19 грудня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/6310/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук О.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (адреса: 25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7А; ЄДРПОУ 20632802)
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними (неправомірними) дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській щодо неврахування до розрахунку пенсії державного службовця Довідки про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка працювала на посадах державної служби, класифікацію яких було проведено, має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців, і яка на дату виходу на пенсію не перебуває на державній службі від 26.07.2024 № 109 за червень 2024 року ТУ ДСА України у Кіровоградській області;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити з 04.07.2024 року перерахунок (донарахування) пенсії за віком відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII з урахуванням Довідки про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка працювала на посадах державної служби, класифікацію яких було проведено, має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців, і яка на дату виходу на пенсію не перебуває на державній службі від 26.07.2024 № 109 за червень 2024 року ТУ ДСА України у Кіровоградській області.
В обґрунтування позовних вимог позивачка вказує, що 04.07.2024 звернулася до відповідача із заявою про переведення на пенсію за віком за нормами Закону №889. За результатами розгляду заяви позивачку було переведено на пенсію на пенсію за віком за нормами Закону №889, воднораз до розрахунку не враховано довідку про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка працювала на посадах державної служби, класифікацію яких було проведено, має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців, і яка на дату виходу на пенсію не перебуває на державній службі № 109 від 26.07.2024 за червень 2024 року ТУ ДСА України у Кіровоградській області. Вважаючи такі дії протиправними, позивачка звернулася з відповідним позовом до суду.
Ухвалою судді від 01 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти позовних вимог. При цьому зазначив, що за результатом розгляду заяви позивачки її переведено на пенсію за віком за нормами Закону №889.При цьому, довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, за червень 2024 № 109 від 26.07.2024, видана Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області не була врахована при розрахунку пенсії за нормами Закону України “Про державну службу», так як позивачка не має станом на 01.05.2016 - 20 років стажу державної служби. У зв'язку з чим просив відмовити в задоволені позову.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 з 25.06.2024 рокупризначено пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
04.07.2024 позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області із заявою про переведення на пенсію за віком за нормами Закону № 889. До заяви були долучені довідки територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області:
- про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) № 108 від 26.07.2024, в якій посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років зазначені станом на 03.07.2024;
- про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця № 110 від 26.07.2024 із зазначенням надбавок, премій та інших виплат за період з 01.01.2024 по 30.06.2024;
- про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка працювала на посадах державної служби, класифікацію яких було проведено, має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців, і яка на дату виходу на пенсію не перебуває на державній службі № 109 від 26.07.2024 із зазначенням середніх розмірів надбавок, премій та інших виплат за червень 2024 року, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії.
За результатами розгляду заяви та долучених до неї документів позивачку переведено на пенсію за віком за нормами Закону № 889 з 04.07.2024. Обчислення розміру пенсії проведено з урахуванням довідок від 26.07.2024 № 108 (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та 26.07.2024 №110 (надбавки, премії та інші виплати). При цьому, до розрахунку не враховано довідку про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка працювала на посадах державної служби, класифікацію яких було проведено, має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців, і яка на дату виходу на пенсію не перебуває на державній службі № 109 від 26.07.2024, оскільки станом на 01.05.2016 позивачка не мала 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби. Стаж державної служби станом на 01.05.2016 становив 14 років 7 місяців 1 день (з 02.10.2001 по 01.05.2016).
Не погоджуючись з діями відповідача ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з таких підстав.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, що відносяться до сфери публічно-правових відносин та порушують права, свободи та інтереси фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків, тобто, припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.
Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03.05.1996 року, ратифікована Законом України від 14.09.2006 року № 137-V, яка набрала чинності з 01.02.2007 року (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І).
Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов'язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.
Отже, право особи на отримання пенсії, як складова частина права на соціальний захист - є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон 1058-IV) особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Відповідно до Закону № 889-VIII та постанови Кабінету Міністрів України № 622 від 14.09.2016 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону № 1058-IV.
Відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII (далі - Закон №3723-XII) - на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
01.05.2016 набув чинності Закон №889-VIII, згідно з частиною другою Прикінцевих та перехідних положень якого визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон №3723-ХП, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Таким чином законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону 3723-ХІІ.
Так, відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 8 89-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону 3723-ХП та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно з пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону 3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889- VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХП, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Конституційний Суд України у рішенні від 23.12.2022 р. № З-р/2022 у справі № 3-132/2018(5462/17) дійшов висновку, що підпункт 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889 у зазначеному аспекті не суперечать статтям 3, 21, 24, 46, 75, 85, 92 Основного Закону України.
Відповідно до частини першої статті 37 Закону 3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058-ІУ, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону № 1058-ІУ, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Конституційний Суд України у зазначеній вище справі зазначає, що стаття 37 Закону № 3723 в чинній на час ухвалення Закону № 889 редакції визначала, зокрема, такі умови призначення пенсії державного службовця: стаж державної служби щонайменше 10 років для осіб, які на час досягнення віку виходу на пенсію працювали на посадах державної служби; стаж державної служби щонайменше 20 років незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Тобто приписами цієї статті Закону № 3723 було визначено мінімально потрібний строк перебування особи на посаді державної служби як умову для набуття нею права на призначення пенсії державного службовця.
