Справа № 761/48158/25
Провадження № 1-кс/761/30518/2025
02 грудня 2025 року місто Київ
Шевченківський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання захисника ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про часткове скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 22022000000000162 від 18 квітня 2022 року, накладеного ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 21 березня 2023 року у справі № 761/9458/23
Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22022000000000162 від 18.04.2022 за ч. 4 ст. 110-2 КК України.
Так, в рамках даного кримінального провадження 21 березня 2023 року слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва винесено ухвалу про накладення арешту на майно, серед переліку якого майна, яке належить ОСОБА_4 , а саме: 1/2 частки комори за адресою: АДРЕСА_1 (опис майна: комора XII(8), загальна площа (кв.м.): 10.6); 1/2 частки квартири за адресою: АДРЕСА_2 . З посиланням на положення ст. 170 КПК України, вказана ухвала мотивована тим, що арешт майна накладається з метою збереження речових доказів.
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання захисника ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про часткове скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 22022000000000162 від 18 квітня 2022 року, накладеного ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 21 березня 2023 року у справі № 761/9458/23.
В обґрунтування клопотання заявником зазначено, що арешт на майно накладений у зв'язку із тим, що таке майно відповідає критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України, і мають ознаки речових доказів. Разом з тим вказує, що з часу накладення арешту на майно минуло більше одного року, а жодні слідчі дії, які могли б підтвердити обґрунтованість такого тривалого накладення арешту у рамках кримінального провадження № 22022000000000162 від 18 квітня 2022 року відсутні. Відтак, вважає, що подальше утримання такого майна є недоцільним та суперечить вимогам Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також КПК України.
Учасники у судове засідання не з'явились.
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не відбувалось на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя зазначає наступне.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 174 КПК України, зокрема, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно із ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Вирішуючи питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно статей 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Аналіз наявних в розпорядженні слідчого судді матеріалів, свідчить про відсутність підстав для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, яке належить ОСОБА_4 , а саме: 1/2 частки комори за адресою: АДРЕСА_1 (опис майна: комора XII(8), загальна площа (кв.м.): 10.6); 1/2 частки квартири за адресою: АДРЕСА_2 .
Також стороною обвинувачення не надано суду доказів, щодо необхідності подальшого утримання арештованого майна у органу досудового розслідування, а також не спростовані доводи заявника.
З огляду на зазначене, слідчий суддя доходить висновку про відсутність у кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальший арешт майна, а саме земельних ділянок, які викладені в клопотанні.
Враховуючи вищевикладене, вважаю, що на даному етапі досудового розслідування, є можливим скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 21 березня 2023 року у справі № 761/9458/23.
Керуючись ст. ст. 98, 170, 173-174, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 21 березня 2023 року у справі № 761/9458/23 у кримінальному провадженні № 22022000000000162 від 18 квітня 2022 року, в частині майна, яке належить ОСОБА_4 , а саме: 1/2 частки комори за адресою: АДРЕСА_1 (опис майна: комора XII(8), загальна площа (кв.м.): 10.6); 1/2 частки квартири за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1