Справа № 127/38906/25
Провадження № 1-кс/127/14981/25
Іменем України
15 грудня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницького області в складі:
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в залі суду клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно,-
Старший слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітан поліції ОСОБА_3 звернулась до суду з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_4 , про арешт майна.
Клопотання мотивоване тим, що слідчим управлінням Головного управлінням Національної поліції у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020000001029 від 17.11.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 189 КК України, в ході здійснення якого виникла необхідність в накладенні арешту на майно, яке було вилучено 10.12.2025 в ході затримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Слідчий ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, однак попередньо суду надано матеріали кримінального провадження та копії документів на обґрунтування клопотання.
Власник майна в судове засідання не з'явився, однак 15.12.2025 надійшла заява адвоката ОСОБА_6 про розгляд клопотання без його участі.
Відповідно до частини першої статті 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
З огляду на зазначене, суд вважає за можливе розглянути клопотання у відсутність учасників процесу, відповідно до вимог частини першої статті 172 КПК України.
Відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи те, що учасники процесуальної дії в судове засідання не з'явились, слідчий суддя вважає за можливе розглянути дане клопотання без застосування технічних засобів фіксування.
Дослідивши вказане клопотання та додані до нього матеріали слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим, а відтак підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з абзацом 2 частини першої статті 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Частиною першою статті 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.
З матеріалів справи вбачається, що слідчим управлінням ГУНП у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025020000001029 від 17.11.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 189 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що до Слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області надійшла письмова заява від громадянина ОСОБА_7 про те, що група осіб, погрожуючи фізичною розправою, вимагає у нього грошові кошти як неіснуючий борг та передачу права на нерухоме майно.
За вказаним фактом внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020000001029 від 17.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
Крім того, 10.12.2025 до Слідчого управління надійшла заява від громадянина ОСОБА_7 про те, що група осіб 10.12.2025 здійснила напад на нього та його близьких родичів із застосуванням предметів, зовні схожих на вогнепальну зброю, та завдала тілесних ушкоджень, в ході якого заволоділа їхніми мобільними телефонами, після чого залишила місце вчинення злочину.
За цим фактом внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020000001049 від 10.12.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Згідно з положеннями ст. 217 КПК України зазначені кримінальні правопорушення об'єднано в одне кримінальне провадження під №12025020000001029 від 17.11.2025.
Допитана потерпіла повідомила, що у листопаді 2025 року зверталася до поліції у зв'язку з тим, що ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та інші особи, погрожуючи їй та її сім'ї, здійснювали вимагання грошових коштів.
Згідно з показами потерпілої, 10.12.2025 під час перебування разом із сім'єю в орендованому будинку готельного комплексу до приміщення увірвалися троє відомих їй осіб - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які мали при собі предмети, схожі на пістолети, та почали вимагати грошові кошти, погрожуючи побиттям та залякуванням зброєю.
Оскільки грошових коштів у сім'ї потерпілої не було, зазначені особи заволоділи майном потерпілої та її сім'ї, зокрема чотирма мобільними телефонами. Далі ОСОБА_8 , погрожуючи зброєю, наказав потерпілій та її сім'ї поїхати до колишнього місця проживання.
На вулиці потерпіла помітила знайому особу ОСОБА_5 , який перебував за кермом автомобіля «Hyundai», а також два інших транспортні засоби - « ОСОБА_11 » та «Mercedes-Benz». Членів сім'ї розсадили по різних автомобілях та доставили до місця проживання потерпілих, де, не знайшовши грошових коштів, змусили надати інформацію щодо систем логічного захисту мобільних пристроїв та, під загрозою, змусили сина потерпілої написати боргові розписки.
Безпосередньо після зазначеної події потерпіла звернулася до поліції та повідомила про злочин.
Отримавши інформацію про вчинення особливо тяжкого злочину та з урахуванням положень ч. 3 ст. 233 КПК України, зокрема щодо необхідності врятування майна, діючи невідкладно та з метою його збереження, 10.12.2025 за участю понятих і з безперервною відеофіксацією розпочато обшук за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , який у подальшому завершено 11.12.2025. У ході проведення обшуку виявлено та вилучено майно, яке могло бути знищене або втратити доказове значення щодо вищевикладених обставин, зокрема майно, вилучене під час проведення зазначеної слідчої дії.
У ході проведення вказаної слідчої дії ОСОБА_5 повідомив, що він дійсно проживає разом із сім'єю за вказаною адресою.
10.12.2025 у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , затримано. Під час затримання проведено особистий обшук, за результатами якого вилучено належні йому речі, а саме:
-жилетку чорного кольору з маркуванням «Jack & Jones»;
-кофту темно-синього кольору з маркуванням «NIKE» білого кольору;
-штани темно-синього кольору з маркуванням «NIKE» білого кольору.
Наведені обставини підтверджуються витягом з ЄРДР №12025020000001029 від 17.11.2025 та іншими документами доданими на обґрунтування клопотання.
Постановою слідчого від 11.12.2025 вилучене майно визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Згідно з пунктом першим частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до частини третьої «у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Наведене свідчить про те, що вищевказане майно, яке було вилучене під час огляду місця події є тимчасовим вилученим майном та відповідно до статті 98 КПК України має значення речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки містить відомості, які можуть бути використані, як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому на дане майно слід накласти арешт.
Таким чином, з метою з'ясування дійсних обставин події кримінального правопорушення, а також з метою унеможливлення подальшого відчуження майна на час досудового розслідування та забезпечення його схоронності, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого про накладення арешту на вищевказане майно, підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке було вилучено 10.12.2025 в ході затримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:
-жилетку чорного кольору з маркуванням «Jack & Jones»;
-кофту темно-синього кольору з маркуванням «NIKE» білого кольору;
-штани темно-синього кольору з маркуванням «NIKE» білого кольору.
Виконання та контроль за виконанням ухвали суду покласти на старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 .
Зобов'язати старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 повідомити заінтересованих осіб про накладання арешту на вищевказане майно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, однак оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя