Номер провадження: 33/813/2366/25
Номер справи місцевого суду: 947/32511/25
Головуючий у першій інстанції Прохоров П. А.
Доповідач Карташов О. Ю.
16.12.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Карташова О.Ю.
за участю секретаря судового засідання Рудуман А.О.
особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Подольської Ганни Володимирівни
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Одесі клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Подольська Ганна Володимирівна на постанову Київського районного суду міста Одеси від 01 жовтня 2025 року, у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою Київського районного суду міста Одеси від 01.10.2025 року визнано ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 гривень 60 копійок.
Як вбачається з постанови суду першої інстанції, 17.08.2025року о 01.15 годин по вул. Краснова,7 в м. Одесі водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом електросамокатом з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 «Правил дорожнього руху України», тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Подольська Г.В. подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, неповне з'ясування судом усіх фактичних обставин справи, просить її скасувати, провадження у справі закрити із підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Клопотання про поновлення строку, вмотивовано тим, що ОСОБА_1 не було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, у зв'язку із чим він не зміг бути присутнім при розгляді та висловити свої заперечення. Крім того, звертається увага на те, що у протоколі зазначено, що розгляд відбудеться у Приморському районному суді м. Одеси, а насправді протокол було розглянуто Київським районним судом м. Одеси і без належного повідомлення особи стосовно якої складено протокол. Рекомендоване повідомлення, яке знаходиться в матеріалах справи, не є належним доказом повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи, оскільки в даному повідомленні відсутні відомості кому саме вручено, а саме прізвище та підпис особи, направлення містить тільки підпис працівника поштового зв'язку.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що було порушено процедуру проведення медичного огляду на стан сп'яніння у медичному закладі, оскільки ОСОБА_1 було запропоновано проходити огляд на стан сп'яніння за допомогою газоаналізатора без проведення лабораторних досліджень, що вже є порушенням процедури огляду, і тому він покинув кабінет лікаря. Також, звертається увага на те, що на наданому співробітниками поліції відеозаписі не зафіксована чітка відмова ОСОБА_1 від проходження огляду. Акцентується увага на тому, що на відео зафіксовано як поліцейські всіляко підбивали ОСОБА_1 на відмову від проходження огляду, на що останній відповідав “я не знаю».
Також, наголошується на тому, що обставина щодо свідків які засвідчили відмову ОСОБА_1 від проходження медичного огляду, не відповідає дійсності, оскільки дані свідки не були присутні в кабінеті лікаря при огляді ОСОБА_1 .. Крім того, ОСОБА_1 бачивши дружнє спілкування свідків з співробітниками поліції, не хотів з ними контактувати та неодноразово наголошував на їх упередженості.
На додаток в апеляційній скарзі звертається увага на те, що направлення яке мається в матеріалах містить різницю у часі його фактичного складання. Що підтверджується відеозаписом.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представника ОСОБА_2 адвоката Подольської Г.В., яка підтримала доводи апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Перевіривши доводи клопотання про поновлення строку, суд приходить до наступного висновку.
За загальним правилом статті 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Відповідно до частини 2 статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що судовий розгляд відбувся 01.10.2025 року без участі ОСОБА_1 , якого не було належним чином повідомлено про дату, час та місце слухання справи, оскільки рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення не містить дати та підпису особи яка його отримала, а має лише підпис співробітника поштового зв'язку. Крім того, в матеріалах справи відсутні данні про направлення ОСОБА_1 копії прийнятої постанови від 01.10.2025 року. Крім того, є слушними доводи про те, що в складеному протоколі місцем розгляду зазначено Приморський районний суд м. Одеси, а справа була розглянута Київським районним судом м. Одеси.
