Номер провадження: 33/813/2090/25
Номер справи місцевого суду: 522/9255/25
Головуючий у першій інстанції Ляшко О. П.
Доповідач Коновалова В. А.
Іменем України
15.12.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Коновалової В.А.,
з участю секретаря судового засідання - Нечитайло А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Одеса в залі суду
апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 15 жовтня 2025 року, у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Короткий зміст постанови суду першої інстанції
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 15 жовтня 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення і застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік та стягнуто судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок на користь держави.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 просить згідно з ч. 2 ст. 294 КУпАП зупинити виконання постанови Приморського районного суду м. Одеси від 15.10.2025 року (сплати штрафу) до закінчення апеляційного розгляду. Змінити постанову Приморського районного суду м. Одеси від 15.10.2025 року в частині додаткового адміністративного стягнення, а саме скасувати позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. ???У разі залишення постанови суду першої інстанції без змін, визнати факт проходження
військової служи поважною причиною для відстрочки виконання стягнення (штрафу) відповідно до ст. 301 КУпАП, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга вмотивована тим, що суд першої інстанції неправомірно розцінив клопотання ОСОБА_1 про відкладення судового засідання як "зловживання правом", незважаючи на те, що сам суд у постанові підтвердив отримання та поважність причини - проходження ОСОБА_1 військової служби у Збройних Силах України. Зазначає, що військова служба є безумовною поважною обставиною, що унеможливлює належну реалізацію права на захист (ст. 268, ст. 34 КУпАП), а тому його неявка не була актом зловживання, а була викликана виконанням військового обов'язку.
Посилається, що суд не врахував як пом?якшувальну обставину його статус військовослужбовця (ВЧ НОМЕР_1 ), який виконує обов?язок перед Батьківщиною. Застосоване додаткове стягнення у вигляді позбавлення права керування на 1 рік є надмірно суворим і може створити суттєві перешкоди для виконання ОСОБА_1 військових обов?язків, де може знадобитися керування транспортними засобами.
Стверджує, що з огляду на проходження ОСОБА_1 військової служби у ЗСУ, його фінансові можливості та доступ до банківських послуг обмежені, що є поважною обставиною, яка перешкоджає своєчасній сплаті значного штрафу в розмірі 17000 грн.
Апеляційним судом, у відповідності до положень ч. 5 ст. 294 КУпАП, ОСОБА_1 повідомлявся про дату, час та місце судового засідання.
Від ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд справи, призначеної на 15 грудня 2025 року о 10:00 годині, за його відсутності.
Неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у відповідності до положень ст. 294 КУпАП не перешкоджає розгляду справи та згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП не є обов'язковою.
За таких обставин, апеляційний суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, апеляційний суд вважає необхідним зазначити таке.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).
Згідно з положеннями ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, але не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху України передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пунктом 2.9. (а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, до суду надано протокол серії ЕПР1 №305861 від 20.04.2025 року, до протоколу долучено акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та роздруківка результатів огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер-7510 №ARLM-0410»; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20.04.2025 року; диск з відеозаписом з нагрудної камери 474930; довідки уповноваженої особи УПП в Одеській області про отримання (неотримання) особою посвідчення водія та про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №305861 від 20.04.2025 року, 20.04.2025 року о 00:10 год у м. Одеса, вул. Генуезька, буд. 24А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом електросамокатом «Jet» у стані алкогольного сп'яніння, огляд проводився у визначеному законом порядку на місці зупинки водія, за допомогою газоаналізатора алкотестер Drager 7510, результат становив 0,80 проміле, з результатом погодився, чим порушив п.2.9 (А) Правил дорожнього руху, керування транспортним засобом особою в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, що знижують увагу та швидкість реакції, за що відповідальність передбачена статтею 130 ч.1 КУпАП.
Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 , порушуючи вимоги п./п. «а» п. 2.9 ПДР України, який передбачає, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, 20.04.2025 року о 00:10 год у м. Одеса, вул. Генуезька, буд. 24А, керував транспортним засобом електросамокатом «Jet» в стані алкогольного сп'яніння. Суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП повністю доведена зібраними матеріалами справи про адміністративне правопорушення.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, надав належну правову оцінку доказам, обґрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування.
Об'єктивна сторона правопорушення, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані сп'яніння, передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані сп'яніння, і так само ухиленні осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
Суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП може бути будь-яка особа, що досягла шістнадцятирічного віку (ст. 12 КУпАП) та керує транспортним засобом.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку встановленому ст. 266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція) та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року № 1103 (далі - Порядок).
Відповідно до ч. ч. 2, 4, 6 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстави для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, й проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння фіксувалось працівниками поліції у відповідності до ч. 2 ст. 266 КУпАП за допомогою технічних засобів відеозапису, які долученого до матеріалів справи про адміністративне правопорушення.
