Єдиний унікальний номер 728/2421/25
Номер провадження 2/728/879/25
(повне)
08 грудня 2025 року місто Бахмач
Бахмацький районний суд у складі
головуючого судді Сороколіта Є.М.
за участі:
секретаря судового засідання - Кирути Л.І.,
а також
позивача - не з'явився,
представника позивача - не з'явився,
відповідача - не з'явився,
представника відповідача - Гуслякової М.З.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Бахмачі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА “УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» (вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, м. Київ, код ЄДРПОУ 40075815) про відшкодування шкоди заподіяної каліцтвом, негайно після закінчення судового розгляду ухвалив рішення про таке.
І. Рух справи.
1. Ухвалою Бахмацького районного суду (далі також - Суд) від 18.09.2025 № 728/2421/25 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін позовну заяву ОСОБА_1 (далі також - Позивач), представництво інтересів якого здійснює адвокат Таргоній Вадим Миколайович, до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА “УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» (далі також - Відповідач, АТ “УКРЗАЛІЗНИЦЯ»), за змістом якої Позивач просить стягнути з Відповідача на його користь 200 000,00 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди без врахування податків, зборів та інших обов'язкових платежів.
2. Згаданою ухвалою призначено проведення судового засідання для розгляду справи по суті.
3. У подальшому ухвалою Суду від 22.10.2025 № 728/2421/25 клопотання представника Відповідача про витребування доказів задоволено у повному обсязі, витребувано з Відділення поліції № 1 (м. Бахмач) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 02.01.2025 були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025270390000002, щодо ймовірного скоєння кримінального правопорушення за статтею 276 КК України та відкладено проведення судового засідання з розгляду справи по суті.
4. У призначене судове засідання Позивач не з'явився, явку уповноваженого представника не забезпечив.
5. Водночас у поданій до Суду заяві від 20.11.2025 б/н представник Позивача вказав, що просить проводити розгляд справи за його відсутності та відсутності Позивача у судовому засіданні.
6. Відповідач також не з'явився у призначене судове засідання з розгляду справи по суті, однак направив свого представника для участі у справі.
7. У судовому засіданні 08.12.2025 Суд, в порядку частини шостої статті 259 Цивільного процесуального кодексу України (далі також - ЦПК України), проголосив вступну та резолютивну частини рішення, відклавши складання повного рішення на строк не більш як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи, а саме - до 15 грудня 2025 року.
ІІ. Позиції учасників справи.
8. За змістом позовної заяви представник Позивача вказує, що 01.01.2025 о 20 годині 55 хвилин машиніст потяга Фастів-Конотоп, рухаючись в напрямку м. Конотоп, наближаючись до станції “Халимоново» Бахмацького р-ну, Чернігівської області, здійснив наїзд на гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який в результаті наїзду отримав тілесні ушкодження у вигляді ампутації нижньої лівої кінцівки та пошкодження правої.
9. Також вказував, що при визначенні розміру моральної шкоди Позивач виходив з наступного, а саме: що внаслідок наїзду останній зазнав надзвичайного стресу та страху за своє життя, також сильного фізичного болю, перебував на стаціонарному лікування 3 місяці й за цей час переніс чотири операції в тому числі ампутацію.
10. Позивач зазнавав сильного фізичного болю, страху за подальше життя та результат лікування, був змушений терпіти складні медичні втручання й перебувати у стані повної залежності від сторонньої допомоги, повному обмеженні в пересуванні, що спричинило значні моральні страждання. Інвалідність встановлена Позивачу безстроково, тобто в нього немає надії відновлення попереднього стану. Позивачу залишається лише адаптуватись до нових умов й змушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя.
11. Позивачу були призначені спеціальні технічні засоби реабілітації та протезування, зокрема: сидіння для душу та ванни, крісла-стільці (на колесах і без них), середньоактивні крісла колісні з ручним керуванням, вкладиші із силіконової або гелевої композиції для кукс нижніх кінцівок (лівої та правої), комплект чохлів для кукси, протези гомілки (після ампутації нижче від колінного суглоба) та протези стегна (після ампутації вище від колінного суглоба).
12. Також зазначив, що Позивач вимушено змінив сталий життєвий устрій та втратив можливість заробітку та повноцінної реалізації в житті. Згідно з рекомендаціями щодо реабілітації, які долучені до позову, у Позивача виражена ступінь обмеження до пересування, самообслуговування, трудової діяльності.
