 а.с.204-221).
Просить приєднати до матеріалів справи докази:
- довідку в/ч НОМЕР_1 №4952/94 від 23.05.2025 року про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, з даних якої убачається, що молодший сержант ОСОБА_1 в період з 05.07.2023 по 10.07.2023, з 10.08.2023 по 04.10.2023, з 14.10.2023 по 25.01.2024, з 04.02.2024 по 08.06.2024, з 15.06.2024 по 18.07.2024, з 02.08.2024 по 10.12.2024, з 26.12.2024 по 14.04.2025, з 30.04.2025 по 16.05.2025 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в с. Святогірськ, Краматорський р-н, Донецької області, с-ще Борова, Ізюмський р-н, Харківська обл. (том 1 а.с.213);
- диск і відеозаписом ОСОБА_1 разом із іншими військовому службовцями ЗСУ;
- роздруківку із сайту щодо оперативної ситуації в Борівській громаді станом на 29 травня 2025 року (том 1 а.с.215-218);
- роздруківка із сайту щодо оперативної ситуації в Борівській громаді станом на 30 травня 2025 року (том 1 а.с.219-220).
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 червня 2025 року, занесеною до протоколу судового засідання, суд відмовив у задоволенні клопотання сторони відповідача про дослідження відео-доказів, поданих 02 червня 2025 року (том 1 а.с.230).
В межах розгляду справи судом першої інстанції проведено судові засідання 26 лютого 2025 року та 04 червня 2025 року (том 1 а.с.176-177, 228-230).
Із даних протоколів судових засідань 26 лютого 2025 року та 04 червня 2025 року не уставлено, що судом вирішувалось питання щодо долучення документів, поданих стороною відповідача 24 лютого 2025 року та 02 червня 2025 року. Рішення суду не містить відомостей про вирішення питання за цими клопотаннями.
Дослідити звукозапис вказаних судових засідань не є можливим у зв'язку із відсутністю в матеріалах справи технічних звукозаписів засідань, а також відсутністю звуко- /відеозапису судових засідань у системі «Електронний суд».
У зв'язку із наведеним, апеляційний суд робить такий висновок.
За змістом статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
В постанові Верховного Суду від 12 жовтня 2023 року у справі №499/895/19 роз'яснено, що сторони мають усвідомлювати, що інститути апеляційного та касаційного перегляду впроваджені для усунення можливих помилок судового розгляду справ у першій інстанції, а не для усунення помилок сторони, допущених нею під час розгляду справи судом першої інстанції, у формулюванні стороною своїх позовних вимог, аргументів та формуванні їх доказової бази. Це відповідає і практиці ЄСПЛ, яка є джерелом права відповідно до Закону України від 23 лютого 2006 року 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Наприклад, ЄСПЛ у своєму рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine, заява № 3236/03, пункт 40) зазначив, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду.
Ураховуючи наведене, апеляційний суд уважає за можливе прийняти копію довідки №6222/102 від 04 січня 2025, копію довідки №82/94 від 05 січня 2025 року, копію довідки №4952/94 в від 23.05.2025 року.
Інші докази, подані із клопотанням від 02 червня 2025 року (диск і відеозаписом ОСОБА_1 разом із іншими військовому службовцями ЗСУ, роздруківку з сайту щодо оперативної ситуації в Борівській громаді станом на 29 травня 2025 року, роздруківку з сайту щодо оперативної ситуації в Борівській громаді станом на 30 травня 2025 року) апеляційним судом не приймаються, оскільки такі докази не стосуються предмету спору та не мають доказового навантаження у цій справі.
7. Позиція суду апеляційної інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вирішуючи питання про прийняття відзиву на апеляційну скаргу, апеляційний суд вказує на таке.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 08 вересня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі. Судом установлено семиденний строк для подачі відзиву з дня вручення цієї ухвали.
З даних рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення R067011200572 убачається, що ОСОБА_2 отримала копію ухвали від 08 вересня 2025 року та копію апеляційної скарги 08 жовтня 2025 року.
