С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А
вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37
вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52
e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua
код ЄДРПОУ: 02896762
Провадження 2/760/67/25
В справі 760/9295/18
(заочне)
І. Вступна частина
27 травня 2025 року в місті Києві
Солом'янський районний суд м. Києва
у складі головуючого судді Коробенка С.В.
за участю секретаря Левіцької Н.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власностіна квартиру в порядку спадкування.
ІІ. Описова частина
У квітні 2018 року Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Відповідачки ОСОБА_2 , в якому просив визнати за собою в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Свої Позивач вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , яка за життя 01 серпня 2015 року склала та посвідчила у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу М.Ю. Романенкозаповіт на ім'я Позивача, яким заповіла йому все рухоме та нерухоме майно .
ОСОБА_1 зазначає, що на момент смерті ОСОБА_3 на праві власності належала квартира АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 25.10.1996, виданого ВАТ «Редукторний завод» згідно з розпорядженням № 214 від 09.10.1996.
17.10.2017 ОСОБА_1 , як він зазначає, у межах шестимісячного строку на прийняття спадщини, подав державному нотаріусу П'ятої Київської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, на підставі чого було заведено спадкову справу, номер у Спадковому реєстрі - 61392293, номер у нотаріуса - 553/2017.
Позивач зазначає, що особи, які мали б право на обов'язкову частку у спадщині померлої ОСОБА_3 відсутні, оскільки малолітніх, неповнолітніх, повнолітніх непрацездатних дітей спадкодавця не мала, а шлюб з колишнім чоловіком, ОСОБА_4 , було розірвано ще 23 серпня 1978 року.
Звернувшись до державного нотаріуса за місцем заведення спадкової справи Позивач дізнався, що оригінал правовстановлюючого документу на спадкове майно - свідоцтво про право власності на житло від 25.10.1996, видане ВАТ «Редукторний завод» - знаходиться у Відповідачки ОСОБА_2 , і остання пред'являла його державному нотаріусу з метою оформлення спадщини після смерті ОСОБА_3
09 січня 2018 року, як зазначає Позивач, він направив Відповідачці письмову вимогу про повернення оригіналу правовстановлюючого документу на спадкову квартиру. Проте ОСОБА_2 вимогу ОСОБА_1 не задовольнила та не передала Позивачу документи про право власності на спадкову квартиру.
15 грудня 2017 року державним нотаріусом П'ятої київської державної нотаріальної контори будо оформлено запит на видачу дублікату правовстановлюючого документу на квартиру АДРЕСА_1 , який направлено Управлінню житлово-комунального господарства та будівництва Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації.
Проте, як вказує Позивач, листом Управління ЖКГ та будівництва Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації від 30.01.2018 року № 58/29 було відмовлено у задоволенні вимоги нотаріуса.
У зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів Позивач ОСОБА_1 не зміг оформити у нотаріальному порядку свідоцтво про право на спадщину на квартиру АДРЕСА_1 , що і стало підставою для подання даного позову. Постановою від 20 лютого 2018 року нотаріус П'ятої Київської державної нотаріальної контори відмовила Позивачу у видачі свідоцтва про спадщину на квартиру.
У зв'язку з цим Позивач просить захистити свої прав шляхом визнання за ним права власності в судовому порядку.
Відповідачка ОСОБА_2 відзив на позов не подавала.
Ухвалою від 13.03.2019 провадження у справі було зупинено за клопотанням представника Відповідачки до вирішення позову ОСОБА_2 у справі № 760/25663/17 про визнання недійсним заповіту.
Ухвалою Солом'янського районного суду у справі №760/25663/17 від 16.05.2023 позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання заповіту недійсним було залишено без розгляду.
У судове засідання представник Позивача не з'явилася, своєю заявою просила суд проводити судовий розгляд справи у її відсутність, підтримала позов у повному обсязі .
Відповідачка ОСОБА_2 про час та місце розгляду була повідомлена належним чином, однак у судове засідання не з'явилася, про причини своєї неявки не повідомляла.
Враховуючи відсутність сторін, суд визнав за можливе розглянути справу на підставі наявних матеріалів із постановленням заочного рішення.
ІІІ. Мотивувальна частина
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В силу положень статті 1216 ЦК України спадкування - це перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтею 1233 ЦК України визначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 1254 ЦК України заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , за життя спершу склала заповіт на Відповідачку - від 04.07.2007, яким заповідала їй все належне собі майно. В подальшому ОСОБА_3 01.08.2015 склала новий заповіт, яким заповідала позивачу все належне їй майно Позивачу ОСОБА_1 .
Заповіт від 01.08.2015 є дійсним та таким, що в силу положень ст. 1254 ЦК відміняє дію заповіту, складеного ОСОБА_3 на відповідачку ОСОБА_2 , від 04.07.2007.
Судом встановлено, що Позивач прийняв спадщину за заповітом 17.10.2017, тобто в межах шестимісячного строку на прийняття спадщини, подавши державному нотаріусу П'ятої Київської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, на підставі чого було заведено спадкову справу, номер у Спадковому реєстрі - 61392293, номер у нотаріуса - 553/2017.
Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).
Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно (ст. 1297 ЦК України).
Відповідно до п.п. 4.14, 4.15, 4.18. п. 4 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року № 282/20595, при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов'язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.
Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Встановлено, що постановою від 20.02.2018 (а.с. 96) державний нотаріус відмовив ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії (видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом) у зв'язку з відсутністю у нього правовстановлюючих документів на спадкове майно.
Суд враховує, що нотаріус вживав заходів щодо отримання дублікатів правовстановлюючих документів на спадкове майно, які виявилися безуспішними.
Крім того, суд бере до уваги ту обставину, що Відповідачкою залишено без уваги вимогу Позивача про надання йому оригіналів правовстановлюючих документів на спадкову квартиру.
Таким чином, суд приходить до висновку, що Позивач вживав достатні у розумній мірі позасудові заходи для отримання правовстановлюючих документів на спадкову квартиру, але з об'єктивних причин, незалежних від нього, цього не зміг зробити.
Таким чином, суд доходить висновку, що у Позивача існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, у зв'язку з чим визнання за Позивачем права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом є ефективним способом захисту його порушеного права.
Згідно абзаців 1, 15, 16 п. 3.1 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" від 16.05.2013 року N 24-753/0/4-13, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України). Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 22 вересня 2021 року в справі № 227/3750/19 зазначив наступне: « Відповідно до частини першої статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно до нотаріуса, який відповідно до вимог статті 68 Закону України «Про нотаріат» при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва та склад спадкового майна.
У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку» .
Отже, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд доходить висновку, що вимоги позову підлягають задоволенню в повному обсязі.
IV. Резолютивна частина
Керуючись ст.ст.203, 204, 215 ЦК України, ст. ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 272 ЦПК України, суд вирішив:
1.Позов задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 22,43 кв.м.
2.Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 8810,00 гривень.
3.Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення.
4.Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: ;
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Веллфін», адреса: 03061, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 48, код ЄДРПОУ: 39952398.
Суддя: