19 грудня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/14595/24 пров. № А/857/28344/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді - Мікули О. І.,
суддів - Курильця А. Р., Пліша М. А.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІММЕЛТЕК- УА" та Львівської митниці на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року у справі №380/14595/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІММЕЛТЕК- УА" до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,-
суддя в 1-й інстанції - Желік О. М.,
дата ухвалення додаткового рішення - 07 жовтня 2024 року,
місце ухвалення додаткового рішення - м. Львів,
дата складання повного тексту додаткового рішення - не зазначено,
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ХІММЕЛТЕК- УА" звернулося в суд з позовом до відповідача - Львівської митниці, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці №UA209000/2024/900360/2 від 01 травня 2024 року; визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2024/001467.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900360/2 від 01 травня 2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2024/001467.
30 вересня 2024 року від представника позивача до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну (правничу) допомогу, в якій вона просить стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІММЕЛТЕК-УА» витрати на правову допомогу в розмірі 12000,00 грн., а також судові витрати, понесені позивачем за переклади документів та їх завірення у розмірі 1455,00 грн.
03 жовтня 2024 року від представника відповідача до суду надійшло заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій він просив суд: 1) зменшити суму, яку просить відшкодувати Товариство з обмеженою відповідальністю «ХІММЕЛТЕК-УА», як витрати понесені на правничу допомогу; 2) відмовити у задоволенні вимоги про відшкодування витрат, понесених за переклади документів та їх завірення.
Додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення задоволено частково. Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну (правничу) допомогу у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІММЕЛТЕК-УА» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови задоволено частково. Стягнуто з Львівської митниці Державної митної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІММЕЛТЕК-УА» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000 (чотири тисячі) грн 00 коп. Стягнуто з Львівської митниці Державної митної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІММЕЛТЕК-УА» витрати, пов'язані із залученням перекладача для здійснення перекладу письмових доказів на мову адміністративного судочинства (державну мову). У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим додатковим рішенням, сторони подали апеляційні скарги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає про те, що правова (правнича) допомога, що надавалась адвокатом по договору про надання правових послуг №04/10/23 від 11 жовтня 2023 року, Клієнтом отримана без застережень та зауважень. Понесені позивачем витрати є фактичними, оскільки оплачені в повному обсязі. Понесені позивачем витрати документально підтверджені та доведені. Вказує, що при визначенні суми відшкодування позивач дотримався критерію реальності понесених витрат, встановлення їх дійсності та необхідності та критерію розумності їхнього розміру, що не було взято до уваги судом першої інстанції при винесенні додаткового судового рішення. Таким чином, вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано зменшив розмір витрат на професійну правничу допомогу, тому просить скасувати додаткове судове рішення в частині відмови вимог та ухвалити нове рішення, яким заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката та пов'язаних з вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до справи (витрат на переклади документів) задовільнити повністю.
Крім того, відповідач в обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає про те, що дана категорія справ є справами незначної складності та по них є стала судова практика, а тому, на думку митниці, написання позовної заяви не потребувало додаткових зусиль та знань. Звертає увагу на те, що справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та складності виконаної адвокатом роботи, вважає, що сума є значно завищеною та не підтвердженою. Також вказує, що підготовка відповідних процесуальних документів не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи. Крім того, зазначає, що залучення перекладача до участі в адміністративному судочинстві здійснюється виключно ухвалою суду на підставі клопотання учасників справи або з ініціативи суду. У ході судового розгляду цієї справи питання щодо залучення перекладача судом не вирішувалося, а тому витрати на переклад документів без залучення перекладача судом не можуть вважатися витратами, пов'язаними з розглядом справи, а відтак і не підлягають розподілу. З врахуванням наведеного просить скасувати додаткове судове рішення в частині задоволених вимог та ухвалити нове рішення, яким зменшити суму витрат на правничу допомогу та відмовити у задоволенні вимоги про стягнення витрат на залучення перекладача.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначає про те, що доводи апеляційної скарги Львівської митниці не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому просить залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення.
Справа розглянута судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу позивача необхідно залишити без задоволення, а апеляційну скаргу відповідача - задовольнити частково з таких підстав.
Задовольняючи частково заяву про розподіл судових витрат, суд першої інстанції виходив з того, що вказана справа не відноситься до складних справ, розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в матеріалах справи документами, підготовка документів у цій справі не потребує великої кількості часу, тому, виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони, а тому наявні достатні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн. Крім того, на користь позивача необхідно стягнути витрати пов'язані з залученням перекладача для здійснення перекладу письмових доказів на мову адміністративного судочинства.
Даючи правову оцінку такому висновку суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ст.16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
П.1 ч.3 ст.132 КАС України передбачає, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з положеннями ч.7, 9 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до ст.30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З системного аналізу наведених вище правових норм вбачається, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Колегія суддів зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Крім того, на підтвердження здійсненої правової допомоги необхідно долучати розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися в акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.
Як встановлено судом першої інстанції, 11 жовтня 2023 року між ТзОВ «ХІММЕЛТЕК-УА» (клієнт) та адвокатом Стецьків Н.І. (адвокат) укладено договір про надання правових послуг №04/10/23 (у тексті також договору про надання правових послуг).
На підтвердження доказу понесених витрат на професійну правничу допомогу до суду першої інстанції подано: договір про надання правових послуг 04/10/23 від 11 жовтня 2023 року, акт приймання- передачі від 08 серпня 2024 року; платіжну інструкцію 983 від 08 серпня 2024 року; рахунок №08 від 08 серпня 2024 року.
Згідно з п.3.2 договору про надання правових послуг розмір гонорару та оплати за надані послуги проводиться на підставі акту виконаних робіт у розмірі, визначеному за домовленістю сторін. У свою чергу в акті приймання - передачі наданих послуг від 08 серпня 2024 року сторони домовились, що гонорар - оплата за правові послуги встановлюється у фіксованому розмірі - 12000,00 гривень. Дана сума сплачена адвокату, що підтверджується платіжним дорученням №983 від 08 серпня 2024 року.
Відповідно до п.3.4 договору про надання правових послуг разі необхідності, за попередньою домовленістю між сторонами клієнт оплачує адвокату витрати адвоката, необхідні для виконання умов за цим договором, понесені в інтересах клієнта (обов'язкові платежі, витрати на відрядження, переклади, тощо). У свою чергу сторони домовились, що адвокат забезпечить переклад документів та їх завірення у відповідних установах для подальшого їх скерування до суду, а клієнт компенсує адвокату понесені витрати. Адвокатом забезпечено переклад у ПП «Азбука світу». Вартість перекладів та їх завірення з іноземної мови на українську склала 1455,00 гривень, що підтверджується рахунком - фактурою №4620/06/24 від 19 червня 2024 року та актом виконаних робіт від 19 червня 2024 року. Сума у розмірі 1455,00 гривень компенсована адвокату, що підтверджується рахунком №08 від 08 серпня 2024 року, актом наданих послуг від 08 серпня 2024 року та платіжного доручення №983 від 08 серпня 2024 року.
Зі змісту рахунку на оплату №08 від 08 серпня 2024 року вбачається, що адвокатом надано, а клієнтом прийнято наступні послуги: консультація клієнта щодо подання позовної заяви у спорі з Львівською митницею про скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900360/2 від 01 травня 2024 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2024/001467; аналіз документів та судової практики для подання позовної заяви в спорі з Львівською митницею про скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900360/2 від 01 травня 2024 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2024/001467; складання позовної заяви щодо скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900360/2 від 01 травня 2024 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2024/001467; складання відповіді на відзив Львівської митниці на позовну заяву ТзОВ «ХІММЕЛТЕК-УА» про скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900360/2 від 01 травня 2024 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2024/001467 (справа №380/14595/24).
Відповідно до умов договору сторони домовились про фіксований розмір гонорару в сумі 12000,00 (дванадцять) тисяч гривень.
Також адвокатом за дорученням клієнта було здійснено переклади документів в ПП «Азбука Світу»: переклад декларації 24PL361010E1036448 від 26 квітня 2024 року, прайс лист б/н від 10 квітня 2024 року та автотранспортна накладна (CMR) №26042024 від 26 квітня 2024 року з польської на українську мову - вартість послуги - 1305,00 грн. Послуги завірення перекладених документів склали 150 гривень.