13 червня 2024 року між адвокатом Антонович О.С. та ОСОБА_2 укладено договір про надання правничої допомоги №13/06/1, який відповідно до пункту 10 діє до отримання судом першої інстанції рішення у справі про збільшення розміру аліментів на дитину. Договір може бути продовжений за двосторонньою письмовою угодою сторін (том 1 14-17).
03 жовтня 2025 року апеляційним судом отримано повідомлення адвоката Антонович О.С. щодо відсутності погодження з позивачкою щодо продовження договору про надання їй правничої допомоги у цій справі.
09 жовтня 2025 року між адвокатом Баньківським В.В. та позивачкою укладено договір про надання правової допомоги у цивільній справі №369/11277/24.
Учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження (частина 1 статті 360 ЦПК України).
Відзив на апеляційну скаргу подано засобами поштового зв'язку 13 жовтня 2025 року.
Із наявних у апеляційного суду відомостей убачається, що стороною позивачки не пропущено процесуальний строк щодо подачі відзиву на апеляційну скаргу, відтак відсутні підстави для вирішення питання про поновлення цього процесуального строку.
8. Фактичні обставини справи, установлені судом.
У липні 2024 року до суду звернулась ОСОБА_2 із позовом до ОСОБА_1 про збільшення аліментів на утримання дитини.
Установлено, що ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 . Батьками дитини є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується даними свідоцтва про народження НОМЕР_3 (том 1 а.с. 7).
Заочним рішенням Баранівського районного суду Житомирської області від 09 листопада 2017 року у справі №273/819/17 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 у розмірі 3000 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття (том 1 а.с.8-9).
ОСОБА_3 проживає за адресою АДРЕСА_1 відповідно до даних витягу з реєстру Територіальної громади №2023/003608112 від 10 травня 2023 року, сформованої на підставі заяви законного представника ОСОБА_2 (том 1 а.с.10).
Згідно даних чеку №1611 від 24 червня 2024 року в магазині Ябко придбано пристрій «11 64 purple used» вартістю 11 671,00 грн та захисне скло для iphone Xr/11 вартістю 499,00 грн (том 1 а.с.11).
Згідно даних Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта відповідач ОСОБА_1 має у власності: земельну ділянку площею 0,05 га на праві власності з 2021 року; земельну ділянку площею 0,2983 га на праві власності з 2016 року (том 1 а.с.12-13).
Згідно даних Інформації з Єдиного реєстру боржників станом на 08 грудня 2024 року у реєстрі відсутня інформація про ОСОБА_1 (том 1 а.с.76).
Матеріали справи містять копію трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_4 . Останній запис зроблено 31 березня 2023 року про те, що на підставі наказу №12-к від 29.03.2023 ОСОБА_1 звільнений з ДП «Клавдієвська лісова науково-дослідна станція» за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП з посади інженер з ПК провідний(том 1 а.с.77-78).
Відповідач ОСОБА_1 станом на 12 грудня 2024 року (дата завірення копії документа) не має статусу суб'єкта господарської діяльності (том 1 а.с.79).
Матеріали справи містять копію військового книжка ОСОБА_1 серії НОМЕР_5 . Військову присягу прийняв 20 травня 2023 року у в/ч НОМЕР_1 . На підставі Указу Президента України №59/2023 від 06.02.2023 призваний 04 квітня 2023 року на військову службу по мобілізації (том 1 а.с.80-97).
Згідно даних довідки в/ч НОМЕР_1 №6083/102 від 19.11.2024 старший солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 04 квітня 2023 року по теперішній час (том 1 а.с.98).
ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій відповідно до даних посвідчення серії НОМЕР_6 (том 1 а.с.100).
Згідно даних довідки в/ч НОМЕР_1 №11048/94 від 19 листопада 2024 року про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військово агресією Російської Федерації проти України убачається, що старший солдат ОСОБА_1 в період з 05.07.2023 по 09.07.2023, з 11.08.2023 по 04.10.2023, з 14.10.2023 по 25.01.2024, з 04.02.2024 по 25.03.2024, з 15.06.2024 по 18.07.2024, з 02.08.2024 по 14.11.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в м. Святогірськ, Краматорський р-н, Донецької області, с-ще Борова, Ізюмський р-н, Харківська обл. (том 1 а.с.99).
ОСОБА_1 та ОСОБА_6 зареєстрували шлюб 28 серпня 2018 року, прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_7 , що підтверджується даними свідоцтва про шлюб НОМЕР_7 (том 1 а.с.101).
Згідно даних свідоцтва про народження НОМЕР_8 відповідача ОСОБА_1 , батьками останнього є ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (том 1 а.с.102).
ОСОБА_8 є пенсіонером за віком відповідно до даних пенсійного посвідчення № НОМЕР_9 (том 1 а.с.103). ОСОБА_9 є пенсіонеркою за віком відповідно до даних пенсійного посвідчення № НОМЕР_10 (том 1 а.с.108).
Матеріли справи містять копію трудової книжки ОСОБА_8 серії НОМЕР_11 (том 1 а.с.104-107). Матеріли справи містять копію трудової книжки ОСОБА_9 серії НОМЕР_12 (том 1 а.с.109-112).
Згідно даних щорічної декларації майнового стану позивачки за 2023 рік загальний дохід ОСОБА_2 становить 292 179,00 грн, готівкові кошти у розмірі 200 000,00 грн (том 1 а.с.113-117).
В матеріалах справи наявна роздруківка із сайту hotline щодо вартості мобільних пристроїв із параметрами: об'єм оперативної пам'яті - 4 ГБ, об'єм вбудованої пам'яті - 64 ГБ. Вартість пристроїв наведена в діапазоні від 2111 грн до 6605 грн (том 1 а.с.118-121).
В матеріалах справи наявна роздруківка з мобільного пристрою щодо переказів ОСОБА_2 коштів від 05 січня, 24 січня, 13 лютого, 20 лютого 2024 року у розмірі по 3015,08 грн (том 1 а.с.122, 123), роздруківку з мобільного пристрою щодо сплати коштів у розмірі 7 708,35 грн Новій Пошті з картки НОМЕР_13 (том 1 а.с.125).
Згідно платіжної інструкції АТ КБ «ПриватБанк» від 08 березня 2024 року відповідач здійснив переказ власних коштів позивачці у розмірі 1005,03 грн (том 1 а.с.124).
Згідно платіжної інструкції АТ КБ «ПриватБанк» від 06 грудня 2024 року відповідач здійснив переказ власних коштів отримувачу, іменованому як «?» у розмірі 3250,00 грн (том 1 а.с.126).
З даних довідки в/ч НОМЕР_1 №6222/102 від 04.01.2025 убачається, що молодший сержант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 04 квітня 2023 року по теперішній час (том 1 а.с.163).
З даних довідки в/ч НОМЕР_1 №82/94 від 05.01.2025 року про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військово агресією Російської Федерації проти України убачається, що молодший сержант ОСОБА_1 в період з 05.07.2023 по 10.07.2023, з 09.08.2023 по 04.10.2023, з 14.10.2023 по 25.01.2024, з 05.02.2024 по 08.06.2024, з 15.06.2024 по 18.07.2024, з 03.08.2024 по 10.12.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в с. Святогірськ, Краматорський р-н, Донецької області, с-ще Борова, Ізюмський р-н, Харківська обл. (том 1 а.с.164).
Державною податковою службою України на виконання ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 лютого 2025 року про витребування доказів надано відомості з Державного реєстру про джерела та суми доходів ОСОБА_1 за період з лютого 2021 року по червень 2024 року (том 1 а.с.192-195, 222-).
З даних Відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми нарахованого та виплаченого доходу, нарахованого (перерахованого) податку, ОСОБА_1 за період з лютого 2021 року по червень 2024 року убачається, що загальний дохід відповідача за вказаний період становить 616 140,05 грн. З них нараховано та виплачено: січень 2024 року - 66 454,83 грн; лютий 2024 року - 98 339,29 грн; березень 2024 року - 108 005,59 грн; квітень 2024 року - 116 403,81 грн; травень 2024 року - 116 178,00 грн; червень 2024 року - 110 758,53 грн.
З даних довідки в/ч НОМЕР_1 №4952/94 від 23.05.2025 року про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військово агресією Російської Федерації проти України убачається, що молодший сержант ОСОБА_1 в період з 05.07.2023 по 10.07.2023, з 10.08.2023 по 04.10.2023, з 14.10.2023 по 25.01.2024, з 04.02.2024 по 08.06.2024, з 15.06.2024 по 18.07.2024, з 02.08.2024 по 10.12.2024, з 26.12.2024 по 14.04.2025, з 30.04.2025 по 16.05.2025 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в с. Святогірськ, Краматорський р-н, Донецької області, с-ще Борова, Ізюмський р-н, Харківська обл. (том 1 а.с.213).
9. Мотиви, якими керується колегія суддів апеляційного суду, та застосовані норми права.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить із такого.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція про права дитини), держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (стаття 180 СК України).
Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 182 СК України:
1. При визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім'ї. Під зміною сімейного стану розуміється з'явлення у сім'ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов'язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я платника аліментів.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги з посиланням на статті 75, 202 СК України з огляду на таке.
Згідно статті 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є особою з інвалідністю I, II чи III групи.
Згідно статті 202 СК України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги. Якщо мати, батько були позбавлені батьківських прав і ці права не були поновлені, обов'язок утримувати матір, батька у дочки, сина, щодо яких вони були позбавлені батьківських прав, не виникає.
Убачається, що відповідач перебуває у шлюбі із ОСОБА_5 , має батьків-пенсіонерів. Проте, із матеріалів справи не убачається, що ОСОБА_5 є непрацездатною, доводами скарги не обґрунтовано, у який спосіб збільшення розміру аліментів на неповнолітню дитину з 3000 грн до 6000 грн погіршить фінансову можливість відповідача матеріально підтримувати дружину, ураховуючи дані про доходи відповідача. Як зазначено в апеляційній скарзі та підтверджено матеріалами справи батьки відповідача є пенсіонерами, відповідно отримують пенсійні виплати, доказів про необхідність здійснення додаткових витрат, які не покривались би пенсійною допомогою, не надано. Одночасно із наданням копії трудових книжок та пенсійних посвідчень батьків ОСОБА_1 не надано відомостей про перебування батьків на його утриманні.
Доводи апеляційної скарги щодо необхідності попереднього врегулювання цих правовідносин між сторонами у позасудовому порядку колегія суддів відхиляє, оскільки за змістом статті 192 СК України на ОСОБА_2 не покладено обов'язку попереднього звернення до ОСОБА_1 із узгодженням питання зміни розміру аліментів з огляду на те, що за приписом вказаної норми розмір аліментів, визначений рішенням суду, може бути змінено за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Апеляційний суд погоджується із твердженнями апеляційної скарги щодо недоцільності прийняття до уваги набуття відповідачем земельних ділянок як ключової підстави задоволення позову, адже останнє набуття нерухомого майна мало місце в 2021 року, позов пред'явлено в липні 2024 року, тобто із значним проміжком часу. Разом з тим, наявність у відповідача нерухомого майна є характеризуючою ознакою майнового стану відповідача у цілому, що має враховуватись при вирішенні цієї справи.
Ключовими критеріями при вирішенні питання щодо зміни розміру аліментів є: зміни матеріального або сімейного стану батьків дитини, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України. Такими іншими випадками є, зокрема, обставини, визначені 182 СК України.
Одним із основоположних обов'язків батьків відповідно законодавства України та моральних засад суспільства є їхній обов'язок утримувати дитину. Утримання полягає в забезпеченні дитині розвитку та зростання з метою підготовки до дорослого самостійного життя. В окремих випадках, наприклад, у зв'язку із станом здоров'я дитини, батьки також зобов'язані докладати і інших зусиль та додаткових витрат з метою забезпечення благополуччя дитини, викликаних особливостями її стану здоров'я.
