Справа № 761/10045/20
Провадження №1-кп/761/739/2025
іменем України
17 грудня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві кримінальне провадження № 120 191 001 000 11156 від 18.11.2019 відносно обвинуваченого:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Бориспіль Київської обл., громадянина України, з вищою освітою, ФОП, не одружений, раніше не судимий, зареєстрований АДРЕСА_1 , фактично проживаючий АДРЕСА_2
за участю прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_3
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_3 , посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, суспільні відносини, що охороняють здоров'я населення України, в порушення вимог ст.ст.7,12,17,25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовин і прекурсори» від 15.02.1995 № 60-95-ВР ( в ред. ЗУ № 530- V від 22.12.2006), Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також зловживання ними» від 15.02.1995, наказу МОЗ України № 481 від 20.08.2008 та наказу МОЗ України № 634 від 29.07.2010 з наступними змінами та доповненнями до наведених нормативних актів, маючи умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання з метою власного вживання без мети збуту психотропної речовини, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, вчинив кримінальне правопорушення в сфері незаконного обігу психотропних речовин.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне придбання психотропної речовини - МДМА, з метою особистого вживання без мети збуту, обвинувачений ОСОБА_3 у невстановленої особи (матеріали відносно якої виділені в окреме провадження) у невстановлений час та місці, але не пізніше 18.11.2019 року придбав психотропну речовину - МДМА, який в подальшому почав зберігати при собі з метою власного вживання без мети збуту.
18.11.2019 в період часу з 18 год.02 хв. по 18 год.29 хв за адресою м.Київ, вул.Іллєнка, б.1 працівниками поліції у присутності понятих під час проведення обшуку ОСОБА_3 виявлено та вилучено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - МДМА масою 2, 788 г., що є великим розміром, який останній зберігав при собі з метою особистого вживання без мети збуту.
Зазначені дії суд кваліфікує за ч.2 ст.309 КК України, так як обвинувачений ОСОБА_3 умисно незаконно придбав та зберігав психотропну речовину у великих розмірах без мети збуту, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України.
Також ОСОБА_3 обвинувачується органом досудового розслідування у тому, що 18.11.2020 в період часу з 19 год.46 хв по 22 год.54 хв за місцем його проживання за адресою АДРЕСА_3 проведено огляд місця події якого виявлено та вилучено психотропну речовину обіг якої заборонено - амфетамін масою 1,368 г., психотропну речовину, обіг якої обмежено- кетамін масою 1,029 г., які ОСОБА_8 незаконно придбав та зберігав за вказаною адресою з метою збуту та особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - МДМА масою 1,508 г., яку Ульяницький незаконно придбав та зберігав за вказаною адресою у великих розмірах з метою збуту.
Тобто ОСОБА_3 обвинувачувався за епізодом, який судом перекваліфіковано на ч.2 ст.309 КК України та за вказаним епізодом обшуку квартири АДРЕСА_4 за ч.2 ст.307 КК України, а саме: у придбанні та зберіганні з метою збуту психотропних речовин та особливо небезпечних психотропних речовин у великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст.307 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_8 вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України не визнав, вказуючи на те, що уважає себе винуватим за ч.2 ст.309 КК України.
Обгрунтовуючи свою позицію зазначив, що 18.11.2019 у вечірній час забрав закладку з психотропною речовиною, пакет з якою поклав до кишені куртки та попрямував у бік вул. Іллєнка у м.Києві. Де був зупинений працівниками поліції, які під час його особистого обшуку вилучили психотропну речовину, яку він придбав з метою особистого вживання. Зазначив, що був наркозалежною людиною та вживав психотропні речовини. Наразі він позбувся залежності, працює, негативно ставиться до вчиненого.
Обвинувачення за ч.2 ст.307 КК України ОСОБА_8 не визнав. Вказав, що за адресою АДРЕСА_3 знаходилось офісне приміщення, в якому, окрім нього, перебували й інші особи. Стверджував, що психотропні речовини, що були вилучені працівниками поліції за вказаною адресою не належали йому і він не має до них відношення. Висловив припущення, що знайдені в офісному приміщенні заборонені речовини могли належати комусь іншому, або їх могли підкинути працівники поліції, які були присутні під час проведення обшуку та які були зафіксовані на відео, однак дані про них у протоколі обшуку не значяться.
Наголошував на тому, що вилучені при ньому психотропні речовини були придбані з метою власного вживання.
Захисник просила перекваліфікувати дії обвинуваченого на ч.2 ст.309 КК України або виправдати його, стверджуючи, що докази, здобуті в ході досудового розслідування, є недопустимими з тих підстав, що усі протоколи слідчих дій оформлені з порушенням норм, визначених ст.105 КПК України. Стверджувала, що обвинувачення за ч.2 ст.307 КК України не доведено належними та допустимими доказами, сукупність яких б свідчила про наявність умислу на збут особливо небезпечних психотропних речовин.
Суд, допитавши обвинуваченого, свідків, дослідивши письмові докази та речові докази, оцінивши в сукупності всі докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв'язку, дійшов висновку про відсутність достатніх даних, які б підтверджували факти незаконного придбання та зберігання психотропних речовин та особливо небезпечних психотропних речовин ОСОБА_3 з метою збуту, тобто обвинувачення за ч.2 ст.307 КК України.
Так, стороною обвинувачення на підтвердження винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України надано наступні докази:
Протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 18.11.2019 в якому вказано, що ОСОБА_3 був затриманий з підстав, як особу, яку застали під час вчинення злочину.
В ході обшуку останнього було виявлено та вилучено пакет з пазовим замком в середині якого міститься 5 пігулок, пакет з пазовим замком в середині якого міститься 8 пігулок, пакет з пазовим замком, всередині якого міститься 7 пігулок.
В цьому ж протоколі міститься інформація зі слів обвинуваченого про те, що вказані пігулки він зберігав при собі з метою власного вживання.
Постановою слідчого слідчого відділення ВП №2 Шевченківського УП ГУНП у м.Києві ОСОБА_9 про визнання речовим доказом від 18.11.2019, яким ДВД диск із відеозаписом затримання від 18.11.2019 визнано речовим доказом (т.1 а.с.83).
Висновком експерта від 23.01.2020 № 11-2/7864 згідно якого, речовина, що була вилучена під час особистого обшуку ОСОБА_3 є особливо небезпечним наркотичним засобом МДМА загальною масою 2,788 г. ( т.1 а.с.135-142).
Показання свідків ОСОБА_10 - оперативного співробітника Шевченківського УП ГУНП у м.Києві, який підтвердив, що в середині листопада 2019 року він разом з колегами здійснювали відпрацювання в районі метро «Лук'янівська», побачили чоловіка, який видався підозрілим. Підійшли до нього та запитали чі він має при собі заборонені речовини. Після чого обвинувачений повідомив, що має при собі психотропні речовини, які він придбав для власного вживання. Далі вони викликали слідчо-оперативну групу, усі разом поїхали на обшук за місцем проживання обвинуваченого. Зазначив, що двері до квартири були відчинені, а в квартирі перебувала ще одна особа, яка підтвердила, що також проживає у цьому житлі. Вказав, що під час обшуку було виявлені різні речовини, щодо їх походження обвинувачений пояснював, що тримає їх для себе та друзів.
- свідок ОСОБА_11 - оперуповноважений Шевченківського УП ГУНП надав показання, в яких підтвердив, що в районі станції метро « Лук'янівська» здійснювалось затримання підозрілої особи, у якої при собі були пігулки, схожі на психотропні речовини. Потім приймав участь у проведенні обшуку. Деталі пояснити не зміг, з огляду на те, що пройшов тривалий час і такі дії є для нього щоденними.
Явку інших свідків сторона обвинувачення не забезпечила, хоча суд всіляко сприяв у цьому та надавав достатній тривалий час для забезпечення допиту свідків сторони обвинувачення у суді.
Отже зазначеними доказами беззаперечно підтверджено, що у обвинуваченого під час його особистого обшуку, який було проведено біля буд. АДРЕСА_5 було виявлено особливо небезпечну наркотичний засіб - МДМА, що є великим розміром, які він зберігав при собі без мети збуту з метою власного вживання.
Щодо інших доказів, які надані прокурором на підтвердження в обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України:
Договір оренди від 07.09.2018, укладеного між орендодавцем ОСОБА_12 та орендаторами ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , відповідно до умов якого за цим договором передано в оренду квартиру АДРЕСА_4 для проживання орендарів та наступних громадян ОСОБА_15 , ОСОБА_16 (т.1 а.с.73-77).
Даними цього договору підтверджується, що у вказаному житлі проживало ряд осіб; ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 .
