справа № 209/7793/25
№ провадження 3/208/3302/25
Іменем України
28 листопада 2025 р. м. Кам'янське
Суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Карабан І.І., за участі особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , його представника Шевченко Л.М., розглянувши матеріали, що надійшли з ВП №1 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, які направлені з Дніпровського районного суду міста Кам'янського за підсудністю, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянина України, працюючого машиністом в ПАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ», який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1
за ч.3 ст.173-2 КУпАП, -
В протоколі зазначено, що ОСОБА_1 повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст.173-2 КУпАП, 12 вересня 2025 року о 23.52 годині, в АДРЕСА_2 , вчинив відносно своє дружини ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст. 173-2 КУпАП.
В судовому засіданні, особа, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , заперечував обставин викладені в протоколі, оскільки 12.09.2025 не вчиняв жодних дій до ОСОБА_2 .
Представник, особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3 , також заперечувала обставини викладені в протоколі, крім того зазначила, що матеріали справи не місять достатніх доказів, оскільки до протоколу не надано: пояснення потерпілої; докази про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності протягом року, крім того протокол не містить обов'язкових відомостей, а саме чи була завдана будь-яка шкода, і які саме дії було вчинено відносно потерпілої, а долучений рапорт стосується іншої події, та враховуючи зазначене просила закрити провадження у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні зазначила, що її чоловік постійно вчиняє відносно неї домашнє насильство, ображає, дзвонить та пише повідомлені з різних номерів телефонів, пише коментарі, ці коментарі, повідомлення, є образливими для неї, також він її переслідує, які саме дії було 12 вересня 2025 року вона пояснити не може, оскільки це відбувається постійно і вона не згадати, в наступне судове засідання не з'явилась, надала заяву в якій просила проводити розгляд без її участі.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, приходжу до наступних висновків.
За змістом ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу порушника; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Та диспозицією ч.3 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Протокол про адміністративне правопорушення, який є не тільки доказом в розумінні ст..251 КУпАП, а і є документом, що містить обставини правопорушення, суть правопорушення, і направляється на розгляду до органу або посадової особи, уповноваженої на розгляд справи, тобто по суті є актом обвинувачення.
Без підтвердження належними доказами обставин правопорушення, що викладені в протоколі, та які оспорюються особою, що притягується до адміністративної відповідальності, такий протокол не може бути прийнятий як доказ правопорушення.
При цьому, нормами КУпАП не передбачено компетенцію суду щодо зміни суті правопорушення, його редагування, збору доказів, тощо. Такі дії порушили би принцип рівності сторін та фактично свідчили б про прийняття судом сторони обвинувачення, що є неприпустимим.
Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд.
Викладаючи суть правопорушення в протоколі, ДОП СП ВП№1 Кам'янського РУП ГУНП в Донецькій області Харлашин І.Д., обмежився лише зазначенням, що 12 вересня 2025 року о 23.52 годині ОСОБА_1 вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру.
Як вже зазначалася, диспозиція ч.1 ст.173-2 КУпАП України передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до п.14 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Отже, при викладенні суті правопорушення, передбаченого ст.173-2 КУпАП необхідно зазначати які конкретно дії було вчинено відносно потерпілої і які характеризуються як психологічне насильство. Також вказаний склад адміністративного правопорушення є матеріальним, оскільки відповідальність встановлена за домашне насильство, що спричинило наслідки - а саме шкоду фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Разом з тим, викладаючи суть правопорушенням не зазначені ні дії, які вказують на домашнє насильство, ні відомості про спричинення шкоди потерпілій, отже в протоколі не зазначення об'єктивна сторона правопорушення.
Також протокол складений за ч.3 ст.173-2 КУпАП, кваліфікуючою ознакою якої є повторність. Проте при викладенні суті правопорушення не зазначено щодо цієї кваліфікуючої ознаки. Особа, що склала протокол, обмежився лише зазначенням в анкетних даних інформації про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП, про те коли це мало місце не відомо, відповідне судове рішення до протоколу не долучено.
Також слід зазначити, що на підтвердження обставин, викладених у протоколі, уповноваженою особою долучено ряд документів, зокрема:
- електронний рапорт відповідно до якого 14.09.2025 отримано заяву та зареєстровано ЄО за №19813 від 14.09.2025 як домашнє насильство, який стосується іншої події;
- копія письмових пояснення відібраних у ОСОБА_1 18.09.2025, що долучені на окремому аркуші, зі змісту яких вбачається, що у них з дружиною постійні конфлікти, телефонував, щоб побачити дитину;
- фото таблиці переписки з «Лунтиком»;
- копія паспорта ОСОБА_1 .
Проаналізувавши надані докази, суд вважає за необхідне зазначити таке.
За змістом протоколу подія адміністративного правопорушення мала місце 12 вересня 2025 року о 23.52 год. В той же час, із долученого рапорту вбачається, що отримано заяву та зареєстровано інформацію про подію, що мала місце 14 вересня 2025 року о 00 годині 05 хвилин. Потерпіла ОСОБА_2 з приводу подій 12 вересня 2025 року не опитувалась, з заявою про вчинення адміністративного правопорушення за цим фактом не зверталась.
Суд не має право самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчинені правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статуту незалежного органу правосуддя.
Згідно ч.3 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Проаналізувавши докази по справі, а саме протокол та долучені до нього матеріали, приходжу до висновку, що вказані докази в своїй сукупності поза розумним сумнівом не доводять, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, суть якого викладена в протоколі.
Відповідно до вимог п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведене, вважаю, що у справі відсутні належні докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП, а тому провадження по справі підлягає до закриття у відповідності до п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
В зв'язку з закриттям провадження у справі, судовий збір не підлягає стягненню.
Керуючись ст.ст. 173-2, 245, 247, 251, 252, 280, 283, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Провадження по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч.3 ст.173-2 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду через Заводський районний суду міста Кам'янського особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Суддя І. І. Карабан