Справа № 127/15848/25
Провадження 2/127/3166/25
12 грудня 2025 року
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Вохмінової О.С.
з участю секретаря судових засідань Сєдінкіної Ю.В.
розглянувши у спрощеному провадженні у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова Вінницької обласної Ради» про скасування наказу,
22.05.2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про скасування наказу КНП «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. Пирогова Вінницької обласної Ради» № 435-Д «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» від 16.04.2025 року, згідно якого лікарю-акушер-гінекологу відділення патології вагітності та екстрагенітальної патології Обласного перинатального Центру КНП «ВОКЛ ім. М.І. Пирогова ВОР» ОСОБА_1 оголошено догану за порушення посадових обов'язків, а саме:
- розділу «Категорія ургентності п. 4.6 (наказ МОЗ України від 05.01.2022 р. № 8 Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Кесарів розтин»), що виявилось у несвоєчасному прийнятті клінічного рішення щодо розродження після верифікації діагнозу «дистрес плода», що призвело до важкої асфіксії плода, а в подальшому до летального наслідку;
- п. 5.6 наказу КНП «ВОКЛ ім. М.І. Пирогова ВОР» від 20.03.2024 р. № 88 «Про контроль за дотриманням умов договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій», що виявилось у недотриманні вимог законодавства при наданні медичної допомоги;
- п. 2.1 Посадової інструкції лікаря акушер-гінеколога відділення патології вагітності та екстрагеніальної патології Обласного перинатального Центру, що виявилось у недотриманні положень чинного законодавства України про охорону здоров'я та нормативно-правових актів, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров'я, організацію акушерсько-гінекологічної допомоги населенню, в тому числі й неналежне виконання пунктів «а» та «е» ст. 78 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я»;
- п. 2.6 Посадової інструкції лікаря акушер-гінеколога відділення патології вагітності та екстрагенітальної патології Обласного перинатального Центру, що виявилось у неналежному наданні кваліфікованої допомоги пацієнту;
- абз.3 п. 4.1 Посадової інструкції лікаря-акушер-гінеколога відділення патології вагітності та екстрагенітальної патології, що виявилося у неналежному виконанні посадових завдань та обов'язків, передбачених нормативними та локальними документами, що регламентують його діяльність;
- п. 4.2 Посадової інструкції лікаря-акушер-гінеколога відділення патології, що виявилося у недотриманні вимог про своєчасність, якість, повноту надання медичної допомоги пацієнту».
Із застосуванням дисциплінарного стягнення у виді догани позивач не погоджується, оскільки дисциплінарне стягнення накладено з порушенням строку, визначеного ст. 148 КЗпП України, а обставини, які вказані в оскаржуваному наказі, не відповідають дійсності.
Так, 27.01.2025 року об 11.00 годині ОСОБА_1 , як лікуючий лікар пацієнтки ОСОБА_2 , встановила порушення стану плода і доповіла про це завідувачу відділення ОСОБА_3 , наполягаючи на розродженні пацієнтки, а в 11.30 год. під час спільного огляду пацієнтки ОСОБА_1 і ОСОБА_3 встановили діагноз «дистрес плода» під час вагітності та вирішили провести додаткове обстеження: УЗД та КТГ (STV). Лікар УЗД надав висновок, що стан дитини не порушений, зміни в плаценті, кровоплин в судинах плода відповідає нормі. Результати УЗД та КТГ (STV), проведеного о 12.05-12.15 год., вона доповіла керівнику Центру ОСОБА_4 і завідувачу відділення ОСОБА_3 та висловила свою думку про розродження пацієнтки ОСОБА_2 , але керівник Центру ОСОБА_4 повідомила, що знає про ці результати зі слів завідувача відділення ОСОБА_3 та сказала: «Дочекається, оперувати будемо завтра відповідно до планового порядку 28 січня». Враховуючи висновки досліджень разом із завідувачем відділення ОСОБА_3 було вирішено ввести пацієнтці глюкозу та рінгер з контролем КТГ (STV). Під час проведення пацієнтці процедури інфузії до маніпуляційної зайшов завідувач відділення ОСОБА_3 і ОСОБА_1 знову наголосила на необхідності робити кесарів розтин, але ОСОБА_3 заперечив і сказав пацієнтці: «Показів до розродження немає. Тебе ніхто зараз оперувати не буде. Розродження буде завтра». Після введення розчину стан плода покращився і о 13.59 ОСОБА_1 зателефонувала ОСОБА_3 і доповіла про стан дитини та наполягала на оперативному втручанні. У відповідь почула, щоб доповісти керівнику Центру ОСОБА_4 , але вона на телефонний дзвінок не відповіла, тому ОСОБА_1 знову передзвонила завідувачу відділення ОСОБА_3 і сказала, що переводить пацієнтку ОСОБА_2 в операційну. В 14.25 год. пацієнтка була готова до операції, але лікар-анестезіолог ОСОБА_5 після телефонної розмови із ОСОБА_4 відмовилась проводити анестезію і сказала, що лише після огляду пацієнтки ОСОБА_4 буде вводити анестезію. Ще через 15-20 хв. до передопераційної зайшли ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , яка ознайомилась із історією хвороби пацієнтки, провели консиліум і приступили до операції, в якій хірургом була ОСОБА_4 , асистентом ОСОБА_1 , анестезіологом ОСОБА_5 . Операція тривала 45 хвилин з ускладненнями, тричі накладалась чаша вакуума і вилучення плоду відбулось лише на 10-й хвилині з важкою асфіксією, що призвело до летального наслідку новонародженого.
Таким чином, керівники Засаднюк О.П. - завідувач відділення ОСОБА_3 і керівник Центру ОСОБА_4 не дозволили провести оперативне втручання пацієнтці ОСОБА_2 , починаючи з 11.00 години 27.01.2025 року. Все, що залежало від ОСОБА_1 , як лікуючого лікаря у виконанні професійних обов'язків, було нею виконано. В умовах, що були створені, вона покращила показники дитини в утробі, прийняла рішення щодо розродження вчасно, а несвоєчасне проведення оперативного втручання «кесарів розтин» відбулось не з її вини.
Тому вказані в оспорюваному наказі висновки, а саме: «несвоєчасне прийняття клінічного рішення щодо розродження після верифікації діагнозу «дистрес плода», що призвело до важкої асфіксії плода, а в подальшому до летального наслідку, подальша верифікація діагнозу «дистрес плода», проведення ультразвукового дослідження, призначення інфузійної терапії до складу якої входив препарат глюкози на тлі уже існуючого ацидозу у плода, органічних змін в плаценті, прогресування набряку плаценти та пуповини були недоцільними та призвели до втрати часу» не відповідають фактичним обставинам і не відповідають наказу МОЗ № 8 «Про затвердження Уніфікованого клінічного протоколу первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Кесарів розтин» від 05.01.2022 року.
Згідно вказаного протоколу ургентний кесарів розтин виконується відповідно до клінічної ситуації за наявності показань та інформованої згоди пацієнтки. Категорії ургентності: 1 категорія - існує значна загроза життю матері та/або плода (наприклад, дистрес плода, розрив матки тощо) - операцію має бути розпочато не пізніше, ніж через 30 хвилин від визначення показань. Показання до ургентного кесаревого розтину: 4) дистрес плода (за даними інструментальних методів дослідження) у першому періоді пологів. Проте у випадку з пацієнткою ОСОБА_2 був «дистрес плода» під час вагітності, а не пологів, а на сьогоднішній день не існує жодного наказу МОЗ чи клінічних настанов, в тому числі локальних, які б вказували лікарю чіткі дії при встановленні діагнозу «дистрес плода» під час вагітності.
Крім того, в абз. 4 оскаржуваного наказу вказано: «фактори, які могли вплинути на розвиток ускладнення, були, зокрема, недооцінка результатів КТГ (STV) та УЗД від 27.01.2025 року, призначення розчину глюкози, що додатково сприяло прогресуванню метаболічного ацидозу плода, запізніле пологорозрішення при дистресі плода, яке було проведене через 3 години 27 хвилин після встановлення діагнозу». Проте, такі висновки в наказі зроблені без урахування медичної документації ОСОБА_2 . Показники КТГ (STV) у плода були 3,2 уд/хв., а після введення розчину глюкози склали 4,2 уд/хв. Розчин глюкози допоміг стабілізувати кардіотокографію плода.
Таким чином, доводячи інформацію про стан здоров'я пацієнтки і виконуючи вказівки керівництва, а в подальшому і приймаючи самостійне рішення про кесарів розтин пацієнтки, ОСОБА_1 діяла у відповідності до п. 2.12, 2.32, 2.6 Посадової інструкції лікаря-акушер-гінеколога, тому в її діях відсутній склад дисциплінарного проступку.
Також позивач вважає, що дисциплінарне стягнення накладене з порушенням строку, визначеного ст. 148 КЗпП України, оскільки оперативне втручання пацієнтці ОСОБА_2 було проведене 27.01.2025 року, за наслідком якого вилучено плід з важкою асфіксією, що призвело до летального наслідку новонародженої дитини, а саме - 29.01.2025 року. 31.01.2025 року до ЄДРДР внесені відомості про відкриття кримінального провадження № 42025022110000062 за ч. 2 ст. 140 КК України щодо неналежного виконання професійних обов'язків медичним працівником, що спричинило смерть дитини і лише через 2 місяці 18 днів - 16.04.2025 року видано оспорюваний наказ «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».
На підставі ст. 150 КЗпП України ОСОБА_1 просила скасувати наказ КНП «ВОКЛ ім. М.І. Пирогова ВОР» № 435-Д «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» від 16.04.2025 року.