Згідно з приписом підпункту 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889 право на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону № 3723 як спеціального закону (Іех sресіаlis) набули особи, які мали 10 років стажу державної служби та перебували на відповідних посадах станом на 1 травня 2016 року (пункт 10); особи, які мали 20 років стажу державної служби незалежно від місця їх роботи на день набрання чинності Законом № 889 (пункт 12).
Згідно з згідно частини 8 статті 37 Закону № 3723-XII, визначення заробітної плати для обчислення пенсій державним службовцям здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
14 вересня 2016 року на виконання частини 8 статті 37 Закону № 3723-ХІІ, постановою Кабінету Міністрів України № 622 був затверджений Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі - Порядок № 622), до якого внесено зміни постановою Кабінету міністрів України від 12.07.2024 № 823 (застосовуються з 01.01.2024).
Відповідно до п.4 Порядку № 622, пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:
- посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на дату звернення за призначенням пенсії (за посадою, передбаченою штатним розписом);
- розмір виплат , зазначених в абзацах третьому-п'ятому п.4 цього Порядку, визначається у середньомісячних сумах за період, починаючи з 1 січня 2024 року до місяця звернення особи за призначенням пенсії.
Особам, які працювали на посадах державної служби, класифікацію яких було проведено, і мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір виплат, зазначених в абзацах третьому -п'ятому п.4 цього Порядку, починаючи з 1 січня 2024 року за вибором таких осіб визначається в середньомісячних сумах за період з 1 січня 2024 року до місяця звернення особи або за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше 1 січня 2024 року, визначених за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) державної служби у штатному розписі державного органу, встановленою на основі класифікаційного коду, в середніх розмірах, визначених законодавством, таких виплат.
Для призначення пенсії державним службовцям, які працювали з 01.01.2024 у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посади яких було класифіковано, подаються довідки про:
- посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років, які особа отримувала за останнім місцем роботи на державній службі, за формою згідно з додатком 1;
- розміри виплат, зазначених в абзаці третьому пункту 4-1, які особа отримувала за останнім місцем роботи на державній службі, за формою згідно з додатком 2;
- середньомісячний розмір виплат, визначений за вибором особи, відповідно до абзацу п'ятого пункту 4-1, за формою згідно з додатком 3.
Позивачкою подано довідки для призначення пенсії складені за формами, що відповідають формам, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 № 823, та містять відображення складових заробітної плати, на які нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Оскільки відображені в довідці від 26.07.2024 № 109 види оплати праці є складовими частинами заробітної плати ОСОБА_1 , з якої сплачені внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, вона повинна братися до уваги при розрахунку розміру пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723.
Водночас, відповідачем таку довідку взято до уваги не було, з тих підстав, що позивачка не має 20 років стажу державної служби станом на 01.05.2016 року.
Судом встановлено, що станом на день звернення позивачки за призначенням пенсії державного службовця стаж її державної служби у Світловодську міськрайонному суді Кіровоградської області становив 22 роки 09 місяців 02 дні, з яких станом на 01.05.2016 -14 років 7 місяців 1 день, що не заперечує відповідач.
При цьому, пункт 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» передбачає право на пенсійне забезпечення відповідно до ст.37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ІІ державного службовця, який станом на 01.05.2016 мав стаж державної служби не менше 10-ти років та має право на призначення пенсії в такому ж порядку, як держслужбовець, який має стаж державної служби не менше 20-ти років.
Таким чином, суд приходить до висновків, що відповідачем протиправно не враховано до розрахунку пенсії державного службовця довідку про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка працювала на посадах державної служби, класифікацію яких було проведено, має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців, і яка на дату виходу на пенсію не перебуває на державній службі від 26.07.2024 № 109 за червень 2024 року ТУ ДСА України у Кіровоградській області.
За приписами частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з частинами 1 та 4 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною 1 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Аналогічна позиція стосовно обов'язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland) від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Судові витрати у справі (судовий збір в сумі 1211, 20 грн) належить розподілити відповідно до частин першої, третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, присудивши їх позивачеві з бюджетних асигнувань відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7А; ЄДРПОУ 20632802) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській щодо неврахування до розрахунку пенсії державного службовця - ОСОБА_1 довідки від 26.07.2024 № 109 за червень 2024 року, виданої ТУ ДСА України у Кіровоградській області.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести з 04.07.2024 року перерахунок пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII ОСОБА_1 з урахуванням довідки № 109 від 26.07.2024 року, виданої ТУ ДСА України у Кіровоградській області.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ - 20632802).
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтями 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржене у 30-денний строк з дня його складення до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.В. КРАВЧУК