13. Позивач фактично втратив можливість вести активне життя, взаємодіяти з оточенням, як і раніше брати участь у звичних трудових та соціальних процесах, що викликає глибоке моральне страждання, відчуття ізольованості від суспільства.
14. Представником Позивача узагальнено, що враховуючи вищенаведене, зміни в житті є дуже тяжкими для Позивача, моральному та фізичному здоров'ю Позивача завдано непоправної шкоди, його нормальне життя потребує тривалого відновлення, отже останньому потрібно докладати надзвичайних зусиль для організації свого життя.
15. Позивач оцінює розмір грошового відшкодування завданої йому моральної шкоди у грошовому еквіваленті - 200 000,00 гривень. На його думку, такий розмір є розумним і справедливим і зможе хоча б частково допомогти в організації свого життя після травми.
16. Як на правову підставу своїх позовних вимог посилався на положення статей 23, 1167 та 1187 ЦК України, за змістом яких розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибин фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахування інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортна засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якої створює підвищену небезпеку.
17. Позовні вимоги з вищенаведених підстав представник Позивача підтримав у повному обсязі подавши відповідну заяву від 20.11.2025 б/н (згадану у пункті 5 цього рішення).
18. Відповідач, який діє в особі свого представника адвокат Гаркавенка І.Г., подав відзив, за змістом якого позовні вимоги не визнав у повному обсязі та просив відмовити у їх задоволенні.
19. Зазначає, що свої позовні вимоги представник Позивача обґрунтовує випадком, що стався 01.01.2025, де потяг Фастів-Конотоп, наближаючись до станції Халимоново Бахмацького району Чернігівської області, здійснив наїзд на громадянина ОСОБА_1 , який в результаті наїзду отримав тілесні ушкодження у вигляді ампутації нижньої лівої кінцівки та пошкодження правої.
20. Так, за фактом настання цієї події 02.01.2025 були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025270390000002 та розпочато досудове розслідування.
21. Однак постановою слідчого СВ відділення поліції № 1 (м. Бахмач) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області від 28.02.2025 кримінальне провадження було закрито, в зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення передбаченого статтею 276 КК України.
22. Повідомляє, що в постанові про закриття кримінального провадження від 28.02.2025 зазначено, 01.01.2025 о 20 год 40 хв по станції Халимоново рухався швидкісний пасажирський потяг № 896 сполученням Фастів-Конотоп, який здійснив наїзд на гр. ОСОБА_1 , який рухався в попутному напрямку. Машиністом було застосоване екстрене гальмування та подача звукового сигналу. Потерпілий отримав тілесні ушкодження з якими доставлений до КНП “Бахмацька міська лікарня», де встановлено діагноз травматичної ампутації лівої верхньої третини лівого стегна, роздроблення п'яткової кістки правої кінцівки, гіповолемічний шок, алкогольне сп'яніння, останній знаходиться в реанімаційному відділенні. Як зазначено в постанові про закриття кримінального провадження від 28.02.2025 вини Відповідача у випадку аварії, допущеної в добу 01.01.2025 на 6-й колії станції Халимонове не вбачається.
23. В результаті службового розслідування нещасного випадку невиробничого характеру на Регіональній філії “Південно-Західна залізниця» виробничий підрозділ служба роботи станції складено акт від 09.01.2025. Як вбачається з Акту службового розслідування нещасний випадок невиробничого характеру стався внаслідок порушення самим потерпілим “Правил безпеки громадян на залізничному транспорті України» (далі також - Правила), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 19.02.1998 № 54 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.03.1998 за № 193/2663, а саме, п.п. 2.2, 2.3, 2.5 та 2.20 Правил.
24. Вказував, що зазначені Правила прийняті з метою забезпечення безпеки громадян на залізничному транспорті, територіях вокзалів, станцій і підприємств та об'єктах залізничного транспорту.
Дотримання зазначених Правил не вимагає від пішоходів особливих зусиль, певних навичок чи здібностей. Очевидним є те, що потерпілий умисно порушив ці Правила.
25. Наголошував, що згідно з постанови про закриття кримінального провадження та пояснень локомотивної бригади електропоїзда, на момент зіткнення з потягом Позивач перебував в стані сильного алкогольного сп'яніння, це і свідчить про наявності певної частини вини потерпілого у виникненні шкоди і про те, що потерпілий в результаті грубої необережності допустив настання шкідливого результату.
