Справа № 560/12647/25
іменем України
21 грудня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Т-Стиль" до Хмельницької митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Т-Стиль" звернулось до суду з позовом до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення форми "Р" від 03.07.2025 №4000000202524, податкового-повідомлення рішення форми "Р" №4000000202525 від 03.07.2025.
В обґрунтування позову зазначає, що йому не було вручено наказ про проведення перевірки, не повідомлені її фактичні підстави, що позбавило можливості реалізувати передбачені податковим кодексом права платника, зазначене ставить під сумнів результати перевірки загалом. Вказує на те, що митниця неправомірно змінила класифікацію товару, не довівши порушення позивачем правил класифікації та не надавши жодних належних доказів, які підтверджують протиправність дій позивача.
У відзиві Хмельницька митниця просить відмовити у задоволенні позову. Вказує на те, що податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта документальної невиїзної перевірки, яку митниця вважає проведеною правомірно. Контролюючий орган посилається на проведений нею аналіз митних декларацій за 2021 -2024, лист Держмитслужби від 26.07.2022 №15/15-04-03/7/2611 "Про класифікацію пластикових вішалок та скляних кришок для кухонного посуду" та рішення Комітету Громадської Спілки (ГС) на 69-й сесії, згідно з якими пластикові вішалки повинні класифікуватись за кодом 3924900090, а не за заявленим позивачем кодом 3926909790. Митниця зазначає, що застосувала Основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД (Правила 1 і 6), а невірне декларування позивачем товару є умисним, спрямованим на заниження митних платежів на суму 332184,32 грн.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд виходить з такого.
Судом встановлено, що з метою митного оформлення товарів ТОВ "Т-Стиль" подано до Рівненської митниці митні декларації від 19.04.2022 №UA204020/2022/008446, від 14.02.2023 №UA204020/2023/006034U8, від 27.06.2023 №23UA204020025860U3, від 20.02.2024 №24UA204020005057U2, від 16.11.2021 №UA204020/2021/035952, від 01.09.2021 №UA204020/2021/026980.
Листом №7.13-1/150-3/7-15/3994 від 26.06.2024 Рівненська митниця повідомила Хмельницьку митницю про те, що перевіркою митного оформлення товарів встановлено, що "пластикові вішаки" задекларовані ТОВ "Т-Стиль" у митному режимі імпорт за кодом 3926909790 згідно з УКТ ЗЕД. Водночас, згідно з листом Держмитслужби від 26.07.2022 №15/15-04-03/7/261 "Про класифікацію пластикових вішалок та скляних кришок для кухонного посуду" товар "пластикові вішаки" необхідно класифікувати в товарній підкатегорії 3924900090 згідно з УКТ ЗЕД (ставка мита - 5%).
На підставі наказу Хмельницької митниці "Про проведення документальної невиїзної перевірки стану дотримання ТОВ "Т-Стиль" (ЄДРПОУ 35750435) вимог законодавства України з питань митної справи у частині правильності класифікації УКТ ЗЕД №100 від 15.05.2025 проведено документальну невиїзну перевірку стану дотримання ТОВ "Т-Стиль" вимог законодавства України з питань митної справи, в частині правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів за митними справами в частині правильності класифікації згідно УКТ ЗЕД товарів за митними деклараціями від 19.04.2022 № UA204020/2022/008446, від 13.02.2023 №UA204020/2022/006034U8, від 27.06.2023 №23UA204020025860U3, від 20.02.2024 №24U204020005057U2, від 16.11.2021 №UA204020/2021/035952, від 01.09.2021 №UA204020/2021/026980 тривалістю 5 робочих днів з 21.05.2025 у зв'язку з виявленням ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань митної справи під час митного оформлення товарів за митними деклараціями від 19.04.2022 №UA204020/2022/008446, від 14.02.2023 №UA204020/2023/006034U8, від 27.06.2023 №23UA204020025860U3, від 20.02.2024 №24UA204020005057U2, від 16.11.2021 №UA204020/2021/035952, від 01.09.2021 №UA204020/2021/026980.
16.05.2025 Хмельницька митниця направила на адресу ТОВ "Т-Стиль" повідомлення №11 від 15.05.2025 про проведення документальної невиїзної перевірки, отримання якого позивачем не заперечується.
За результатами перевірки складений акт від 04.06.2025 № 11/25/19/35750435, у якому відображені порушення:
- вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД (ОПІ), встановлених Законом України «Про Митний тариф України», що призвело до неправильної класифікації товару, оформленого в митному відношенні за МД від 19.04.2022 №UA204020/2022/008446, від 14.02.2023 № UA204020/2023/006034U8, від 27.06.2023 №23UA204020025860U3, від 20.02.2024 № 24UA204020005057U2, від 16.11.2021 № UA204020/2021/035952, від 01.09.2021 №UA204020/2021/026980 (тов.№11);
- частини 1 статті 69 МКУ, правил 1, 6 ОПІ в частині правильності класифікації товару при митному оформленні, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті мита за МД від 14.02.2023 № UA204020/2023/006034U8, від 27.06.2023 № 23UA204020025860U3, від 20.02.2024 №24UA204020005057U2, від 16.11.2021 № UA204020/2021/035952, від 01.09.2021 №UA204020/2021/026980 (тов.№11) на суму 276820,27 грн;
- пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті податку на додану вартість за МД від 14.02.2023 № UA204020/2023/006034U8, від 27.06.2023 № 23UA204020025860U3, від 20.02.2024 № 24UA204020005057U2, від 16.11.2021 № UA204020/2021/035952, від 01.09.2021 № UA204020/2021/026980 (тов.№11) на суму 55364,05 грн.
Позивач подав заперечення на акт перевірки, які 27.06.2025 розглянуті постійною комісією Хмельницької митниці із розгляду спірних питань, заперечень та/або додаткових документів, що подаються суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності до актів перевірок (довідок), акт перевірки залишений без змін, а заперечення позивача - без задоволення.
На підставі акту перевірки Хмельницькою митницею прийняті податкові повідомлення-рішення:
- форми «Р» від 03.07.2025 №4000000202524 на суму 300248 грн. 04 коп. за порушення частини 1 статті 69 Митного кодексу України, правил 1, 6 ОПІ в частині правильності класифікації товару;
- форми «Р» від 03.07.2025 №4000000202525 на суму 69205 грн. 06 коп. за порушення пункту 190.1. статті 190 Податкового кодексу України.
Оцінюючи правомірність спірних рішень, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частиною першою статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки. Частиною першою статті 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Згідно із частиною першою статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Частиною п'ятою статті 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості.
Частинами першою та другою статті 293 МК України передбачено, що особою, на яку покладається обов'язок із сплати митних платежів, є декларант. Особою, на яку покладається обов'язок із сплати донарахованих митних платежів - грошового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки, є відповідний платник податків.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 336 МК України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу.
Частиною третьою статті 345 МК України визначено, що митні органи мають право проводити документальні виїзні (планові або позапланові) та документальні невиїзні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи щодо обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, в тому числі залежно від країни походження товарів, застосування знижених ставок ввізного мита (пункт 2).
Згідно із частиною шостою статті 345 МК України результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення органом доходів і зборів суми податкового зобов'язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України.
Частиною другою статті 351 МК України визначено, що документальна невиїзна перевірка проводиться у разі: виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів; надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження дотримання критеріїв походження або автентичності поданих митному органу документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України. Документальна невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу митного органу (частина третя статті 351 МК України).
Як передбачає частина четверта статті 351 МК України (в редакції, чинній на час проведення перевірки позивача), документальна невиїзна перевірка проводиться посадовими особами митного органу в приміщенні цього органу за умови направлення керівнику відповідного підприємства або відповідному громадянину рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особистого вручення зазначеним особам чи уповноваженим ними представникам під розписку письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки.
Відповідно до частини першої статті 352 МК України посадовими особами митних органів під час проведення перевірок можуть бути використані: 1) документи, визначені цим Кодексом; 2) податкова інформація; 3) експертні висновки; 4) судові рішення; 5) отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення; 6) інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами України.
Відтак, нормами чинного законодавства визначено перелік підстав, за яких митним органом проводиться документальна невиїзна перевірка. Перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій митним органом як суб'єктом владних повноважень, який зобов'язаний діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України. У посадових осіб митного органу виникає право на проведення документальної невиїзної перевірки лише за наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та за умови направлення керівнику відповідного підприємства рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особистого вручення зазначеній особі чи уповноваженим нею представникам під розписку письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки.
Як вбачається з наявних у справі доказів, наказ про проведення перевірки від 15.05.2025 №100 містить визначену частиною другою статті 351 Митного кодексу України підставу для її проведення (виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань митної справи, під час митного оформлення товарів за митними деклараціями), як передбачено пунктом 1 частини другої статті 351 Митного кодексу України.
Судом встановлено, що позивачу направлялось повідомлення про проведення документальної невиїзної перевірки від 15.05.2025 №11, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та не заперечується останнім.
Відтак, в цій частині судом не встановлені порушення вимог законодавства.
Щодо правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень по суті, суд виходить з такого.
В силу приписів статті 318 Митного кодексу України митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Відповідно до статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема: код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурну вартість товару; митну вартість товару та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 МК України).
Статтею 69 Митного кодексу України передбачено, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД, яка складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.
Згідно з частиною п'ятою статті 69 Митного кодексу України під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.
В силу приписів частини шостої статті 69 Митного кодексу України штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийняте на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.
Згідно з частиною 14 статті 354 Митного кодексу України в акті перевірки зазначаються факти заниження і факти завищення податкових зобов'язань підприємства. Рішення щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТЗЕД, їх митної вартості та країни походження, підстав для звільнення від оподаткування окремими документами не оформляються, а зазначаються в акті про результати перевірки.
Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється відповідно до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України від 19.09.2013 №584-VII "Про Митний тариф України".
Митний тариф України містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України, і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.
Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється відповідно до УКТЗЕД, Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, з урахуванням Пояснень до Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, приміток до розділів і груп та визначальних для класифікації характеристик товару.
Згідно з Основними правилами інтерпретації УКТЗЕД класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється за такими правилами.
1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:
2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;
(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.
3. У разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:
(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;
(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;
(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.
4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.
5. На додаток до наведеного, до зазначених нижче товарів застосовуються такі правила:
(a) футляри для фотоапаратів, музичних інструментів, зброї, креслярського приладдя, прикрас та подібні вироби, які мають спеціальну форму і призначені для зберігання відповідних виробів або набору виробів, придатні для тривалого використання разом з виробами, для яких вони призначені, класифікуються разом з упакованими в них виробами. Це правило не поширюється на тару (упаковку), що становить разом з виробом одне ціле і надає останньому істотно іншої властивості;
(b) відповідно до правила 5 (a) тару (упаковку) разом з товарами, які в ній містяться, слід класифікувати разом з цими товарами, якщо вона належить до такого типу тари (упаковки), яка зазвичай використовується для упакування цих товарів. Це положення є необов'язковим, якщо ця тара (упаковка) придатна для повторного використання.
6. Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.
Судом встановлено, що позивач здійснював ввезення товарних виробів, що мають назву «пластикові вішаки», визначивши код товару 3926909790 згідно з УКТ ЗЕД (інші вироби з пластмас та вироби з інших матеріалів товарних позицій 3901-3914), тоді як на думку відповідача такий товар потрібно було класифікувати за кодом товару 3924900090 (посуд столовий та кухонний, прибори столові та кухонне приладдя, інші речі домашнього вжитку, гігієнічні та туалетні вироби, з пластмас).
Суд вважає, що позивач правомірно визначив код товару «пластикові вішаки» за УКТ ЗЕД як 3926909790, що відповідає Поясненням до товарної позиції 3926 УКТ ЗЕД. Згідно з цими поясненнями до товарної позиції 3926 належать вироби з пластмас, які не віднесені до інших категорій, таких як посуд, предмети домашнього вжитку або туалетно-гігієнічні вироби. Класифікація здійснювалася з урахуванням матеріалу, призначення та характеристик товару, що відповідає вимогам статті 69 Митного кодексу України та Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД.
Як вбачається з позову, митний орган під час попередніх поставок погоджував код товару, не вносив змін та не приймав рішень щодо зміни класифікації товару. Товар було випущено у вільний обіг без будь-яких зауважень. Під час митних оформлень позивач надавав повний пакет документів, який включав договір, додатки до договору, інвойси, міжнародні товарно-транспортні накладні, пакувальні листи, декларації про походження товарів, платіжні доручення та сертифікати походження. Ці документи дозволяли однозначно визначити код товару «пластикові вішаки» та підтвердити достовірність заявлених відомостей про товар.
Відповідач посилається на код 3924900090, який охоплює посуд та інші речі домашнього вжитку. Проте товар "пластикові вішаки" до цієї категорії не належать. Лист Держмитслужби №15/15-04-03/7/2611, на який посилається відповідач, не був наданий для ознайомлення позивачу та не оприлюднений офіційно, тому не може бути обов'язковою належною підставою для зміни класифікації товару.
Правовий висновок щодо аналогічного питання викладений у постанові Верховного Суду від 08.01.2025 у справі № 809/1166/18.
З огляду на зазначене, позивач правомірно визначив код товару за УКТ ЗЕД, надав до перевірки усі необхідні документи, відтак митний орган не мав законних підстав для донарахування митних платежів та податку на додану вартість.
Враховуючи те, що спірні податкові повідомлення-рішення були винесені на підставі акту перевірки, у якому містяться хибні висновки щодо порушень вимог закону, суд вважає необхідним ці рішення скасувати, а позов задоволити.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов - задоволити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Хмельницької митниці форми «Р» від 03.07.2025 №4000000202524 та форми «Р» від 03.07.2025 №4000000202525, прийняті щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Т-Стиль".
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Т-Стиль" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4433,44 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 21 грудня 2025 року
Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Т-Стиль" (вул. Романа Шухевича, 6,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29025 , код ЄДРПОУ - 35750435)
Відповідач:Хмельницька митниця (вул. Пілотська, 2,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29010 , код ЄДРПОУ - 43997560)
Головуючий суддя І.С. Козачок