Справа № 536/1410/25
Провадження №2/524/5013/25
(заочне)
12.12.2025 року м.Кременчук
Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі:
головуючого - судді Алексашиної Н.С.,
за участю: секретаря судового засідання - Сінельнік В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Обґрунтовує позов тим, що відповідно до укладеного шляхом підписання одноразовим ідентифікатором 12.08.2021 року кредитного договору №202331 ОСОБА_1 отримав від ТОВ «ЗАЙМЕР» кредит в сумі 2000 грн. строком на 18 днів, з умовою сплати процентів за користування кредитом 2% на день або 730% річних. Кредитні кошти надані позичальнику шляхом перерахування на картковий рахунок.
Відповідач не виконав умови кредитного договору, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 9520 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 2000 грн.; прострочена заборгованість за процентами - 7520 грн.
17.02.2022 року укладено договір факторингу №01-17/02/2022, відповідно до якого ТОВ «ЗАЙМЕР» відступило право грошової вимоги за кредитним договором укладеним з відповідачем, на користь ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ».
Позивач прохає стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в сумі 9520 грн., сплачений судовий збір - 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу - 10500 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, заявивши клопотання про розгляд справи без його участі, заявлені позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився. Зважаючи на те, що зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи відповідача невідоме, його виклик до суду здійснено у відповідності до ч.11 ст.128 ЦПК України через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Відповідач клопотання про розгляд справи за її відсутності до суду не надала, про причини неявки суд не повідомила. У встановлений судом строк відповідачка відзив на позовну заяву не надала.
Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Стаття 1054 ЦК України встановлює, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Займер» та ОСОБА_1 уклали договір про надання фінансового кредиту №202331 від 12.08.2021 року.
Договір підписано відповідачем за допомогою електронного підпису CL3995, що підтверджується позначкою у договорі та довідкою про ідентифікацію. /а.с.11/
Cуд враховує, що Закон України «Про електронну комерцію» передбачає можливість укладення електронних договорів. При цьому, згідно ст.12 вказаного Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Згідно п.12 ч.1 ст.3 ЗУ «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Враховуючи, що кредитний договір підписаний позичальником в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні договору сторони досягли згоди щодо всіх його істотних умов, такий правочин слід вважати укладеним.
Про допустимість такої форми укладення правочинів також зазначено у численних правових позиціях Верховного Суду, зокрема, у постанові від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, у постанові від 22 вересня 2022 року у справі № 234/7163/20,у постанові від 12 червня 2023 року у справі №263/3470/20.
Договір передбачає надання клієнту кредиту в сумі 2000 гривень строком на 18 день, до 29.08.2021 року, з умовою сплати процентів за користування кредитом в розмірі 730% річних від суми кредиту в розрахунку 2% на добу, тип процентної ставки - фіксована, без права збільшення в односторонньому порядку. /а.с.15-17/
Згідно п.2.3 кредитного договору у випадку прострочення погашення кредиту проценти нараховуються і за період прострочення, але не більше 180 календарних днів поспіль з моменту виникнення такої прострочки.
Факт отримання кредитних коштів відповідачем підтверджується листом надавача платіжних послуг ТОВ «Профіт Гід» відповідно до якого 12.08.2021 року на платіжну карту відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 2000 грн. за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 . /а.с.31/
Вказані реквізити платіжної карти також зазначені у кредитному договорі, укладеному між ТОВ «Займер» та ОСОБА_1 .
Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином та в певний строк відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після розстрочення.
Згідно розрахунку заборгованості складеного ТОВ «ЗАЙМЕР» внаслідок невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за кредитним договором щодо повернення кредиту та сплати процентів за період з 12.08.2021 року до 15.02.2022 року утворилася заборгованість в сумі 9520 грн. /а.с.50-60/
Крім того, згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором №202331 за період з 12.08.2021 до 16.04.2025 року заборгованість становить 9520 грн., з яких 2000 грн. - прострочене тіло кредиту, 7520 грн. - прострочені відсотки. /а.с.9/
В подальшому, ТОВ «ЗАЙМЕР» уклало договір факторингу №01-17/02/2022 від 17.02.2022 року з ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ», згідно якого останнє отримало права вимоги, зазначені у реєстрі боржників, в тому числі до ОСОБА_1 з загальною сумою заборгованості 9520 грн. Факт укладення вказаного договору підтверджується копією договору, витягом з реєстру боржників, платіжними інструкціями. /а.с.10, 18-21, 28-30/
Подібне відступлення права вимоги відповідає положенням чинного цивільного законодавства, зокрема, статті 1077 ЦК України, згідно якої за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Таким чином, ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» на законних підставах набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 .
Заборгованість позичальника залишається непогашеною.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за наданим кредитом є обґрунтованими.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідач в добровільному порядку не погашає заборгованість, розмір заборгованості підтверджено документально, заперечень проти її розміру не надійшло, позов слід задовольнити.
Судовий збір підлягає стягненню з відповідача у відповідності до положення ст.141 ЦПК України.
Щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в сумі 10500 грн., суд виходить з наступного.
Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження надання правничої допомоги та понесених витрат на правничу допомогу позивачем додано до позову договір про надання правової допомоги від 29 грудня 2023 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» та адвокатом Пархомчуком С.В., додаткову угоду №1 про продовження строку дії договору, акт про отримання правової допомоги, платіжну інструкцію. /а.с.12-13, 74, 77/
З акту про отримання правової допомоги убачається, що вартість зустрічі та консультації за одну годину складає 2000 грн., вартість підготовки та подання позовної заяви складає 5000 грн. за 2,5 години, інші заяви та клопотання, моніторинг ЄРДР щодо статусу справи - 3000 грн. за 1,5 години, канцелярські витрати - 500 грн. Загалом на все витрачено 5 годин і загальна вартість послуг склала 10500 гривень. /а.с.74/
Під час вирішення питання стягнення витрат на правничу допомогу суд враховує висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 580/2610/19 про те, що заповнення ордеру на надання правової допомоги, виготовлення копій відзивів для відповідача, оформлення поштових відправлень на адресу відповідача та суду (заповнення описів, оформлення конвертів) не є професійною правничою допомогою і не потребує спеціальних юридичних знань у галузі права.
З наведених у вказаній постанові міркувань суд доходить висновку, що до вартості наданої правничої допомоги безпідставно включено вартість канцелярських витрат.
Частиною четвертою статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно частини 6 вказаної статті обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з тим, при визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Вказаний правовий висновок викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
У додатковій постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зроблено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі №530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.
Враховуючи наведене, виходячи з принципів співмірності та розумності судових витрат, суд звертає увагу на той факт, що поданий позов про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором не є унікальним за своєю суттю, а тому не представляє значної складності.
На те, що поданий позов про стягнення кредитної заборгованості не є поодиноким вказує зміст договору про надання правничої допомоги, предметом якого є необмежена кількість заяв, скарг та інших документів правового характеру, а строк дії договору при цьому встановлено на рік і продовжений шляхом укладення додаткової угоди. Крім того, у договорі визначено стандартну ставку вартості правової допомоги - 2000 грн. за одну годину фактично витраченого часу, без градації в залежності від складності справи, що також вказує на типовий характер претензійної роботи.
Крім того, з доданого списку поштових відправлень убачається, що аналогічні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, надіслані 17 відповідачам, що також свідчить про стандартний підхід до ведення схожих справ. /а.с.75,76/
За таких обставин суд доходить висновку про неспівмірність заявленої вартості витрат на правничу допомогу і вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню на користь ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ», з 10500 грн. до 2500 грн.
Керуючись ст.ст.4-13, 141, 174-181, 209-250, 258, 259, 263, 264, 265, 280, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» 9520 гривень заборгованості за кредитним договором №202331 від 12.08.2021 року.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» 2422 грн. 40 коп. судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» 2500 гривень витрат на правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ», місцезнаходження - місто Київ, вул.Кирилівська, 82, офіс 7, код ЄДРПОУ 42228158;
відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме зареєстроване проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Алексашина Н.С.