Метою стягнення аліментів на утримання дитини є матеріальне забезпечення існуючих потреб дитини. В розмір аліментів при цьому повинні закладатись щоденні потреби дитини, яких така потребує у зв'язку із зростанням та розвитком, відтак розмір аліментів має відповідати реальним потребам дитини.
Згідно із стаття 48 Конституції України кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.
Розмір утримання з урахуванням статті 48 Конституції України має забезпечувати такий достаток, який би забезпечив покриття витрат на поточні основоположні життєві потреби дитини.
Поряд з цим, розмір утримання має залежати не лише від доходів, які отримує його платник та який він об'єктивно міг би і може сплачувати, а й від вимог розумності та необхідного достатку дитини.
Убачається, що кожен з батьків має постійний стабільний дохід. Дитина проживає з матір'ю.
Станом на момент розгляду справи діяв Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» та діє Закон України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», статтями 7 обох нормативно-правових актів установлено, що з 01 січня 2024 року та з 01 січня 2025 року відповідно прожитковий мінімум на одну дитину віком від 6 до 18 років становить у розмірі 3196 гривень.
Убачається, що середньомісячний дохід позивачки за 2023 рік без вирахування податків становить близько 24 300 грн (292 179,00 грн / 12 місяців).
Із відомостей, наданих Державною податковою службою України, убачається, що відповідачу нараховано та виплачено дохід у розмірі: січень 2024 року - 66 454,83 грн; лютий 2024 року - 98 339,29 грн; березень 2024 року - 108 005,59 грн; квітень 2024 року - 116 403,81 грн; травень 2024 року - 116 178,00 грн; червень 2024 року - 110 758,53 грн. При цьому, із таких відомостей убачається, що відповідачу нараховано та виплачено дохід протягом 2023 року у розмірі: січень, лютий ? по 11 850,00 грн; березень - 31 767,00 грн; квітень - відсутній; травень - 0,00 грн; червень - 13 926,24 грн; липень - 20 557,80 грн; серпень - 25 396,51 грн; вересень - 6 300,00 грн та 87 567,22 грн; жовтень - 10 500,00 грн та 83 557,80 грн; листопад - 77 655,79 грн; грудень - 85 256,00 грн.
Наведене дає підстави для висновку, що дохід відповідача збільшився в першій половині 2024 року порівняно із 2023 роком.
Колегія суддів зауважує, що граничний мінімальний розмір аліментів на утримання дитини визначається законом і є забезпеченням гарантій дитини на мінімально достатній розмір грошового забезпечення. Разом з тим, отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів ? це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку саме в інтересах дитини. Отримання аліментів у більшому, ніж мінімальний їх розмір, з урахуванням можливостей платника аліментів сплачувати у такому розмірі аліменти відповідатиме якнайкращим інтересам дитини для забезпечення розвитку дитини у зв'язку із зростанням.
Колегія суддів приймає до уваги факт проходженням відповідачем військової служби та наявність у нього супутніх потреб із зв'язку із цим.
Разом з тим, колегія суддів уважає правильним відхилення судом першої інстанції клопотання про дослідження в якості доказу відеозапису про збір коштів на придбання транспортного засобу для виконання бойових завдань, оскільки такий у межах цієї справи не має доказового навантаження.
Проте рівень доходу відповідача згідно матеріалів справи є достатнім для сплати аліментів на утримання дитини у розмірі 6000 грн.
Апеляційний суд відхиляє твердження відповідача про достатній майновий стан позивачки, який дозволяє останній утримувати дитину з огляду на розмір 3000 грн стягуваних з відповідача аліментів, оскільки законодавчо закріплено рівний обов'язок батьків перед дитиною. Натомість перекладення одним з батьків обов'язку щодо утримання дитини на іншого з батьків може бути розцінено як ухилення від виконання батьківських обов'язків.
Установлення судом факту покращення майнового стану платника аліментів є самостійною підставою змінити розмір аліментів у сторону збільшення за умови недоведення платником аліментів того, що збільшення аліментів призведе до погіршення майнового стану платника аліментів.