26. Щодо рівня моральних страждань, що визначаються не видом правопорушення і не складністю цього правопорушення, а моральними стражданнями потерпілого внаслідок заподіяння йому шкоди та значенням наслідків цього правопорушення для його особистості, що і зумовлює розмір суми компенсації моральної шкоди. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди одразу визначається потерпілим у позовній заяві, хоча остаточне рішення про розмір компенсації моральної шкоди приймається судом. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повин приводити до її безпідставного збагачення.
27. Вважає, що позовна заява не містить жодного доказового обґрунтування (покази свідків, особисті пояснення, експертизи тощо) завдання моральної шкоди.
28. В свою чергу зазначає, що АТ “УКРЗАЛІЗНИЦЯ» є стратегічним підприємством залізничного транспорту, яке після початку збройної агресії виконує евакуаційні рейси, перевезення військових та військових вантажів по всій Україні, при цьому відповідні рейси є безкоштовними для людей. Наразі, систематично здійснюються ракетні обстріли залізничної інфраструктури та відповідачем власними силами, засобами та коштами здійснюється відновлення інфраструктури з метою підтримки обороноздатності нашої держави.
29. Також, просить врахувати, що до повномасштабної військової агресії російської федерації проти України основним джерелом доходу Відповідача було комерційне перевезення вантажів, однак після початку військових дій комерційні перевезення значно скоротились, а в деяких регіонах повністю припинились. Тобто, відповідач наразі, докладаючи всіх зусиль для збереження життів людей та зміцнення обороноздатності країни, несе значні витрати для виконання таких завдань при одночасному значному зменшенні доходу від здійснення своєї основної підприємницької діяльності, що безумовно свідчить про неможливість відшкодування шкоди у заявленому розмірі.
30. Як на правову підставу своїх доводів представник Відповідача посилався на вищезгадані положення пункту четвертого частини третьої статті 129 Конституції України, статті 23, 81, 1166, 1167, 1193 ЦК України, постанову Пленуму Верховного Суду “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 № 6, пункт 7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України розгляду цивільних і кримінальних справ “Про деякі питання застосування судами-законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерел підвищеної небезпеки» від 01 березня 2013 року № 4, постановами Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 27 лютого 2009 року № 1 “Про судову практику у справах про захист гідності честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» та 27.03.1992 № 6 “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами відшкодування шкоди» та пунктом 6.4 Методичних рекомендацій “Відшкодування моральної шкоди» (лист Міністерства юстиції від 13.05.2004 № 35-13/797».
31. Зазначені вище доводи та обґрунтування представник Відповідача підтримала безпосередньо у судових засіданнях.
ІІІ. Фактичні обставини встановлені Судом та докази на їх підтвердження.
32. Згідно з випискою із медичної карти стаціонарного хворого від 02.04.2025 № 131 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходився на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні КНП “Бахмацька міська лікарня» Бахмацької міської ради з 01.01.2025 по 02.04.2025 із діагнозом поєднана травма (01.01.25), травматичний шок І ст., повна травматична ампутація лівої н/кінцівки на межі н/з лівого стегна (01.01.25), відкритий ІІІВ ст. перелом правої п'яткової кістки правої стопи, ампутація культя правої н/кінцівки на рівні н/з правої гомілки (а.с. 5).
33. Відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 141/25/536/8, дата прийняття рішення від 16.04.2025, номер рішення 141/25/536/р, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлена 02.04.2025 друга (ІІ) група інвалідності, основний діагноз - Т06.8 - Інші уточнені травми з залученням декількох ділянок тіла з ускладненням основного діагнозу; - Z89/7 - набута відсутність обох нижніх кінцівок (на будь якому рівні, за винятком лише пальців стопи) (а.с. 6).
34. Згідно з рекомендаціями, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, номер витягу: 141/25/536/І, дата прийняття рішення від 16.04.2025 № рішення 141/25/536/р ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено за результатами оцінювання особи: здатність до самообслуговування, до пересування, до трудової діяльності - виражений ступінь обмеження, а також забезпечення засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації), а саме: сидіння для душу, табурети та стільці для душу; сидіння для ванни; крісла-стільці (на колесах і без них); середньо активні крісла колісні з подвійним ручним керуванням; вкладиші із силіконової або селевої композиції для кукс нижніх кінцівок (ліва кінцівка); вкладиші із силіконової або гелевої композиції для кукс нижніх кінцівок (права кінцівка); комплекс чохлів для кукси нижньої (права кінцівка); протези гомілки (протези після ампутації нижче від колінного суглобу)(права кінцівка); протези стегна(протези після ампутації вище від колінного суглоба).
