09 грудня 2025 року
місто Чернігів
Справа №751/7946/25
Провадження №2/751/2314/25
Новозаводський районний суд міста Чернігова
у складі:
головуючого-судді Ченцової С.М.
секретар судового засідання- Барбаш М.В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
представник позивача - ОСОБА_2
відповідач - ОСОБА_3
розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,
І. Стислий виклад позиції позивача.
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по виконавчому провадженню № 54758963 у розмірі 64350 гривень та судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 перебувала у шлюбних відносинах з відповідачем. ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилась донька ОСОБА_4 .
Рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від 11.04.2017 року, у справі №751/1261/17, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано.
Рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від 13.09.2017 року, у справі №751/3295/17, із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_4 , стягнуто аліменти в твердій грошовій сумі, в розмірі 1000 гривень щомісячно, починаючи з 08.06.2017 року до повноліття дитини.
На підставі виконавчого листа, виданого 13.09.2017 року, відкрито виконавче провадження № ВП 54758963 з примусового виконання рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 13.09.2017 року про стягнення аліментів.
Відповідач п'ять років ухиляється від виконання рішення суду, та не здійснює жодних платежів на виконання свого обов'язку щодо сплати аліментів. Станом на вересень 2025 року за ним рахується заборгованість у розмірі 67000 гривень, яка не сплачена.
Таким чином, наявні підстави для нарахування та стягнення з відповідача пені за прострочення сплати аліментів.
Згідно з доданим розрахунком, розмір пені за прострочення сплати аліментів станом на дату подання позову становить 64350 гривень.
Зазначає, що стягнення пені є необхідним для забезпечення прав дитини та захисту інтересів позивача, а також для реалізації принципу своєчасного виконання судового рішення.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Новозаводського районного суду міста Чернігова від 22.09.2025 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.
У судове засідання позивач не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належно. Представник позивача надала до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та представника, позовні вимоги підтримують.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся у встановленому законом порядку, за зареєстрованим місцем проживання, відповідно до статей 128, 131 ЦПК України, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався, відзив на позовну заяву не подав.
З урахуванням викладеного вище, судом 09.12.2025 року постановлена ухвала про заочний розгляд справи, відповідно до положень статей 223, 280, 281 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала у шлюбі із ОСОБА_3 з 21.06.2013 року.
ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьками зазначені: батько - ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 08.04.2015 року, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції, актовий запис -786. (а.с.9).
Заочним рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від 11.04.2017 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , зареєстрований 21.06.2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції, актовий запис №770, розірвано.
Заочним рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від 13.09.2017 року задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , аліменти в твердій грошовій сумі на утримання неповнолітньої дитини, доньки- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1000 гривень щомісячно, з 08.06.2017 року до досягнення дитиною повноліття.
На підставі вказаного рішення суду 21.09.2017 року відрито виконавче провадження №54758963.
Із розрахунку заборгованості зі сплати аліментів вбачається, що починаючи лютого 2020 року ОСОБА_3 аліменти за виконавчим провадженням №54758963 не сплачувались (зв.а.с. 16-18).
Станом на серпень 2025 року ОСОБА_3 аліменти за виконавчим провадженням №54758963 не сплачуються, за боржником рахується заборгованість у розмірі 67000 гривень.
Відповідно до розрахунку позивача, розмір неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, за період з лютого 2020 року до серпня 2025 року, становить 64350 гривень.
ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін
Відповідно до частини другої статті 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно із частиною четвертою статті 155 СК України ухилення батьків
від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 СК України).
Абзацом першим частини першої статті 196 СК України встановлено,
що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені), у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення, від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року, у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18), дійшла висновку, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів, за кожний день прострочення її сплати, а нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.
Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже й кількість днів прострочення також буде різною, залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення. Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів, суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого обчислити розмір пені , виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 661/905/19 (провадження № 61-16670сво19) вказано, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов'язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.
Тобто, відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.
При цьому стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти.
Враховуючи приписи ч.1 ст.196 СК України максимальний розмір неустойки обмежується 100 % розміром заборгованості, що становить 67000 гривень, проте позивач у своїй позовній заяві просить стягнути на її користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по виконавчому провадженню № 54758963 у розмірі 64 350 гривень.
Відповідно до ч.2 ст. 264 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог, а відтак розмір неустойки, яка підлягає стягненню, складає 64 350 гривень.
Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України суд вирішує цивільний спір на засадах змагальності із застосуванням принципу диспозитивності, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Протягом розгляду цивільної справи відповідач не скористався своїми процесуальними правами, та не надав до суду жодного належного та допустимого доказу, який би містив інформацію щодо предмету доказування, а відтак несе ризик настання наслідків, пов'язаних із не вчиненням відповідних процесуальних дій.
Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 95, 141, 191, 223, 247, 280-282, 354 ЦПК України, статтями 180, 181, 196 Сімейного Кодексу України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по виконавчому провадженню № 54758963 у розмірі 64 350 гривень.
Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 1 211 гривень 20 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлено 15 грудня 2025 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 )
Суддя С. М. Ченцова