Таким чином, матеріалами справи підтверджуються доводи апелянта, щодо причин пропуску строку апеляційного оскарження.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що в контексті застосування на практиці ст. 55 Конституції України про вільний доступ кожного до правосуддя для захисту своїх прав і свобод, а також положень ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про право кожного на справедливий, публічний судовий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, строк на апеляційне оскарження вищевказаної постанови ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Подольська Г.В. слід поновити.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, дослідивши відеозаписи, наявні в матеріалах справи, приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Ухвалюючи судове рішення по справі, суд першої інстанції виходив з того, що обставини відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, викладені у протоколі, повністю підтверджуються дослідженим відеозаписом з місця події.
Однак, апеляційний суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Відповідно до положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.1 ст.130 КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно особа знаходилася в стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно особа, відносно якої складено протокол, керувала транспортним засобом, чи є відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наявність повторності притягнення протягом року за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Під час апеляційного розгляду знайшли своє відображення доводи, що в матеріалах справи відсутні докази відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі.
Відмова має бути чіткою та свідомою. Сумніви тлумачаться на користь водія.
Відтак, апеляційний суд виснує, що з огляду на поведінку ОСОБА_1 він не відмовлявся від проходження огляду у розумінні статті 266 КУпАП, а навпаки його позиція полягала у готовності пройти огляд і він намагався це зробити за допомогою приладу Драгер у лікарні, а також наполягав на проходженні іншого лабораторного дослідження.
Крім того, на відео не зафіксовано, як ОСОБА_1 перед проходженням огляду на стан сп'яніння було роз'яснено порядок такого проходження за допомогою приладу Драгер, а не роз'яснення порядку використання драгера позбавляє водія можливості правильно здійснити видих, що може спотворити результат, і це є порушенням процедури, що і підтверджується наданими відеозаписами. Крім того, суд не може залишити поза увагою той факт на який також посилався захист, що на відео відсутній факт розпакування трубочки до газоаналізатора Драгер. ОСОБА_1 надали вже прилад з вставленою трубочкою, що свідчить про порушення правил стерильності та цілісності витратних матеріалів, а також ставить під сумнів достовірність результату тесту.
Також, є слушними доводи, щодо свідків якими була зафіксована відмова ОСОБА_1 від огляду.
Відеозаписи події, які додані до матеріалів справи не містять самого факту відмови ОСОБА_1 в присутності свідків, або належного фіксування відмови у присутності лікаря. Так, з відеозаписів вбачається, що свідки з'явились вже після того, як ОСОБА_1 вийшов з медичного закладу, і співробітник поліції складає протокол на капоті автомобіля і вказує де розписатись свідкам, без будь яких пояснень, хоча свідки повинні підтвердити саме факт відмови від огляду, а не просто чути про це від когось іншого. Крім того, поліцейськими залишено поза увагою те, що ОСОБА_1 було заявлено про упередженість свідків, оскільки вони дружньо спілкувалися з співробітниками поліції.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції не дав належної оцінки наявним у справі доказам, а саме записам з портативних відеореєстраторів.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Статтею 62 Конституції України передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Апеляційний суд, звертає увагу на те, що обов'язок збирання доказів у справах про адміністративні правопорушення покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист, і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в статті 62 Конституції України.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Більш того, згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Бочаров проти України (остаточне рішення від 17 червня 2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом. Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.
У своєму рішенні від 10 лютого 1995 року, у справі Алене де Рібермон проти Франції Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
З огляду на те, що матеріали справи не містять належних й допустимих доказів на підтвердження, поза розумним сумнівом, всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відтак, з огляду на вищенаведене, на думку апеляційного суду, при винесенні постанови, суд першої інстанції не з'ясував усі обставини справи в їх сукупності, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Оскільки в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні належні та допустимі докази вини ОСОБА_1 у вчинені ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, які б узгоджувалися між собою, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу вказаного адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд -
Поновити ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Подольська Ганна Володимирівна строк на апеляційне оскарження постанови Київського районного суду міста Одеси від 01 жовтня 2025 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Подольська Ганна Володимирівна - задовольнити.
Постанову Київського районного суду міста Одеси від 01 жовтня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП - скасувати, а провадження у справі закрити, у зв'язку з відсутності у діях останнього складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду О.Ю. Карташов