16.06.2025 року від відповідача - КНП «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова ВОР» надійшов відзив на позов (а.с. 61-65 т.1). Заперечення відповідач обґрунтовував тим, що наказ про дисциплінарне стягнення прийнятий з дотриманням строків, визначених ст. 148 КЗпП України, після проведення необхідних дій, отримання висновку патологоанатома і висновку медичної ради, яка відбулась 25.03.2025 року і на якій був встановлений причинно-наслідковий зв'язок між діями лікуючого лікаря ОСОБА_1 , які не відповідали розділу «Категорія ургентності» п. 4.6 щодо вибору тактики та часу розродження при дистресі плода наказу МОЗ України від 05.01.2022 року № 8 Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Кесарів розтин», та летальним наслідком при розродженні пацієнтки ОСОБА_2 . У причетних працівників - ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 були відібрані письмові пояснення і роботодавцем прийнято рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 у виді догани, що оформлено відповідним наказом від 16.04.2025 року - в межах місячного строку від дати засідання медичної ради. Також роботодавцем було встановлено, що при наданні медичної допомоги лікарем ОСОБА_1 пацієнтці ОСОБА_2 були порушені п. 5.6 наказу КНП «ВОКЛ ім.. М.І. Пирогова ВОР» від 20.02.2024 року № 88 «Про контроль за дотриманням умов договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій», п. 2.1, 2.6, абз. 3 п. 4.1, п. 4.2 Посадової інструкції лікаря акушер-гінеколога відділення патології вагітності та екстрагенітальної патології. Відповідач також заперечив щодо тверджень позивача про розмежування діагнозів «дистрес плода» під час вагітності і «дистрес плода» під час пологів. Так у протоколі «Кесарів розтин» МОЗ № 8 від 05.01.2022 року пункт 4.6 чітко визначає: «1 категорія ургентності - існує значна загроза життю матері та/або плода (наприклад, дистрес плода, розрив матки тощо) - операцію має бути розпочато не пізніше ніж через 30 хвилин від визначення показань. Термін «дистрес плода» узагальнений і за наявності такого діагнозу на будь-якому етапі вагітності і незалежно від початку пологів клінічне рішення повинно прийматись невідкладно - оперативне розродження (не пізніше 30 хв) і не може бути обмежене періодом пологів. Навіть при зростанні STV до 4,2 мс лікар ОСОБА_1 мала б врахувати, що: акселерації були відсутні; переважали епізоди низької варіабельності; не було зафіксовано жодного епізоду високої варіабельності; не виконувались критерії Dawes-Redman, що свідчить про наявність патологічного КТГ. Твердження ОСОБА_1 щодо перешкоджання у виконанні її посадових обов'язків спростовуються отриманими в ході службової перевірки письмовими поясненнями причетних осіб і наданими ними поясненнями на засіданні медичної ради 25.03.2025 року, а також висновком медичної ради, згідно якого перешкоди чи заборони ніхто з медичних працівників не вчиняв. В Історії вагітності та пологів № А59 за формою № 096/о пацієнтки ОСОБА_2 запис лікаря ОСОБА_1 і встановлення діагнозу «дистрес плода» був вчинений об 11.30 год., однак пацієнтка була переведена в операційну лише о 14.24 - 14.30 год. і про обставини перешкоджання у вчиненні посадових обов'язків в історії пацієнтки не зазначено. Тому всі твердження позивача про відсутність в її діях складу дисциплінарного проступку спростовуються фактами і наданими документами, висновками засідання медичної ради, висновком клініко-експертної комісії Департаменту охорони здоров'я та реабілітації Вінницької обласної військової адміністрації № 5 від 06.05.2025 року за профілем «Акушерство і гінекологія» по оцінці якості надання медичної допомоги ОСОБА_2 , експертним висновком рецензента: експерта, медичного директора з акушерства та гінекології «КНП ВМКЛ № 1», головного позаштатного акушера-гінеколога ДОЗ ВМР, експерта ДОЗ Вінницької ОВА за фахом акушерство і гінекологія, доктора філософії за спеціальністю «Медицина» Астахової О., тому відповідач просив повністю відмовити в задоволенні позову.
26.05.2025 року було прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №127/15848/25 за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова Вінницької обласної Ради» про скасування наказу (а.с. 27).
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 і представник Якименко-Шевчук Ю.О. позов та відповідь на відзив (а.с. 82-86) підтримали відповідно до викладених обставин. Позивач ОСОБА_1 додатково повідомила, що прийняття оспорюваного наказу вчинене з метою звільнити від відповідальності керівництво - завідувача відділення ОСОБА_3 і керівника Центру Кукурузу І.Л., оскільки на даний час кримінальне провадження не завершене, проте саме вони чинили перешкоди у вчасному проведенні кесаревого розтину.
Представники відповідача ОСОБА_6 , ОСОБА_7 позов не визнали, підтримали обставини, викладені у відзиві (а.с. 61-65 т.1) та запереченнях (а.с. 93-94 т. 1). Додатково суду повідомили, що жодних перешкод у виконанні ОСОБА_1 своїх обов'язків не було, а твердження позивача про отримання додаткових дозволів, погоджень в ургентних ситуаціях безпідставне і не відповідає дійсності.
Вислухавши пояснення учасників справи, свідків, дослідивши матеріали справи і оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 працює на посаді лікаря-акушера-гінеколога відділення патології вагітності та екстрагенітальної патології Обласного перинатального Центру КНП «ВОКЛ ім. М.І. Пирогова ВОР».
Завдання і обов'язки лікаря-акушера-гінеколога відділення патології вагітності та екстрагенітальної патології Обласного перинатального Центру КНП «ВОКЛ ім. М.І. Пирогова ВОР», права, відповідальність, кваліфікаційні вимоги визначені Посадовою інструкцією, затвердженою директором КНП 24.01.2024 року, з якою ОСОБА_1 була ознайомлена (а.с. 20-25 т. 1 зворот).
Відповідно до п. 1.6, 7.1 Посадової інструкції лікар-акушер-гінеколог безпосередньо підпорядковується завідувачу відділення. Підпорядковується керівнику Центру, медичному директору КНП «ВОКЛ ім. М.І. Пирогова ВОР», його заступникам, директору КНП та його заступникам.
