Провадження № 11-сс/803/2040/25 Справа № 208/8310/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
08 грудня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
адвоката ОСОБА_7
скаржниці ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку дистанційного провадження в залі суду матеріали за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Кам'янського від 06 жовтня 2025 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_8 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження, -
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Кам'янського від 06 жовтня 2025 року, було відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_8 на постанову слідчого Кам'янського РУП ГУНП у Дніпропетровській області ОСОБА_9 від 01 липня 2025 року про закриття кримінального провадження № 12023041160000721 за ч. 2 ст. 384 КК України.
В обґрунтування постановленої ухвали слідчий суддя зазначив, що постанова слідчого у повній мірі відповідає вимогам процесуального законодавства. Слідчий суддя зазначив, що положення кримінального процесуального закону при прийнятті процесуального рішення про закриття кримінального провадження слідчим порушені не були.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення поданої скарги та скасування постанови слідчого.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, адвокат ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою задовольнити скаргу ОСОБА_8 .
Разом з апеляційною скаргою, апелянт подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді. Просив визнати причини пропуску строку поважними.
В апеляційній скарзі зазначив, що ухвала слідчого судді є незаконною та необгрунтованою, що суперечить матеріалам справи.
Вказує, що слідчим ОСОБА_10 . Не було проведено жодної слідчої дії, а тому його рішення про необхідність закриття кримінального провадження є передчасним.
У суді апеляційної інстанції ОСОБА_8 , її представник - адвокат ОСОБА_7 підтримали доводи апеляційної скарги та наполягали на її задоволенні.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив ухвалу слідчого судді залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши думки учасників процесу, перевіривши надані матеріали кримінального провадження і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з приписами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто таким, що ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України та таким, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Виходячи зі змісту ст. 284 КПК України про закриття кримінального провадження дізнавач, слідчий, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, на досудовому провадженні, можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
За змістом ч. 1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 КПК України, з урахуванням положень глави 26 КПК України.
За результатами розгляду скарги слідчий суддя, як це встановлено ч. 2 ст. 307 КПК України, вправі прийняти одне з передбачених цією нормою рішень, в томі числі винести ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні СВ Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровської області перебувають матеріали досудового розслідування №12023041160000721 від 13.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України.
Постановою слідчого СВ Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_11 від 01.07.2025 року року було закрито кримінальне провадження №12023041160000721 від 13.05.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України - за відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Підставою для закриття кримінального провадження стали результати проведеного досудового розслідування, належного виконання слідчим вимог 4 глави КПК України, щодо збирання доказів та їх оцінки.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, показань, речових доказів і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
Під час досудового розслідування, слідчим встановлено та обґрунтовано обставини подій та їх наслідки, що вказано у постанові про закриття кримінального провадження.
Так, слідчим встановлено, що у провадженні СВ Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровської області перебувають матеріали досудового розслідування №12023041160000721 від 13.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України.
Досудове розслідування розпочато на підставі ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у справі № 208/3926/23, провадження № 1-кс/208/839/23 про зобов'язання внести відомості до ЄРДР щодо вчинення кримінального правопорушення за заявою ОСОБА_8 від 04.05.2023 про те, що оцінювач ОСОБА_12 , переслідуючи корисливий мотив, склала завідомо неправдивий звіт оцінювача про оцінку автомобіля Nissan Qashqai.
Було встановлено, що звіт «Про оцінку автотранспортного засобу» складений 27.07.2022 ПП Виробничо-комерційна агрофірма «Солнцево», оцінювач ОСОБА_12 (далі - Звіт про оцінку). Відповідно до Звіту про оцінку ринкова (дійсна) вартість автотранспортного засобу марки Nissan, моделі Qashqai, 2013 року випуску, об'єм двигуна 1598 см.куб, номерний знак НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, серії НОМЕР_2 від 16.06.2018, станом на 27 липня 2022, без врахування ПДВ, склала 403940 (чотириста три тисячі дев'ятсот сорок) гривень 00 копійок, в тому числі вартість 1/4 частки склала 100985 (сто тисяч дев'ятсот вісімдесят п'ять) гривень 00 копійок.