Протокол огляду місця події від 18.11.2019 в ході якого була оглянута квартира АДРЕСА_4 ( фактично протокол обшуку житла), в ході проведення якого в кімнаті під №1, як зазначено у протоколі, в якій проживає ОСОБА_3 серед іншого виявлено та вилучено 7 пакетів з порошкоподібною речовиною, 5 пакетів з кристалічною речовиною білого кольору, 4 пакети з порошкоподібною речовиною білого кольору, 8 банківських карток, електронні ваги, пакети з пазовими замками.
В кімнаті під № 2 в якій проживає ОСОБА_14 серед іншого виявлено та вилучено згортки фольги з речовиною рослинного походження (т.1 а.с.78-82).
Даними відеозапису протоколу огляду місця події (т.1 а.с.82) на якому відображено перебіг обшуку квартири.
Постановою слідчого слідчого відділення ВП №2 Шевченківського УП ГУНП у м.Києві ОСОБА_9 про визнання речовим доказом від 19.11.2019, яким ДВД диск із відеозаписом огляду від 18.11.2019 визнано речовим доказом (т.1 а.с.84).
Протоколом огляду предметів від 19.11.2019 під час якого оглянуто комп'ютер та застосунок телеграм, де виявлено групу «Кондитерская» в якій знаходиться 19 учасників, адміністратором якої значиться « ОСОБА_19 » з перепискою учасників.
Як зазначає слідчий в цьому протоколі, що зміст переписки свідчить про збут ОСОБА_3 психотропних речовин.
Протоколом пред'явлення для впізнання від 17.02.2020 в ході проведення якого свідок ОСОБА_20 вказав на ОСОБА_3 як на особу, у якого він у додатку Телеграм замовляв амфетамін (т.1 а.с.122-124)
Протоколом пред'явлення для впізнання від 20.01.2020 в ході проведення якого свідок ОСОБА_21 вказала на ОСОБА_3 як на особу, у якого вона купувала амфетамін (т.1 а.с.125-126).
Висновком експерта від 19.11.2019 № 11-2/7748 згідно якого, речовина, що була вилучена з квартири за адресою АДРЕСА_3 вологі порошкоподібні речовини містять психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, маса якого складає 1,358 г. (т.1 а.с. 129-133).
Висновком експерта № 11-2/8274 від 17.02.2020 згідно до якого надана на дослідження речовина, що була вилучена під час проведення обшуку:
Кристалоподібна речовина загальною масою 1,583 є психотропною речовиною, обіг якої заборонено,
Таблетки блакитного кольору масою 0,35 г., кристалоподібна речовина білого кольору загальною масою 1,964 г та нашарування речовини рожевого кольору на пакетиках містять особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено МДМА ( 3,4 метилендіоксиметамфетамін).
Надані на дослідження кристалоподібні речовини білого кольору загальною масою 1,583 г містять психотропну речовину, обіг якої обмежено - кетамін
Маса МДМА в наданій на дослідження таблетці становить 0,182 г., загальна маса МДМА (3,4 - метилендіоксиметамфетамін) в досліджувальних речовинах становить 1,316 г.,
Маса амфетаміну в нашаруваннях становить 0,001 г., 0,002 г., 0,001 г 0,005 г 0, 001 г.
Загальна маса МДМА в таблетці, речовинах та нашаруваннях складає 1,508 г.
Загальна маса кетаміну в досліджуваних речовинах складає 1,029 г. (т.1 а.с. 156=164).
Постановою про визнання речовими доказами від 18.12.2019 якими 8 банківських карток, ваги, металева шкатулка визнані речовими доказами.
Постановами про визнання речовими доказами від 23.01.2020 про визнання сейф пакетів з психотропними речовинами речовими доказами, від 18.11.2019, від 18.11.2019 про визнання речовими доказами вилучених предметів під час проведення обшуку.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Положеннями ст. 85 КПК України передбачено, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Згідно із ст. 17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Зазначена норма закону повністю узгоджується з вимогами ст. 62 Конституції України, відповідно до положень якої обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Проаналізувавши надані докази, суд уважає, що прокурор не довів винуватість ОСОБА_8 у придбанні та зберіганні з метою збуту психотропних речовин та особливо небезпечних психотропних речовин у великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст.307 КК України.