Відповідно до п. 1.7 Посадової інструкції лікар-акушер-гінеколог у своїй роботі керується цією посадовою інструкцією; чинним законодавством України про охорону здоров'я; Кодексом законів про працю України; нормативно-правовими актами, що визначають діяльність закладів охорони здоров'я; міжнародними протоколами про надання медичної допомоги, стандартними операційними процедурами; правилами медичної етики й деонтології; правилами внутрішнього трудового розпорядку та іншими локальними нормативними актами лікарні, а також документами, що діють в межах системи управління якістю, документами, пов'язаними із роботою електронної системи охорони здоров'я.
Лікар акушер-гінеколог зобов'язаний:
-п. 2.1 керуватись чинним законодавством України про охорону здоров'я та нормативно - правовими актами, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров'я, організацію акушерсько-гінекологічної допомоги населенню;
-п. 2.6 надавати кваліфіковану медичну допомогу пацієнтам, госпіталізованим в структурний підрозділ згідно затверджених клінічних протоколів медичної допомоги та клінічних маршрутів пацієнта;
-п. 2.12 доводити до відома керівника структурного підрозділу оперативну інформацію про погіршення стану здоров'я пацієнта;
-п. 2.32 виконувати накази (в тому числі усні), розпорядження (в тому числі усні), протокольні рішення та протокольні доручення медичного директора, його заступників, директора закладу та його заступників, завідувача відділення, керівника Центру.
Відповідно до абз. 3 п. 4.1 лікар-акушер-гінеколог несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання посадових завдань та обов'язків, передбачених цією посадовою інструкцією, Статутом КНП «ВОКЛ ім. М.І. Пирогова ВОР», нормативними та локальними документами, що регламентують його діяльність.
Відповідно до п. 4.2 Посадової інструкції лікар-акушер-гінеколог несе персональну відповідальність за своєчасність, якість, повноту надання ним медичної допомоги пацієнту.
В судовому засіданні було встановлено, що пацієнтка ОСОБА_2 поступила у відділення патології вагітності та екстрагенітальної патології ОПЦ КНП «ВОКЛ ім. М.І. Пирогова ВОР» 21.01.2025 року з діагнозом: І вагітність 39 тижні в 32 р.; по фетомерії 39 тижнів 6 днів; по КТР 39 тижнів 2 дні; вагітність внаслідок ДРТ (ЕКЗ) ембріотрансфер 09.05.2024 р. в МЦ «Інномед»; гіперплазія плаценти; обвиття пуповини навколо шиї 1 раз; гестаційна гіпепертензія з набряками; короткозорість слабкого ступеню; інфекція Соvid-19 двічі; пієлонефрит в анамнезі; цистит в анамнезі; гайморит в анамнезі. Лікуючим лікарем призначена ОСОБА_1 .
При дослідженні медичної картки Історія вагітності та пологів А 59 ОСОБА_2 за формою № 096/о (а.с. 66-167 т.2) встановлені наступні обставини.
27.01.2025 року о 8.10 год. пацієнт ОСОБА_2 поскаржилась на виражене уповільнення рухів плода. Рекомендоване STV, яке було виконане лише через 2 години 53 хвилини.
Об 11.30 пацієнт оглянута завідувачем відділення ОСОБА_3 та лікуючим лікарем ОСОБА_1 , встановлений діагноз: І вагітність 40 тижнів 2 дні І майбутні пологи в 32 роки; прееклампсія; дистрес плода.
Пацієнт скерована на УЗД з доплерометрією.
Після отриманих даних STV (3,2 уд/хв.) та УЗД лікуючим лікарем ОСОБА_1 прийнято рішення (із занесенням запису до Історії, час не вказаний) про введення пацієнту 500 мл 5% глюкози та розчину Рінгера 1000 мл з подальшим контролем STV. Також в Історії міститься запис: «Зі слів зав.відділення ОСОБА_3 оперативне втручання на 28.01.2025, враховуючи відсутність умов до індукції (незрілості пологових шляхів). Термін вагітності 40 т. 2 дн. ЕКО прееклампсія, порушення стану плоду».
О 13.59 міститься запис про результати STV - 4,2 уд/хв., низьких епізодів 24 уд. Про дану ситуацію повторно повідомлено зав.відділенням ОСОБА_3 по телефону двічі (завідувач на нараді на 14.00). Керівник перинатального центру ОСОБА_4 трубку не взяла, на нараді. Жінку в 14.30 переведено в умови операційної.
О 14.45 проведений консиліум (а.с. 113-114 т.2) за участі лікарів ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , на якому рекомендоване медичне лікування: швидке розродження оперативним шляхом в ургентному порядку. Діагноз: прееклампсія, ЕКО, порушення стану плода (дистрес плода).
Згідно протоколу знеболення анестезія введена о 14.50 год. (а.с. 112 т. 2).
Згідно протоколу кесаревого розтину час початку оперативного втручання - 15.00 год., операційна бригада: хірург ОСОБА_4 , асистент ОСОБА_1 , анестезіолог ОСОБА_5 , операційна медсестра ОСОБА_9 (а.с. 106 т.2). Під час вилучення плода виникли труднощі, накладено тричі вакуум, вилучено голівку на 10 хв. Діагноз: І термінові пологи оперативним шляхом на 40 т. вагітності в 32 роки, прееклампсія помірна, ЕКО, дистрес плода, асфіксія новонародженого, плевісте прикріплення пуповини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 о 00.15 год. констатовано біологічну смерть дитини.
