про витребування доказів
18 грудня 2025 рокум. ПолтаваСправа № 440/14951/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бевзи В.І., розглянувши матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо подання відомостей до органів Національної поліції України про розшук ОСОБА_1 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 подати до органів Національної поліції України відомості про виключення з розшуку громадянина ОСОБА_1 як порушника правил військового обліку та внести відомості про виключення громадянина ОСОБА_1 з розшуку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, якими є «Оберіг» та «Резерв+»;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати довідку про зняття з розшуку ОСОБА_1 в Єдиному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів («Оберіг» та «Резерв+») у встановленому законодавством порядку.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2025 року провадження у справі відкрито, відповідача зобов'язано надати докази та відомості.
Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2025 року доставлено до електронного кабінету відповідача 08 листопада 2025 року, проте, відповідачем не надано суду відзив на позов та витребувані докази.
Згідно з частиною 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Частиною 4 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
За змістом частини 3 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Суд оцінює поведінку відповідачів стосовно ненадання відзивів та доказів, які витребувані судом ухвалою про відкриття провадження, як зловживання процесуальним правом сторони (відповідача суб'єкта владних повноважень) та невиконання процесуального обов'язку суб'єктом владних повноважень.
Ненадання відзиву (чи будь-яких заяв по суті спору із запереченнями доводів позову) та доказів суб'єктом владних повноважень не спростовує підтвердження відповідачем порушеного права позивача, яке є предметом спору.
Суд визнає, що ненадання відзиву на позов порушує не тільки принцип змагальності сторін та ускладнює встановлення істини у справі, але й підриває авторитет судової влади, нівелює довіру суспільства до правосуддя та перешкоджає своєчасному та ефективному розгляду справ, здійснює перешкоди у розгляді справи у строки визначені Кодексом адміністративного судочинства України, одночасно не сприяє процесуальній економії.
Необхідність подання відзиву у справі суб'єктом владних повноважень зумовлена його особливим статусом, як представника публічного інтересу, а також того, що всі негативні наслідки ухвалення рішення покладаються саме на державний бюджет України, який наповнюється платниками податків. Протиправні дії суб?єкта владних повноважень у подальшому спричиняють збільшення витрат із державного бюджету, що призводить до нераціонального витрачання коштів платників податків.
Саме на суб'єкта владних повноважень покладається підвищена відповідальність за участь у судових процесах (як особиста явка їх представників так і подання заяв по суті спору) та, в подальшому, забезпечення виконання рішень суду.
Дії суб'єкта владних повноважень або бездіяльність мають прямий вплив на ефективність функціонування судової системи та дотримання принципів верховенства права.
Необхідність судового реагування щодо офіційного встановлення обставин справи у даному випадку піч час постановлення цієї ухвали судом, шляхом ігнорування процесуальних прав та обов'язків (неподання відзиву та доказів), відсутня.
Враховуючи викладене, з метою повного, офіційного та всебічного з'ясування обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність витребування від відповідача доказів у справі.
Керуючись частиною 4 статті 77, частиною 3 статті 80, статтями 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Повторно витребувати від відповідача відзив на позов разом з усіма доказами, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, та документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього документів іншим учасникам справи одночасно з наданням відзиву до суду, а також докази:
- докази щодо внесення всіх відомостей відносно позивача у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів із 12.07.2024, які відображались у програм "Резерв+" у хронологічному порядку;
- докази надати належним чином засвідчені у хронологічному порядку;
- витребувати відомості щодо підстав направлення відповідачем повістки позивачу;
- надати всі докази щодо встановлення позивачу статус "порушник військового обліку",а також всі докази щодо розшуку відповідачем позивача за порушення правил військового обліку,
- а також докази, що підтверджують включення позивача до його розшуку відповідачем під час мобілізації в умовах воєнного стану, як військовозобов'язаного;
- надати докази притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку;
- ycі звернення до органів Національної поліції України;
- а також всі повістки із доказами вручення позивачу, які направляв відповідач.
Витребувані документи надати до суду у строк - три дні з дня вручення ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
У випадку подальшого ігнорування відповідачем процесуальних обов'язків - судом буде розглянуте питання щодо необхідності відповідного судового реагування та застосування відповідних процесуальних заходів до відповідача та його керівника.
Суддя В.І. Бевза