ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/15519/25
провадження № 3/753/5764/25
"18" грудня 2025 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Осіпенко Л.М., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Національного агентства з питань запобігання корупції про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення ст. 212-21 КУпАП,-
У відповідності до протоколу про адміністративне правопорушення № 50-33/1075 від 07.07.2025 року, ОСОБА_1 , який є головою Комісії з припинення політичної партії «Українська партія респонсизму» (код ЄДРПОУ: 37905498), в порушення ст. 17 Закону України «Про політичні партії в Україні» не подав звіт політичної партії «Українська партія респонсизму» про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за І квартал 2025 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачене ст. 212-21 КУпАП.
У судовому засіданні особа яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник адвокат Спасібухов Н.І. присутніми не були, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, захисник звернувся до суду з клопотанням, в якому просив суд здійснювати розгляд справи без його участі та без участі ОСОБА_1 . Крім того захисник звернувся до суду з письмовими поясненнями, з яких вбачається, що ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнає, зазначає, що він є військовослужбовцем та не має права подавати звіт про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, а реєстраційне свідоцтво політичної партії «Українська партія респонсизму» було анульоване судом в 2012 році, через що ОСОБА_1 вважає, що протокол ґрунтується на нерелевантних нормах права.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відповідно до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов наступного висновку.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами тощо.
Відповідно до положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідальність за порушення вимог ст. 212-21 КУпАП настає за порушення встановленого порядку або строків подання фінансового звіту про надходження і використання коштів виборчого фонду, звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру або подання фінансового звіту, оформленого з порушенням встановлених вимог.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про політичні партії» політична партія щоквартально, не пізніше ніж на сороковий день після закінчення звітного кварталу, зобов'язана подати до Національного агентства з питань запобігання корупції звіт про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру (у тому числі її місцевих організацій, які у встановленому порядку набули статусу юридичної особи) шляхом його заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції. Форма та порядок подання звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру затверджуються Національним агентством з питань запобігання корупції.
26.12.2023 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного фінансування та контролю за діяльністю політичних партій» від 23.08.2023 № 3337-1X (далі - Закон № 3337-XI), який відновив звітування політичних партій та обов'язок Національного агентства перевіряти Звіти.
Звіти, передбачені ст.17 Закону, не подані політичними партіями за попередні звітні періоди у зв'язку із здійсненням заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, а також у зв'язку із введенням в Україні Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24.02.2022 № 2102-IХ, подаються до Національного агентства протягом 120 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного фінансування та контролю за діяльністю політичних партій» від 23.08.2023 № 3337-IX - якщо політична партія не має права на державне фінансування своєї статутної діяльності.
Судом встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.11.2012 року у справі № 2а-14157/12/2670 було анульовано реєстраційне свідоцтво політичної партії «Українська партія респонсизму». Вказане рішення набрало законної сили 21.01.2013 року.
Станом на момент анулювання судом реєстраційного свідоцтва політичної партії «Українська партія респонсизму», діяла редакція Закону України «Про політичні партії в України» від 12.12.2012 року.
Згідно зі ст. 23 Закону України «Про політичні партії в Україні» в редакції від 12.12.2012 року, політичні партії припиняють свою діяльність шляхом реорганізації чи ліквідації (саморозпуску) або в разі заборони її діяльності чи анулювання реєстраційного свідоцтва в порядку, встановленому цим та іншими законами України.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про політичні партії в Україні» в редакції від 12.12.2012 року, рішення про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії тягне за собою припинення діяльності політичної партії, розпуск її керівних органів, обласних, міських, районних організацій і первинних осередків та інших статутних утворень політичної партії, припинення членства в політичній партії.
Судом встановлено, що ст. 24 Закону України «Про політичні партії в Україні» в редакції від 12.12.2012 року не покладала на керівника політичної партії обов'язків голови ліквідаційної комісії.
Законом України № 835-VIII від 26.11.2015 року Про «внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» статтю 24 Закону України «Про політичні партії в України» було доповнено частиною третьою такого змісту: «у разі якщо в рішенні суду про анулювання реєстрації політичної партії не призначена комісія з припинення (ліквідаційна комісія) політичної партії, її структурних утворень, які мають статус юридичної особи, в рішенні про припинення політичної партії, її структурних утворень визначається як голова комісії з припинення (ліквідаційної комісії) політичної партії, її структурних утворень керівник органу управління або особа, яка згідно з відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, якщо інше не встановлено рішенням суду".»
Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Аналогічна позиція викладена в рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 року № 1-зп, від 09.02.1999 року № 1-рп/99, від 05.04.2001 року № 3-рп/2001, від 13.03.2012 року № 6-рп/2012.
У регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Схожих висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08.09.2021 року у справі № 9901/315/20, Верховний Суд в постанові від 29.04.2024 року у справі № 205/3895/20.
Беручи до уваги принцип незворотності законів в часі, суд робить висновок, що обов'язки ОСОБА_1 як керівника політичної партії «Українська партія респонсизму», мають визначатися, виходячи зі змісту ст. 24 Закону України «Про політичні партії в Україні» в редакції від 12.12.2012 року, яка не покладала на ОСОБА_1 обов'язків голови ліквідаційної комісії політичної партії.
Разом з цим суд враховує, що обов'язок подати до НАЗК звіт політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру покладено на політичну партію, що передбачений ч. 7 ст. 17 Закону України «Про політичні партії в Україні».
При цьому, пунктом 1 розділу ІІ Положення про порядок подання Звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, затвердженого рішенням НАЗК від 28.07.2016 року № 2 також передбачено подання звіту саме політичною партією.
Тобто, за відсутності у ст. 212-21 КУпАП України прямої вказівки на осіб, які є суб'єктами правопорушення, виходячи з аналізу об'єктивної сторони правопорушення, враховуючи вимоги ч.7 ст.17 Закону України «Про політичні партії в Україні» та п.1 Розділу ІІ Положення про порядок подання Звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру щодо обов'язку політичної партії подавати звіт про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, а також враховуючи можливість застосування до юридичної особи на підставі ч. 1 ст. 27 КУпАП України адміністративного стягнення у виді штрафу, можна дійти висновку про те, що суб'єктом правопорушення у цьому випадку може бути політична партія, яка є юридичною особою з моменту її державної реєстрації.
Водночас, положеннями Закону України «Про політичні партії в Україні» не передбачено обов'язку керівника політичної партії подавати звіт про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру (ч. 7 ст.17 цього Закону передбачено, що звіт у паперовій формі подається за підписом керівника партії, засвідченим печаткою політичної партії, що відноситься до порядку оформлення документу, а не обов'язку подачі документу до НАЗК).
Із матеріалів справи убачається, що протокол про адміністративне правопорушення складено на фізичну особу ОСОБА_1 за ст. 212-21 КУпАП України, як на керівника політичної партії.
Згідно зі ст. 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв'язані з недодержанням установлених правил в сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи охорони здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.
Враховуючи, що у ОСОБА_1 в силу ст. 58 Конституції України відсутні визначені законом обов'язки голови ліквідаційної комісії політичної партії, реєстраційне свідоцтво якої було анульоване до прийняття Закону України № 835-VIII від 26.11.2015 року Про «внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», для вирішення питання щодо можливості притягнення його до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст.212-21 КУпАП, необхідно з'ясувати чи входить до службових обов'язків керівника політичної партії виконання дій, які складають об'єктивну сторону вказаного адміністративного правопорушення.
У тексті статті 212-21 КУпАП не визначений суб'єкт адміністративного правопорушення, який може бути підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу, передбаченому санкцією цієї статті.
Системний аналіз норм глави 2 «Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність» та ст. 27 КУпАП дають підстави вважати, що суб'єктами у справах про адміністративні правопорушення можуть бути фізичні особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства), посадові особи та юридичні особи.
Таким чином, якщо виходити з аналізу об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212-21 КУпАП, то суб'єктом цього правопорушення може бути особа, на яку чинним законом або посадовими повноваженнями покладено обов'язок подання фінансового звіту про надходження і використання коштів виборчого фонду, звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру.
Натомість чинним на час анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії законом на ОСОБА_1 не покладалися обов'язки щодо подання звіту політичної партії як голови ліквідаційної комісії.
Як убачається з матеріалів справи, до протоколу не було долучено доказів, які підтверджують, що серед покладених на ОСОБА_1 статутом обов'язків, є також обов'язок подання звітів партії. Сам текст статуту політичної партії також не доданий до протоколу.
Те що ОСОБА_1 виконує обов'язки керівника партії, не свідчить автоматично про його відповідальність за подання звітності, не підтверджує, безумовно, що ОСОБА_1 є суб'єктом вказаного адміністративного правопорушення.
Таким чином суд позбавлений можливості пересвідчитися, що в даних правовідносинах ОСОБА_1 , є належним суб'єктом адміністративного правопорушення, з огляду також на відсутність статуту політичної партії «Українська партія респонсизму» в матеріалах справи.
Обвинувачення в розумінні змісту протоколу, склад адміністративного правопорушення за ознаками ст. 212-21 КУпАП не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212-21 КУпАП, в його діях не встановлена вина, то в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212-21 КУпАП.
З урахуванням викладеного, провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 212-21 КУпАП, на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 212-21, 221, 247, 283-284 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за статтею 212-21 КУпАП - закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого ст. 32 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Л.М. Осіпенко