Справа № 560/16229/25
іменем України
21 грудня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції у Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного Управління Національної поліції у Донецькій області, в якому просить визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористані календарні дні щорічної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015-2018 та 2022-2024, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.
В обґрунтування позову зазначає, що відповідач протиправно не провів виплату грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки для учасників бойових дій, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", яка ним не була використана.
У відзиві Головне Управління Національної поліції у Донецькій області просить відмовити у задоволенні позову. Посилається на те, що позивач додаткову відпустку, як учасник бойових дій, за спірні періоди не використовував, так як не звертався із рапортом до керівництва про її надання. Також зазначає, що відповідно до наказу №197 о/с від 25.04.2025 ОСОБА_1 переведений для подальшого проходження служби до Головного управління Національної поліції у Тернопільській області, з огляду на що, розрахунок з позивачем повинен здійснюватись при звільненні з останнього місця служби.
У відповіді на відзив позивач не погоджується з доводами відповідача.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив таке.
ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 05.11.2015 (а.с. 11). Позивач проходив службу у Головному Управлінні Національної поліції у Донецькій області.
Наказом Головного управління Національної поліції в Донецькій області № 197 о/с від 25.04.2025 ОСОБА_1 на підставі ч. 9 статті 65 Закону України "Про Національну поліцію" вирішено перевести для подальшого проходження служби до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, звільнивши з його з посади оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти особи відділу кримінальної поліції Краматорського районного управління поліції з 01.05.2025 (а.с. 12).
Відповідно до довідки №477/12/03-2025 від 02.08.2025, виданої Головним Управлінням Національної поліції у Донецькій області, ОСОБА_1 використав додаткову відпустку передбачену учаснику бойових дій, у кількості 14 діб (з 02.12.2019 по 15.12.2019, з 16.12.2020 по 29.12.2020, з 01.03.2021 по 14.03.2021). Додаткову відпустку учаснику бойових дій за 2015-2018, 2022-2025 не використав, відповідні рапорти до УКЗ ГУНП в Донецькій області не подавав.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Закон України "Про відпустки" № 504/96-ВР від 15.11.1996 (далі - Закон № 504/96-ВР) встановлює державні гарантії права на відпустки, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров'я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи.
Статтею 4 Закону № 504/96-ВР визначено такі види відпусток: 1) щорічні відпустки: основна відпустка; додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці; додаткова відпустка за особливий характер праці; інші додаткові відпустки, передбачені законодавством; 2) додаткові відпустки у зв'язку з навчанням; 3) творча відпустка; 3-1) відпустка для підготовки та участі в змаганнях; 4) соціальні відпустки: відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами; відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; відпустка у зв'язку з усиновленням дитини; додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи; 5) відпустки без збереження заробітної плати. Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватись інші види відпусток.
У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (частина перша статті 24 Закону № 504/96-ВР).
Соціальний захист поліцейських регулюється Законом України "Про Національну поліцію" № 580-VIII від 02.07.2015 (далі - Закон № 580-VIII).
Відповідно до статті 92 Закону № 580-VIII, поліцейським надаються щорічні чергові оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом.
Поліцейському надаються також додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.
Згідно з пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 3551-XII від 22.10.1993 (далі - Закон № 3551-XII), учасникам бойових дій надаються такі пільги, як використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.
В свою чергу, абзац 1 статті 4 Закону № 504/96-ВР встановлює такі види щорічних відпусток: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.
Надання додаткової відпустки окремим категоріям громадян та постраждалим учасникам Революції Гідності передбачено нормами статті 16-2 Закону № 504/96-В. Зокрема, учасникам бойових дій надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.
Аналіз викладених вище норм дає підстави вважати, що додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік є пільгою, що гарантована державою для учасників бойових дій.
Відповідно до абзацу 7 пункту 8 розділу ІІІ Порядку № 260 за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до чинного законодавства.
Згідно з абзацом 8 пункту 8 розділу ІІІ Порядку № 260 виплата грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства, на день звільнення із служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 07.05.2020 у справі № 360/4127/19, у випадку звільнення поліцейського - учасника бойових дій, йому виплачується компенсація за всі невикористані ним дні відпустки, у тому числі за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-2 Закону № 504/96-ВР та статтею 12 Закону № 3551-XII.
У той же час, з огляду на відсутність правового врегулювання положеннями Закону № 580-VIII і Порядку № 260 питання компенсації невикористаної частини відпустки поліцейському за минулі роки, при вирішенні вказаного спору підлягають застосуванню приписи Кодексу законів про працю України і Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР "Про відпустки" яким передбачено право працівника у разі звільнення на виплату грошової компенсації за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки.
Вказану правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 19.01.2021 у справі № 160/10875/19 та у постанові від 20.07.2023 у справі № 200/18480/21.
Наявними у справі доказами підтверджується, що за період проходження служби у ГУНП в Донецькій області у 2015-2018, у 2022-2024 відпустка як учаснику бойових дій, яка передбачена пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-XII, позивачу не надавалась.
Разом з тим, відомості про отримання ним компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки під час звільнення, у матеріалах справи відсутні. На момент звільнення з Головного управління Національної поліції в Донецькій області позивачем не використані усі дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, тому позивач набув право на отримання грошової компенсації за невикористані ним дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за періоди 2015-2018 та 2022-2024 відповідно.
Що стосується доводів відповідача про те, що розрахунок з позивачем за додаткову відпустку має здійснюватись лише при звільненні з останнього місця служби, судом встановлено, що ОСОБА_1 був звільнений з посади оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти особи Краматорського районного управління поліції з 01.05.2025 у зв'язку з переведенням (наказ №197 о/с від 25.04.2025, а.с. 12).
Водночас, самим лише фактом переведення не можна обґрунтовувати відмову у нарахуванні належних позивачу виплат, оскільки законодавство передбачає здійснення розрахунку при звільненні саме з попередньої посади.
З огляду на це, доводи відповідача є необґрунтованими і суперечать встановленим обставинам справи.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов - задоволити.
Визнати протиправною невиплату Головним управлінням Національної поліції в Донецькій області ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за періоди з 2015 по 2018, з 2022 по 2024, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з посади (01.05.2025).
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за періоди з 2015 по 2018, з 2022 по 2024, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з посади (01.05.2025).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 21 грудня 2025 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідач:Головне Управління національної поліції у Донецькій області (вул. Академічна, 25,м. Краматорськ,Краматорський р-н, Донецька обл.,84333 , код ЄДРПОУ - 40109058)
Головуючий суддя І.С. Козачок