19 грудня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/8904/24 пров. № А/857/28320/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді - Мікули О. І.,
суддів - Курильця А. Р., Пліша М. А.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року у справі №140/8904/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Нововолинської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
суддя в 1-й інстанції - Дмитрук В. В.,
дата ухвалення рішення - 30 вересня 2024 року,
місце ухвалення рішення - м. Луцьк,
дата складання повного тексту рішення - не зазначено,
Позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача - Нововолинської міської ради, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення від 19 березня 2024 року №30/6 “Про розгляд електронної петиції»; зобов'язати повторно розглянути електронну петицію від 18 січня 2024 року “Проти зміни підпорядкування Нововолинської дитячо-юнацької спортивної школи Нововолинської міської ради Волинської області» відповідно до норм чинного законодавства.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що він звернувся до відповідача з електронною петицією «Проти зміни підпорядкування Нововолинської дитячо-юнацької спортивної школи», яка стосувалася рішення від 20 грудня 2023 року №29/53, яким перепідпорядковано вищезазначений заклад новоствореному відділу молоді та спорту та передано йому основні засоби й інші матеріальні цінності. При цьому, Нововолинську дитячо-юнацьку спортивну школу виключено з переліку закладів позашкільної освіти, підпорядкованих управлінню освіти, а у Статуті визначено новий орган управління - відділ молоді та спорту Нововолинської міської ради Волинської області. Вказує, що петиція набрала необхідні 200 підписів, була прийнята до розгляду, однак рішенням від 19 березня 2024 року №30/6 відповідач її не підтримав, обмежившись інформацією управління освіти. Вказує на те, що питання щодо порушення вимог абз.3 ч.2 ст.9 Закону України «Про позашкільну освіту» та відсутності консультацій з громадою не розглядалися. Таким чином, на думку апелянта, рішення відповідача від 19 березня 2024 року №30/6 є протиправним та незаконним. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Справа розглянута судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Нововолинської міської ради Волинської області з електронною петицією “Проти зміни підпорядкування Нововолинської дитячо-юнацької спортивної школи Нововолинської міської ради Волинської області».
Зазначена електронна петиція стосується рішення відповідача від 20 грудня 2023 року №29/53 “Про затвердження у новій редакції Положення про управління освіти Нововолинської міської ради Волинської області та Статуту Нововолинської дитячо-юнацької спортивної школи Нововолинської міської ради Волинської області».
25 січня 2024 року відповідачем прийнята до розгляду електронна петиція “Проти зміни підпорядкування Нововолинської ДЮСШ» у зв'язку з набранням петицією на її підтримку необхідних 200 підписів громадян.
Рішенням від 19 березня 2024 року №30/6 “Про розгляд електронної петиції» відповідач не підтримав електронну петицію Макарчука Ю.В. “Проти зміни підпорядкування Нововолинської дитячо-юнацької спортивної школи Нововолинської міської ради Волинської області».
Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся із цим позовом у суд.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення не призвело до виникнення правових наслідків, які б свідчили про порушення прав, свобод чи охоронюваних законом інтересів позивача, або членів територіальної громад, разом з тим, відповідачем надані належні докази на обґрунтування своїх доводів щодо правомірності рішення від 19 березня 2024 року №30/6 “Про розгляд електронної петиції», а тому підстави для задоволення позову відсутні.
Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно з ч.1 ст.1 Закон України “Про звернення громадян» від 02.10.1996 №393/96-ВР (далі - Закон №393/96-ВР) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
За змістом ч.3 ст.5 Закону №393/96-ВР особливою формою колективного звернення громадян до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування є електронна петиція, яка подається та розглядається в порядку, передбаченому статтею 23-1 цього Закону».
Частина 1 ст.23-1 Закону №393/96-ВР передбачає, що громадяни можуть звернутися до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування з електронними петиціями через офіційний веб-сайт органу, якому вона адресована, або веб-сайт громадського об'єднання, яке здійснює збір підписів на підтримку електронної петиції».
Відповідно до ч.2-7 ст.23-1 Закону №393/96-ВР в електронній петиції має бути викладено суть звернення, зазначено прізвище, ім'я, по батькові автора (ініціатора) електронної петиції, адресу електронної пошти. На веб-сайті відповідного органу або громадського об'єднання, що здійснює збір підписів, обов'язково зазначаються дата початку збору підписів та інформація щодо загальної кількості та переліку осіб, які підписали електронну петицію.
Електронна петиція не може містити заклики до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганду війни, насильства, жорстокості, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, заклики до вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини».
Відповідальність за зміст електронної петиції несе автор (ініціатор) електронної петиції».
Для створення електронної петиції до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування її автор (ініціатор) заповнює спеціальну форму на офіційному веб-сайті органу, якому вона адресована, або веб-сайті громадського об'єднання, яке здійснює збір підписів на підтримку електронних петицій, та розміщує текст електронної петиції».
Електронна петиція оприлюднюється на офіційному веб-сайті відповідно Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування або на веб-сайті громадського об'єднання, яке здійснює збір підписів на підтримку електронних петицій, протягом двох робочих днів з дня надсилання її автором (ініціатором)».
У разі невідповідності електронної петиції встановленим вимогам оприлюднення такої петиції не здійснюється, про що повідомляється автору (ініціатору) не пізніше строку, встановленого для оприлюднення».
Згідно з ч.17 ст.23-1 Закону України “Про звернення громадян» порядок розгляду електронної петиції, адресованої Президенту України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування, визначається відповідно Президентом України, Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, місцевою радою.
За змістом п.4.2, 4.3 Порядку подання та розгляду електронної петиції, адресованої Нововолинській міській раді, затвердженого рішенням міської ради від 23 лютого 2016 року №6/42 виконавчий орган міської ради, до повноважень якого належить розгляд порушених у Петиції питань, визначає заінтересовані виконавчі органи міської ради, підприємства та заклади міської комунальної власності, які подають не пізніше двох робочих днів до закінчення терміну розгляду Петиції пропозиції щодо підтримки або не підтримки Петиції та відповіді автору (ініціатору) Петиції із відповідними обґрунтуваннями.
Протягом двох робочих днів виконавчий орган міської ради, до повноважень якого належить розгляд Петиції, опрацьовує та узагальнює отримані пропозиції, готує висновок або рекомендацію, а також відповідь автору (ініціатору) Петиції про результат розгляду та передає у загальний відділ.
Як вбачається з матеріалів справи, суть електронної петиції полягала у розгляді питання щодо зміни органу управління ДЮСШ Нововолинської міської ради Волинської області з Управління освіти Нововолинської міської ради до Відділу молоді та спорту Нововолинської міської ради, прийнятої рішенням Нововолинської міської ради Волинської області від 20 грудня 2023 року №29/53, виконавцем якого виступило Управління освіти Нововолинської міської ради в особі начальника Управління.
Таким чином, суд першої інстанції правильно зазначив, що вищевказані обставини в поєднанні з нормами Закону України “Про звернення громадян» та Порядку подання та розгляду електронної петиції, адресованої Нововолинській міській раді свідчать про те, що попередній розгляд та підготовка пропозицій по електронній петиції можуть бути здійсненні Управлінням освіти Нововолинської міської ради, разом з тим, Закон України “Про звернення громадян» не передбачає обмежень та заборон щодо підготовки пропозицій по електронних петиціях виконавчими органами рад, яких стосується зміст відповідних петицій.
Крім того, щодо не розгляду міською радою на пленарному засіданні рекомендацій постійної комісії з питань освіти, науки, культури, молоді, спорту та інформаційної політики, які були обговоренні на засіданні 13 березня 2024 року, як зазначено у протоколі засідання комісії №5 від 13 березня 2024 року, то позивачем не заперечується, що пропозиції в ході засідання постійної комісії не були прийняті (а.с.54-55).
Відповідно до п.2.7 Положення про постійні комісії Нововолинської міської ради восьмого скликання, затвердженого рішенням Нововолинської міської ради Волинської області від 14 грудня 2020 року №2/13, за результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації. Висновки і рекомендації постійної комісії приймаються більшістю голосів від загального складу комісії і підписуються головою комісії, а в разі його відсутності - заступником голови або секретарем комісії. Відповідальність за ведення протоколів постійної комісії покладається на секретаря постійної комісії.
Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що неприйняття пропозицій на засіданні постійної комісії з питань освіти, науки, культури, молоді, спорту та інформаційної політики, які були обговоренні на засіданні 13 березня 2024 року щодо електронної петиції не породжує правових наслідків та обов'язку щодо їх розгляду на пленарному засіданні міської ради.
Щодо обмежень прав позивача, визначених ст.18 Закону України “Про звернення громадян», то судом першої інстанції правильно встановлено, що позивач у ході розгляду електронної петиції мав можливість направляти звернення та отримував на них відповіді, брав участь у засіданнях постійних комісії ради та виступав по суті розгляду електронної петиції, був присутній на пленарному засіданні міської ради під час розгляду електронної петиції, що підтверджується доданими позивачем до позовної заяви матеріалами.