Також є рекомендації щодо потреби у забезпеченні медичними виробами, потреби в отриманні реабілітаційної допомоги в сфері охорони здоров'я, в санаторно-курортному лікуванні.
Крім того у соціальній сфері рекомендовано звернутися до територіального органу Пенсійного фонду України для вирішення питання призначення страхових виплат або до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради для вирішення питання призначення державної допомоги, а також для визначення потреби та отримання соціальних послуг.
Рекомендовано у сфері зайнятості та працевлаштування потреба у визначенні можливого облаштування робочого місця, звернутися до центру зайнятості або онлайн для отримання безкоштовних послуг з профорієнтації, перенавчання тощо, потреба в професійній та трудовій реабілітації, потреба в навчанні навичкам занять з фізичної культури (а.с. 14).
35. У свою чергу, відповідно до акту службового розслідування, складеного 09.01.2025 комісією у складі: голови комісії - ОСОБА_2 , заступника голови комісії - НОП ПР 11 Скидан Світлани, членів комісії: в.о. ДС ОСОБА_3 , ПЧ3-1 Лімонт Андрій, АДРЕСА_2 , було встановлено, що 01.01.2025 о 20 год 40 хв, сталася аварія на 6 колії станції Халимонове 649 км пк 5 Конотопського регіонального відділу організації роботи станцій виробничого підрозділу служба роботи станцій регіональної філії “Південно-Західна залізниця» АТ “УКРЗАЛІЗНИЦЯ».
Встановлені обставини справи: 01.01.2025 о 20 год 40 хв при слідуванні регіональним поїздом № 896 сполученням Фастів-Конотоп при заїзді на 6 колію станції Халимонове локомотивна бригада у складі машиніста електропоїзда Фігурного Є.А. та помічника машиніста електропоїзда ОСОБА_4 помітила сторонню особу, яка рухалася уздовж колії з правої сторони за напрямком руху. Машиніст електропоїзда ОСОБА_5 подав звуковий сигнал. Невідома особа хитнулась та впала на колію безпосередньо перед поїздом. Машиніст електропоїзда ОСОБА_5 застосував екстрене гальмування, але наїзду на людину уникнути не вдалося.
Після зупинки електропоїзда за вказівкою машиніста електропоїзда ОСОБА_5 помічник машиніста електропоїзда ОСОБА_4 пішов на місце події. Там він виявив потерпілого, який знаходився біля другого візка другого вагону з голови електропоїзда. У нього була ампутована ліва нижня кінцівка та травмована права нижня кінцівка. Потерпілий був живий, знаходився у свідомості. Від потерпілого дуже тхнуло алкоголем.
Помічник машиніста електропоїзда ОСОБА_4 наклав джгут на ноги потерпілого для зупинки кровотечі.
О 20 год 45 хв машиніст електропоїзда ОСОБА_5 зателефонував черговому лінійного пункту Київ-Пасажирський ОСОБА_6 та повідомив про травмування сторонньої особи на станції Халимонове і попросив викликати поліцію, швидку допомогу.
О 20 год 55 хв чергова по вокзалу станції Бахмач ОСОБА_7 викликала поліцію, о 21 год 00 хв - швидку допомогу.
О 21 год 30 хв на місце події прибули працівники поліції та швидкої допомоги. Увесь цей час потерпілий був при свідомості.
О 21 год 55 хв після проведення невідкладних слідчих дій та надання медичної допомоги потерпілий машиною швидкої допомоги відправлений до КНП “Бахмацька міська лікарня».
Вини у випадку аварії - травмуванні сторонньої особи, що сталось у добу 01.01.2025 о 20 год 40 хв на 6-й колії ст. Халимонове, у діях працівників залізниці не вбачається.
Комісія узагальнила висновок, що випадок аварії стався з причини порушення громадянином ОСОБА_1 пунктів 2.2, 2.3, 2.5, 2.20 “Правил безпеки громадян на залізничному транспорті України», затверджених наказом міністерства транспорту України від 19.02.1998 №54 (із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства транспорту та зв'язку від 22.11.2007 №1059). Вини залізниці у випадку аварії, допущеної у добу 01.01.2025 о 20 год. 40 хв. на 6-й колії станції Халимонове, немає (а.с. 29-30).
36. Згідно з довідкою перевірки технічного стану електропоїзду від 02.01.2025, в добу 01.01.2025 перед виходом на лінію з основного депо Фастів електропоїзда ЕР9М № 544, було проведено регламентні роботи по перевірці основного обладнання, згідно з вимогами пункту 4.11.2 Інструкції ЦТ-0046: гальмівне обладнання, буферні ліхтарі, прожектори та звукові сигнали знаходились в технічному справному стані (а.с. 31).
37. Відповідно до довідки розшифрування швидкостемірної стрічки п. № 896 544 під керуванням машиніста РПЧ-8 Фігурного та помічника Макаренка за 01.01.2025 встановлено: прибуття електропоїзду по розкладу на станцію Халимонове о 20 год 40 хв, а відправлення о 20 год 41 хв. По стрічці прибуття електропоїзду на станцію Халимонове о 20 год 40 хв, а відправлення о 22 год 02 хв. Час запізнення електропоїзду 1 год 21 хв.
38. На телеграму № Д ПЗЗ-04/3 від 02.01.2025 щодо розслідування нещасного випадку на ст. Халимонове 01.01.2025 начальник ВА Конотопської дистанції електропостачання ОСОБА_8 повідомив, що включення та відключення зовнішнього освітлення станції Халимонове проводиться відповідно “Програми влаштування автоматичного включення-відключення електроживлення зовнішнього освітлення в нічний час на пасажирських платформах Конотопської дирекції залізничних перевезень“ відповідно телеграфної вказівки від 11.06.2013 № НГ-НЗ-1-6/398:
- включення освітлення відбувається за 20 хвилин до прибуття електропоїзда;
- відключення освітлення відбувається через 20 хвилин після відправлення електропоїзда.
На момент події 01.01.2025 о 20 год 40 хв освітлення знаходилось у справному стані (а.с. 32).
39. Відповідно до схеми травмування сторонньої особи на ст. Халимонове: у добу, 01.01.2025, гальмівний шлях електропоїзду № 896, який рухався по 6-й колії, склав 60 метрів, а саме початок відбувся на 649 км ПК 5+30 м й досяг зупинки на 649 км ПК 4+70 м. Наїзд на людину електропоїздом відбувся на 649 км ПК5 (а.с. 33).
40. Також на виконання вимог ухвали Суду від 22.10.2025 № 728/2421/25 по витребування доказів надійшли матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 12025270390000002, з яких вбачається, що відповідно до рапорту старшого інспектора відділення поліції № 1 (м Бахмач) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області Курила О.М. від 02.01.2025 встановлено, що 01.01.2025 о 20 годині 56 хвилин надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 01.01.2025 о 20 годині 55 хвилин за адресою с. Халимонове, Бахмацького району, вулиця невідома, чергова по станції Бахмач-Пасажирський повідомила, що від чергової м. Бахмач отримана інформацію, що потяг Фастів-Конотоп № 896 біля с. Халимонове збив людину. При виїзді слідчо-оперативної групи на місце події було встановлено, що швидкісний потяг № НОМЕР_2 сполученням Фастів-Конотоп під керуванням машиніста ОСОБА_5 , на відстані 400 м від станції “Халимонове» здійснив наїзд на ОСОБА_1 , який рухався в попутному напрямку по залізничній колії № 6. Потерпілий отримав тілесні ушкодження, з якими доставлений до КНП Бахмацька МЛ з тілесними ушкодженнями у вигляді ампутації нижньої лівої кінцівки та пошкодження правої ноги (а.с.к.п. 15).
41. Так, 01.01.2025 за вищевказаним фактом у Єдиному реєстрі досудових розслідувань було зареєстровано кримінальне провадження за № 12025270390000002 за ознаками кримінального правопорушення за частиною другою статті 276 КК України. Згідно з викладом обставин, що мають свідчити про вчинення кримінального правопорушення, 01.01.2025 о 20 годині 40 хвилин, по станції “Халимонове» рухався швидкісний пасажирський потяг № НОМЕР_2 (ЕР9М-544) сполученням “Фастів-Конотоп» під керуванням машиніста ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (у щеплені шести вагонів) на 650 км, пікет № 4, зі швидкістю 35 км/год, у напрямку від станції Фастів до станції Конотоп. На відстані 400 м до станції “Халимонове» здійснив наїзд на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_3 , який рухався по залізничній колії № 6 в попутному напрямку. Машиністом було застосовано екстрене гальмування з подачею піску під колісні пари та здійснено подачу звукового сигналу. Потерпілий отримав тілесні ушкодження, з якими доставлений до КНП Бахмацька МЛ де встановлено діагноз травматичної ампутації лівої верхньої третини лівого стегна, роздроблення п'яткової кістки правої кінцівки, гіповолемічний шок, алкогольне сп'яніння, останній знаходиться в реанімаційному відділенні (а.с.к.п.1).