Протокол патологоанатомічного дослідження № 46 від 14.02.2025 року, результати розтину та гістологічного дослідження секційного матеріалу та плаценти (протокол 13872-13877) підтверджують діагноз тяжкої асфіксії при народженні та дозволяють вважати, що стан був обумовлений хронічною субкомпенсованою плацентарною дисфункцією у зв'язку з порушенням кровообігу в пуповині, прикріпленої до оболонок та помірною прееклампсією у матері. У даному випадку має збіг клінічного та патологоанатомічного діагнозів, клінічний діагноз сформульований правильно (а.с. 23-25 т.2).
Наказом КНП «ВОКЛ ім. М.І. Пирогова ВОР» № 268 від 07.03.2025 року була скликана медична рада.
Відповідно до Положення про медичну раду закладу охорони здоров'я, затвердженого наказом МОЗ 05.02.2026 року № 69, медична рада розглядає питання та надає пропозиції керівництву ЗОЗ щодо випадків смерті; скарг пацієнтів або їх близьких осіб.
Відповідно до Положення про медичну раду КНП «ВОКЛ ім. М.І. Пирогова ВОР», затвердженого 29.12.2023 року № 546, медична рада є постійно діючим консультативно-дорадчим органом КНП «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова ВОР». Одними із основних завдань медичної ради є: здійснення експертизи відповідності наданої медичної допомоги та медичного обслуговування вимогам клінічних настанов та протоколів у сфері охорони здоров'я (п. 2.4 Положення); у разі потреби підготовка та подання документації для розгляду клініко-експертними комісіями з рецензією щодо допущених порушень і помилок під час надання медичної допомоги та медичного обслуговування і рекомендаціями уникнення таких помилок надалі (п. 2.5 Положення).
Пунктом 5.9 Положення визначено, що рішення медичної ради мають рекомендаційний характер, у разі потреби впроваджуються наказами по лікарні.
25.03.2025 року на засіданні медичної ради при розгляді питання якості надання медичної допомоги ОСОБА_2 , вивчивши надану документацію та проаналізувавши якість надання медичної допомоги ОСОБА_2 та новонародженому, на підставі клінічних даних, патологоанатомічного дослідження, медична рада прийшла до висновку, що медична допомога не відповідала розділу «Категорія ургентності» п. 4.6 щодо вибору тактики та часу розродження при дистресі плода, наказу МОЗ України від 05.01.2022 року № 8 Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Кесарів розтин».
Причиною важкої асфіксії у плода з подальшим виникненням різних ускладнень у вигляді гострої ниркової недостатності, набряку головного мозку, ДВЗ-синдрому, шлунково-кишкової кровотечі та смерті стало поєднання ряду факторів, а саме хронічної субкомпенсованої плацентарної дисфункції, оболонкового прикріплення пуповини, а також недооцінка результатів дослідження стану плода та затримка у розродженні 27.01.2025 року. Подальша верифікація діагнозу «дистрес плода», проведення ультразвукового дослідження, призначення інфузійної терапії, до складу якої входив препарат глюкози на тлі уже існуючого ацидозу у плода, органічних змін в плаценті, прогресування набряку плаценти та пуповини були недоцільними та призвели до втрати часу.
Фактори, які могли вплинути на розвиток ускладнення, були хронічна субкомпенсована плацентарна недостатність, оболонкове прикріплення пуповини, набряк плаценти та пуповини, недооцінка результатів КТГ та УЗД від 27.01.2025 року, призначення розчину глюкози, що додатково сприяло прогресуванню метаболічного ацидозу плода, запізніле пологорозрішення при дистресі плода, яке було проведено через 3 години 27 хвилин після встановлення діагнозу.
За виявленими недоліками у виді запізнілого розродження після встановлення діагнозу «дистрес плода» на 3 години 27 хвилин медичною радою рекомендовано вжити заходи щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності лікаря-акушера-гінеколога ОСОБА_1 у зв'язку з несвоєчасним прийняттям клінічного рішення щодо розродження після верифікації діагнозу «дистрес плода», що призвело до важкої асфіксії плода, а в подальшому до летального наслідку (а.с. 3-6 т.2).
Саме у зв'язку із наданням висновку і на виконання вимог ст. 149 КЗпП України роботодавцем були відібрані письмові пояснення у лікаря акушера-гінеколога ОСОБА_1 (а.с. 59-61 т.2), керівника Обласного перинатального Центру КНП «ВОКЛ ім. М.І. Пирогова ВОР» Кукурузи І.Л. (а.с. 43-45 т.2), завідувача ВПВ ОПЦ ОСОБА_3 (а.с. 53 т. 2), лікаря-анестезіолога пологового відділення з палатами спільного перебування матері та новонародженого ОПЦ ОСОБА_5 (а.с. 54 т. 2).
За результатами засідання медичної ради, враховуючи пояснення ОСОБА_1 , досліджені документи/інформацію, наказ МОЗ України від 05.01.2022 року № 8 Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Кесарів розтин», Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров'я», ст. 147 КЗпП України, директором КНП «ВОКЛ ім. М.І. Пирогова ВОР» прийнято наказ № 435-Д від 16.04.2025 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності лікаря-акушера-гінеколога відділення патології вагітності та екстрагенітальної патології ОПЦ КНП «ВОКЛ ім.. М.І. Пирогова ВОР» ОСОБА_1 шляхом оголошення їй догани за порушення посадових обов'язків, а саме: розділу «Категорія ургентності» п. 4.6 (наказ МОЗ від 05.01.2022 р. № 8 Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Кесарів розтин»); п. 5.6 наказу КНП «ВОКЛ ім. М.І. Пирогова ВОР» від 20.03.2024 року № 88 «Про контроль за дотриманням умов договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій» (із подальшим внесенням змін в цей пункт); п. 2.1, 2.6, абз. 3 п. 4.1, п. 4.2 Посадової інструкції лікаря-акушера-гінеколога відділення патології вагітності та екстрагенітальної патології ОПЦ (а.с. 74-75 т. 2), з яким ОСОБА_1 була ознайомлена 17.04.2025 року.
13.05.2025 року наказом № 530-Д з метою виправлення описки були внесені зміни до наказу від 16.04.2025 року № 435-Д «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» (а.с. 76 т.2).
Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначила, що наказ від 16.04.2025 року прийнятий з порушенням вимог КЗпП України, оскільки роботодавцем не дотриманий місячний строк для застосування дисциплінарного стягнення, визначений ст. 148 КЗпП України, а також не враховані фактичні обставини події, вчасно встановлений діагноз пацієнтки «дистрес плода» під час вагітності, а не під час пологів, відсутність наказів, клінічних настанов, локальних нормативів, які б вказували лікарю чіткі дії при встановленні такого діагнозу, а також те, що вона повністю виконала свої посадові обов'язки, визначені п. 2.12, 2.32 Посадової інструкції, а несвоєчасне проведення оперативного втручання відбулось не з її вини.
Між сторонами виникли трудові правовідносини, тому при вирішенні спору суд застосовує відповідні норми КЗпП України, Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я».
Відповідно до ч. 1 ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника можна застосувати такий захід стягнення, як догана.
Роботодавець застосовує дисциплінарне стягнення безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення (ч. 1 ст. 148 КЗпП).
Дисциплінарний проступок - винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов'язків.
Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків.
Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.
Вина - одна з важливих ознак порушення трудової дисципліни. Саме на роботодавцеві лежить обов'язок довести факти винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення роботодавець повинен враховувати всі обставини, за яких вчинений проступок. До застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення (ст. 149 КЗпП).
Верховним Судом в постанові від 22.07.2020 у справі № 554/9493/17 надані роз'яснення про те, що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з'ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержав роботодавець передбачені статтями 147-149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, чи врахував обставини, за яких вчинений проступок.
Дисциплінарне стягнення буде правомірним, якщо порушення стосується лише тих обов'язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов'язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.
Правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з'ясування усіх обставин його вчинення, доведених відповідними доказами, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника.
Відповідно до ч. 3 ст. 149 КЗпП України при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок і попередню роботу працівника.
Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Відповідно до ст. 150 КЗпП України дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством (глава ХV цього Кодексу).
В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 при наданні медичної допомоги ОСОБА_2 допустила порушення своїх посадових обов'язків, які є складовими її трудової функції, щодо своєчасного, якісного, повного надання медичної допомоги пацієнту і в силу п.п. 4.1, 4.2 Посадової інструкції несе персональну відповідальність.
У п. 4.6 «Ургентний кесарів розтин» Уніфікованого клінічного протоколу первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Кесарів розтин», затвердженого МОЗ № 8 від 05.01.2022 року, визначено, що ургентний кесарів розтин виконується відповідно до клінічної ситуації за наявності показань та інформованої згоди пацієнтки. При 1 категорії ургентності - існує значна загроза життю матері та/або плода (наприклад, дистрес плода, розрив матки тощо) - операцію має бути розпочато не пізніше ніж через 30 хвилин від визначення показань (а.с. 178-197 т.2).
Окремо вказаним протоколом визначені показання до ургентного кесаревого розтину: п. 4 дистрес плода (за даними інструментальних методів дослідження) у першому періоді пологів.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначила, що діагноз «дистрес плода» був встановлений під час вагітності ОСОБА_2 , а не під час пологів, оскільки фізіологічні пологи у пацієнтки не розпочались, тому виконання ургентного кесаревого розтину протягом 30 хвилин не вимагалось.
Разом з тим, суд приймає до уваги, що таке твердження ОСОБА_1 є безпідставним і суперечить висновку медичної ради, який до того ж підтверджений експертом, медичним директором з акушерства та гінекології КНП «ВМКЛ № 1», головним позаштатним акушер-гінекологом ДОЗ ВМР, експертом ДОЗ Вінницької ОВА за фахом «акушерство і гінекологія», доктором філософії за напрямком «Медицина» Астаховою О.В. (а.с. 62-65 т. 2).
В подальшому невідповідність надання медичної допомоги ОСОБА_2 наказу МОЗ від 05.01.2022 року № 8 «Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Кесарів розтин», а саме п. 4.6, встановлена висновком клініко-експертної комісії Департаменту охорони здоров'я та реабілітації Вінницької обласної військової адміністрації № 5 за профілем «Акушерство і гінекологія» від 06.05.2025 року (а.с. 33-42 т.2).
Позивач на виконання вимог ст. 81 ЦПК України не надала жодного належного і допустимого доказу на спростування висновку медичної ради і висновку клініко-експертної комісії ДОЗ. Судово-медична експертиза, в тому числі під час кримінального провадження № 42025022110000062, порушеного по факту за ч. 2 ст. 140 КК України, не проведена.
Також суд вважає безпідставним твердження позивача про наявність об'єктивних перешкод для проведення кесаревого розтину з боку завідувача відділення ОСОБА_3 , керівника перинатального центру ОСОБА_4 і анестезіолога ОСОБА_5 . В судовому засіданні вказані особи були допитані в якості свідків і жодні обставини, на які посилалась позивач в позовній заяві, не були встановлені.
