Справа № 11 - 454 Головуючий у І інстанції Валевач М.М.
Категорія ст. 186 ч. 2 КК Доповідач Акуленко С.О.
27 липня 2006 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі :
головуючого Навозенко Л.С.
суддів Акуленко С.О., Гром Л.М.
з участю прокурора Томилка М.П.
адвоката ОСОБА_2
засудженого ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1 на вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 13 лютого 2006 року ,
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Чернігова, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, мешкаю чого в АДРЕСА_1, раніше судимого 10.03.1989 р. Деснянським райсудом м. Чернігова за ст.ст. 206 ч. 2, 81 ч. З, 140 ч. 2, 215-3 ч. 2, 17, 140 ч. 2, 42 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 26.12.1994 р. Славутицьким міським судом Київської області за ст. 140 ч. 2. 42 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 08.06.1999 р. Деснянським райсудом м. Чернігова за ст.ст. 88 ч. 2, 81 ч. 2, 42 КК України до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 30.06.2004 р. Деснянським райсудом м. Чернігова за ст.ст. 185 ч. 2, 75, 76 КК України до 2 років позбавлення волі з випробуванням строком на 2 роки, засуджено за ст. 186 ч. 2 КК України до 4 років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України частково приєднана невідбута частина покарання за вироком Деснянського райсуду м. Чернігова від 30.06.2004 року і остаточно призначено 4 роки 1 місяць позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3, 1312 грн. матеріальної шкоди. ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що 12.11.2005 року, приблизно о 16 год. знаходячись разом з ОСОБА_3 в АДРЕСА_2, наніс останньому удар долонею в живіт, чим застосував до нього насильство, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого в момент заподіяння та після цього відкрито, шляхом діставання з кишені куртки, заволодів мобільним телефоном та SІМ-картками , а всього майном на загальну суму 1312 грн.
11 березня 2006 року ОСОБА_1 було затримано, оскільки на оголошення вироку він не з'явився .
28 березня 2006 року ОСОБА_1 подав до суду апеляційну скаргу на вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 13 лютого 2006 року, в якій просив зарахувати в строк відбування покарання строк перебування його під вартою по іншій справі.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого, який просив задовольнити його апеляцію і зарахувати в строк відбування покарання, строк перебування його під вартою за попереднім вироком суду, думку його адвоката, висновок прокурора, який вважав, що підстав для задоволення апеляції немає, перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Висновок суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного у вироку злочину ґрунтується на сукупності досліджених у судовому засіданні доказів, яким дана належна юридична оцінка.
У відповідності з встановленими судом фактичними обставинами події злочину правильно застосований і матеріальний закон, що не оспорюється в апеляції.
Дії ОСОБА_1 за ст. 186 ч. 2 КК України кваліфіковані правильно.
Покарання, яке призначено засудженому відповідає характеру і ступеню суспільної небезпечності вчиненого ним, даним, що характеризують її особу та всім обставинам справи і є справедливим. Строк покарання також не оспорюється в апеляції.
В апеляції ОСОБА_1 ставить питання про зарахування в строк відбування покарання, строк перебування його під вартою за вирком Новозаводського райсуду м. Чернігова від 09.06.2005 року. Даним вироком його було засуджено за ст. 190 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі. Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 11 серпня 2005 року вирок був скасований на підставі ст. 6 ч. 1 п. 2 КПК України та ст. 5 КК України у зв'язку з декриміналізацією.
Відповідно до вимог ст. 338 КПК України, коли підсудний до винесення вироку тримався під вартою в цій справі, в строк відбуття покарання зараховується строк перебування під вартою.
ОСОБА_1 перебував під вартою по іншій справі, тому колегія суддів вважає, що підстав для зарахування цього строку в строк відбування покарання по даний справі немає.
Враховуючи викладене, колегія не знаходить підстав для задоволення апеляції ОСОБА_1. Керуючись ст. ст. 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів -
Апеляцію ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Новозаводського районного суду від 13 лютого 2006 року, щодо засудження ОСОБА_1 без змін.