19.12.2025 Справа № 756/3686/25
Справа № 756/3686/25
Провадження №2/756/3184/25
19 грудня 2025 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Тиха О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» звернулося Оболонського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 01.05.2018 по 31.10.2021 позивачем надавалися послуги з централізованого опалення (постачання теплової енергії) та централізованого постачання гарячої води (послуги з ЦО/ЦПГВ), а з 01.11.2021, у зв'язку зі зміною законодавства, позивач є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (послуги з ТЕ/ПГВ).
На виконання вимог діючого законодавства, згідно з яким послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору-приєднання про надання послуг централізованого опалення та постачання гарячої води, КП «Київтеплоенерго» підготовлено та опубліковано договір про надання послуг централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28 березня 2018 року № 34 (5085).
На виконання вимог ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" позивачем на своєму офіційному веб-сайті був опублікований типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (послуги з ТЕ/ПГВ). Факт отримання споживачем таких послуг свідчить про повне та беззастережне акцептування умов такого договору.
Відповідачі є споживачами послуг з централізованого опалення (постачання теплової енергії) та/або централізованого постачання гарячої води (постачання гарячої води) за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договорів, оскільки після розміщення повідомлення та договору у газеті «Хрещатик» від 28 березня 2018 року № 34 (5085), жодних заяв або повідомлень про відмову від надання послуг та договору від них не надходило.
Крім того, позивач на підставі Договору № 602-18 про відступлення прав вимоги (цесії) від 11.10.2018, укладеного між ПАТ «Київенерго» та КП «Київтеплоенерго», отримав право вимоги до відповідачів про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та/або постачання гарячої води, яка утворилася до 01.05.2018.
Відповідачі своєчасно не сплачували за спожиті послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, у результаті чого утворилась заборгованість, яка станом на 31.01.2025 в розмірі 151 993,05 грн., яка складається з наступного:
-заборгованості за послуги з централізованого опалення за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 у розмірі 25 197,93 грн.;
-інфляційної складової боргу у розмірі 3 082,15 грн., 3% річних у розмірі 762,94 грн.;
-заборгованості за послуги з централізованого постачання гарячої води за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 у розмірі 34 114,81 грн.;
-інфляційної складової боргу у розмірі 4178,01 грн., 3% річних у розмірі 1 036,11 грн.;
-заборгованості за послуги з теплової енергії у розмірі 34 914,19 грн., яка утворилась з 01.11.2021;
-інфляційної складової боргу у розмірі 3 566,78 грн., 3% річних у розмірі 865,77 грн., пені у розмірі 549,16 грн.;
- заборгованості за послуги з постачання гарячої води у розмірі 36 394,53 грн., яка утворилась з 01.11.2021;
- інфляційної складової боргу у розмірі 3 822,89 грн., 3% річних у розмірі 904,23 грн., пені у розмірі 605,11 грн.;
- заборгованості з плати за абонентське обслуговування з теплової енергії у розмірі 1 277,79 грн.;
- заборгованості з плати за абонентське обслуговування з гарячого водопостачання у розмірі 665,50 грн.;
- заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 55,16 грн.
У зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідачів солідарно вказану заборгованість за спожиті послуги у розмірі 151 993,05 грн., а також судові витрати, які складаються з витрат по сплаті судового збору у розмірі 3 028,00 грн. та витрат, пов'язаних з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 43,00 грн.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 24.03.2025 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
02.04.2025 на адресу суду надійшов відзив на позов представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Савенка Є.В., в якому останній зазначив, що відповідач визнає позовні вимоги частково у сумі 23 296,40 грн., оскільки до вимог позивача про стягнення заборгованості, яка утворилася до січня 2022 року, слід застосувати наслідки спливу позовної давності. Крім того, вказав, що відповідачу належить лише 4/12 частки квартири АДРЕСА_1 , а тому відповідач має нести часткову відповідальність перед КП «Київтеплоенерго».
03.04.2025 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву відповідача ОСОБА_2 , в якому остання просила відмовити у задоволенні позовних вимог відносно неї, посилаючись на те, що вона не є споживачем будь-яких житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки не є ані наймачем, ані власником (співвласником) вказаної квартири.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Судом встановлено, що Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 №591 закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва за Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», яке починаючи з 01.05.2018 здійснює надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того, як вбачається з наданих документів, зокрема: свідоцтва про право власності на житло від 28.07.1998, виданого згідно з розпорядженням № 1195 від 27.07.1998; свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.04.2019, виданого державним нотаріусом Одинадцятої київської державної нотаріальної контори та зареєстрованого в реєстрі за № 10-192, ОСОБА_1 належить 4/12 або 1/3 частка квартири АДРЕСА_1 .
26.04.2014 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» від 10.04.2014 року №1198, яким внесено зміни до закону України «Про житлово-комунальні послуги», який доповнено новими частинами.
Відповідно до ч. 7 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV (який діяв на час виникнення спірних відносин) визначено, що договір про надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо-будинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, є договором приєднання.
28.03.2018 року у газеті «Хрещатик» № 34 (5085) було опубліковано повідомлення про публічний договір (оферту) про надання ПАТ «Київенерго» як виконавцем житлово-комунальних послуг на підставі ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води населенню та опубліковано договір про надання послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води населенню.
Відповідно до п. 14 вказаного Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Підпунктом 1 пункту 19 вказаного Договору передбачено, що споживач зобов'язаний оплачувати послуги в установлений договором строк.
Частиною 1 ст. 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року №1875-IV (у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) та Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року №2189-VIII (введений в дію з 01 травня 2019 року, крім: ст. 1, ч. 1 ст. 2, ст. ст. 3-7, 9, 11, 12, ч. 2 ст. 26, ст. 27 та 29 (в частині регулювання послуги з управління багатоквартирним будинком), ч. 2 ст. 2, ч. ч. 3 та 4 ст. 8, ч. ч. 2 та 3 ст. 10, ст. 15, ч. ч. 1, 3 та 5 ст. 16, ст. 18, ч. 5 ст. 28, які введені в дію 10 червня 2018 року).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до перелік житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги, зокрема послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води.
Так, відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.
Згідно із ст. 162 ЖК України плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
Відповідно до ст. 179 ЖК України визначено, що користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями житлових будинків, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою КМУ № 45 від 24.01.2006 року, визначено, що власник та наймач (орендар) квартири зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги.
Згідно зі ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.
У статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» зазначено, що індивідуальний споживач зобов'язаний: 1) укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; 5) оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Водночас, управитель багатоквартирного будинку має право: вести претензійно-позовну роботу у разі виникнення заборгованості за надані послуги в порядку і строки, встановлені законом та/або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Підключення будинку до мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води свідчить про надання послуг позивачем. Відповідач в свою чергу від мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством не відмовлявся, не відключався.
Крім того, постановою судової палати у цивільних та господарських справах Верховного суду України від 20 квітня 2016 року справа 6-2951цс15 містить висновок про те, що факт відсутності договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг.
За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З 01.05.2018 року надання послуг з централізованого опалення (постачання теплової енергії) та централізованого постачання гарячої води (постачання гарячої води) здійснює КП «Київтеплоенерго».
Мешканцям будинку, де розташована квартира, в якій зареєстровані відповідачі, послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води надаються КП виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго».
Судом встановлено, що позивач належним чином виконує свої договірні зобов'язання шляхом надання відповідачам послуг з централізованого опалення (постачання теплової енергії) та централізованого постачання гарячої води (постачання гарячої води).
Згідно з ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Крім того, відповідно до ч. 3 вказаної статті солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі.
Також слід зазначити, що згідно з ч. 4 ст. 544 ЦК України боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.
Тобто співвласник, який виконав солідарний обов'язок щодо сплати необхідних витрат на утримання майна, має право вимагати від іншого співвласника їх відшкодування (право зворотної вимоги - регрес).
Аналогічний за змістом правовий висновок висловлено ВС у постанові від 19 серпня 2020 року у справі № 703/2200/15-ц
Таким чином, відповідачі є споживачами послуг, які надає позивач, за адресою: АДРЕСА_1 .
Статтею 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що у разі ненадання, надання неналежної якості послуги з управління багатоквартирним будинком споживач має право викликати управителя для перевірки якості наданих послуг. За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком). Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості.
Водночас факт ненадання послуги або зниження якості наданої послуги (що є порушенням умов договору у розумінні ст. ст. 526, 530 ЦК України) повинен бути зафіксований належним чином (на це звертає увагу Верховний Суд у постанові від 20 листопада 2019 року у справі №640/18143/16-ц).
У своїй постанові від 07 лютого 2018 року у справі №521/6969/15-ц Верховний Суд зазначив, що належним доказом ненадання житлово-комунальної послуги або зниження якості наданої послуги є звернення споживача до надавача послуг та складання сторонами акта-претензії.
Оскільки КП виконавчого органу Київради (КМДА) "Київтеплоенерго" надавались послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води споживачам, які отримували вказані послуги і користувалися ними за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідачів виник обов'язок оплатити ці послуги.
Згідно зі ст. 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" плата виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України; плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної послуги, що визначається договором між виконавцем та співвласниками багатоквартирного будинку.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідач користується послугами, але не виконує своєчасно зобов'язання по сплаті заборгованості за надані послуги з центрального опалення та гарячого водопостачання, внаслідок чого виникла заборгованість за надані позивачем комунальні послуги.
Так, з наданого представником позивача розрахунку вбачається, що станом на 31.01.2025 за особовим рахунком № НОМЕР_1 була наявна заборгованість у сумі 132 619,91 грн., що складається із: заборгованості за послуги з централізованого опалення за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 у розмірі 25 197,93 грн.; заборгованості за послуги з централізованого постачання гарячої води за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 у розмірі 34 114,81 грн.; заборгованості за послуги з теплової енергії у розмірі 34 914,19 грн., яка утворилась з 01.11.2021; заборгованості за послуги з постачання гарячої води у розмірі 36 394,53 грн., яка утворилась з 01.11.2021; заборгованості з плати за абонентське обслуговування з теплової енергії у розмірі 1 277,79 грн.; заборгованості з плати за абонентське обслуговування з гарячого водопостачання у розмірі 665,50 грн.; заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 55,16 грн.
Як вбачається з поданого представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Савенком Є.В. відзиву, відповідач просить застосувати наслідки спливу позовної давності до вимог позивача щодо стягнення заборгованості, яка утворилася до січня 2022 року.
Згідно зі статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до частини першої, п'ятої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.
У частині першій статті 266 ЦК України передбачено, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважаться, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
Відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач (частини перша та друга статті 264 ЦК України).
Європейський суд з прав людини вказав, що інститут позовної давності є спільною рисою правових систем Держав-учасниць і має на меті гарантувати: юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, спростувати які може виявитися нелегким завданням, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що які відбули у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із спливом часу (STUBBINGS AND OTHERS v. THE UNITED KINGDOM, № 22083/93, № 22095/93, § 51, ЄСПЛ, від 22 жовтня 1996 року; ZOLOTAS v. GREECE (No. 2), № 66610/09,§ 43, ЄСПЛ, від 29 січня 2013 року).
Законом № 540-IX від 30.03.2020 розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, згідно якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на всій території України встановлений карантин, який неоднаразово продовжувався, останній раз постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 № 383 на строк до 30.06.2023.
Крім того, п.19 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Оскільки з 02.04.2020 набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, у т.ч. статтями 257, 258 ЦК України продовжуються на строк дії такого карантину строк позовної давності до вимог про стягнення заборгованості за період з квітня 2017 року до січня 2022 року не пропущений оскільки на час подання позовної заяви такий строк був продовжений вищевказаним Законом.
Водночас, суд звертає увагу на те, що відповідач ОСОБА_2 в період виникнення заборгованості до 01.10.2018 була неповнолітньою та набула повноліття лише 17.09.2018. Нормами діючого законодавства передбачено, що комунальні послуги за неповнолітніх дітей, які проживають з батьками, зобов'язані сплачувати саме батьки як законні представники останніх, які відповідають за утримання своїх дітей, зокрема, за оплату житлово-комунальних послуг.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що у ОСОБА_2 не виникло обов'язку зі сплати комунальних послуг за період з 01.05.2018 до 01.10.2018, а отже за вказаний період заборгованість підлягає стягненню лише з відповідача ОСОБА_1 , яка складається із:
- заборгованості за послуги з централізованого опалення за період з 01.05.2018 по 01.10.2018 у розмірі 1 654,41 грн.;
- заборгованості за послуги з централізованого постачання гарячої води за період з 01.05.2018 по 01.10.2018 у розмірі 12 321,22 грн.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про необхідність стягнути з відповідачів солідарно на користь КП виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги у розмірі 118 844,28 грн., що складається із:
-заборгованості за послуги з централізованого опалення за період з 01.10.2018 по 31.10.2021 у розмірі 23 543,52 грн.;
-заборгованості за послуги з централізованого постачання гарячої води за період з 01.10.2018 по 31.10.2021 у розмірі 21 793,59грн.;
-заборгованості за послуги з теплової енергії у розмірі 34 914,19 грн., яка утворилась з 01.11.2021;
- заборгованості за послуги з постачання гарячої води у розмірі 36 394,53 грн., яка утворилась з 01.11.2021;
- заборгованості з плати за абонентське обслуговування з теплової енергії у розмірі 1 277,79 грн.;
- заборгованості з плати за абонентське обслуговування з гарячого водопостачання у розмірі 665,50 грн.;
- заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 55,16 грн.
Щодо заперечень відповідача ОСОБА_2 про те, що вона не є споживачем наданих послуг за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки вона не є власником вказаної квартири, а також не користується вказаним об'єктом нерухомого майна, суд зазначає наступне.
Порядок звільнення наймачів (власників) квартир (приватних будинків) та членів їх сімей за період їх тимчасової відсутності від оплати за комунальні послуги, затверджений рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 року № 409/1843.
Встановлено, що наймач (власник) квартири (приватного будинку) та члени його сім'ї за період тимчасової відсутності мають право на несплату вартості ненаданих послуг при дотриманні певних умов:
1.1 При тимчасовій відсутності всієї сім'ї: за умов відключення працівниками житлово-експлуатаційної організації (Виконавця послуг) холодної та гарячої води та опломбування запірних вентилів на вводі у квартиру (приватний будинок) та зняття пломб і відновлення послуг працівниками житлово-експлуатаційної організації (Виконавця послуг) згідно з письмовою заявою наймача (власника) квартири (приватного будинку).
1.2. При тимчасовій відсутності одного або декількох членів сім'ї: за умови своєчасного подання в житлово-експлуатаційну організацію (Виконавця послуг) та в управління експлуатації газового господарства документів, що підтверджують факт відсутності одного або декількох членів сім'ї.
Винятком є випадки, коли наймач (власник) квартири (приватного будинку) або члени його сім'ї перебувають на стаціонарному лікуванні, санаторно-курортному відпочинку, терміни якого підтверджено лікарняним, путівкою та ін.
Звільнення від оплати здійснюється за період тимчасової відсутності не менше одного місяця. Для звільнення від оплати наймач (власник) квартири (приватного будинку) повинен надати наступні документи: у випадку, передбаченому пунктом 1.1 (При тимчасовій відсутності всієї сім'ї): заяву в житлово-експлуатаційну організацію (Виконавця послуг) про відключення холодної і гарячої води та опломбування запірних вентилів із зазначенням періоду тимчасової відсутності; акт житлово-експлуатаційної організації (Виконавця послуг) про відключення та опломбування вентилів холодної і гарячої води.
Перерахунок проводиться після відновлення надання послуг, якщо не порушено цілісності опломбування мереж (у випадку передбаченому пункт 1.1).
У випадку передбаченому пунктом 1.2 (при тимчасовій відсутності одного або декількох членів сім'ї: заяву в житлово-експлуатаційну організацію (до Виконавця послуг) про тимчасову відсутність одного або декількох членів сім'ї із зазначенням періоду та місця перебування; документ, що підтверджує факт перебування одного або декількох членів сім'ї в іншому місці (документ повинен містити кутовий штамп з реєстраційним номером, дату видачі, бути завірений печаткою); для працюючих - довідку з місця роботи про перебування у відпустці, відрядженні (із зазначенням терміну відпустки, відрядження).
Відповідач ОСОБА_2 не надала суду доказів звернення з відповідною заявою до позивача (надавача послуг) з заявами (повідомленнями) про не проживання у квартирі за період виникнення заборгованості, та бажання припинити отримання послуг (як повністю так і на певний період).
Як встановлено судом з наданих представником позивача розрахунків заборгованості, нарахування за централізоване опалення, теплову енергію здійснювалось на житлову площу квартири, а нарахування заборгованості з централізованого постачання гарячої води за нормативними показниками, оскільки загальнобудинковий та квартирний засоби обліку гарячого водопостачання відсутні.
Отже, нарахування заборгованості за постачання гарячої води здійснювалось за кількістю зареєстрованих за даною адресою осіб.
Особа, яка зареєстрована у квартирі, але фактично там не проживає, зобов'язана сплачувати за комунальні послуги. Це обумовлено тим, що реєстрація (прописка) створює юридичний зв'язок між особою та житловим приміщенням, і, відповідно, обов'язок сплачувати за послуги, які надаються цьому приміщенню.
Інститут реєстрації місця проживання надає право особі проживати в житловому приміщенні за зареєстрованим місцем проживання, разом з тим, зі слів відповідача вона з 2016 року за власним міркуванням не користується наданим правом на проживання за зареєстрованим місцем.
Правилами реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів №207 від 02 березня 2016 року передбачено, що громадяни України, а також іноземці чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.
Зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 надає останній право на користування житловим приміщенням за даною адресою, що кореспондується з її обов'язком по оплаті комунальних послуг, які надаються позивачем за даною адресою.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідачів 3% річних, інфляційні втрати та пеня.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.
Суд зазначає, що за змістом ч.2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, у зв'язку з простроченням оплати спожитих відповідачами житлово-комунальних послуг з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню три проценти річних та інфляційні втрати у наступному порядку:
- з відповідача ОСОБА_1 три проценти річних у розмірі 413,49 грн. та інфляційні втрати у розмірі 1 694,04 грн.;
- в солідарному порядку з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 три проценти річних у розмірі 3155,56 грн. та інфляційні втрати у розмірі 12 955,78 грн.
Згідно до ст. 549 ЦК України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг
У разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу (ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Таким чином, аналізуючи наявні по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, у зв'язку з чим з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню: заборгованості за послуги з централізованого опалення за період з 01.05.2018 по 01.10.2018 у розмірі 1 654,41 грн.; заборгованості за послуги з централізованого постачання гарячої води за період з 01.05.2018 по 01.10.2018 у розмірі 12 321,22 грн., а також 3 % річних - 413,49 грн. та інфляційні втрати у розмірі 1 694,04 грн., а всього 16 083,16 грн.
Крім того з відповідачів підлягає солідарному стягненню заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги, яка утворилась з 01.10.2018 у розмірі 118 644,28 грн., 3% річних у розмірі 3 155,56 грн., інфляційні втрати у розмірі 12 955,78 грн., пеня у розмірі 1 154,27 грн., а всього 135 909,89 грн.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідачів підлягають стягненню у дольовому порядку витрати по сплаті судового збору в сумі 3028,00 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Щодо стягнення з відповідачів витрат, пов'язаних з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 43,00 грн., суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Оскільки позивачем не надано доказів понесення ним витрат, пов'язаних з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, суд відмовляє позивачу у стягненні вказаних витрат з відповідачів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 273, 274, 279, 354, 355 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість у розмірі 16 083 (шістнадцять тисяч вісімдесят три) гривні 16 копійок.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість у розмірі 135 909 (сто тридцять п'ять тисяч дев'ятсот дев'ять) гривень 89 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 674 (одна тисяча шістсот сімдесят чотири) гривні 18 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 353 (одна тисяча триста п'ятдесят три) гривні 82 копійки.
В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про сторони:
Позивач - Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (місцезнаходження: м. Київ, площа Івана Франка, 5, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ - 40538421);
Відповідач 1 - ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач 2 - ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя О. О. Тиха