Згідно з ч.1, 2 ст.59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
З системного аналізу наведених вище правових норм вбачається, що розгляд електронної петиції органом місцевого самоврядування оформляється у формі рішення, зміст якого повинен передбачити підтримку або не підтримку електронної петиції.
Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що до уваги взято інформацію управління освіти Нововолинської міської ради (Сергій Мороз) щодо обґрунтування не підтримання електронної петиції, згідно з якою, зокрема, Управління освіти Нововолинської міської ради отримало звернення від батьків вихованців дитячо-юнацької спортивної школи відділення греко-римської боротьби, гандболу, волейболу, футболу, а також протокол зборів трудового колективу, які не підтримують електронну петицію (283 голоси).
Разом з тим, судом першої інстанції правильно враховано, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2024 року у справі 140/4938/24 у задоволенні позову ОСОБА_2 до Нововолинської міської ради Волинської області про визнання протиправним та скасування рішення Нововолинської міської ради від 20 грудня 2023 року №29/53 “Про затвердження у новій редакції Положення про управління освіти Нововолинської міської ради Волинської області та Статуту Нововолинської дитячо-юнацької спортивної школи Нововолинської міської ради Волинської області» відмовлено.
Крім того, колегія суддів зазначає, що вказане судове рішення переглянуто судом апеляційної інстанції та постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2024 року у справі №140/4938/24 - без змін.
З врахуванням наведеного вище, оскільки зазначена електронна петиція стосується рішення відповідача від 20 грудня 2023 року №29/53 “Про затвердження у новій редакції Положення про управління освіти Нововолинської міської ради Волинської області та Статуту Нововолинської дитячо-юнацької спортивної школи Нововолинської міської ради Волинської області», що не заперечується позивачем та враховуючи, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 30.08.2024 по справі 140/4938/24 не скасовано рішення Нововолинської міської ради від 20 грудня 2023 року №29/53, яке є предметом поданої позивачем електронної петиції, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування рішення від 19 березня 2024 року №30/6 “Про розгляд електронної петиції».
Як правильно звернув увагу суд першої інстанції, підставою адміністративного позову необхідно розуміти обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, доводить факт порушення своїх прав, або ймовірність порушення нормативним актом прав у майбутньому. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. При цьому, незалежно від підстав позову, визначених позивачем, адміністративні суди перевіряють коло обставин, що можуть слугувати підставами позову, з одного боку - для встановлення обов'язку вчинити певну дію (наявності права на прийняття рішення), з іншого - на доведення правової заінтересованості особи у виконанні цього обов'язку саме на її користь.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що у зв'язку з прийняттям рішення, дією або бездіяльністю суб'єктом владних повноважень порушуються права позивача. При цьому, позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Разом з тим, право на звернення до адміністративного суду з позовом не завжди співпадає з правом на судовий захист, яке закріплено у ст.5 КАС України. Саме по собі звернення до адміністративного суду за захистом ще не означає, що суд зобов'язаний надати такий захист, оскільки для того, щоб було надано судовий захист суд повинен встановити, що особа дійсно має право, свободу та інтерес, про захист яких вона просить і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем у публічно-правових відносинах.
Це означає, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Суд зазначає, що конституційне право на доступ до правосуддя не є безмежним. Метою суду (правосуддя) є захист порушених прав, свобод та інтересів, належних безпосередньо особі, яка звертається за захистом (її суб'єктивних прав). Тому заінтересована особа має довести (а суд - встановити), що позивачеві належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких він звернувся до суду.
Разом з тим, позивач не навів жодних обставин та не надав доказів порушення оспорюваним рішенням його суб'єктивних прав, не зазначив також негативних наслідків такого рішення щодо нього самого. Обґрунтування позовних вимог побудовані виключно на наявності процедурних порушень при прийнятті спірного рішення.
Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення не призвело до виникнення правових наслідків, які б свідчили про порушення прав, свобод чи охоронюваних законом інтересів позивача, або членів територіальної громад, разом з тим, відповідачем надані належні докази на обґрунтування своїх доводів щодо правомірності рішення від 19 березня 2024 року №30/6 “Про розгляд електронної петиції», а тому підстави для задоволення позову відсутні.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Крім того, колегія суддів зазначає, що інші зазначені позивачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) №303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Оскільки колегія суддів залишає без змін рішення суду першої інстанції, то відповідно до ч.6 ст.139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.
Керуючись ст.139, 242, 243, 250, 304, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року у справі №140/8904/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя О. І. Мікула
судді А. Р. Курилець
М.А. Пліш
Повне судове рішення складено 19 грудня 2025 року.