Із викладеного слід дійти висновку, що розмір аліментів, визначений у позові, не є явно завищеним в контексті вимог законодавства та засад розумності з урахуванням обов'язку батьків утримувати дитину.
Натомість раніше визначений розмір аліментів 3000 гривень є очевидно недостатнім для забезпечення нормального розвитку дитини 2012 року народження.
Доводи апеляційної скарги в частині дати, з якої починається збільшення розміру аліментів, апеляційний суд уважає такими, що не заслуговують на увагу, оскільки ухвалою районного суду від 14 липня 2025 року виправлено описку у рішенні суду та другий і третій абзаци рішення суду викладено у такій редакції:
«Збільшити розмір аліментів та стягувати з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_14 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_15 ) аліменти на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 розмірі 6000, 0 грн щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання рішення суду законної сили та до досягнення дитиною повноліття;
Припинити з дня набрання рішення суду законної сили стягнення аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_14 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_15 ) на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , 20.02.2012 року розмірі 3000, 0 грн щомісячно на підставі рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 09 листопада 2017 року у справі №273/819/17 на виконання якого видано виконавчий лист».
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції в частині збільшення розміру аліментів не спростовують та на їх правильність не впливають.
Порушень норм процесуального права, які давали б підстави для скасування рішення суду в цій частині, колегією суддів не установлено.
10. Щодо ухвалення судом стягнення витрат на правничу допомогу за наслідками розгляду позову.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13 ЦПК України).
При зверненні до суду із цим позовом вказано, що судові витрати позивачки на професійну правничу допомогу становлять 7 500 грн. В судовому засіданні 04 червня 2025 року представник позивачки - адвокат Антонович О.С. просила вирішити питання щодо витрат позивачки на професійну правничу допомогу (том 1 а.с.229).
Рішенням суду ухвалено стягнути з відповідача на користь позивачки витрат на правничу допомогу в розмірі 7500,00 грн.
З матеріалів справи убачається, що 13 червня 2024 року між адвокатом Антонович О.С. та ОСОБА_2 укладено договір про надання правничої допомоги №13/06/1, предметом якого є:
- складення адвокатського запиту на в/ч НОМЕР_1 та Державну податкову службу України з метою встановлення грошового забезпечення відповідача;
- складання позовної заяви про збільшення розміру аліментів на неповнолітню дитину;
- представництво інтересів позивачки в суді першої інстанції у справі про збільшення розміру аліментів (том 1 а.с.14-17).
Додатком №1 від 13 червня 2024 року до договору про надання правничої допомоги №13/06/1 адвокат Антонович О.С. та ОСОБА_2 погодили вартість надання правничої допомоги за договором №13/06/1 від 13 червня 2024 року становить 7 500 грн (том 1 а.с.18).
13 червня 2024 року адвокатом Антонович О.С. та ОСОБА_2 складено акт сплати коштів клієнтом адвокату про те, що позивачкою здійснено повну оплату послуг адвоката Антонович О.С. згідно договору №13/06/1 від 13 червня 2024 року у розмірі 7500 грн (том 1 а.с.19).
Доводи апеляційної скарги в частині стягнення судових витрат за результатами вирішення позову зводяться до того, що стороною позивачки не заявлено такі витрати до стягнення у позовній заяві. Апеляційний суд не погоджується із таким доводом, оскільки при зверненні до суду позивачка вказано про розмір понесених витрат на професійну правничу допомогу та в судовому засіданні 04 червня 2025 року представником позивачки заявлено про стягнення витрат позивачки на професійну правничу допомогу.
Представник відповідач у відзиві на позовну заяву заперечував проти стягнення судових витрат на користь позивачки, проте обґрунтованих мотивів неспівмірності таких витрат не наведено.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд -
Відмовити у задоволенні клопотання адвоката Лиховида Максима Степановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Апеляційну скаргу апеляційною скаргою ОСОБА_1 , підписану адвокатом Лиховидом Максимом Степановичем, залишити без задоволення.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Суддя-доповідач Н.В. Поліщук
Судді О.В. Желепа
В.В. Соколова