Унікальний номер справи № 939/967/24 Апеляційне провадження № 22-ц/824/4548/2025Головуючий у суді першої інстанції - Петренко Н.О. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.
22 жовтня 2025 року Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Нежура В.А.,
судді Невідома Т.О., Соколова В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Штирем Богданом Володимировичем на рішення Бородянського районного суду Київської області від 30 липня 2024 року по цивільній справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,
У квітні 2024 року Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ) звернулося до суду з вказаним позовом, мотивуючи його тим, що 21 серпня 2022 року, о 20 год. 40 хв., у м. Гостомель Київської області на вул. Остромирського, 69, з вини водія транспортного засобу «Міцубіші», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 сталася дорожньо-транспортна пригода. На дату скоєння дорожньо-транспортної пригоди водій не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. У результаті дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений паркан (металева конструкція), що належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю «Сервіс центр» (далі - ТОВ «Сервіс центр») за адресою: м. Гостомель, вул. Остромирського, 69. ТОВ «Сервіс центр» повідомило про страховий випадок і звернулося в МТСБУ з метою отримання відшкодування. Згідно звіту, складеного спеціалістом товариства з обмеженою відповідальністю «Незалежна експертна компанія» розмір матеріальної шкоди, завданий в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, розрахований як вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу (Сврз) і склав суму без ПДВ 82 453,00 грн. Крім того, МТСБУ були понесені витрати за послуги спеціаліста в розмірі 2 500,00 грн., а тому загальний розмір регламентної виплати становить 84 953,00 грн. Оскільки, МТСБУ здійснило відшкодування шкоди за водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду та не мав договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, просив стягнути з ОСОБА_1 кошти в розмірі понесених витрат в сумі 82 453,00 грн, витрати за послуги експерта в розмірі 2 500 грн і судові витрати.
Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 30 липня 2024 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь МТСБУ витрати, пов'язані з виплатою страхового відшкодування у розмірі 82 453 (вісімдесят дві тисячі чотириста п'ятдесят три),00 грн., витрати за послуги експерта в розмірі 2 500 (дві тисячі п'ятсот),00 грн., витрати по сплаті судового збору 3 028 (три тисячі двадцять вісім),00 грн.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду ОСОБА_1 , через свого представника подав апеляційну скаргу, в якій вказуючи на те, що судом було неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, просить рішення Бородянського районного суду Київської області від 30 липня 2024 року скасувати повністю.
Вказує, що позивачем фактично сплачені гроші для придбання матеріалів та виконання робіт по демонтажу і відбудові усієї огорожі для ТОВ «Сервіс-центр» за звітом ТОВ «Незалежна експертна компанія», проте, цей звіт не містить визначення розміру заподіяної шкоди саме від дорожньо - транспортної пригоди, що мала місце 21 серпня 2022 року. Позивач не надав ТОВ «Незалежна експертна компанія» і суду для дослідження схеми місця цієї дорожньо-транспортної пригоди, яка є важливим доказом, що має значення для правильного вирішення цієї справи та доводить лише одноразове зіткнення з ділянкою паркану (огорожі) в конкретному місці, а не по всій його довжині, як зазначається у звіті.
Скаржник посилається на те, що до більшості пошкоджень, які досліджувалися ТОВ «Незалежна експертна компанія», відповідач ніякого відношення не має, оскільки території розташування ТОВ «Сервіс-центр», незадовго до ДТП за участю відповідача, відбувалися бойові дії та були влучання ворожих боєприпасів, наслідки яких не усунуто до цього часу.
Вказує, що звітом ТОВ «Незалежна експертна компанія» були враховані ще не понесені витрати на будівельні матеріали та роботу з відновлення майже 100 метрів цього паркану (огорожі), який за недостовірною інформацією ТОВ «Сервіс-центру» було віднесено до пошкодженої його власності. Це, зокрема, роботи з демонтажу, облаштування нового фундаменту і монтажу майже усієї огорожі. Навіть з фото доданих ТОВ «Незалежна експертна компанія», акту обстеження та звіту стає очевидним, що для утворення зафіксованих пошкоджень авто відповідача повинно було більше 10 разів стикатися з огорожею. За матеріалами адміністративної справи №367/3095/22 Ірпінського міського суду Київської області та достовірною схемою місця ДТП було фактично встановлено тільки одне місце зіткнення. При визначенні розміру заподіяної шкоди експерту ця інформація не доводилась. Тому ним і були описані всі наявні пошкодження паркану, що виникли до ДТП ще під час бойових дій.