З долучених до матеріалів справи відеозаписів (технічний засіб відеозапису 474930), на який міститься посилання в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №305861 від 20.04.2025 року, вбачається, що за допомогою засобів відеофіксації працівниками поліції виявлено у водія ознаки алкогольного сп'яніння у зв'язку з чим висловлено на його адресу вимогу пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу (алкотестеру), на що ОСОБА_1 погодився, зазначивши, що він вживав вино, а саме випив грам 300-400. ОСОБА_1 не заперечував, що він керував транспортним засобом - електросамокатом. Як вбачається із відеозапису, перед початком проходження огляду працівники поліції використовували новий (запакований) мундштук, провели перевірку газоаналізатора. За результатами огляду, прилад зафіксував 0,80 проміле, ОСОБА_1 погодився з отриманим результатом, погодившись не вказував, що такі результати є хибними чи б то сумнівними. На пропозицію працівника поліції пройти огляд в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився.
ОСОБА_1 були роз'яснені права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. За результатами проведеного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, ОСОБА_1 добровільно, без застосування будь-якого тиску чи б то неправомірного впливу на нього зі сторони поліцейських, підписав протокол про адміністративне правопорушення, чек драгера та акт огляду.
На виконання вимог пункту 10 Інструкції, пункту 5 Порядку, працівниками поліції долучено до матеріалів справи акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого убачається, що огляд проведено у зв'язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, за допомогою Alcotest Drager 7510, результат огляду на стан сп'яніння: позитивний 0,80 проміле, з результатами згоден ОСОБА_1 , також зазначено про джерела відеофіксації ПВР 474930, 474899 (а.с. 6).
Результати проходження ОСОБА_1 огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу безпосередньо зафіксовані у чекі-роздруківці, з якої вбачається, що за результатами проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння у нього виявлено 0,80 проміле, при максимально допустимій нормі 0,2 проміле (а.с. 5).
Апеляційний суд бере до уваги, що всі докази наявні в матеріалах справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення, чек драгера, акт огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відеозаписи містять однакові відомості щодо місця та часу проведення огляду та узгоджуються між собою.
Суд апеляційної інстанції не вбачає порушення права на захист ОСОБА_1 під час судового розгляду судом першої інстанції.
Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Так, з матеріалів справи вбачається, що у судові засідання, призначені на 26.05.2025 року, 14.07.2025 року, 11.08.2025 року, 15.09.2025 року, 15.10.2025 року ОСОБА_1 не з'являвся, водночас ОСОБА_1 направлялись до суду клопотання про відкладення розгляду справ у зв'язку з проходженням ним військової служби з зазначенням, що останній не має можливість прибути у приміщення суду та просить відкласти розгляд справи до завершення проходження служби.
Апеляційний суд враховує, що судом першої інстанції судові засідання неодноразово було відкладено, для надання можливості особисто або через представника в повній мірі реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП, та можливості надати письмові клопотання, заяви, звернення чи пояснення з приводу обставин правопорушення, однак такими своїми правами ОСОБА_1 не скористався.
Як вбачається з оскарженої постанови суду 1-ї інстанції та матеріалів справи, розгляд судом 1-ї інстанції було здійснено за відсутності ОСОБА_1 . Проте, судом враховано, що останній належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судових засідань, а також, що на кожне судове засідання подавав клопотання про відкладення розгляду справи.
Посилання ОСОБА_1 , щодо його перебування на військовій службі та відповідно необхідність в наявності посвідчення водія також не беруться до уваги апеляційним судом, оскільки положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП не передбачено обрання альтернативного виду стягнення за вчинення адміністративного правопорушенням передбаченого даною статтею, при цьому будь-яких доказів на підтвердження необхідності посвідчення водія виключно для виконання покладених на ОСОБА_1 обов'язків у зв'язку із перебуванням безпосередньо на військовій службі наявні матеріали справи не містять.
Що стосується клопотання ОСОБА_1 про розстрочення виконання постанови в частині сплати штрафу, то апеляційний суд зазначає таке.
Так, відповідно до ст.304 КУпАП питання, зв'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Згідно до ч. 2 ст. 301 КУпАП відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.
Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Враховуючи вище наведені норми закону, апеляційний суд позбавлений можливості вирішувати будь-які питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення.
Разом з тим, ОСОБА_1 за наявності відповідних обставин та у випадку підтвердження існування таких обставин має право звернутися до суду першої інстанції, яким винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 є особою, яка керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, а тому своїми діями порушив вимоги п.2.9а ПДР України, відповідно до якого водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Враховуючи викладене, обставини правопорушення, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується зібраними по справі доказами, доказів, які б спростовували факт вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, як матеріали справи про адміністративне правопорушення, так і апеляційна скарга не містять, тому апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги, а висновок суду першої інстанції, викладений у оскаржуваній постанові законним та обґрунтованим.
Обраний судом першої інстанції вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, відповідає обставинам справи та вимогам статей 23, 33 КУпАП.
Відповідності до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 251, 280, 283, 294 КУпАП суд
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 15 жовтня 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя В.А. Коновалова