Крім того, доказом понесення витрат позивача на правничу допомогу та витрат з перекладу документів є платіжна інструкція в національній валюті №983 від 08 серпня 2024 року, згідно з якою позивач сплатив 13455,00 грн (12000,00 витрати на правову допомогу; 1455,00 грн - витрати на переклад документів).
У доводах апеляційної скарги відповідач зазначає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критеріям співмірності та розумності, тому задоволений судом першої інстанції розмір витрат на професійну правничу допомогу 4000,00 грн є завищеним.
Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, а також враховуючи заперечення протилежної сторони.
Крім того, колегія суддів зауважує, що позивач вільний у виборі представника та у визначенні розміру його гонорару за домовленістю сторін, проте цей вибір не повинен бути надмірно обтяжливим для іншої сторони процесу при вирішенні судом питання про розподіл судових витрат, тому, на думку колегії суддів, судом першої інстанції було правильно проаналізовано долучені документи про надання правової допомоги та надано їм правову оцінку щодо підставності стягнення витрат на надання правової допомоги.
Колегія суддів, вирішуючи питання обґрунтованості розміру витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу цієї справи, зазначає, що предметом позову є рішення про коригування митної вартості, яке складено за наслідками митного декларування подібних партій товарів; спірні правовідносини регулюються нормами МК України, а тому такі послуги, як вивчення та аналіз документів, що були подані клієнтом Львівській митниці разом з митною декларацією та на вимогу митного органу, аналіз судової практики включається до витрат пов'язаних зі складанням адміністративного позову, охоплюються загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання позовної заяви і подання її до суду.
Враховуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи щодо витрат на професійну правничу допомогу у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з врахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, ступеня складності предмета спору, виходячи з конкретних обставин справи та змісту виконаних послуг, необхідно зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача вказані витрати у розмірі 4000,00 грн, оскільки такий розмір буде відповідати принципу співмірності та розумності у спірних правовідносинах, тому підстав для скасування додаткового рішення суду першої інстанції у цій частині немає.
Доводи апеляційних скарг у цій частині не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Щодо доводів відповідача про стягнення витрат, пов'язаних із перекладом документів у сумі 1455 грн, то колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.
Ч.5 ст.137 КАС України передбачає, що розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Разом з тим, ч.2 ст.71 КАС України передбачено, що перекладач допускається ухвалою суду за клопотанням учасника справи або призначається з ініціативи суду.
З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що залучення перекладача до участі в адміністративному судочинстві здійснюється виключно ухвалою суду на підставі клопотання учасників справи або з ініціативи суду.
Як вбачається з матеріалів справи, у ході судового розгляду цієї справи питання щодо залучення перекладача судом не вирішувалося, а тому витрати на переклад документів без залучення перекладача не можуть вважатися витратами, пов'язаними з розглядом справи.
Крім того, відповідно до ст.254 МК України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.
Таким чином, з врахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для стягнення витрат, пов'язаних із залученням перекладача відсутні, оскільки ст.254 МК України передбачає обов'язок декларанта подавати до митного оформлення разом з оригіналами документів, складених іноземною мовою, також і їх належним чином засвідчений переклад, крім того залучення перекладача у ході судового розгляду цієї справи судом не вирішувалося.
Доводи митного органу у цій частині є підставними та спростовують висновки суду першої інстанції у частині стягнення витрат, пов'язаних із залученням перекладача.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
З врахуванням усіх вищенаведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції в частині стягнення витрат пов'язаних із залученням перекладача дійшов помилкового висновку, тому додаткове судове рішення у цій частині підлягає скасуванню; у решті суд першої інстанції ухвалив додаткове судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, правильно і повно встановив обставини справи, тому відповідно до ст.316 КАС України додаткове судове рішення в частині витрат на професійну правничу допомогу необхідно залишити без змін.
Керуючись ст.132, 137, 139, 143, 243, 252, 308, 311, 316, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІММЕЛТЕК- УА" залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Львівської митниці задовольнити частково.
Додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року у справі №380/14595/24 в частині стягнення витрат, пов'язаних із залученням перекладача для здійснення перекладу письмових доказів на мову адміністративного судочинства (державну мову) скасувати та в цій частині відмовити.
У решті додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року у справі № 380/14595/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку лише у випадках, передбачених ст.328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя О. І. Мікула
судді А. Р. Курилець
М.А. Пліш
Повне судове рішення складено 19 грудня 2025 року.