Провадження № 11-сс/803/2191/25 Справа № 206/6027/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
10 грудня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
адвоката ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку дистанційного судового провадження в залі суду матеріали за апеляційною скаргою арбітражного керуючого - адвоката ОСОБА_7 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Кан-Транс» на ухвалу слідчого судді Самарського районного суду м.Дніпра від 07 листопада 2025 року про залишення без задоволення скарги представника заявника ТОВ «Кан-Транс» арбітражного керуючого ОСОБА_7 на бездіяльність ГУНП в Луганській області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
Ухвалою слідчого судді Самарського районного суду м.Дніпра від 07 листопада 2025 року в задоволенні скарги представника заявника ТОВ «Кан-Транс» арбітражного керуючого ОСОБА_7 на бездіяльність ГУНП в Луганській області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовлено.
В обґрунтування прийнятого рішення, слідчий суддя зазначив, що зі змісту заяви ОСОБА_7 від 12.08.2025 не вбачається достатніх підстав для внесення відомостей до ЄРДР щодо вчинення злочину, оскільки положення ст. 341 КК України не охоплюються дією положень Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Між тим, зміст заявленої заявником скарги абсолютно свідчить про те, що його метою було отримання від органу досудового розслідування необхідної їй інформації, що виключає обов'язок слідчого реагувати у спосіб, передбачений приведеною вище нормою.
Слідчий суддя прийшов до висновку, що вимоги даної скарги задоволенню не підлягають.
В апеляційній скарзі арбітражний керуючий - адвокат ОСОБА_7 в інтересах ТОВ «Кан-Транс» просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою задовольнити скаргу.
В обґрунтування апеляційних вимог вказує на незаконність оскаржуваної ухвали.
Зазначає, що слідчий суддя здійснив поверхневий розгляд справи, допустив формальний розгляд справи, невірно надав оцінку обставинам, викладеним у заяві про вчинення кримінального правопорушення.
Вказує, що скаржником подавалась скарга на бездіяльність уповноважених осіб ГУНП в Луганській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, у якій просив зобов'язати ГУНП в Луганській області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою про злочин ліквідатора ТОВ «Кан-транс», арбітражного керуючого ОСОБА_7 , № 02-02/468 від «12» серпня 2025 р. про вчинення кримінальних правопорушень (у тому числі порушення законів та звичаїв ведення війни, та за ст. 341 КК України).
Так, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, було введено в Україні воєнний стан, що неодноразово продовжувався і діє дотепер.
У власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Кан-Транс» (код ЄДРПОУ 36031248, адреса: вул. Кислородна, 8А, м. Хрустальний (м. Красний Луч) Луганської області, 94504) перебували дві нежитлові будівлі, розташовані за наступними адресами (що підтверджується витягом, копія додається):
1) вул. Кислородна, 8А, м. Хрустальний (м. Красний Луч) Луганської області, 94504.
2) Луганська обл., м. Красний Луч, вулиця Антрацитівське шосе, будинок 36а.
Місто Хрустальний (м. Красний Луч) Луганської області було окуповане російською федерацією з 27.02.2022 та перебуває в окупації по теперішній час, що підтверджується відомостями з Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (із подальшими змінами).
Таким чином, доступ до даних будівель та того, що там зберігалось, ТОВ «Кан-Транс» було втрачено, у зв'язку з окупацією міста Хрустальний (м. Красний Луч) Луганської області. Отже, розмір матеріальних збитків (шкоди), заподіяних російською федерацією ТОВ «Кан-Транс» складає вартість даних обох нежитлових будівель внаслідок
протиправного позбавлення права власності на майно, яке належало ТОВ «КанТранс».
З приводу зазначених обставин була подана заява про злочин.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані адреси нежитлових будівель знаходяться в Луганській області, тобто їх місцезнаходження підпадає під юрисдикцію ГУНП в Луганській області.
Вважає, що слідчий суддя першої інстанції допустила порушення терміну протягом 72-х годин (ст. 306 КПК України) - скарга зареєстрована 24 жовтня 2025 року, а
ухвала винесена лише 7 листопада 2025 року.
Усе вищезазначене, у сукупності з доводами скаржника, а також практикою правозастосування, свідчить про невідповідність висновків, викладених слідчим суддею Самарського районного суду м. Дніпра в оскаржуваній ухвалі від 07.11.2025 по справі № 206/6027/25, вимогам законодавства, у зв'язку з чим ухвала слідчого судді Самарського районного суду м. Дніпра від 07.11.2025 по справі № 206/6027/25 підлягає скасуванню, а скарга ліквідатора ТОВ “Кан-Транс», арбітражного керуючого ОСОБА_7 , підлягає направленню для продовження розгляду до слідчого судді Самарського районного суду м. Дніпра.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення адвоката ОСОБА_7 на підтримку доводів поданої апеляційної скарги, яка наполягала на її задоволенні, просила скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просила залишити ухвалу слідчого судді без змін, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 370 цього Кодексу судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положеннями Кримінального процесуального кодексу України.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що слідчим суддею дотримано зазначених вимог закону у повному обсязі.
Відповідно ст.55 Конституції України, права і свободи громадянина України захищаються судом. Суть такого захисту полягає в тому, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, а порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора під час досудового розслідування регламентовано главою 26 КПК України.
До повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому КПК, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні (п.18 ч.1 ст.3 КПК), а згідно п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
У межах процедури оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий, дізнавач, прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого, дізнавача або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Мотивуючи своє рішення про відмову у задоволенні скарги заявника ТОВ «Кан-Транс» арбітражного керуючого ОСОБА_7 на бездіяльність ГУНП в Луганській області щодо невнесення відомостей до ЄРДР, слідчий суддя у своєму рішенні, посилаючись на положення ч. 1 ст. 2, ст. 11, ч. 1 ст. 22, ст. 214 КПК України, пункт 1.2 Розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань зазначив, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення. Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки конкретного кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події кримінального характеру. Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Такий висновок слугує гарантією кожній особі від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу. При цьому, законодавцем розмежовано поняття внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР у відповідності до положень ч. 1 ст. 214 КПК України та прийняття і реєстрації відповідних заяв, про що йдеться у ч. 4 ст. 214 КПК України.
Слідчий суддя дослідивши подану скаргу встановив, що ТОВ «Кан-Транс» перебували дві нежитлові будівлі, розташовані в м. Хрустальний (м. Красний Луч) Луганської області, які перебувають під окупацією по теперішній час.
12 серпня 2025 року заявником було подано заяву про злочин посилаючись на те, що ТОВ «Кан-Транс» завдано матеріальної шкоди та збитків через втрату доступу до належних на праві приватної власності об'єктів нежитлового нерухомого майна.
15 жовтня 2025 року ОСОБА_7 отримала відповідь від 18.09.2025 року відповідно до якої повідомлено, що щодо звернення заявника проведена відповідна перевірка, за результатами якої встановлено, що за вказаним фктом відсутні підстави для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, тому вказане повідомлення розглянуто відповідно до ЗУ «Про звернення громадян».
З огляду на вищенаведене, слідчий суддя дійшов висновків, що зі змісту заяви ОСОБА_7 від 12.08.2025 не вбачається достатніх підстав для внесення відомостей до ЄРДР щодо вчинення злочину, оскільки положення ст. 341 КК України не охоплюються дією положень Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
З такими висновками слідчого судді погоджується й колегія суддів апеляційного суду.
Згідно ч. 1 ст. 11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За приписами п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України та п. 2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора України №298 від 30.06.2020 року, до Єдиного реєстру досудових розслідувань, крім іншого, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Вищезазначені положення закону дають підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні та обґрунтовані відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність події кримінального правопорушення, а саме час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення. Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу, то такі повідомлення не мають вноситися до Єдиного реєстру досудових розслідувань і це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Таким чином, внесенню до ЄРДР підлягають лише відомості із заяв, в яких міститься виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а не із заяв чи повідомлень про події, у яких немає достатньої інформації, що вказує на вчинення кримінального правопорушення.
Такий висновок апеляційного суду узгоджується із правовою позицією Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 року (справа № 556/450/18), згідно якої слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Тобто, підставою для початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР. При цьому, виходячи зі змісту ст. 214 КПК повноваженнями щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення наділені слідчий, прокурор.
За обставин даної справи апеляційний суд вважає, що в поданій заяві ОСОБА_7 від 12.08.2025 не вбачається достатніх підстав для внесення відомостей до ЄРДР щодо вчинення злочину, оскільки положення ст. 341 КК України не охоплюються дією положень Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
При цьому, суд звертає увагу заявника на те, що само лише маркування поданого документа як заяви про злочин не зобов'язує слідчого застосовувати приписи статті 220 КПК. Лише зміст документа, який спрямований на вчинення у кримінальному провадженні слідчих (розшукових) чи процесуальних дій, тягне за собою виникнення у слідчого такого обов'язку. Між тим, зміст заявленої заявником скарги абсолютно свідчить про те, що його метою було отримання від органу досудового розслідування необхідної їй інформації, що виключає обов'язок слідчого реагувати у спосіб, передбачений приведеною вище нормою.
Відтак, на переконання апеляційногоо суду, висновки слідчого судді про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_7 на бездіяльність ГУНП в Луганській області щодо невнесення відомостей до ЄРДР, належним чином мотивовані, ґрунтуються на змістовному дослідженні усіх обставин справи та доводів апелянта.
Інші доводи апеляційної скарги, на які посилається представник скаржника, не впливають на правильність прийнятого місцевим судом рішення.
Отже, перевіркою матеріалів даного провадження, судом апеляційної інстанції не встановлено будь-яких порушень слідчим суддею вимог КПК щодо процесуального порядку судового розгляду скарги, які, згідно ст.412 КПК України, слід було би визнати істотними та які б тягнули за собою скасування рішення суду першої інстанції.
Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновків, що апеляційна скарга арбітражного керуючого - адвоката ОСОБА_7 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Кан-Транс», є безпідставною та задоволенню не підлягає, а ухвала слідчого судді Самарського районного суду м.Дніпра від 07 листопада 2025 року є законною, обґрунтованою, належним чином вмотивованою та відповідає вимогам ст.370 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 405, 407 та 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу арбітражного керуючого - адвоката ОСОБА_7 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Кан-Транс», - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Самарського районного суду м.Дніпра від 07 листопада 2025 року про залишення без задоволення скарги представника заявника ТОВ «Кан-Транс» арбітражного керуючого ОСОБА_7 на бездіяльність ГУНП в Луганській області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4