Справа № 591/10831/25
Провадження № 2-а/591/589/25
19 грудня 2025 року м. Суми
Зарічний районний суд м. Суми в складі: головуючого судді Косар А. І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу № 591/10831/25 про визнання протиправною та скасування постанови
сторони та інші учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1
відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_2
вимоги позивача:
вимоги позивача:
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення №Х08/25-97 від 29.08.2025, якою ОСОБА_1 визнанно винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 25 500.00 грн.
та установив:
Історія справи
23.09.2025 позивач подав до суду вказаний адміністративний позов. Позовні вимоги позивач мотивує тим, що 29.08.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, що передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 25500 грн. Вказану постанову вважає незаконною, протиправною та такою, що підлягає скасуванню. Під час спілкування зі співробітником ІНФОРМАЦІЯ_3 , позивач повідомив останнього, що до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 був доставлений без його згоди, примусово. Також повідомив, що взагалі від проходження медичного огляду позивач не відмовляється, натомість зазначив, що наразі у позивача відсутні медичні документи відповідно до Наказу 402. В той же час, співробітник ТЦК та СП наполягав на тому, щоб медичний огляд проходив в той же день. Будь-якої повістки на проходження медичного огляду на іншу дату йому не вручали. Однак, його пояснення під час складання протоколу враховані не були. Розгляд справи не був відкладений. Зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення від 19.08.2025 на підставі якого винесено оскаржувану постанову складений неуповноваженою особою. Недотримання відповідачем приписів законодавства України про адміністративні правопорушення тягне недоведеність з боку суб'єкта владних повноважень правомірності оскаржуваної у цій справі постанови та є підставою для її скасування. Оскаржувана постанова не містить жодної інформації про обставини вчиненого правопорушення, відсутні зібрані під час розгляду справи про адміністративні правопорушення докази, на підставі яких уповноважена особа прийшла до висновку про винуватість мене у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 25.09.2025 поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з вказаним адміністративним позовом, відкрите провадження у справі за цим позовом, вирішено справу розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_1 13.10.2025 в системі «Електронний Суд» подав до суду відзив, у якому зазначив, що вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону № 3543-ХІІ, громадяни за невиконання своїх обов'язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом. Диспозицією ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період. В діях ОСОБА_1 , у зв'язку з відмовою від проходження медичного огляду для визначення ступеня придатності до військової служби, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. 19.08.2025 уповноваженою особою, відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (з адміністративно-господарської діяльності) від 25.12.2024 № 144 «Про організацію службової діяльності ІНФОРМАЦІЯ_5 на 2025 навчальний рік», - водієм взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 складено відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення № Х 08/25-97 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, який відповідає приписам КУпАП та містить всі необхідні реквізити. Шляхом проставлення особистого підпису у відповідних графах бланку протоколу, ОСОБА_1 підтвердив факт ознайомлення із суттю адміністративного правопорушення, з правами особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з часом та місцем розгляду справи, підтвердив відсутність клопотань і зауважень щодо змісту протоколу. Під час розгляду справи було встановлено, що ОСОБА_1 має повний вік - 33 роки, відноситься до категорії військовозобов'язаних громадян України, за якою і перебуває на відповідному обліку; не виконав обов'язку щодо проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби. Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного проступку, пов'язаного з відмовою від проходження ВЛК, безапеляційно підтверджується: 1) протоколом про адміністративне правопорушення від 19.08.2025 № Х 08/25-97; 2) Направленням на медичний огляд від 19.08.2025 № 4640582; 3) Карткою обстеження та медичного огляду; 4) письмовою заявою від 19.08.2025 про відмову від проходження ВЛК (зареєстрованою у групі документального забезпечення 19.08.2025 за вх. № 82597); 5) повісткою про виклик № 4398 до ТЦК та СП, з метою проходження ВЛК та визначення придатності на особливий період, та Актом відмови від отримання повістки. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Зміст постанови відповідає вимогам ст. 283 КУпАП. ОСОБА_1 у власноруч виготовленій письмовій заяві від 19.08.2025 на ім'я начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 зазначив про відмову від проходження ВЛК; з адміністративною відповідальністю був ознайомлений. Послідовні дії позивача у їх сукупності та співставленні свідчать про безумовну обізнаність щодо обов'язку проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби та його свідому відмову від вчинення необхідних юридично значимих дій. Посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_4 не здійснювалося перешкод у проходженні позивачем ВЛК та можливості надання медичних документів, що характеризують стан здоров'я. Зважаючи на викладене, твердження щодо ненадання можливості представлення медичної документації є лише одним із способів ухилення від виконання встановленого законом обов'язку і в жодному разі не декриміналізує діяння позивача. Тому просить, у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 про визнання протиправною і скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_1 в системі «Електронний Суд» 18.10.2025 подав до суду відзив.
11.12.2025 Ухвалою суду відзив на позовну заяву №591/10831/25 повернуто відповідачу з підстав невідповідності відзивом вимог ст. 121 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.
Постановою ІНФОРМАЦІЯ_4 Х 08/25-97 від 29.08.2025 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 25500 грн. Суть правопорушення: 19.08.2025 ОСОБА_1 , перебуваючи в приміщенні Комунальної установи Сумська міська клінічна лікарня № 5 за адресою: м. Суми, вул. Марко Вовчок, 2 категорично відмовився від проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби за станом здоров'я згідно рішення начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 у формі Направлення на військово-лікарську комісію від 19.08.2025 № 4604582 (а.с. 10).
Зазначене у постанові, є аналогічним викладеному у складеному протоколі № Х 08/25-97 від 19.08.2025 відносно позивача (а.с. 12).
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 210-1 КУпАП передбачено, що порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Підставою притягнення позивача до адміністративної відповідальності згідно з постановою № Х 08/25-97 стала відмова позивача від проходження ВЛК.
Нормами пункту 74 Порядку № 560 закріплено, що військовозобов'язаним та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, сформоване за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Направлення, сформоване за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, надсилається в електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з урахуванням вимог пункту 74-3 цього Порядку.
Особам віком до 45 років у направленні для проходження медичного огляду зазначається про необхідність визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті.
Військовозобов'язаним та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та виявили бажання проходити військову службу під час мобілізації у вибраній ними військовій частині, командиром військової частини або начальником центру рекрутингу Збройних Cил видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11, яке реєструється у письмовій формі у журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається військовозобов'язаному та резервісту під особистий підпис.
Направлення на медичний огляд військовозобов'язаних та резервістів, які перебувають на військовому обліку в СБУ, а також військовозобов'язаних, які виявили бажання проходити військову службу під час мобілізації в обраному ними підрозділі, органі, закладі, установі СБУ, здійснюється у порядку, визначеному Головою СБУ.
Додатком 11 Порядку № 560 визначено форму направлення, для встановлення придатності військовозобов'язаного до проходження військової служби за станом здоров'я, у певному медичному закладі, у зв'язку із призовом на військову службу під час мобілізації, в особливий період.
Таким чином, з вищевказаного вбачається, що процедурі проходження на військово-лікарській комісії медичного огляду передує:
- формування повістки про виклик військовозобов'язаного для проходження відповідного огляду та її вручення особі;
- видача керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою, згідно з додатком 11 до Порядку № 560;
- реєстрація відповідного направлення в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою, згідно з додатком 12 до Порядку № 560.
Аналіз вищенаведених норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для проходження особою медичного огляду на військово-лікарській комісії є отримання особою відповідної повістки на проходження військово-лікарської комісії із зазначенням мети виклику - проходження ВЛК.
Відповідно до пункту 47 зазначеної постанови у разі відмови резервіста або військовозобов'язаного від отримання повістки представником, який уповноважений вручати повістки, складається акт відмови від отримання повістки, який підписується не менш як двома членами групи оповіщення. Акт відмови від отримання повістки оголошується громадянину.
Акт відмови від отримання повістки подається керівнику районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для вжиття заходів до притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності.
Акт відмови від отримання повістки реєструється в районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до пункту 41 вказаної постанови належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки.
На підтвердження оповіщення позивача про виклик для проходження ВЛК відповідачем надано копію направлення для встановлення придатності під час мобілізації, копію картки обстеження та медичного огляду, копія облікової картки позивача, акт відмови від отримання повістки та заяву позивача про відмову від проходження ВЛК.
Журнал реєстрації направлень на ВЛК відповідачем не надано.
Надані докази не можуть вважатися такими, які підтверджують належне, у порядку, встановленому законом, оповіщення позивача про необхідність явки для проходження військово - лікарської комісії. Відтак, наданими доказами не підтверджується факт неявки належним чином повідомленого військовозобов'язаного для проходження ВЛК.
Відповідачем надана суду заява відмови від проходження ВЛК.
Суд критично оцінює додану до відзиву на позов заяву відмови від проходження ВЛК ОСОБА_1 від 19.08.2025, оскільки не надано належних та допустимих доказів відмови позивачем від отримання такого документу як направлення на військово-лікарську комісію.
Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У даному конкретному випадку складені процесуальні документи стосовно ОСОБА_1 не можуть бути належними та допустимими доказами вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
Вищевикладене свідчить про те, що уповноваженою особою ТЦК та СП не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суддя наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Стандарт доведення вини поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинено і особа, на яку накладається адміністративне стягнення, є винною у вчиненні адміністративного правопорушення.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.
Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії, викладеній у протоколі про адміністративне правопорушення.
Наявність таких обставин, які свідчать про можливість іншої версії події, аніж викладена у Постанові про накладення адміністративного стягнення, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
За таких обставин винесення 29.08.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 оскаржуваної постанови № Х 08/25-97 не доводить винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 210-1 ч. 3 КУпАП поза розумним сумнівом.
Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Зважаючи на викладене, суд не надає детальної оцінки аргументам сторін по суті адміністративного правопорушення, за яке позивача притягнуто до відповідальності згідно з оспорюваною постановою.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 286 КАС, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Наведеним положенням кореспондують норми статті 293 КУпАП, якими регламентовано повноваження органу, який розглядає скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Відтак, позовні вимоги належить задовольнити, скасувати оскаржувану постанову і закрити справу про адміністративне правопорушення, згідно пункту 3 частини третьої статті 286 КАС.
За матеріалами справи встановлено, що при зверненні до суду першої інстанції позивачем сплачено судовий збір на суму 605.60 грн, про що свідчать Виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України. Таким чином, оскільки суд першої інстанції за результатами розгляду даної справи дійшов висновку про задоволення позову та скасування постанови, то керуючись статтею 139 КАС, слід стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_5 ЄДРПОУ: НОМЕР_1 судові витрати по сплаті судового збору за подання позову у розмірі 605.60 грн.
Керуючись ст. 5-7, 77, 90, 139, 241-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення №Х08/25-97 від 29.08.2025, якою ОСОБА_1 визнанно винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 25 500.00 грн.
Закрити провадження у справі.
Стягнути із ІНФОРМАЦІЯ_5 ЄДРПОУ: НОМЕР_1 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_2 судові витрати по сплаті судового збору за подання позову у розмірі 605.60 грн.
Видати виконавчий лист після набрання рішенням законної сили.
Заходи забезпечення позову за ухвалою Зарічного районногоо суду м. Суми від 04 листопада 2025 року шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні №79464078, яке здійснюється у Глухівському відділі державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на підставі постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 від 29.08.2025 № Х08/25-97 про стягнення з ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_2 , штрафу в сумі 51 000.00 грн на користь держави, до набрання законної сили рішення по справі 591/10831/25, зберігають свою дію до набрання законної сили судовим рішенням по справі №591/10831/25.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному вебпорталі «Судова влада України» за веб-адресою: http://zr.su.court.gov.ua/sud1805/.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 ЄДРПОУ:07695365, місцезнаходження юридичної особи: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 ЄДРПОУ:08269552, місцезнаходження юридичної особи: АДРЕСА_3 .
Суддя А. І. Косар