Крім цього, звіт ТОВ «Незалежна експертна компанія» не містить відомостей про те коли, ким і за яким проектом було збудовано даний паркан (огорожу), про перевірку визначених чинним містобудівним законодавством декларації і акту прийняття паркану (огорожі) до експлуатації, про наявність оригіналу документа, що підтверджує право власності на паркан, а також даних інвентаризаційних відомостей про перебування завершеного будівництвом об'єкта на балансі власника.
Зазначено, що паркан за адресою АДРЕСА_1 зведено на фундаменті, що потребує дозвільних документів і проекту відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". У Реєстрі будівельної діяльності такі документи відсутні, як і дані про введення огорожі в експлуатацію. Отже, паркан є самочинним будівництвом, зведеним із порушенням ДБН щодо зони видимості дороги та без права власності. ТОВ «Сервіс-центр» не надало документів про право власності на огорожу та не мало договору страхування. МТСБУ виплатило компенсацію без перевірки належних документів, що суперечить вимогам Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". У зв'язку з цим, право на страхове відшкодування відсутнє, а рішення суду про стягнення шкоди незаконне.
Вказує, що суд першої інстанції ухвалив рішення, спираючись виключно на матеріали, надані позивачем, не дослідивши належним чином обставини справи та не перевіривши достовірність доказів. Зокрема, суд не встановив право власності позивача на паркан, не перевірив факт самочинного будівництва, не врахував відсутність дозвільних документів, не дослідив відповідність пошкоджень обставинам ДТП, не звернув уваги на помилковий розрахунок розміру шкоди, не оцінив достовірність звіту ТОВ «Незалежна експертна компанія».
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що вказаний звіт є недостовірним, адже не встановлено причинно-наслідковий зв'язок пошкоджень з ДТП, не враховано відсутність первісної вартості об'єкта, технічної документації та балансової належності. Додані до звіту фото не відповідають схемі місця пригоди, а сам звіт єдиний доказ, на якому ґрунтувалося рішення.
09 грудня 2024 року від МТСБУ надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін, обґрунтовуючи це тим, що регламентна виплата за пошкоджену огорожу ТОВ «Сервіс центр» була здійснена правомірно, згідно з вимогами Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та на підставі експертного звіту ТОВ «Незалежна експертна компанія». Зазначено, що доводи відповідача про безпідставність виплати, сумнів у праві власності на огорожу та посилання на бойові дії не підтверджені доказами. Право власності на огорожу підтверджено витягами з реєстрів. Звіт оцінювача є належним доказом розміру шкоди. МТСБУ вважає, що обґрунтованість виплати не спростовано.
Відповідно до частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
В порядку частини тринадцятої статті сьомої ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 21 серпня 2022 року, о 20 год. 40 хв., у м. Гостомель Київської області по вул. Остромирського, 69, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Mitsubishi Grandis», державний номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечну швидкість руху, не впорався із керуванням, внаслідок чого здійснив наїзд на перешкоду - паркан, який знаходився зліва зустрічного напрямку, що призвело до пошкодження транспортного засобу з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху.
За постановою Ірпінського міського суду Київської області від 06 жовтня 2022 року ОСОБА_1 було визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 124, 122-2 та частиною першою статті 130 КУпАП і до нього, із застосуванням статті 36 КУпАП, застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік (а.с. 13-16).
На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди відповідальність ОСОБА_1 за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів застрахована не була (а.с. 25).
Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено належне на праві власності ТОВ «Сервіс центр» майно, а саме паркан (металева конструкція).
Згідно звіту, складеного 07 вересня 2022 року спеціалістом ТОВ «Незалежна експертна компанія», розмір матеріальної шкоди, завданий в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, розрахований як вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу (Сврз) і склав суму без ПДВ 82 453,00 грн. (а.с. 26-39).
25 серпня 2022 року ТОВ «Сервіс-Центр» з метою отримання відшкодування звернулося до МТСБУ, яке здійснило йому виплату коштів на відшкодування шкоди в розмірі 82 453,00 грн. (а.с. 7-12, 40, 41, 43).
Крім того, МТСБУ було сплачено послуги аварійного комісара (експерта) в розмірі 2 500,00 грн., що підтверджується копією платіжної інструкції № 934870 від 17 жовтня 2022 року (а.с. 44).
Суд першої інстанції ухвалив рішення про задоволення позову МТСБУ на підставі встановлення факту дорожньо-транспортної пригоди, вчиненої ОСОБА_1 , унаслідок якої було пошкоджено паркан ТОВ «Сервіс центр», встановивши, що на момент вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована, а МТСБУ, діючи у межах наданих законом повноважень, здійснило виплату страхового відшкодування на користь потерпілого.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
Стверджуючи про обов'язок особи, винної у виникненні ДТП, яка керувала транспортним засобом без страхового полісу, відшкодувати страховику (МТСБУ) виплачене страхове відшкодування, позивач подав до суду позов у цій справі.