42. Згідно з протоколом огляду місця події, проведеним 01.01.2025, з 21 год 30 хв по 23 год 30 хв, слідчим слідчого відділення поліції № 1 (м. Бахмач) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області лейтенантом поліції Івашиною Ю.М. на підставі повідомлення та у відповідності до статей 104, 105, 106, 234, 237, 223 КПК України, у присутності двох свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , встановлено: місцем події є ділянка місцевості розташована на 650 км колії, пікеті № 4 за 400 м від/до станції “Халимонове», де сталася дорожньо-транспортна пригода за участю швидкісного електропотягу № 896 (номер ЕР9Н-544) сполученням “Фастів-Конотоп» під керуванням ОСОБА_5 , який здійснив наїзд на ОСОБА_1 . При огляді було виявлено та помічено № 1 чоловічу в'язану шапку з двома полосами, під № 2 пряна речовина бурого кольору, зовні схожа на кров розмірами 1,9 м на 1,3 м, під № 3 чорний чоловічий черевик на праву ногу, під № 4 фрагмент лівої нижньої кінцівки з чоловічим черевиком чорного кольору. До протоколу місця події долучено схему до протоколу огляду місця події від 01.01.2025 о 21 год 30 хв з ілюстрованими таблицями від 01.01.2025 (додаток № 1) (а.с.к.п. 13-17).
43. Відповідно до постанови слідчого СВ відділення поліції № 1 (м. Бахмач) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області Ю.Івашиною від 28.02.2025 кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025270390000002 від 02.01.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 276 КК України, закрито.
Так в зазначеній постанові при проведенні досудового розслідування АТ »УКРЗАЛІЗНИЦЯ» надала акт розшифрування швидкостемірної стрічки лектропоїзду ЕР9М-544, який в добу 01.01.2025 слідував поїздом № 896 сполученням “Фастів-Конотоп», в якому зазначено, що о 20 год 40 хв на станції Халимонове було застосовано екстрене гальмування, при цьому також надано акт службового розслідування обставин нещасного випадку невиробничого характеру на Південно-Західній залізниці, де зазначено, що машиніст ОСОБА_5 застосував екстрене гальмування одночасною подачею оповіщувального звукового сигналу великої гучності для попередження наїзду на людину, потерпілий на сигнал великої гучності не реагував та через недостатню відстань для зупинки поїзда, наїзду на людину уникнути не вдалося, так випадок аварії стався з причини порушення гр. ОСОБА_1 пункті 2.2, 2.3, 2.5, 2.20 “Правил безпеки громадян на залізничному транспорті України» затверджених наказом МТУ від 19.02.1998 №54 (із змінами, внесеними згідно Наказом Міністерства транспорту та зв'язку від 22.11.2007 №1059), який знаходився на території станції Халимонове у невстановленому місці. Під час руху електропоїзда № 896 по 6-й колії постраждалий наблизився на небезпечну відстань до поїзда, рухався у напрямку колії, по якій він їхав, раптово впав перед поїздом та був травмований рухомим складом. Вини залізниці у випадку аварії, допущеної в добу 01.01.2025 на 6-й колії станції Халимонове не вбачається.
При проведенні досудового розслідування ознак, які б вказували на порушення працівником залізничного транспорту правил безпеки руху, що спричинили потерпілому тяжкі тілесні ушкодження не встановлено, що в свою чергу' вказує н відсутність в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 276 КК України.
Таким чином, з матеріалів досудового розслідування вбачається відсутність події злочину, оскільки викладене свідчить про відсутність причетності будь-яких осіб до завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_1 (а.с.к.п. 33-34).
ІV. Оцінка Суду та релевантне законодавство.
