Справа № 489/5114/25
Провадження № 2/489/2722/25
Іменем України
18 грудня 2025 року м. Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі
головуючого судді Микульшиної Г.А., ,
із секретарем судового засідання Тищенко Д.О.,
за участі:
представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Костенка С.О.,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку спрощеного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
встановив:
30.06.2025 ОСОБА_1 через свого представника адвоката Костенка С.О. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 123 049,00 грн., яка є різницею між отриманою страховою виплатою та реальними збитками, а також просив стягнути 6 500,00 грн. витрат на складання оцінки про визначення вартості матеріального збитку, 12 000,00 грн. витрат на правничу допомогу та 1 230,49 грн. судового збору.
Позовні вимоги мотивував тим, що 21.01.2025 близько 12:20 год. по пр. Богоявленському, 55 сталась дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля «РУТА 25», д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував відповідач, та автомобіля «CITROEN», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням позивача ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.
У відповідності до постанови Ленінського районного суду м. Миколаєва від 20.02.2025 по справі № 489/571/25 винним у вчиненні вказаної дорожньо-транспортної пригоди визнано ОСОБА_2 .
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована у ПАТ «НАСК Оранта», ліміт страхового відшкодування за матеріальну шкоду становив 160 000,00 грн., франшиза становила - 2 500,00 грн. В зв'язку з чим, 11.04.2025 позивач отримав від ПАТ «НАСК Оранта» виплату страхового відшкодування на свою користь в розмірі 157 500,00 грн. (в межах ліміту за вирахуванням франшизи).
Однак згідно звіту № 115/05-25 від 28.05.2025 про оцінку збитків автомобіля «CITROEN», д.н.з. НОМЕР_2 їх розмір становить 297 523,03 грн. При цьому позивач за власні кошти в сумі 6 500,00 грн. замовив цю незалежну оцінку для визначення розміру матеріальної шкоди, завданої його автомобілю внаслідок ДТП, які підлягають стягненню з відповідача.
В подальшому позивачем за власні кошти відремонтовано автомобіль «CITROEN», д.н.з. НОМЕР_2 за 280 549,00 грн., отже фактична вартість ремонту, і відповідно завданої позивачу матеріальної шкоди, склала 280 549,00 грн. Оскільки вину відповідача щодо пошкодження належного позивачу транспортного засобу доведено, позивач вважає, що саме з відповідача підлягає стягненню матеріальна шкода в розмірі 157 500,00 грн., яка складається є різниця між отриманою страховою виплатою (у межах ліміту за мінусом франшизи) та реальними збитками (280 549,00 грн. -157 500,00 грн.).
Посилаючись на викладені обставини, та те, що відповідач добровільно не відшкодував вказані витрати, ОСОБА_1 звернувся із даним позовом до суду.
Ухвалою Інгульського районного суду міста Миколаєва від 01.07.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
27.08.2025 від представника відповідача ОСОБА_3 надійшов відзив на вказану позову заяву, в якому посилаючись на те, що наданий позивачем акт проведення ремонтних робіт не є фіскальним документом та в ньому відсутня повна дата, а замовлена оцінка проведена без присутності сторін, тому вказані докази не є належними, у зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні позову.
Представник позивача адвокат Костенко С.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що ремонт транспортного засобу позивача проведено без його участі, вартість збитків та придбаних позивачем деталей для ремонту з ним не узгоджена, а про вартість відновлювального ремонту відповідач дізнався лише після подачі позову. Також відповідач підтримав клопотання від 06.11.2025 про долучення до матеріалів справи доказів, які протокольно задоволено.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль «CITROEN», д.н.з. НОМЕР_2 належить на праві власності позивачу (а.с. 8).
21.01.2025 близько 12.20 год. в м. Миколаєві по проспекту Богоявленському, 55, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки «РУТА 25», д.н.з. НОМЕР_1 , від вул. Космонавтів в бік вул. Театральної, в порушення вимог пунктів 2.3"б", 13.1 ПДР України, був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не обрав безпечної дистанції та інтервалу та допустив зіткнення із транспортним засобом «CITROEN», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , що стояв попереду в попутному напрямку.
Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 20.02.2025 по справі № 489/571/25 відповідача ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного заворушення, передбаченого статтею 124 КУпАП (а.с. 9-10).
Відповідно до статті 82 ЦПК України постанова по справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Таким чином, вина відповідача у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди є преюдиційним фактом, та не підлягає доказуванню.
В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди, зокрема автомобіль «CITROEN», д.н.з. НОМЕР_2 , який належить на праві власності позивачу, отримав механічні пошкодження.
Згідно звіту № 115/05-25 від 22.05.2025, виконаного ФОП ОСОБА_4 , вартість матеріального збитку, заподіяного внаслідок ДТП власникові автомобіля CITROEN», д.н.з. НОМЕР_2 , на дату ДТП 21.01.2025 становить 297 523,03 грн. включаючи ПДВ (а.с.12-34). Вартість виготовлення вказаного звіту склала 6 500,00 грн. (а.с. 35).
Згідно рахунку на оплату № АВТ-0006895 від 20.05.2025 та акту здачі-приймання робіт № АВТ-000 вартість робіт з відновлення пошкодженого у ДТП автомобіля «CITROEN», д.н.з. НОМЕР_2 , що належить відповідачу, склала 280 549,00 грн. Вказаний акт підписаний виконавцем ФОП Дядєв Олександр Анатолійович та позивачем та у ньому зазначено, що претензій сторони одна до одної не мають (а.с.36-39).
На дату скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача на автомобіль «РУТА 25», д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував відповідач, була застрахована за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АТ /5630924 з лімітом страхового відшкодування за матеріальну шкоду у розмірі 160 000,00 грн., франшиза 2 500,00 грн. (а.с.61).
Згідно наданого відповідачем розрахунку страхового відшкодування, проведеного НАСК «Оранта» вартість відновлювального ремонту (з врахуванням зносу деталей, що замінюються) визначений страховою компанією у розмірі 172 613,95 грн., тобто за межами ліміту страхового відшкодування.
При цьому страховою компанією виплачено на користь позивача страхове відшкодування в розмірі 157 500,00 грн. в межах ліміту за мінусом франшизи (а.с.11).
Разом з тим, згідно рахунку на оплату № АВТ-0006895 від 20.05.2025 та акту здачі-приймання робіт № АВТ-000 вартість робіт з відновлення пошкодженого у ДТП автомобіля «CITROEN», д.н.з. НОМЕР_2 , що належить відповідачу, склала 280 549,00 грн. Вказаний акт підписаний виконавцем ФОП Дядєв Олександр Анатолійович та позивачем та у ньому зазначено, що претензій сторони одна до одної не мають (а.с.36-39). Отже суд виходить з того, що вартість відновлювального ремонту згідно акту та рахунку була оплачена позивачем в повному обсязі.
Враховуючи викладене, фактично матеріальна шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 відповідачем ОСОБА_2 в повному обсязі не відшкодована. Різниця між отриманою страховою виплатою та реальними збитками складає 123 049,00 грн., витрати на складання оцінки визначення розміру збитків - 6 500,00 грн.
За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб (ч. 1 ст. 1187 ЦК України).
Зобов'язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов'язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.
Аналіз положень статей 11 та 1166 ЦК України дозволяє зробити висновок, що підставою виникнення зобов'язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі. Зобов'язання про відшкодування шкоди виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи яка завдала шкоди та її результатом - шкодою; вина особи, яка завдала шкоди.
У відповідності до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно п. 36.4 ст. 36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) виплата страхового відшкодування (регламентна виплата здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна або сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування.
Як передбачено положеннями ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).
З матеріалів справи вбачається, що розмір страхового відшукування (на користь позивача було здійснено страховою компанією в розмірі 157 500,00 грн. (в межах ліміту за мінусом франшизи), в той час як розмір фактичної матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП позивачу, склав 280 549,00 грн. Відповідно різниця між сумою фактично завданої позивачу шкоди та сумою страхового відшкодування склала 123 049,00 грн.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
При цьому суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо розміру заподіяної позивачу шкоди, оскільки доказів на спростування вказаного розміру ним не надано, а визначений страховою компанією та оцінювачем згідно звіту № 115-05-25 від 22.05.2025 розмір шкоди також перевищує розмір ліміту страхового відшкодування. Також суд враховує, що у акті здачі-приймання робіт № АВТ-000 зазначено, що претензій сторони одна до одної не мають (а.с.36-39). Отже суд виходить з того, що вартість відновлювального ремонту згідно акту та рахунку була оплачена позивачем в повному обсязі.
Щодо вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу, суд приходить до наступного.
За положеннями ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
На підтвердження судових витрат позивачем суду надано: копію договору про надання правничої допомоги від 19.06.2025; розрахунок судових витрат; копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю; ордер; копію копія квитанції до прибуткового касового ордера б/н від 19.06.2025 про оплату позивачем 12 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем було понесено витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 12 000,00 грн., що підтверджується вище переліченими доказами.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги складність справи, ціну позову, фактичну участь адвоката при розгляді справи у трьох судових засіданнях, відсутність заперечень з боку відповідача щодо розміру витрат на правничу допомогу, суд вважає, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму витрат на правничу допомогу в повному обсязі в розмірі 12 000,00 грн.
У відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Оскільки позивачем при розгляді вказаної справи було понесено витрати в розмірі 6 500,00 грн. для визначення вартості завданого йому матеріального збитку, що підтверджується належними письмовими доказами, суд вважає, що такі витрати в повному обсязі підлягають стягненню з відповідача.
На підставі статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1 230,49 грн., витрати на оплату якого понесені позивачем при зверненні до суду.
Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 123 049,00 грн. (сто двадцять три тисячі сорок дев'ять гривень 00 копійок) та витрати щодо визначення вартості матеріального збитку в розмірі 6 500,00 грн. (шість тисяч п'ятсот гривень 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 12 000,00 грн. (дванадцять тисяч гривень 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 230,49 грн. (одна тисяча двісті тридцять гривень 49 копійок).
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ;
відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено 19.12.2025.
Суддя Г.А. Микульшина