Правовідносини, наявні між сторонами справи на підставі вищевикладених фактичних обставин, мають таке правове регулювання.
Згідно частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
За обставин цієї справи винуватцем у ДТП внаслідок якої транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень є відповідач, що під сумнів сторонами не ставиться.
Згідно приписів статті 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 21.05.2024 № 3720-IX (далі - Закон України № 3720-IX) обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Відповідно до частини 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно статті 6 Закону України № 3720-IX, страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Згідно зі статті 22 Закону України № 3720-IX, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Стаття 38 Закону України № 3720-IX, передбачає право страховика подати після виплати страхового відшкодування регресний позов до страхувальника за наявності певних умов.
Так за приписами пунктів 38.2.1, 38.2 статті 38 Закону України № 3720-IX, МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
Відповідно до вимог пункту "а" частини 41.1 статті 41 Закону України № 3720-IX, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
З вищенаведеного слідує, що у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Закону України № 3720-IX порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.
За обставин цієї справи відповідач спричинив ДТП, керуючи автомобілем без чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
За виплатою страхового відшкодування потерпіла в ДТП особа звернулася до МТСБУ, яке в силу приписів п. "а" частини 41.1 статті 41 Закону України № 3720-IX, виплатило страхове відшкодування (регламентну виплату).
Тобто у аспекті вимог п. п. 38.2.1 п. 38.2 статті 38 цього Закону наявні підстави для відшкодування за рахунок винуватця ДТП виплаченого страховиком відшкодування потерпілій особі.
Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Таким чином позовні вимоги у справі є обґрунтованими.
Доводи апеляційної скарги про те, що звіт експерта не містить визначення розміру шкоди саме від ДТП, яка сталася 21 серпня 2022 року, а також про відсутність схеми ДТП, не можуть бути підставою для скасування судового рішення. Суд першої інстанції надав належну оцінку звіту ТОВ «Незалежна експертна компанія», у якому зафіксовано характер і обсяг пошкоджень паркану та визначено розмір завданої шкоди з урахуванням зносу. При цьому схема місця дорожньо-транспортної пригоди міститься в матеріалах справи та була досліджена експертом під час проведення експертного дослідження.
Посилання апелянта на те, що експертом були враховані не понесені витрати на будівельні матеріали та роботи з відновлення майже всієї огорожі, є безпідставними, оскільки експертний звіт ТОВ «Незалежна експертна компанія» складено відповідно до вимог чинного законодавства та саме він був покладений судом в основу визначення розміру шкоди. При цьому відповідач не подав клопотання про призначення повторної або додаткової експертизи та не скористався наданим йому процесуальним правом на спростування висновків експерта, які могли б підтвердити заявлені ним заперечення.
Твердження про те, що для утворення пошкоджень автомобіль відповідача мав би зіткнутися з огорожею «понад десять разів», є лише суб'єктивною оцінкою, яка не має фактичного чи технічного підтвердження, натомість, у матеріалах справи міститься постанова Ірпінського міського суду Київської області від 06 жовтня 2022 року, якою ОСОБА_1 визнаний винним у скоєнні ДТП, наслідком якої стало пошкодження саме цієї огорожі.
Отже, доводи апелянта про «завищений обсяг відновлювальних робіт» та «непричетність відповідача до більшості пошкоджень» ґрунтуються виключно на припущеннях, не підкріплених належними і допустимими доказами.
Посилання апелянта на те, що частина пошкоджень огорожі виникла до ДТП під час бойових дій, також є припущенням, адже жодних висновків, актів обстеження чи іншої доказової бази про пошкодження огорожі саме внаслідок бойових дій відповідач суду не надав.
Також суд зазначає, що законність встановлення огорожі, не є предметом позову та не впливає на завдані збитки.
Доводи скаржника про те, що суд першої інстанції не дослідив обставини справи та допустив порушення процесуальних норм, є безпідставними, адже рішення першої інстанції вмотивовано, в ньому наведено правову оцінку подіям та обґрунтовано правові наслідки.
Отже, доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Питання щодо розподілу судових витрат, пов'язаних із розглядом справи у суді апеляційної інстанції, суд вирішує відповідно до положень статті 141 ЦПК України. Відповідно до п. 2 частини другої статті 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом апеляційної скарги не відшкодовуються та покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Штирем Богданом Володимировичем залишити без задоволення.
Рішення Бородянського районного суду Київської області від 30 липня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Суддя-доповідач
Судді