44. Перш за все Суд наголошує, що розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Цивільного процесуального кодексу України (далі також - ЦПК України), в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
45. За змістом частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
46. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
47. Суд звертає увагу, що обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати Суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).
48. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).
49. Оцінюючи фактичні обставини справи з урахуванням вищевказаних підходів Суд також відмічає, що відповідно до пункту 9 частини другої статті 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
50. Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
51. Згідно з частиною першою статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
52. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
53. Зазначеному вище нормативному положенню кореспондує частина друга статті 1187 ЦК України, згідно з якою шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
54. У свою чергу, володільцем об'єкта, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, є юридична або фізична особа, що експлуатує такий об'єкт в силу наявності права власності, користування (оренди), повного господарського відання, оперативного управління або іншого речового права.
55. Згідно з частиною першою статті 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
56. Таким чином, не вважається володільцем об'єкта, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з таким володільцем (водій, машиніст, оператор тощо).
57. Для покладання на юридичну особу відповідальності, передбаченої статтею 1172 ЦК України, необхідна наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправна поведінка працівника; причинний зв'язок між такою поведінкою і шкодою; вина особи, яка завдала шкоду), так і спеціальних умов (перебування у трудових відносинах з юридичною особою або фізичною особою - роботодавцем незалежно від характеру таких відносин; завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов'язків).
58. Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов'язків необхідно розуміти виконання роботи згідно з трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоч і виходить за межі трудового договору або посадової інструкції, але доручається роботодавцем або викликана невідкладною виробничою необхідністю як на території роботодавця, так і за її межами протягом усього робочого часу.
59. З аналізу змісту глави 82 ЦК України вбачається, що законодавець розрізняє поняття “особа, яка завдала шкоду» та “особа, яка відповідає за шкоду». При цьому, за наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі частини першої статті 1191 ЦК України набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.
60. Виходячи з наведених норм права, шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди із вини водія, який виконував трудові обов'язки та на відповідній правовій підставі керував транспортним засобом, що належить роботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.
61. Аналогічна правова позиція міститься у висновках Верховного Суду, викладених у відповідних постановах від 25.11.2020 у справі №760/28302/18-ц та від 02.11.2020 у справі № 133/1238/17.
62. Також Суд відмічає, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, завжди є неправомірною та передбачає безвинну відповідальність власника такого джерела, а завдана ним моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, у тому числі, і за шкоду, завдану каліцтвом фізичної особи, якщо він не доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
63. Тобто, обов'язок доведення вини, власника або володільця джерела підвищеної небезпеки покладено саме на власника або володільця джерела підвищеної небезпеки, що зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2018 у справі № 336/3665/16-ц.
64. У зв'язку з цим, Суд встановивши факт заподіяння шкоди та причинно-наслідковий зв'язок між подією та заподіянням такої шкоди на підставі відомостей зазначених у пунктах 32-43 цього рішення, робить висновок щодо виникнення у АТ “УКРЗАЛІЗНИЦЯ» перед Позивачем обов'язку з відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, у розумінні статей 1167, 1168, 1172, 1187 ЦК України.
65. Суд нагадує, що шкода, спричинена не з вини Відповідача, а з необережності самого потерпілого, не є підставою для відмови у захисті порушеного права, оскільки за змістом зазначених норм матеріального права власник чи володілець джерела підвищеної небезпеки, який відповідає за шкоду без врахування вини, може бути звільнений від такої відповідальності лише за спричинення шкоди за наслідками непоборної сили або умислу потерпілого на завдання самому собі цієї шкоди. Таких обставин під час розгляду справи не встановлено.
66. Водночас під час визначення розміру заподіяної шкоди, Суд враховує доводи Відповідача та положення частини другої статті 1193 ЦК України, якими передбачено, що якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.
67. Цивільне законодавство розрізняє просту і грубу необережність, що має значення при визначенні розміру відшкодування. При грубій необережності особа порушує елементарні правила поведінки, тому ступінь шкідливих наслідків досить великий. При простій необережності, навпаки, протиправність полягає у порушенні складних правил, у зв'язку з чим ступінь передбачення наслідків досить малий.
68. Питання про те, чи є допущена потерпілим необережність грубою, у кожному конкретному випадку має вирішуватись з урахуванням фактичних обставин справи (характеру дій, обставин завдання шкоди, індивідуальних особливостей потерпілого, його стану тощо).
69. У випадку коли заподіювач відповідає тільки за шкоду, а вина потерпілого виражена у формі грубої необережності, то враховуючи ступінь вини кожної зі сторін, можна говорити про зменшення розміру відповідальності заподіювача шкоди. Коли заподіювач відповідає незалежно від вини, то в разі наявності грубої необережності потерпілого розмір відшкодування повинен бути зменшений.
70. Суд звертає увагу, що з метою забезпечення безпеки громадян на залізничному транспорті, територіях вокзалів, станцій і підприємств та на виконання вимог статті 16 Закону України “Про транспорт» були прийняті Правила безпеки громадян на залізничному транспорті України (далі також - Правила), що затверджені наказом Міністерства транспорту України від 19.02.1998 за № 54.
71. Пунктом 2.1 Правил передбачено, що пішоходам дозволяється переходити залізничні колії тільки у встановлених місцях (пішохідні мости, переходи, тунелі, переїзди тощо).
На станціях, де немає мостів і тунелів, громадянам належить переходити залізничні колії у місцях, обладнаних спеціальними настилами, біля яких встановлені покажчики “Перехід через колії», що було порушено Позивачем.
72. Суд також погоджується з твердженням Відповідача, що Позивач як пішохід порушив пункт 2.5, пункт 2.6 та пункт 2.10 вказаних Правил, а саме: заборону “ходити по залізничних коліях», “переходити і перебігати залізничні колії перед потягом, що наближається» та “проходити вздовж залізничної колії ближче 5 метрів від крайньої рейки» відповідно.
73. На переконання Суду, нехтування Позивачем вищезазначеними правилами, а також факт перебування у нетверезому стані під час події є грубою необережністю.
74. За таких обставин, Суд, оцінивши всі докази по справі у їх сукупності та взаємозв'язку, зважаючи на те, що обставини, на які посилається Позивач як на підставу своїх позовних вимог, знайшли підтвердження в судовому засіданні, дотримуючись засад розумності і справедливості, з урахуванням наслідків дорожньо-транспортної пригоди у виді завданої шкоди здоров'ю потерпілого та його грубої необережності, яка мала місце під час виникнення вказаної події, їх наслідків для подальшого життя Позивача, необхідності у докладанні певних зусиль для відновлення морального стану та життєвих зв'язків, приходить до висновку про можливість стягнення моральної шкоди у розмірі 8 000,00 грн.
V. Розподіл судових витрат.
75. Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
76. Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України розподіл судових витрат здійснюється пропорційно задоволених позовних вимог.
77. При цьому Суд враховує, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
78. Так, згідно з частиною першою статті 4 Закону України “Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VІ (далі також - Закон № 3674-VІ) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
79. Пунктом 2 частини першої статті 5 Закону № 3674-VІ від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі, зокрема, у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи.
80. Положеннями цивільного процесуального законодавства не визначено порядку розподілу судових витрат у виді судового збору у випадку, коли позивач звільнений від його сплати у встановленому порядку, у зв'язку з чим Суд вважає за можливе застосувати аналогію закону, а саме - відповідні положення Господарського процесуального кодексу України у відповідності до яких судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
81. Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VІ за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
82. Відповідно до статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі станом на 01.01.2025 дорівнював 3 028,00 грн.
83. Тобто, з урахуванням понижуючого коефіцієнту, який застосовується на підставі положень частини третьої статті 4 Закону № 3674-VІ, розмір судового збору у цій справі складав би 1 600,00 грн.
84. Підсумовуючи наведене, Суд вважає, що з Відповідача слід стягнути судовий збір у розмірі 64,00 грн (шістдесят чотири гривні 00 коп.) на користь держави пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
85. Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 247, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України Суд, -
1. Позов ОСОБА_1 до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА “УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» про відшкодування шкоди заподіяної каліцтвом - задовольнити частково.
2. Стягнути з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА “УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» (вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 40075815) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 8 000,00 грн (вісім тисяч гривень 00 коп.) у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом.
3. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
4. Стягнути з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА “УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» (вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 40075815) на користь держави 64,00 грн (шістдесят чотири гривні 00 коп.) в рахунок відшкодування судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені Главою 1 Розділу V Цивільного процесуального кодексу України, а саме шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення цього рішення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО “УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ», адреса місцезнаходження: вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, м. Київ, індекс 03150, код ЄДРПОУ 40075815.
Повне рішення суду складено 15 грудня 2025 року.
Суддя Є.М. Сороколіт