Згідно Історії вагітності і пологів № А59 ОСОБА_2 порушення рухової активності і стану плода вже було зафіксовано лікуючим лікарем ОСОБА_1 о 8.10 год. 27.01.2025 року, і за результатами STV 3,2 були наявні ознаки метаболічного ацидозу та дистресу плода, а в 11.30 год., при сумісному огляді пацієнта завідувачем відділення і лікуючим лікарем встановлений діагноз «дистрес плода», що передбачало прийняття рішення щодо ургентного розродження шляхом кесаревого розтину не пізніше 30 хв. від визначення показань (дистрес плода), але незважаючи на наявність критичних змін подальші дії були зосереджені на дообстеженні, інфузійній терапії, що не відповідало клінічній ситуації та не усувало причин дистресу.
При цьому консиліум за ініціативою ОСОБА_1 не був скликаний об 11.30 год., а рішення про пологорозрішення прийняте лише через 3 год. 27 хв. (консиліум проведений о 14.45 год. за участі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 ).
В судовому засіданні не встановлено і в Історії вагітності та пологів ОСОБА_2 не зазначено, що завідувач відділення ОСОБА_3 , керівник перинатального центру ОСОБА_4 надавали ОСОБА_1 як лікуючому лікарю накази (в тому числі усні), розпорядження (в тому числі) щодо заборони проводити ургентний кесарів розтин в умовах операційної, які в силу п.2.32 Посадової інструкції вона зобов'язана була виконати.
Так, свідок ОСОБА_3 суду повідомив, що 27.01.2025 року об 11.30 год. він оглянув пацієнтку ОСОБА_2 і спільним рішенням із ОСОБА_1 призначено доплерометрію та STV. Із діагнозом «дистрес плода» він не погодився, оскільки даних про те не було, тому і не поставив про це підпис в історії вагітності і пологів, а також не погодився із введенням пацієнтці глюкози, проте це було рішення лікуючого лікаря. При повторній доплерометрії порушень плода не було зафіксовано, а STV проводилось під час того, як він був на нараді, тому про результати дізнався зі слів ОСОБА_1 по телефону після 13.00 год. і порекомендував звернутись до керівника центру Кукурузи І.Л. Після наради він прийшов в передопераційну, туди ж була переведена пацієнтка ОСОБА_2 за рішенням ОСОБА_1 , о 14.45 год. відбувся консиліум і колегіально вирішили провести кесарів розтин. ОСОБА_4 визначила склад бригади. Також уточнив, що діагноз «дистрес плода» при вагітності і в пологах передбачає ургентний кесарів розтин протягом 30 хвилин і в разі необхідності термінового родорозрішення лікуючий лікар вправі перевести пацієнта до операційної і залучити чергову бригаду, проте станом на 11.30 год. для визначення показань до ургентного кесаревого розтину потрібне було дообстеження. Ситуація змінилась згодом.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні повідомила, що 24.01.2025 року відносно пацієнтки ОСОБА_2 були заплановані огляд, дослідження і консиліум для визначення подальшої тактики розродження і прийняття рішення. 27.01.2025 року вже о 8.10 годині лікуючий лікар ОСОБА_1 встановила уповільнення рухів плода. Об 11.30 год. на спільному огляді ОСОБА_3 і ОСОБА_1 був встановлений діагноз «дистрес плода», який відповідає 1 категорії ургентності і проведенню кесаревого розтину протягом 30 хвилин (незалежно від дистресу під час пологів чи під час вагітності, відповідно до протоколу № 8 від 05.01.2022 року), проте таке рішення лікуючим лікарем не було прийняте і в Історії вагітності і пологів не відображене, хоча показання до того вже були. Її про це не було поставлено до відома, а вперше пацієнтку ОСОБА_2 вона вже побачила в передопераційній. В 14.32 год. їй подзвонила анестезіолог ОСОБА_5 і доповіла, що термінових операції потребує дві пацієнтки. В 14.45 вона ознайомилась із Історією вагітності і пологів, відбувся консиліум і перевагу надали ОСОБА_2 . Операція розпочалась о 15.00 годині. Вважає, що саме ОСОБА_1 об 11.30 повинна була прийняти рішення про ургентний кесарів розтин після встановлення діагнозу «дистрес плода», провести консиліум, доповісти медичному директору, якби її думка не збігалась із думкою ОСОБА_3 або інших спеціалістів, залучити чергову бригаду тощо. Жодного разу вона не висловлювала заперечень і не перешкоджала проведенню кесаревого розтину пацієнтці ОСОБА_2 .
Такі ж пояснення ОСОБА_3 , ОСОБА_4 надавали під час засідання медичної ради (протокол № 4 від 25.03.2025 року, а.с. 7-32 т. 2) і письмові пояснення роботодацю (а.с. 43-45 т.2, а.с. 53 т.2).
Твердження позивача в судовому засіданні, що перехід в операційну потребує тривалого погодження і, крім ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , також завідувача пологового відділення в іншому корпусі, також не спростовує вину ОСОБА_1 у вчиненні дисциплінарного проступку. В судовому засіданні медичний директор ОСОБА_7 підтвердив, що за наявності ургентної ситуації жодних перешкод для організації другої операційної в умовах палати немає.