В ході проведення досудового розслідування було допитано потерпілу ОСОБА_8 , яка повідомила, оцінювач ОСОБА_12 склала завідомо неправдивий Звіт про оцінку транспортного засобу, та навмисно занизила ціну автомобіля, спираючись на закон, який втратив свою чинність. Також, потерпіла повідомила, що ОСОБА_13 , яка замовила Звіт, та ОСОБА_12 перебувають у змові.
В подальшому допитано ОСОБА_13 , яка пояснила, що нею було здійснено замовлення проведення оцінки автомобіля Nissan Qashqai, який було залишено у спадщину її чоловіком ОСОБА_14 . Звіт в подальшому вона надала до суду при розгляді цивільної справи № 208/3878/22 за позовом до ОСОБА_8 про припинення права власності на частку у майні. Після проведення оцінки та визначення суми частки ОСОБА_8 , остання почала подавати скарги у всі можливі установи та не погодилась із визначеною оцінювачем ціною автомобіля. Також, ОСОБА_13 повідомила, що вона особисто не знайома з оцінювачем ОСОБА_12 та бачились 2 рази у житті.
Допитана оцінювач ОСОБА_12 повідомила, що 27.07.2022 їй надійшов запит про проведення оцінки автомобіля Nissan Qashqai, від ОСОБА_13 . Вона повідомила, що їй було надано всі необхідні для цього документи, сам автомобіль та зроблено висновок оцінювача, а саме встановлено ціну автомобіля. Остання повідомила, що закон, який втратив чинність, на який вона спиралась при проведенні оцінки, не впливає на ціну автомобіля та був доданий туди випадково, через необережність.
Потерпілою ОСОБА_8 долучено до матеріалів кримінального провадження копію рецензії на Звіт про оцінку станом на 27.04.2023, складену оцінювачем ОСОБА_15 , та копію рецензії від 19.07.2023 на Звіт про оцінку, складену рецензентом ОСОБА_16 , відповідно до яких Звіт про оцінку класифікується за ознакою абзацу п'ятого пункту 67 Національного стандарту № 1 як такий, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний.
На запит слідчого від Фонду державного майна України отримано та долучено до матеріалів кримінального провадження скаргу потерпілої ОСОБА_8 від 20.03.2023 на оцінювача ОСОБА_12 ; документи, що стали предметом розгляду екзаменаційною комісією Фонду на засіданнях від 30.03.2023 та 30.08.2023; рецензію члена комісії ОСОБА_17 .
Так, аналізом вказаних документів встановлено, що до Фонду державного майна України надійшли звернення (скарги) громадянки ОСОБА_8 від 09.06.2023, від 25.05.2023, від 22.06.2023 та від 30.07.2023 щодо порушень вимог нормативно-правових актів з оцінки майна оцінювачем ОСОБА_12 (суб'єкт оціночної діяльності - ПП ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА АГРОФІРМА «СОЛНЦЕВО») під час складання Звіту про оцінку.
За результатами рецензування, проведеного членом комісії ОСОБА_17 , встановлено, що Звіт про оцінку класифікується за ознакою абзацу п'ятого пункту 67 Національного стандарту № І, як такий, що не відповідає вимогам нормативно- правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний.
Засіданням Екзаменаційної комісії Фонду державного майна України від 31.08.2023 (протокол № 146) вирішено: оцінювачу ОСОБА_12 необхідно позачергово пройти навчання за програмою підвищення кваліфікації за напрямом Оцінка об'єктів у матеріальній формі» за спеціалізацією 1.3. «Оцінка колісних транспортних засобів».
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) полягає в його критичному розгляді та наданні висновків щодо повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.
Варто зауважити, що відповідно до ч. 2 ст. 84 КПК України процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Натомість рецензія на звіт про оцінку майна, в аспекті приписів ч. 2 ст. 84 КПК України не є процесуальним джерелом доказів. Особи, які його склали, не несуть жодної відповідальності за свої міркування щодо оцінки звіту, його правильності й обгрунтованості, за хибність таких тверджень.
Крім того, питання невідповідності Звіту про оцінку вимогам чинного законодавства стало предметом оцінки під час судового розгляду цивільної справи № 208/3878/22.
Так, відповідно до рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 20.06.2023 у вказаній справі суд не встановив підстав для визнання доказу - звіту «Про оцінку автотранспортного засобу», складеного ПП Виробничо-комерційна агрофірма «Солнцево», від 27 липня 2022 року недопустимим.
Аналогічну позицію висловив і Дніпровський апеляційний суд у постанові від 05.12.2023 року, винесеної за результатами апеляційного перегляду вказаної справи, зазначивши, що доводи апелянта (потерпілої ОСОБА_8 ) про те, що Звіт про оцінку не відповідає діючому законодавству, колегія суддів вважає безпідставними, з огляду на те, що вони зводяться до незгоди з висновками суду стосовно встановлених обставин справи та спрямовані на переоцінку доказів у справі.
Також, з метою встановлення ринкової вартості досліджуваного оцінювачем ОСОБА_12 автомобіля під час досудового розслідування проведено судову автотоварознавчої експертизу, відповідно до висновка якої ринкова вартість наданого на дослідження транспортного засобу Nissan Qashqai, становить 456 135,50 грн (на час дослідження), а станом на 22.07.2022 - 430 050,00 грн.
Таким чином, суттєвої відмінності між встановленою ринковою вартістю автомобіля оцінювачем ОСОБА_12 та судовим експертом під час досудового розслідування не встановлено.
Об'єктивна сторона злочину за ст. 384 КК України характеризується активною поведінкою - діями, які виявляються, зокрема, в неправдивому звіті оцінювача про оцінку майна.
За статтею 384 КК України встановлено відповідальність за злочин із формальним складом, який визнається закінченим із моменту вчинення будь-якої із зазначених дій.
При цьому, відповідальність за статтею 384 КК України настає лише за умови, якщо оцінювача було попередньо попереджено про кримінальну відповідальність за вчинення дій, зазначених у статті 384 КК України, у встановленому законом процесуальному порядку. Відсутність такого попередження і належного процесуального його оформлення виключає відповідальність за статтею 384 КК України.
Відповідальність за статтею 384 КК України настає, якщо звіт про оцінку майна буде визнано неправдивим, тобто таким, який містить відомості, що повністю або хоча б частково не відповідають дійсності. Такий звіт, наприклад, може базуватися на викривлених, перекручених та/або спотворених фактах і обставинах, що мають значення для відповідного провадження (має місце безпідставне заниження або, навпаки, завищення вартості майна, використовуються неналежні дані для визначення вартості майна, оцінюється інше майно, надається оцінка не всього, а лише частки майна, зроблені оцінювачем висновки, прогнози та прилучення є завідомо неправильним тощо). Тобто у розумінні Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» є наявність неякісної (недостовірної) чи необ'єктивної оцінки майна, оскільки:
- неякісна (недостовірна) оцінка - оцінка, проведена з порушенням принципів, методичних підходів, методів, оціночних процедур та/або на основі необгрунтованих припущень, що доводиться шляхом рецензування;
- необ'єктивна оцінка - оцінка, яка грунтується на явно неправдивих вихідних даних, навмисно використаних оцінювачем для надання необ'єктивного висновку про вартість об'єкта оцінки.
Для того, аби звіт про оцінку майна було визнано завідомо неправдивим, суб'єктивною стороною злочину, передбаченого статтею 384 КК України, має бути лише прямий умисел. Іншими словами, має бути доведено, що оцінювач діяв завідомо, тобто усвідомлював неправдивість свого звіту про оцінку майна і при цьому бажав діяти саме таким чином.
За частиною 2 ст. 384 КК України караються ті самі дії, якщо вони вчинені з корисливих мотивів - з метою одержати внаслідок вчинення злочину матеріальні блага для себе чи інших осіб, одержати або зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат, досягти іншої матеріальної вигоди).
Як випливає з вищенаведеного, завідомо неправдивим звіт оцінювача про оцінку майна в розумінні статті 384 КК України можна визнати лише за наступних умов:
1) оцінювач до складання звіту' був попереджений про кримінальну відповідальність за вчинення дій, зазначених у статті 384 КК України, у встановленому законом процесуальному порядку;
2) якщо було встановлено, що такий звіт про оцінку майна є неправдивим, тобто таким, який містить відомості, що повністю або хоча б частково не відповідають дійсності (неякісна, недостовірна, необ'єктивна оцінка);
3) оцінка проводилася при провадженні дізнання, досудового розслідування, судового чи виконавчого провадження, встановлення фактів Вищою радою правосуддя, або здійсненні розслідування тимчасовою слідчою чи спеціальною тимчасовою слідчою комісією Верховної Ради України;
4) якщо буде доведено наявність прямого умисла у оцінювача, який діяв завідомо, тобто усвідомлював неправдивість свого звіту про оцінку майна і при цьому бажав діяти саме таким чином.
Відповідно до ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається слідчим в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Під час проведених слідчих дій по даному кримінальному провадженню встановити наявність об'єктивних даних, які б підтверджували в діях оцінювача ОСОБА_12 склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України, не надалося можливим. Слідчий зазначив, що остання під час складання Звіту про оцінку про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого звіту оцінювача про оцінку майна не попереджалась, докази про наявність у неї прямого умислу, тобто усвідомлення неправдивості свого звіту про оцінку майна, та корисливого мотиву на складання завідомо неправдивого Звіту про оцінку, а саме отримання будь-яких матеріальних благ для себе чи інших осіб, під час досудового розслідування не здобуті та вичерпано процесуальні можливості їх отримання.
На підставі ст.283 КПК України досудове розслідування визнається закінченим, якщо немає необхідності у проведенні ще будь-яких слідчих (розшукових) або негласних слідчих (розшукових) дій, спрямованих на збирання, перевірку та оцінку доказів.
Виходячи з вищевикладеного, в ході досудового розслідування не встановлено будь-яких суб'єктивних та об'єктивних даних, які б підтверджували наявність в діях оцінювача ОСОБА_12 ознаків кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.384 КК України.
Дослідивши надані матеріали кримінального провадження № 12023041160000721, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 40 КПК України, слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення дізнання.
Самостійність слідчого в його процесуальній діяльності згідно ч. 5 ст. 40 КПК України на засадах змагальності сторін у кримінальному провадженні відповідно до ст. 22 цього Кодексу пов'язана з обстоюванням стороною обвинувачення її правової позиції самостійно, чим визначаються дискреційні повноваження слідчого за ст.ст. 93, 223 КПК України у збиранні доказів за допомогою визначених на власний розсуд слідчих дій.
Таким чином, в ході досудового розслідування слідчому не встановлено ознак об'єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України, та постановлено постанову про закриття кримінального провадження.
Слідчий суддя зазначив, що заявниця не обгрунтувала необхідності скасування постанови про закриття кримінального провадження, а лише виклала тексти статей КПК України і свою позицію, про незгоду щодо дій слідчого, трактуючи його дії на свій розсуд. При цьому, ОСОБА_8 не навела належних та беззаперечних доказів, щодо підстав для скасування постанови про закриття кримінального провадженні.
Слідчий суддя, при розгляді матеріалів, вірно проаналізував скаргу ОСОБА_8 та інші, зібрані по провадженню докази, здобуті слідчим при проведенні розслідування та прийшов вірного висновку, що досудове розслідування проведено повно та всебічно, з чим погоджується і колегія суддів.
Доводи скарги фактично зводяться до незгоди з процесуальним рішенням слідчого та оцінкою ним зібраних під час досудового розслідування доказів.
Крім того, колегією суддів не встановлено й істотних порушень вимог КПК України, а у скарзі ОСОБА_8 не наведено достатніх даних, які б безумовно свідчили про неповноту проведеної перевірки та могли бути підставою для скасування судового рішення.
При таких обставинах, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки її доводи підтвердження не знайшли, передбачених законом підстав для скасування ухвали суду не вбачається.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_8 , - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Кам'янського від 06 жовтня 2025 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_8 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4