Справа № 450/5015/24 Провадження № 2-др/450/49/25
"18" грудня 2025 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Добош Н.Б.
при секретарі Хамуляк Ю.В.представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити заяву представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення про компенсацію витрат на правничу допомогу по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , третя особа Пустомитівський відділ держаної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального Управління міністерства юстиції (м. Львів) про відшкодування шкоди,-
встановив,-
на адресу Пустомитівського районного суду Львівської області надійшла заява представника відповідача ОСОБА_2 - Баюш Л.В. про ухвалення додаткового рішення про компенсацію витрат на правничу допомогу по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , третя особа Пустомитівський відділ держаної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального Управління міністерства юстиції (м. Львів) про відшкодування шкоди.
В заяві просить стягнути з позивача на користь відповідача ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 38000,00 грн.
Представником позивача ОСОБА_4 подано заяву в якій зазначив, що відповідно до ч. 1 ст.134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. Так у відзиві на позовну заяву відповідач заявив судові витрати на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн. Розрахунку відповідачем подано не було. Відповідно до ч. 4 ст. 141 ЦПК України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку. Витрати відповідача є на думку сторони позивача неспівмірними згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України та відповідач не надає суду доказів оплати гонорару адвоката, тому просив відмовити у стягненні витрат з позивача.
Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні щодо задоволення заяви заперечив з підстав, викладених у запереченні.
Відповідачі та їх представники, представник третьої особи у судове засідання не з'явились, були належним чином повідомлені про дату та місце проведення такого.
Згідно із ч. 3 ст. 270 ЦПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Проаналізувавши матеріали заяви про ухвалення додаткового рішення, матеріали цивільної справи, та докази в їх сукупності, суд вважає, що заяву про ухвалення додаткового рішення, слід задоволити частково, виходячи з наступних підстав :
Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської від 03.12.2025р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , третя особа Пустомитівський відділ держаної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального Управління міністерства юстиції (м. Львів) про відшкодування шкоди позовні вимоги були задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , в рівних частинах на користь ОСОБА_4 завдану шкоду в результаті вчинення перешкод йому у користуванні частиною будинковолодіння за адресою: будинок АДРЕСА_1 , у розмірі 240 000,00 грн. В іншій частині позовних вимог,- відмовлено.
Відповідно до ч. 1ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат,пов'язаних з розглядом справи,належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів,експертів та проведенням експертизи; 3)пов'язані з витребуванням доказів,проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням,забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з частинами першою-п'ятою статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частин першої-третьої, восьмої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача ; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Представником відповідача на підтвердження понесених стороною відповідача витрат на правничу допомогу надано: свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер, акт замовлення та виконання робіт у справі № 450/5015/24 від 08.12.2025 року, розрахунок суми судових витрат, договір № 04-12/24 про надання правничої допомоги від 04.12.2024 року, укладеного між Адвокатським бюро «Лілії Баюш» та ОСОБА_2 ;
Згідно п.1.1 договору про надання правничої допомоги № 04-12/24 на умовах і в порядку, що визначені цим договором, Адвокатське Бюро зобов'язується надавати Клієнту правничу допомогу щодо захисту прав та інтересів останньої у Пустомитівському районному суді Львівської області у справі № 450/5015/24 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , третя особа Пустомитівський відділ держаної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального Управління міністерства юстиції (м. Львів) про відшкодування шкоди, а в разі необхідності - в суді апеляційної та касаційної інстанції в даній справі.
Пунктом 3.1. даного договору передбачена загальна вартість правничої допомоги, наданої за цим Договором, яка розраховується акті, що є додатком до договору в розрахунку 2000 грн/ 1 год і оплата проводиться у національній валюті Гривні.
В акті замовлення та виконання робіт у справі № 450/5015/24 від 08.12.2025року зазначено, що до складу наданої правової (правничої) допомоги включається: зустріч, консультація клієнта, узгодження правової позиції - 2000,00грн.; збирання доказів та інших матеріалів, необхідних для підготовки та подання позову до суду, їх копіювання - 6000,00грн.; участь у судових засіданнях: 14.01.25; 02.04.25; 16.05.25; 11.06.25; 21.10.25; 25.11.25; 03.12.25 - 12 000,00грн., відзив - 8000,00грн.; заперечення на відповідь на відзив - 4000,00грн., заява про виклик свідків - 2000,00грн., підготовка до дебатів, аналіз доказів, дебати - 4000,00грн.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають відшкодуванню незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено(постанова Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19). У постанові від 29.10.2020 у справі № 686/5064/20 Верховний суд зробив висновок, що враховуючи приписи частини сьомої статті 139 КАС України витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.
У постанові від 28 вересня 2022 року у справі № 534/14/20 (провадження № 61-6638св22) Верховний Суд, аналізуючи реальність (дійсність та необхідність), а також обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, надану стороні під час розгляду справи у суді першої інстанції, врахував, що адвокат є кваліфікованим юристом з повною вищою юридичною освітою, який має стаж роботи в галузі права не менше двох років, тому надані адвокатом своїй клієнтці такі послуги, як: опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини, вивчення відповідної судової практики, визначення правової позиції у справі; складання клопотань про долучення до матеріалів справи письмових доказів; складання вступного слова не є тими послугами, які є необхідними, а тому такі послуги не можуть бути враховані при розподілі судових витрат, понесених стороною.
У справі № 910/7586/19 Верховний Суд зазначав, що участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні. Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому одночасно вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час. Такі стадії як прибуття до суду чи іншої установи та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта. З урахуванням наведеного час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами.
Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення у справі East/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).
Застосовуючи наведені правові висновки, а також надаючи правову оцінку наданим стороною відповідача доказам щодо компенсації витрат на правничу допомогу, суд вважає, що понесені відповідачем витрати на правничу допомогу в частині зустріч, консультація клієнта, узгодження правової позиції; збирання доказів та інших матеріалів, необхідних для підготовки та подання позову до суду, їх копіювання, не може бути стягнута, оскільки з урахуванням правового висновку у справі № 534/14/20 щодо реальності (дійсності та необхідності) витрат на правничу допомогу, такі витрати фактично охоплюються змістом наданої послуги із складання відзиву на позовну заяву.
Щодо покликань сторони позивача на те, що розмір судових витрат, заявлених до відшкодування істотно перевищує суму, заявлену у відзиві стороною відповідача суд зауважує наступне.
У відзиві на позовну заяву представником відповідача було вказано орієнтовну суму судових витрат у розмірі 10 000,00грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 141 ЦПК України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
Як вбачається з акту замовлення та виконання робіт у справі № 450/5015/24 від 08.12.2025року послуги з надання правової допомоги, вартість яких перевищує заявлений у відзиві розмір, були надані після подання відзиву, тому суд не вбачає підстав відмови стороні у відшкодуванні судових витрат з підстав, передбачених ч.4 ст.141 ЦПК України.
За змістом ч. 1, п. ч.2ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі частково задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Беручи до уваги обставини цієї справи, наявні у ній докази, суд з урахуванням встановленого, співмірності, необхідності та обсягу наданої відповідачеві правничої допомоги, із врахуванням пропорційності задоволених позовних вимог, доходить висновку, що заяву слід задоволити частково та стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати на правничу допомогу у розмірі 11052,00 грн.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 142, 259, 260, 261, 263, 265, 268, 270 ЦПК України, суд,-
заяву представника відповідача ОСОБА_2 - Баюш Лілії Володимирівни про ухвалення додаткового рішення про компенсацію витрат на правничу допомогу - задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу у розмірі 11052,00грн. (одинадцять тисяч п'ятдесят дві гривні 00 коп).
В іншій частині заяви - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області.
Позивач: ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1
Відповідач: ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ,
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ,
Третя особа: Пустомитівський відділ держаної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального Управління міністерства юстиції (м. Львів), ЄДРПОУ 34986930, Львівська область, Львівський район, м. Пустомити, вул. Ів. Кандиби, 3.
Повний текст рішення складено 18.12.2025 року.
СуддяН. Б. Добош