08.12.2025 Справа № 523/18373/25
Справа № 523/18373/25
Провадження № 2/756/10466/25
про залишення позовної заяви без руху
08 грудня 2025 року м. Київ
Суддя Оболонського районного суду міста Києва Тиха О.О., ознайомившись з матеріалами позовної заяви Моторного (транспортне) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди в порядку регресу,
МТСБУ звернулось до Пересипського районного суду м. Одеси з вказаним позовом.
Ухвалою судді Пересипського районного суду міста Одеси від 08.09.2025 цивільну справу за передано за підсудністю до Подільського районного суду м. Києва.
Ухвалою судді Подільського районного суду міста Києва від 20.10.2025 матеріали позовної заяви направлено за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Оболонського районного суду міста Києва.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 03.12.2025 вищезазначена цивільна справа передана судді Тихій О.О.
Ознайомившись із матеріалами позову, суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подачу позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою справляється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.
Стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлює прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 5 року у розмірі 3028,00 гривень.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
У зв'язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.01.2019 року у справі №826/2429/18, від 20.02.2019 року у справі №823/1940/18, від 04.11.2020 року у справі №609/538/19, від 27.01.2021 року у справі 754/6573/13.
Перевірку зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України реалізовано за допомогою комп'ютерної програми документообігу загальних судів «Д-3». Дані щодо підтвердження сплати (повернення) судового збору надходять в автоматичному режимі до «Д-3», при цьому виконується автоматичне поєднання записів про сплату (повернення) судового збору, які зазначаються в обліково-статистичній картці справи, з записами підтверджень про оплату (повернення) судового збору, які надійшли з Державної казначейської служби України.
Під час перевірки зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України судом не знайдено підтвердження такої сплати до Управління Державної казначейської служби України у даній справі №523/18373/25, що підтверджується довідкою від 09.09.2025, складеною секретарем судових засідань Пересипського районного суду м. Одеси Березніченко В.Є.
З урахуванням викладеного позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру у розмірі 3 028,00 грн. за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Оболон.р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA718999980313111206000026006; код класифікації доходів бюджету - 22030101, або надати суду докази (виписку) про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, сплаченого у розмірі 3 028,00 грн. за платіжною інструкцією № 23490 від 21.07.2025.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
При цьому суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.
Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи "Креуз проти Польщі", про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuz v. Poland" № 28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
Викладене вище дає підстави для висновку, що позовна заява не відповідає вимогам закону, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя
Позовну заяву Моторного (транспортне) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди в порядку регресу залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків п'ять днів з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що в разі невиконання вказівок суду у встановлений строк позовна заява буде вважатися неподаною і повернута йому.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://www.reestr.court.gov.ua.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Тиха