Справа № 307/3603/21
Провадження № 1-кп/307/357/21
18 грудня 2025 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря с/з ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Тячів Закарпатської області Україна кримінальне провадження № 12019070180000344, відомості про яке 22 грудня 2019 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відносно
- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого, уродженця с. Бедевля, Тячівського району, Закарпатської області, Україна, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України,
ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він 22 грудня 2019 року близько 01 години у групі з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , грубо порушуючи громадський порядок, виражаючи явну неповагу до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, ігноруючи існуючі у суспільстві загальноприйняті правила поведінки і норми моралі, маючи на меті протиставити себе загальноприйнятим правилам поведінки, намагаючись самоутвердитись за рахунок приниження інших осіб, нахабно показуючи своє зневажливе ставлення до оточуючих, розпочали масову бійку в середині приміщення кафе-ресторану «Валило», яке розташоване в АДРЕСА_2 , з ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_13 , у результаті якої пошкодили сім бокалів, вартістю 1 050, 00 гривень, чотири чашки, вартістю 480, 00 гривень, п'ять стільців, вартістю 9 000, 00 гривень, вхідні двері, вартістю 2 000, 00 гривень, дві плитки на підлозі, вартістю 1 500, 00 гривень, стелю, вартістю 1 200, 00 гривень, чим спричинили ОСОБА_17 матеріальну шкоду на суму 15 230, 00 (П'ятнадцять тисяч двісті тридцять гривень 00 копійок) гривень, припинив нормальне функціонування кафе-ресторан «Валило» та перелякали відвідувачів, після чого робота кафе-ресторану була припинена.
В подальшому, ОСОБА_4 , продовжуючи свої хуліганські дії, 22 грудня 2019 року близько 01 години у групі з ОСОБА_10 , знаходячись на території кафе-ресторану «Валило» в АДРЕСА_2 , грубо порушуючи громадський порядок, виражаючи явну неповагу до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, ігноруючи існуючі у суспільстві загальноприйняті правила поведінки і норми моралі, маючи на меті протиставити себе загальноприйнятим правилам поведінки, намагаючись самоутвердитись за рахунок приниження інших осіб, нахабно показуючи своє зневажливе ставлення до оточуючих, безпричинно розпочали конфлікт з ОСОБА_12 , у ході якого нанесли потерпілому декілька ударів руками та ногами по різним частинам тіла ОСОБА_12 , внаслідок чого заподіяли потерпілому тілесні ушкодження у вигляді підшкірної гематоми підорбітальної області зліва, забою м'яких тканин нижньої губи справа та садна перенісся, які відносяться до групи легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасний розлад здоров'я, чи незначну стійку втрату працездатності.
Крім цього, ОСОБА_4 , продовжуючи свої хуліганські дії, 22 грудня 2019 року близько 01 години у групі з ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , знаходячись в приміщенні кафе-ресторану «Валило» в с. Новоселиця по вулиці Борканюка, 275, Тячівського району, Закарпатської області, Україна, грубо порушуючи громадський порядок, виражаючи явну неповагу до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, ігноруючи існуючі у суспільстві загальноприйняті правила поведінки і норми моралі, маючи на меті протиставити себе загальноприйнятим правилам поведінки, намагаючись самоутвердитись за рахунок приниження інших осіб, нахабно показуючи своє зневажливе ставлення до оточуючих, безпричинно розпочали конфлікт з ОСОБА_13 біля входу у приміщення вищевказаного кафе, де ОСОБА_4 завдав один удар по обличчю ОСОБА_13 , після чого останній перемістився у середину приміщення, після чого ОСОБА_10 підійшов до потерпілого та завдав один удар рукою по обличчю останнього, у подальшому ОСОБА_4 та ОСОБА_7 завдали потерпілому декілька ударів по голові, обличчю та плечу, в цей час ОСОБА_6 завдав потерпілому декілька ударів по голові, обличчю та тулубу потерпілого ОСОБА_13 , після чого до потерпілого підійшов ОСОБА_11 та наніс один удар рукою в область голови, внаслідок чого заподіяли потерпілому тілесні ушкодження у вигляді синця правої скулової ділянки, синця і поверхневої забійної рани правої бровної області та забою повік правого ока, які відносяться до групи легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасний розлад здоров'я, чи незначну стійку втрату працездатності.
Крім того, ОСОБА_4 , продовжуючи свої хуліганські дії, 22 грудня 2019 року близько 01 години у групі з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , знаходячись в приміщенні кафе-ресторану «Валило» в АДРЕСА_2 , грубо порушуючи громадський порядок, виражаючи явну неповагу до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, ігноруючи існуючі у суспільстві загальноприйняті правила поведінки і норми моралі, маючи на меті протиставити себе загальноприйнятим правилам поведінки, намагаючись самоутвердитись за рахунок приниження інших осіб, нахабно показуючи своє зневажливе ставлення до оточуючих, безпричинно розпочали конфлікт з неповнолітнім ОСОБА_13 , у ході якого ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 почали наносити удари руками по різних частинах тіла потерпілого ОСОБА_13 , внаслідок чого спричинили останньому побої, які не спричинили тілесних ушкоджень.
Вказані дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 296 КК України як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні заявила клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності на підставі ст. 49 КК України та просить провадження по справі відносно обвинуваченого ОСОБА_4 закрити, юридичні наслідки закриття провадження по справі з нереабілітуючих підстав обвинуваченому ОСОБА_4 роз'яснені та зрозумілі.
Обвинувачений ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні клопотання захисника підтримав та просить звільнити його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності на підставі ст. 49 КК України та провадження по справі відносно нього закрити, юридичні наслідки закриття провадження по справі з нереабілітуючих підстав йому роз'яснені та зрозумілі.
Прокурор ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні не заперечив щодо задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності на підставі ст. 49 КК України та закриття провадження по справі.
Потерпілий ОСОБА_15 у підготовче судове засідання не з'явився жодного разу по невідомій суду причині, хоч належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Потерпілий ОСОБА_12 в підготовче судове засідання не з'явився жодного разу по невідомій суду причині, хоч належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Потерпілий ОСОБА_14 в підготовче судове засідання не з'явився, позаяк подав суду заяву про проведення підготовчого судового засідання у його відсутності.
Потерпілий ОСОБА_16 у підготовче судове засідання не з'явився, позаяк подав суду заяву про проведення підготовчого судового засідання та судового розгляду справи у його відсутності, цивільний позов заявляти не буде.
Потерпілий ОСОБА_13 у підготовче судове засідання не з'явився, позаяк подав суду заяву про проведення підготовчого судового засідання у його відсутності.
Потерпіла ОСОБА_17 у підготовче судове засідання не з'явилася, позаяк подала суду заяву про проведення підготовчого судового засідання та судового розгляду справи у її відсутності.
Неповнолітній потерпілий ОСОБА_13 та його законний представник - ОСОБА_18 у підготовче судове засідання не з'явилися, позаяк подали суду заяву про проведення підготовчого судового засідання у їх відсутності.
Розглянувши клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 , заслухавши думку прокурора та вивчивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, суд вважає, що кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 296 КК України підлягає закриттю з наступних підстав.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
У відповідності до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
У відповідності до ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно зі статтями 284-288 КПК України підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.
Ці умови є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов'язкової умови такого звільнення кримінальним процесуальним законом не передбачено.
Визнання винуватості є правом, а не обов'язком підозрюваного, обвинуваченого, а тому невизнання цими особами своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації ними свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання. Передбачений законом інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов'язує такого звільнення з визнанням ними своєї вини у вчиненні злочину.
Обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, яке ним було вчинено 22 грудня 2019 року.
Санкцією ч. 2 ст. 296 КК України, яка діяла на час вчинення кримінального правопорушення, передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до чотирьох років.
Згідно ч. 4 ст. 12 КК України нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину.
Положення ч. 1-3 ст. 49 КК України, якими передбачено підстави та умови звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, не наділяють суд дискрецією. Адже законодавець чітко визначив, що суд звільняє від кримінальної відповідальності особу у разі існування підстав для застосування положень ст. 49 КК України. Ця підстава звільнення від кримінальної відповідальності є безумовною, на відміну від інших, наприклад, передбачених ст. ст. 47, 48 КК України, в яких вказано, що суд може звільнити особу від кримінальної відповідальності.
Передбачений ст. 49 КК вид звільнення від кримінальної відповідальності застосовується за наявності трьох умов: 1) закінчення зазначених у законі строків; 2) не вчинення протягом цих строків нового кримінального правопорушення певного ступеня тяжкості; 3) не ухилення особи від слідства або суду.
Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язком суду у разі настання обставин, передбачених пунктами 1-3 ч. 1 ст. 49 КК України, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності.
У результаті закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України за ініціативою та згодою особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, суд не може і не повинен констатувати факт вчинення цією особою кримінально-караного діяння. Адже кримінальний процесуальний закон зобов'язує суд розглянути клопотання сторони захисту про таке звільнення невідкладно. У разі розгляду такого клопотання без проведення повного судового розгляду суд не може констатувати винуватість або навпаки невинуватість особи у вчиненні інкримінованого діяння.
Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 вперше вчинив кримінальне правопорушення, яке є нетяжким злочином, раніше не судимий, надав згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності та ту обставину, що закінчився п'ятирічний строк, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України притягнення до кримінальної відповідальності, то суд приходить до висновку, що обвинуваченого ОСОБА_4 слід звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. ст. 296 КК України та провадження по справі про його обвинувачення за ч. 2 ст. 296 КК України - закрити.
Главою 9 КПК України визначено порядок вирішення у кримінальному провадженні питання щодо відшкодування (компенсації) шкоди.
За змістом ст. 129 КПК України суд наділений правом вирішення цивільного позову
у кримінальному провадженні лише при ухваленні вироку або постановленні ухвали про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру. Тому у випадку звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження цивільний позов у кримінальному провадженні не підлягає вирішенню по суті, натомість може бути розглянутий в порядку цивільного судочинства.
Звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України (сплив строків давності) є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо.
Цивільний позов позивача - потерпілого ОСОБА_13 до відповідача -обвинуваченого ОСОБА_4 стягнення матеріальної та моральної шкоди залишити без розгляду.
Суд роз'яснює, що залишення позову без розгляду не перешкоджає потерпілим звернутися з цими позовами в порядку цивільного судочинства, оскільки закриття справи на підставах, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, не звільняє особу від обов'язку відшкодувати заподіяну її діями шкоду. Така позиція узгоджується з висновками, викладеними у п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1989 року № 3.
Аналогічні висновки щодо подібного правозастосування викладені в постановах Верховного Суду від 15 січня 2019 року у справі № 185/442/16-к, 15 травня 2019 року
у справі № 617/609/15-к, 19 листопада 2019 року у справі № 345/2618/16-к, 10 червня
2021 року у справі № 640/11750/17, 11 листопада 2020 року у справі № 455/229/17,
27 травня 2021 року у справі № 577/977/19 тощо.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 , обраний ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 18 лютого 2020 року у вигляді домашнього арешту, закінчився 03 квітня 2020 року.
Об'єднана палата ККС ВС у постанові від 12 вересня 2022 року у справі № 203/241/17 зробила висновок про те, що якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов'язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.
У зв'язку зі звільненням обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 296 КК України на підставі ст. 49 цього Кодексу у зв'язку із закінченням строків давності та закриттям щодо них кримінального провадження та, беручи до уваги ті обставини, що ініціатором проведення експертиз був орган досудового розслідування, а тому відповідно до приписів ст. ст. 122, 124 КПК України процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні слід віднести на рахунок держави.
Керуючись ст. ст. 122, 124, 284-286, 314 КПК України, ст. 49, ч. 2 ст. 296 КК України, суд,
Клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України у зв'язку із закінченням строків давності на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України - задовольнити.
Обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, непрацюючого, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, раніше не судимого, уродженця с. Бедевля, Тячівського району, Закарпатської області, Україна, та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України у зв'язку із закінченням строків давності на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України та кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України - закрити.
Цивільний позов позивача - потерпілого ОСОБА_13 до відповідача -обвинуваченого ОСОБА_4 стягнення матеріальної та моральної шкоди залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено та оголошено о 16 годині 00 хвилині 19 грудня 2025 року.
Головуюча суддя : ОСОБА_1