Так, судом встановлено, що при проведенні обшуку квартири АДРЕСА_4 18.11.2019 було виявлено вилучено психотропну речовину, обіг якої заборонено - амфетамін масою 1,368 г., психотропну речовину, обіг якої обмежено- кетамін масою 1,029 г., особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - МДМА масою 1,508 г., що є великим розміром.
Зазначене встановлено на підставі протокол огляду місця події від 18.11.2019, при цьому в протоколі вказано, що психотропні речовини виявлені у кімнаті ОСОБА_8 .
Між тим, обвинувачений заперечував належність йому цих психотропних речовин, вказував, що окрім нього в квартирі проживають й інші особи.
В цій частині його доводи підтверджуються даними, які містяться у договорі оренди від 07.09.2018, укладеного між орендодавцем ОСОБА_12 та орендаторами ОСОБА_13 та ОСОБА_14 .
Як вбачається відповідно до умов якого за цим договором передано в оренду квартиру АДРЕСА_4 для проживання орендарів та наступних громадян ОСОБА_15 та ОСОБА_16 (т.1 а.с.73-77).
Даними цього договору підтверджується, що у вказаному житлі проживало ряд осіб; ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 .
Отже , окрім ОСОБА_8 в даній квартирі проживало ще 4 особи.
Втім, органом досудового розслідування та прокурором у належний спосіб не підтверджено факт проживання ОСОБА_8 в даній кімнаті та належність вилучених заборонених речовин саме йому.
А відтак, дані, що зафіксовані в протоколі огляду місця події від 18.11.2019 (фактично обшуку), суд не може вважати належним доказом, оскільки показання ОСОБА_3 про те, що він не причетний до зберігання в квартирі виявлених психотропних речовини, яка на його думку може належати іншим проживаючим у квартирі, або підкинута учасниками обшуку, що зафіксовані на відео, однак дані про них не вказані у протоколі огляду - прокурором не спростовані.
Окрім того, прокурором не забезпечено допит свідків у судовому засіданні, які б підтвердили факт проживання ОСОБА_8 в кімнаті, де вилучались заборонені речовини, не проведено дактилоскопічних експертиз, які б встановили та підтвердили наявність папілярних узорів пальців рук ОСОБА_8 на вилучених пакетах та інших вилучених предметах з психотропними та іншими речовинами, не проведено інших слідчих дій та не надано доказів суду на підтвердження зазначених обставин.
Таким чином не спростовано належними та допустимими доказами доводи сторони захисту з приводу того, що вказані психотропні речовини йому не належать, і така можливість в надані цих доказів для сторони обвинувачення вичерпана.
А відтак відсутні підстави уважати, що саме ОСОБА_8 при наявності інших 4-х проживаючих у даній квартирі осіб, був власником вилучених під час обшуку квартири психотропних речовин та особливо небезпечних психотропних речовин.
Інші докази, такі як протокол огляду предметів від 19.11.2019, під час якого оглянуто комп'ютер та застосунок телеграм, де виявлено групу «Кондитерская» в якій знаходиться 19 учасників, адміністратором якої значиться « ОСОБА_19 » з перепискою учасників не підтверджує факт збуту психотропних речовин обвинуваченим в інкримінований йому період, хоча як зазначає слідчий в цьому протоколі, що зміст переписки свідчить про збут ОСОБА_3 психотропних речовин.
Вказані обставини та твердження слідчого, що зафіксоване у протоколі, не підтверджуються належними та допустимими доказами, сукупність яких би вказувала, що ОСОБА_8 дійсно здійснював збут психотропних речовин.
Так, стороною обвинувачення не забезпечено ідентифікацію осіб - членів цієї групи, не забезпечено явку та допит свідків у судовому засіданні на підтвердження фактів збуту психотропних речовин ОСОБА_8 у період, що йому інкримінується.
Так, хоча протоколи пред'явлення для впізнання від 17.02.2020 та від 20.01.2020 і містять дані, в яких свідок ОСОБА_20 вказав на ОСОБА_3 як на особу, у якого він у додатку «Телеграм» замовляв амфетамін (т.1 а.с.122-124), а свідок ОСОБА_21 вказала на ОСОБА_3 як на особу, у якого вона купувала амфетамін (т.1 а.с.125-126), втім суд позбавлений можливості безпосередньо допитати вказаних осіб у судовому засіданні з забезпеченням стороні захисту провести перехресний допит.
Отже, оскільки не забезпечено безпосередній допит свідків у судовому засіданні, які б підтвердили факт проживання ОСОБА_8 в кімнаті, де вилучались заборонені речовини, факт збуту ОСОБА_8 психотропних речовин в інкримінований йому період, не проведено ряду слідчих (розшукових) дій, таких як дактилоскопічна експертиза, не проведено негласних слідчих (розшукових) дій, не здійснено оперативних закупок для фіксації та підтвердження збуту ОСОБА_8 психотропних речовин та не надано доказів суду на підтвердження зазначених обставин.
А відтак стороною обвинувачення не спростовано належними та допустимими доказами доводи сторони захисту з приводу відсутності умислу на збут психотропних речовин того у великих розмірах.
При цьому суд констатує, що така можливість на час постановлення вироку стороною обвинувачення вичерпана з огляду на відсутність такого інституту як повернення справи на досудове розслідування.
Окрім цього, суд звертає увагу, що в обвинувальному акті міститься обвинувачення ОСОБА_3 за епізодом обшуку квартири у період 18.11.2020, в той час як фактично обшук був проведений 18.11.2019, тобто роком раніше.
При цьому прокурор не скористався своїм правом та не змінив обвинувачення у встановлений кримінально процесуальним законом спосіб.
Уважати зазначене технічною опискою суд не має права, як не має законних підстав для такого твердження і сторона обвинувачення, з огляду на те, що обвинувальний акт у відповідності до п.5 ч.2 ст.291 КПК України має містити, поряд з іншим, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими.
Оскільки знайшов своє підтвердження факт зберігання ОСОБА_8 з метою власного вживання особливо небезпечного наркотичного засобу - МДМА загальною масою 2,788 г, що є великим розміром, які були у нього вилучені під час його затримання та підтверджуються:
Протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 18.11.2019 в якому вказано, що ОСОБА_3 був затриманий з підстав, як особу, яку застали під час вчинення злочину.
В ході обшуку останнього було виявлено та вилучено пакет з пазовим замком в середині якого міститься 5 пігулок, пакет з пазовим замком в середині якого міститься 8 пігулок, пакет з пазовим замком, всередині якого міститься 7 пігулок.
В цьому ж протоколі міститься інформація зі слів обвинуваченого про те, що вказані пігулки він зберігав при собі з метою власного вживання.
Постановою слідчого слідчого відділення ВП №2 Шевченківського УП ГУНП у м.Києві ОСОБА_9 про визнання речовим доказом від 18.11.2019, яким ДВД диск із відеозаписом затримання від 18.11.2019 визнано речовим доказом (т.1 а.с.83).
Висновком експерта від 23.01.2020 № 11-2/7864 згідно якого, речовина, що була вилучена під час особистого обшуку ОСОБА_3 є особливо небезпечним наркотичним засобом МДМА загальною масою 2,788 г. ( т.1 а.с.135-142).
Показаннями свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
Отже зазначеними доказами беззаперечно підтверджено, що у обвинуваченого під час його особистого обшуку, який було проведено біля буд.1 по вул. Іллєнка, у м.Києві було виявлено особливо небезпечну наркотичний засіб - МДМА, що є великим розміром, які він зберігав при собі без мети збуту з метою власного вживання.
Є слушними доводи сторони захисту з приводу не відповідності додатку до протоколу огляду місця події від 18.11.2019 положенням ст.105 КПК України, якими передбачено, що особою, яка проводила процесуальну дію, до протоколу долучаються додатки, якими можуть бути, зокрема, спеціально виготовлені копії, зразки об'єктів, речей і документів; стенограма, аудіо-, відеозапис процесуальної дії; фототаблиці та інші матеріали, які пояснюють зміст протоколу. При цьому додатки до протоколів повинні бути належним чином виготовлені, упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні та/або вилученні таких додатків.
Однак стороною обвинувачення вищевказані вимоги законодавства під час складання зазначеного протоколу не дотримано.
Так у протоколі міститься дані про участь 6 учасників під час проведення огляду (обшуку), втім додаток до протоколу у вигляді диску з відеоматеріалом засвідчений підписом однієї особи
Аналогічне порушення допущене і при оформленні додатку у вигляді ДВД диску до протоколу затримання ОСОБА_3 від 18.11.2019 року, а тому зазначені додатки уважаються судом недопустимими доказами.
Додатки до протоколу огляду предметів від 19.11.2019 у вигляді скриншотів переписки у додатку «Телеграмм» взагалі не оформлені у відповідності до ст.105 КК України та також з цих підстав визнаються недопустимим доказом.
Додатки до протоколу огляду предметів від 22.11.2019 хоча і містять печатку, втім не засвідчені підписом особи, яка складала протокол та підписом понятих. Що є порушенням вимог ст.105 КПК України та тягне за собою визнання вказаного доказу недопустимим. Відповідно до ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Оскільки факт збуту психотропних речовин обвинуваченим не доведено сукупністю належних та допустимих доказів, як і не доведено належність йому психотропних речовин та особливо небезпечних психотропних речовин, що були вилучені у квартирі за адресою АДРЕСА_3 , а відтак суд уважає, що дії обвинуваченого, які є доведеним (за епізодом під час якого при затриманні обвинуваченого у нього виявлено та вилучено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - МДМА масою 2, 788 г., що є великим розміром) належить кваліфікувати за ч.2 ст.309 КК України. Оскільки обвинувачений ОСОБА_3 умисно незаконно придбав та зберігав психотропну речовину у великих розмірах без мети збуту, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України.
Таким чином, суд доходить висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у незаконному придбанні, зберіганні психотропної речовини у великих розмірах без мети збуту, та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 309 КК України.
Призначаючи обвинуваченому вид та міру покарання, суд, у відповідності до ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який є нетяжким злочином, обставини, які пом'якшують його покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він не одружений, працює, раніше не судимий, на спеціальних обліках не перебуває, тому уважає за необхідне призначити покарання обвинуваченому за вчинене кримінальне правопорушення у виді позбавлення волі.
За правилами ст. 44 КК України особа, яка вчинила злочин звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Судом встановлено, що ОСОБА_8 засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років.
Відповідно до ст. 12 КК України дане кримінальне правопорушення відноситься до нетяжких злочинів.
Згідно з положеннями п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення, зокрема нетяжкого, минули такі строки - 5 років.
Як вбачається зі змісту обвинувального акту обвинуваченому інкримінується вчинення кримінального правопорушення, яке мало місце 18.11.2019 року.
Таким чином, з моменту вчинення інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення минуло більш ніж 5 років, при цьому, перебіг строку давності стосовно цього обвинуваченого зупинявся та відновлювався на незначний період, який суттєво не впливає на строки.
При цьому матеріали кримінального провадження не містять даних, які б підтверджували факт ухилення ОСОБА_8 від слідства.
Враховуючи наведене обвинувачений підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, у зв'язку із закінченням строків давності, зазначених у п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, а кримінальне провадження стосовно нього необхідно закрити.
Відповідно до ст. 124 КПК України з обвинуваченого належить стягнути на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта у сумі 2512,16 грн.
Витрати на залучення експерта у розмірі 1256,08 грн., 2512,16 грн. віднести за рахунок держави, оскільки в цій частині обвинувачення не було підтверджено.
Долю речових доказів визначити у відповідності до ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 369-371, п.2 ч.1 ст. 373, ст. 374 КПК України, суд-
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
Звільнити ОСОБА_3 від призначеного покарання у відповідності до п.5 ст.74 КК України з підстав, передбачених підп.3 п.1 ст. 49 КК України.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 2512,16 грн.
Витрати на залучення експерта у розмірі 1256,08 грн., 2512,16 грн. віднести за рахунок держави.
Речові докази: ДВД диски із записами зберігати при матеріалах кримінального провадження; банківські карти 8 шт., які зберігаються у камері збереження речових доказів Шевченківського УП ГУНП у м.Києві повернути ОСОБА_3 .
Сейф пакети № 0056333, № 0056332 № 0028641 з наркотичними та психотропними речовинами після експертного дослідження та речові докази відповідно до квитанції № 09375, № 09539, № 09578, ваги, які зберігаються в камері збереження речових доказів Шевченківського УП ГУ НП у м.Києві знищити.
Мобільні телефони марки « Oukitel», «Mi xiaomi», 2 планшети «Apple», та ноутбук марки «Apple», системний блок, мобільний телефон ««Apple» моделі «Iphone X», які повернуті під розписку ОСОБА_3 - залишити йому ж за наежністю.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, не пізніше наступного дня надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми у судовому засіданні.
Роз'яснити, що учасники судового провадження мають право отримати в суді копію данного вироку.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, а учасником, який не був присутній у судовому засіданні - з моменту отримання копії вироку.
Суддя: