печерський районний суд міста києва
Справа № 757/18652/22-к
21 жовтня 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючої судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві у кримінальному провадженні № 62020000000000671, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.08.2020, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 369-2, ч. 1 ст. 32 ч. 2 ст. 369-2, ч. 1 ст. 32 ч. 2 ст. 369-2, ч. 3 ст. 368 КК України, клопотання захисника ОСОБА_5 про повернення грошових коштів, вилучених під час обшуку, та зупинення судового провадження, -
В провадженні суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62020000000000671 від 21.08.2020 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 369-2, ч. 1 ст. 32 ч. 2 ст. 369-2, ч. 1 ст. 32 ч. 2 ст. 369-2, ч. 3 ст. 368 КК України.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_5 заявила клопотання повернення грошових коштів, вилучених під час обшуку, та про зупинення судового провадження у зв'язку із перебуванням обвинуваченого ОСОБА_6 на військовій службі у Добровольчому формуванні №1 Усатівської територіальної громади, яке на даний час взято під безпосереднє керівництво та контроль військової частини НОМЕР_1 та залучено до виконання бойових завдань.
Щодо клопотання про повернення грошових коштів, вказала, що вилучені 04.10.2021 під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 ) в сумі 10 000 доларів США (100 банкнот номіналом 100 доларів США), які в подальшому передані на зберігання до АТ «Укрексімбанк» шляхом зарахування на депозитний рахунок Державного бюро розслідувань, належать дочці обвинуваченого - ОСОБА_7 . Зазначила, що ці грошові кошти не мають ознак речових доказів, є особистою власністю ОСОБА_7 , серії та номера вилучених купюр не відповідають серії та номерам купюр, які відшукувалась органом досудового розслідування під час проведення зазначеного обшуку. Вказала, що власник грошових коштів, ОСОБА_7 , неодноразово подавала клопотання про повернення їй цих грошових коштів.
Щодо клопотання про зупинення судового провадження зазначила, що двічі стороною захисту подавалось клопотання щодо передачі відповідного кримінального провадження до іншого суду, в межах іншої області, а саме до м. Одеси, враховуючи ряд об'єктивних причин: проживання більшості свідків в Одеській області, проживання обвинуваченого в Одеській області та перебування обвинуваченого ОСОБА_6 на військовій службі, починаючи з дати активних воєнних дій на території України з метою відсічі збройної агресії на території України. У вказаних клопотаннях було відмовлено, хоча такі дії ОСОБА_6 були направлені на дотримання основних засад судочинства під час судового розгляду, на безпосередню участі в судових засіданнях, на своєчасний розгляд провадження. Постійна необхідність участі в судових засіданнях в м. Києві значно ускладнює несення військової служби, оскільки відстань від місця постійної дислокації військ та місця знаходження суду складає близько 500 км. Обвинувачений ОСОБА_6 завжди дотримувався належної процесуальної поведінки та виконував всі покладені на нього процесуальні обов'язки, в тому числі щодо безпосередньої явки в судові засідання та прийняття участі під час розгляду кримінального провадження в суді протягом всього часу. Однак кожного разу прибуття до м. Києві з м. Одеси та фактичне переривання несення військової служби створює негативні наслідки для виконання ОСОБА_6 як військовослужбовцем відсічі збройної агресії РФ на території України. Визначення поняття особливого періоду наведене у Законах України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 за № 3543-XII та «Про оборону України» від 06.12.1991 за № 1932-XII, а саме це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Враховуючи род військ, дислокацію відповідного військового підрозділу та посади обвинуваченого неможливим є подальше прийняття участі ним під час судового розгляду кримінального провадження без шкоди для виконання завдань, які покладені на такий підрозділ.
Обвинувачений ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_4 підтримали вказане клопотання.
Прокурор заперечував проти задоволення вказаних клопотань, оскільки обвинувачений ОСОБА_6 не є особою, призваною для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, так як він добровільно уклав контракт та є добровольцем ДФТГ. Зазначив, що арешт на вилучені в ході проведення обшуку грошові кошти в сумі 10 000 доларів США (100 банкнот номіналом 100 доларів США) не накладався, однак, санкція ч. 3 ст. 368 КК України передбачає додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.
Заслухавши думки сторін, перевіривши доводи клопотання, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 КПК України у разі якщо обвинувачений був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його звільнення з військової служби і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 введено воєнний стан.
Згідно з вимогами Закону України "Про оборону України" особливим періодом визнається період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Судова дискреція (судовий розсуд) у кримінальному судочинстві, поняття якої неодноразово було предметом тлумачення Верховного Суду (наприклад, у справі № 634/609/15-к), охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. А отже, дискреційні повноваження, у даному випадку суду, не можуть розглядатися як прояв засади диспозитивності.
При використанні імперативного методу організації кримінальних процесуальних відносин права та обов'язки суб'єкта кримінального провадження виникають не завдяки його вільному розсуду та не за домовленістю з іншими суб'єктами, а за владним велінням закону, інакше кажучи, в силупублічного обов'язку перед державою.
Відповідно до вимог частини 1 статті 335 КПК у разі якщо обвинувачений ухилився від явки до суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь усудовому провадженні, або був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його розшуку, видужання або звільнення з військової служби і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб. Розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та/або прокурору.
Таким чином, дана норма передбачає три підстави для зупинення судового провадження: 1) ухилення від явки до суду, 2) психічна чи інша тяжка тривала хвороба, 3) проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.
При цьому лише застосування другої підстави є умовною і пов'язане з неможливістю участі у судовому провадженні. Дві інші підстави для суду першої інстанції є безумовними та безальтернативними (окрім здійснення спеціального судового провадження).
У постанові Верховного Суду України від 01.02.2017, винесеній у справі № 6-1957цс16 зазначено, що «межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі».
В обґрунтування клопотання про зупинення судового провадження сторона захисту надала довідку № 152 від 18.10.2024, видану командиром добровольчого формування № 1 Усатівської сільської територіальної громади ОСОБА_8 , в якій зазначається, що ОСОБА_6 з 26.03.2022 по даний час (18.10.2024) перебуває у складі Добровольчого формування №1 Усатівської сільської територіальної громади та виконує завдання з територіальної оборони згідно укладеного контракту добровольця територіальної оборони № 56 від 26.03.2022 р. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 17.05.2024 добровольче формування Усатівської сільської територіальної громади було взято під безпосереднє керівництво та контроль військової частини НОМЕР_1 та залучено до виконання бойових розпоряджень. Несення служби в добровольчому формуванні здійснюється відповідно до Статутів Збройних сил України. ОСОБА_6 згідно наказу від 09.08.2024 року № 276 призначений на посаду - командира стрілецької роти Добровольчого формування та несе службу на постійній основі відповідно до графіку. Виконання завдань здійснюється цілодобово, як в робочий, так і позаробочий час. Станом на 18.10.2024 навантаження не змінилось та не планується змінюватись до завершення дії контракту. У разі проведення додаткових занять по медичній, тактичній та інших видах підготовки час навантаження буде збільшуватись.
ОСОБА_6 виконував та виконує бойові завдання відповідно до бойових розпоряджень командира військової частини НОМЕР_1 . Виконання бойових завдань не дає можливості пересування за межі району. Командування добровольчого формування не має можливості звільнити ОСОБА_6 від виконання бойових завдань для прийняття участі у судових засіданнях та не може забезпечити участі у судових засіданнях по відеоконференції. ОСОБА_6 перебуває в Добровольчому формування на добровільних засадах без нарахування заробітної плати та без отримання грошового забезпечення військовослужбовця.
При вирішенні питання щодо наявності підстав, для зупинення провадження у справі, суд приймає до уваги, що стороною захисту не надано доказів призову обвинуваченого для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, що є підставою для зупинення судового провадження. Крім того, стороною захисту не доведено несення обвинуваченим військової служби на постійній основі та неможливість безпосередньої участі ОСОБА_6 у судових засіданнях в м. Києві та в режимі відеоконференції з місця постійної дислокації підрозділу.
Судом враховано, що на даний час на території України введено воєнний стан, однак, наявність умов для зупинення судового провадженя, пов'язаних з проходженням військової служби та передбачених ч. 1 ст. 335 КПК України, повинна бути доведена належним чином.
Тому в задоволенні цього клопотання слід відмовити.
Майнові права захищаються в Україні, як Конституцією, так і іншими нормативно-правовими актами, зокрема частиною 1 і 5 статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право власності є непорушним. Дана стаття Конституції України визначає, що конфіскація майна може бути заснована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Разом з цим, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Разом з тим, суд при вирішенні даної скарги, враховує, приписи статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Така позиція узгоджується із частиною 5 статті 9 КПК України, відповідно до якої кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Так, у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».
З долучених стороною захисту доказів вбачається, що 04.10.2024 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_6 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 .
В ході проведення вищевказаного обшуку було виявлено та вилучено грошові кошти номіналом 5 доларів США серії ML58814235L, MD28766230A, номіналом 20 доларів США серії ED60468201, номіналом 50 доларів США серії МВ6823794, номіналом 100 доларів США серії LB93503601V, серії ML19199886E, серії ML19199885E, серії MD30156076A, серії LFS0046783D, серії LB0919273 1B: серії 1.B35770420S, серії LB97737339B, серії LB44556909W, грошові кошти номіналом 50 доларів СШЛ серії HB45102178D, банкноти номіналом 100 доларів США серії HB58069232N, KB208382071. LB62887957, грошові кошти - банкнотами номіналом 500 гривень кожна серії ТН1333618, СЖ9527478, ЛИ7206385, ФГ0530111, 351198559. В33740639, A37032748, B2938603, X69159450, ХА0187842, АД8221243, A33652293, БВ7702494, ВД9229689, 3Г7522953. 365681970, ГК6898444, ХС9002698, ЦА8574697. ХС6074507, банкноти номіналом 200 гривень кожна та банкнота поміналом 20 гривень серії ЮВ 0140268; мобільний телефон марки «SAMSUNG GALAXY» A72 IMEI: НОМЕР_2 ; флеш носій сріблястого кольору зі знаком «Стрільці»; флеш носій жовтого кольору з написом «mibraN01 4 GB»; 2 клаптики паперу з чорновими записами; посвідчення Міністерства доходів і зборів України N? 5000918 видане на ім?я ОСОБА_6 ; блокнот сірого кольору з написом «2021», який згідно з напису на аркуші особистих даних належить ОСОБА_6 ; копія наказу від 17.08.2021 № 15/15-02-04/7/3481 з додатком до нього на 8 арк.; список особового складу на і арк; штатний розклад ВМО № 3 мл «Чорноморський» на 1 арк.: копія листа УСБУ в Одеській області від 22.09.2021 N? 65/4-7781 на 2 арк.; копії документів на іноземних мовах всього на 8 арк.; копія наказу від 13.12.2010 N? 1467 на 4 арк.; копія наказу від 03.11.2014 № 237 на 6 арк.; копія класифікатора митних формальностей на 6 арк.; чорнові записи на аркушах формату А4 6 шт.; копія наказу від 30.06.2021 № 14 на 9 арк. та витяг із законодавства на 1 арк.; копія наказу від 30.12.2009 № 1599 на 2 арк; копія наказу від 14.02.2008 N? 172 на 1 арк: копія наказу від 12.09.2007 N? 911 на 1 арк; копія наказу від 01.09.2005 № 853 на 1 арк.; копія наказу від 26.11.2003 № 914 на 1 арк.; копія наказу від 20.11.2003 № 900 на 1 арк.: копія наказу від 11.04.2003 № 328 на 2 арк.; копія додаткової угоди до договору № 117/с від 07.06.2013 на 1 арк.; копія договору № 117/7 від 06.06.2013 на 3 арк.; чорнові записи на аркуші формату А4 на 1 арк.; витяг із законодавства на 1 арк., грошові кошти, а саме: 100 банкнот номіналом 100 доларів США кожна , загальною сумою 10 000 доларів США.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.10.2021, постановленою у справі № 757/55412/21-к, накладено арешт на вищевказані грошові кошти, речі та документи, крім деяких грошових коштів, а саме 100 банкнот номіналом 100 доларів США кожна, загальною сумою 10 000 доларів США.
Постановою старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_9 від 12.01.2022 вищевказані грошові кошти в загальних сумах 10 945 доларів США та 8 000 гривень, які вилучені в ході обшуку, проведеного 04.10.2021 за місцем проживання ОСОБА_6 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , передані на зберігання до АТ «Укрексімбанк» шляхом зарахування на депозитний рахунок Державного бюро розслідувань.
Отже, на грошові кошти, а саме на 100 банкнот номіналом 100 доларів США кожна, загальною сумою 10 000 доларів США, не накладено арешт та вони перебувають у статусі тимчасово вилученого майна.
Стаття 167 КПК України, встановлює, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Згідно ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ст. 169 КПК України, вилучене майно є тимчасово вилученим та має бути повернуте особі, у якої вони вилучені у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171 та ч. 6 ст. 173 КПК України, а саме: за клопотанням слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано протягом 48 годин після вилучення майна, в іншому випадку вилучене майно має бути негайно повернуте особі, у якої воно було вилучено.
З долучених стороною захисту документів вбачається, що 29.11.2021 ОСОБА_7 , яка є дочкою обвинуваченого ОСОБА_6 , зверталась до Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань із клопотанням про повернення майна, вилученого під час обшуку в межах даного кримінального провадження, зокрема, повернення грошових коштів в сумі 10 000 доларів США (100 банкнот номіналом 100 доларів США), вилучених 04.10.2021 під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 ).
Стороною обвинувачення не доведено, що вилучені під час вказаного обшуку грошові кошти в сумі 10 000 доларів США (100 банкнот номіналом 100 доларів США) мають відношення до кримінального провадження.
Позиція прокурора щодо інкримінування обвинуваченому вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, яка передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна, є необґрунтованою, оскільки в ході розгляду даного клопотання встановлено, що грошові кошти в сумі 10 000 доларів США (100 банкнот номіналом 100 доларів США) належать не обвинуваченому, а його дочці ОСОБА_7 .
Тому дане клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 335, 369-372 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_5 про зупинення судового провадження - відмовити.
Клопотання захисника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_5 про повернення грошових коштів, вилучених під час обшуку, - задовольнити.
Грошові кошти в сумі 10 000 доларів США (100 банкнот номіналом 100 доларів США, вилучені 04.10.2021 під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 ), передані на зберігання до АТ «Укрексімбанк» шляхом зарахування на депозитний рахунок Державного бюро розслідувань, - повернути власнику майна ОСОБА_7 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1