Справа № 331/7070/25
Провадження № 2/331/3979/2025
05 грудня 2025 року суддя Олександрівського районного суду м. Запоріжжя Світлицька В.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Міністерство оборони України про встановлення факту спільного проживання та перебування на утриманні, -
Позивач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 звернулася до Олександрівського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_3 , треті особи ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Міністерство оборони України про встановлення факту спільного проживання та перебування на утриманні.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя приходить до висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно із ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Як вбачається із змісту позовної заяви, встановлення факту спільного проживання та перебування на утриманні необхідно позивачу для реалізації її особистих прав, як члена сім'ї загиблого військовослужбовця (отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю військовослужбовця).
Відповідно до ч. 4 ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Як це унормовано положеннями ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, за відсутності особистого розпорядження призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою або заявою їх законних представників.
Так, відповідачем по справі зазначено ОСОБА_3 , яка згідно змісту заяви є матір'ю загиблого ОСОБА_6 , при цьому матеріали справи не містять відомостей про інших родичів ОСОБА_6 - неповнолітніх дітей, дружини, утриманців, які мають право на отримання передбачених законом пільг та виплат, як члени сім'ї загиблого військовослужбовця, а також мають бути залучені в якості третіх осіб по справі.
Також, відповідно до частин другої та четвертої статті 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права й обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Згідно з абзацом п'ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна «член сім'ї» членами сім'ї військовослужбовця є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв'язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов'язковими умовами для визнання їх членами сім'ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
У постанові від 17 червня 2020 року, справа № 755/18012/16, Верховний Суд зробив правовий висновок, що обов'язковою умовою для визнання осіб членами сім'ї, крім факту спільного проживання, є ведення спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Відповідно до висновку,викладеного у постанові Верховного Суду в справі № 554/1251/20 від 22 червня 2021 року, належними та допустимими доказами проживання однією сім'єю, зокрема, можуть бути: виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства, докази оплати спільно комунальних послуг тощо.
В порушення вимог п.5 ч.3 ст.175 та ч. 5 ст. 177 ЦПК України, заявником не надано доказів, які б підтверджували факт спільного проживання, зокрема, ведення спільного побуту та наявності взаємних прав і обов'язків, якими можуть бути: довідки з місця проживання, докази наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна, спільна участь в утриманні житла, його ремонт (квитанції, чеки, правовстановлюючі документи про право власності) тощо.
Крім того, згідно із ч. 1 ст. 31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» члени сім'ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Однак, позивачем не додано до матеріалів справи доказів того, ОСОБА_1 не працювала або була непрацездатною особою та перебувала на повному утриманні або одержувала допомогу, яка була для неї основним та постійним джерелом засобів для існування від ОСОБА_6 та що перераховані кошти в травні та червні 2022 року були призначені саме для її утримання, а не для інших потреб брата, зокрема, придбання для нього майна, зберігання коштів, позика, тощо.
Також, в заяві не вказано про відсутність можливості встановити факт перебування позивача на утриманні брата через відповідні організації, органи місцевого самоврядування (в позасудовому порядку), а також про те, що ОСОБА_1 намагалася вирішити дане питання досудовим способом та отримала відмову у зв'язку з чим порушено її права.
Слід зазначити, що у випадку відсутності документів і встановлення факту знаходження на утриманні в судовому порядку суд повинен з'ясувати і порівняти доходи позивача та його утримувача, а також встановити обставини, які свідчать, що єдиним постійним і основним джерелом засобів до існування заявника був саме дохід померлого.
Таким чином, вищевказані недоліки позовної заяви унеможливлюють відкриття провадження по справі.
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175-177 ЦПК України або не сплачені судові витрати, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Враховуюче вищевикладене, суддя вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків.
Керуючись ст. 185 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Міністерство оборони України про встановлення факту спільного проживання та перебування на утриманні - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали, та роз'яснити позивачу, що у разі не усунення зазначених недоліків, позовна заява буде вважатися не поданою та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.М. Світлицька