Також не відповідають фактичним обставинам доводи позивача про відмову анестезіолога ОСОБА_5 іти разом з нею в операцію. Свідок ОСОБА_5 повідомила в судовому засіданні, що вперше дізналась про пацієнтку ОСОБА_2 із діагнозом «дистрес плода» о 14.15 год. зі слів ОСОБА_1 по телефону, і почала готувати операційну, а в 14.30 год. пацієнтка ОСОБА_2 вже була в передопераційній. Оскільки одночасно готувалась до позапланової операції інша пацієнтка, ОСОБА_4 в телефонній розмові сказала дочекатись її для вирішення цієї ситуації і після проведеного консиліуму о 14.45 год. з участю ОСОБА_4 і ОСОБА_3 , перевагу надали ОСОБА_2 , тому її перевели в операційну, а в 14.50 вона вже ввела анестезію.
Свідок ОСОБА_2 повідомила суду, що 27.01.2025 року її спільно оглядали ОСОБА_3 і ОСОБА_1 . Лікуючий лікар повідомила, що аналізи погані, плід страждає, треба робити операцію, а ОСОБА_3 сказав, що показів до родорозрішення немає, тому можливо кесарів розтин буде проведено 28.01.2025 року. Потім їй робили додаткові обстеження і крапельницю, ОСОБА_1 із ОСОБА_3 сперечались з приводу подальших дій. В передопераційній вона пробула протягом 20 хвилин, анестезіолог також зазначила, що операцію проводити не буде, але вона вже тоді була в шоковому стані і не розуміла, що відбувається.
Разом з тим, показання свідка ОСОБА_2 не відповідають фактичним обставинам справи щодо створення перешкод ОСОБА_1 для проведення кесаревого розтину. Обговорення і розробка подальшої тактики лікування чи подальшого обстеження при складному випадку, розбіжність в поглядах лікарів щодо діагнозу і стану пацієнта, є звичайною щоденною практикою в медицині, про що також повідомили всі свідки. Проте подальше рішення приймається лікуючим лікарем особисто, за що настає персональна відповідальність (п. 4.2 Посадової інструкції) або консиліумом лікарів, який був проведений лише о 14.45 год. Тому об'єктивних перешкод для вжиття термінових заходів в ургентній ситуації і виконання ОСОБА_1 посадових обов'язків в судовому засіданні не встановлено.
Таким чином, невідповідність дій ОСОБА_1 нормативному документу - Уніфікованому клінічному протоколу первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Кесарів розтин», а саме п. 4.6 розділу «Категорія ургентності», а також п.п. 2.1, 2.6, абз. 3 п. 4.1, п. 4.2 Посадової інструкції, вина і причинний зв'язок між діями ОСОБА_1 і порушенням були встановлені роботодавцем належним чином, на підставі достатніх доказів, із врахуванням обставин, за яких вчинений проступок, тому суд дійшов висновку, що застосування дисциплінарного стягнення у виді догани із врахуванням ступеня тяжкості проступку і попередньої роботи працівника, було правомірним і відповідало вимогам ст.ст. 147-149 КЗпП.
При застосуванні догани роботодавцем не були порушені строки, визначені ст. 148 КЗпП України.
Подія відбулась 27.01.2025 року, проте дисциплінарне стягнення застосовано до позивача в межах строків для накладення дисциплінарного стягнення, оскільки днем виявлення проступку є день, коли відповідачу як роботодавцю, стало відомо про цей проступок та про особу, яка його вчинила, і таким днем є день складення висновку медичною радою - 25.03.2025 року. Тобто накладення дисциплінарного стягнення відбулося в місячний строк з дня виявлення відповідачем проступку.
При цьому суд враховує, що Верховний Суд в постанові від 31.01.2025 року у справі № 699/687/23 (пункт 69) роз'яснив, що обчислення місячного строку для застосування дисциплінарного стягнення здійснюється з дня виявлення не лише факту (події), а саме проступку. Виявлення проступку означає не лише виявлення факту (події), а й визначення працівника, що порушив трудові обов'язки, характеру порушення, шкідливих наслідків правопорушення, причинного зв'язку між правопорушенням і шкідливими наслідками, вини працівника. Як правило, місячний строк обчислюється з дня закінчення службового розслідування, проведення перевірки тощо. Водночас роботодавець наділений правом застосувати дисциплінарне стягнення до працівника не пізніше шести місяців з дня вчинення проступку (постанови ВС від 20.06.2018 № 516/268/15-ц, від 11.09.2020 № 638/14690/18-ц).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2 ст. 80 ЦПК України).
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази і надаючи оцінку доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному і безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що відповідачем як роботодавцем надана належна правова оцінка дисциплінарного проступку на підставі з'ясування усіх обставин його вчинення, вини позивача у порушенні трудових обов'язків, тому вимога позивача про визнання протиправним та скасування наказу № 435-Д від 16.04.2025 року задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору слід залишити за позивачем.
Керуючись ст.ст. 147-150 КЗпП України, Законом України «Основи законодавства України про охорону здоров'я», ст.ст. 4, 5, 10, 13, 76-82, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -
відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова Вінницької обласної Ради» про скасування наказу.
Судовий збір залишити за позивачем.
Рішення може бути оскаржене. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до вимог ст.ст. 354, 355 ЦПК України, розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України.
Учасники справи:
- позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
- відповідач Комунальне некомерційне підприємство «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова Вінницької обласної Ради», 21028, м.Вінниця, вул. Пирогова, 46, ЄДРПОУ 02011031
Повне рішення складене 19.12.2025 року.
Суддя: