18 грудня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/14146/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги:
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо:
- невиключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з військового обліку як такого, який визнаний непридатним до військової служби на підставі постанови військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 , оформленої довідкою від 03.02.2023 №6/1117;
- невнесення актуальних персональних даних стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 :
- виключити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з військового обліку як такого, який визнаний непридатним до військової служби на підставі постанови військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 , оформленої довідкою від 03.02.2023 №6/1117;
- внести актуальні персональні дані стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Під час розгляду справи суд
ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі також відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_5 ) про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою від 20.10.2025 відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників.
Аргументи учасників справи
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що довідкою ВЛК №6/1117 від 03.02.2023 підтверджено, що ОСОБА_1 на підставі статті 40 "б", 41 "а" графи ІІ Розкладу хвороб та Таблиці додаткових вимог до стану здоров'я наказу МО України від 14.08.2008 № 402 був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
02.03.2023 позивача було виключено з військового обліку на підставі довідки ВЛК №6/1117 від 03.02.2023, про що в тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного НОМЕР_1 була зроблена відповідна відмітка начальником ІНФОРМАЦІЯ_6 та скріплена гербовою печаткою.
Позивач зауважував, що рекомендованим поштовими відправленнями звертався до відповідача зі заявою щодо зміни особистих даних у реєстрі "Оберіг" 27.08.2025, однак відповіді щодо розгляду заяви не отримав.
Позивач наголошував, що територіальний центр комплектування як орган, уповноважений на внесення змін до Реєстру "Оберіг", має обов'язок розглядати заяви стосовно виправлення персональних даних у Реєстрі, тому протиправна бездіяльність відповідача порушує права та охоронювані законом інтереси позивача.
05.11.2025 до суду надійшов відзив, у якому представник відповідача прохала відмовити у задоволенні позовних вимог. При цьому в тексті відзиву наведено окремі положення Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Положення про військово-лікарську експертизу в ЗСУ, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402 - без будь-якого зв'язку з предметом розгляду цієї справи. Ніяких пояснень щодо причин та обґрунтування оскаржуваних рішень і дій відповідача відзив не містить.
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 та частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Обставини справи, встановлені судом
02.02.2023 військовозобов'язаний ОСОБА_1 пройшов медичний огляд та на підставі статті 40 "б", 41 "а" графи ІІ Розкладу хвороб та Таблиці додаткових вимог до стану здоров'я наказу МО України від 14.08.2008 № 402 був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, що підтверджується довідкою ВЛК №6/1117 від 03.02.2023 /а.с.7 зворот/.
02.02.2023 позивача було виключено з військового обліку на підставі довідки ВЛК №6/1117 від 03.02.2023, про що в тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного НОМЕР_1 була зроблена відповідна відмітка начальником ІНФОРМАЦІЯ_6 та скріплена гербовою печаткою /а.с.8/.
Однак зазначені дані не відображено в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що не заперечується відповідачем.
27.08.2025 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_6 зі заявою про внесення відомостей про його виключення з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів /а.с.9/.
Зазначену заяву отримано відповідачем 28.08.2025, що підтверджується даними відстеження поштового відправлення 3960000575482, яке міститься в матеріалах справи.
Доказів розгляду заяви ОСОБА_1 та надання відповіді на неї ІНФОРМАЦІЯ_7 суду не надано.
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача, що полягає у невнесенні до Єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про непридатність, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
Норми права, що підлягають застосуванню
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (із подальшим продовженням такого строку).
Указом Президента України “Про загальну мобілізацію» №65/2022 від 24.02.2022 року (з наступними змінами) оголошено загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України “Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі Закон № 2232-XII, у редакції, чинній на час спірних правовідносин).
Частинами 1, 3 статті 1 Закону № 2232-XII передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до частини 9 статті 1 Закону № 2232-XII щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії:
допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік;
призовники - особи, які взяті на військовий облік;
військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;
військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;
резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Згідно з частиною 1 статті 27 Закону № 2232-XII у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров'я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.
За приписами частини шостої статті 37 Закону № 2232-XII виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:
1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;
2) припинили громадянство України;
3) визнані непридатними до військової служби;
4) досягли граничного віку перебування в запасі.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Відповідно до частини 1 статті 34 Закону № 2232-XII персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі -призовники, військовозобов'язані та резервісти) визначає Закон України від 16.03.2017 № 1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII).
Відповідно до положень статті 1 Закону № 1951-VIII Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
З положень статті 2 Закону № 1951-VIII випливає, що одним з основних завдань Реєстру є ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України.
Органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України (частина 8 статті 5 Закону № 1951-VIII).
Відповідно до абзацу вісімнадцятого пункту 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року №154, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони.
Згідно з положеннями частини 1 статті 9 Закону № 1951-VIII призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право:
1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста;
2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Наказом Міністерства оборони України від 28 березня 2022 року № 94 було затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі Порядок № 94), пункт 9 розділу ІІІ якого передбачав, що виправлення недостовірних відомостей Реєстру, а також включення (не включення) до Реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, здійснюється за результатами розгляду їхньої мотивованої заяви із зазначенням підстав, передбачених законодавством, яка подається до органів ведення Реєстру.
Однак Наказ Міністерства оборони України від 28 березня 2022 року № 94 втратив чинність на підставі Наказу Міністерства оборони № 478 від 16.07.2024.
Водночас необхідно врахувати, що Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 затверджено Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до п. 1 Порядку № 559 військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов'язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України Про військовий обов'язок і військову службу та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа.
Згідно з абзацом 1 пункту 3 Порядку № 559 відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
За змістом пункту 4 Порядку № 559 у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:
у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;
в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Висновки щодо правозастосування
Ведення військового обліку, який передбачає персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, закон покладає на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
З метою забезпечення ведення військового обліку громадян України функціонує Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, органами ведення якого, є, зокрема, районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів
Згідно з вимогами Порядку № 559 у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін звертається із відповідною заявою до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Предметом спору у цій справі є бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_6 , що полягає у незавершенні процедури виключення позивача з військового обліку.
Як встановлено судом, позивач згідно з довідкою ВЛК №6/1117 від 03.02.2023 на підставі статті 40 "б", 41 "а" графи ІІ Розкладу хвороб та Таблиці додаткових вимог до стану здоров'я наказу МО України від 14.08.2008 №402 був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку /а.с.7 зворот/.
Тимчасове посвідчення військовозобов'язаного ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 містить відмітку від 02.02.2023 про виключення з військового обліку з 02.02.2023 на підставі на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу". Такий запис засвідчений підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 /а.с.8/.
Водночас за твердженням позивача, він, ОСОБА_1 , у державному реєстрі військовозобов'язаних " ІНФОРМАЦІЯ_8 " значиться як військовозобов'язаний /а.с.7/. Відповідачем протилежне не доведено.
Отже, ІНФОРМАЦІЯ_7 не завершено процедуру виключення позивача з військового обліку.
Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_7 зобов'язаний був внести відомості про позивача, а саме те, що останній виключений з військового обліку у зв'язку з тим, що він визнаний непридатним до військової служби військово-лікарською комісією та знятий з військового обліку з відміткою "виключено" в Реєстр, що зроблено не було. Цією бездіяльністю порушені права позивача, адже внесення даних до Реєстру про його непридатність до військової служби породжує для нього певні юридичні наслідки, на які позивач має обґрунтоване право розраховувати, але які не настали.
Відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів того, що видані відповідачу довідка ВЛК від 03.02.2023 та тимчасове посвідчення військовозобов'язаного містять ознаки підробки або видані позивачу з порушенням норм діючого законодавства, про що було повідомлено компетентні органи та прийнято відповідні рішення.
В силу імперативних вимог пункту 3 частини шостої статті 37 Закону № 2232-XII виключенню із військового обліку підлягають військовозобов'язані, визнані непридатними до військової служби.
Суд зауважує, що виключення особи з військового обліку за станом здоров'я свідчить про те, що в розумінні Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" така особа вже не може вважатися військовозобов'язаною, оскільки згідно частини 6 статті 37 цього закону громадяни України, які визнані непридатними до військової служби, виключаються з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.
Суд наголошує, що за результатами проведеного військово-лікарською комісією медичного огляду позивача 02.02.2023 цією комісією позивача визнано непридатним до проходження військової служби за станом здоров'я, що підтверджено довідкою відповідача від 03.02.2023 №6/1117 /а.с.7 зворот/.
Відповідно до пункту 3.8. глави 3 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 (далі Положення № 408), у редакції, чинній на час винесення постанови ВЛК від 03.02.2023, за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, які передбачають індивідуальне визначення придатності до військової служби і військової спеціальності, ВЛК щодо військовозобов'язаних, яких призивають на військову службу або приймають на військову службу у добровільному порядку за контрактом, виносить одну із таких постанов:
"Непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час";
"Обмежено придатний до військової служби";
"Придатний (або непридатний) до військової служби за контрактом, за спеціальністю (вказати спеціальність)";
"Придатний (або непридатний) до військової служби в миротворчій місії за спеціальністю (вказати спеціальність)";
"Придатний до військової служби".
Постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.
Після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов'язаного одну із таких постанов:
"Придатний до військової служби";
"Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)";
"Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку".
Отже, на час винесення постанови ВЛК від 03.02.2023, така постанова не підлягала затвердженню штатною ВЛК, відтак у відповідача виник обов'язок виключити позивача з військового обліку на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ та внести відповідні дані до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Суд враховує, що згідно з абзацом 5 пункту 3.8 глави 3 розділу ІІ Положення №402 (у редакції, чинній з 04.05.2024) під час дії особливого періоду постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність до військової служби військовозобов'язаних оформлюються свідоцтвами про хворобу (додаток 11 до цього Положення) у трьох примірниках, які не пізніше десятиденного строку з дня закінчення медичного огляду та перевірки ВЛК обласних (Київського та Севастопольського міських) ТЦК та СП, направляються на затвердження до штатних ВЛК згідно адміністративно-територіальної зони відповідальності за проведення військово-лікарської експертизи.
Водночас статтею 58 Конституції України закріплено один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права, а саме - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.
Зважаючи на те, що право позивача бути виключеним з військового обліку за станом здоров'я виникло ще 02.02.2023 на підставі відповідного рішення ВЛК, яке на той час не потребувало затвердження регіональною ВЛК, і таке право було порушено відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, що забезпечує виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, то захист і відновлення такого права необхідно здійснювати без покладення на позивача обов'язку дотримуватися тих норм права, яких не існувало на час порушення такого права.
Обов'язок дотримання процедури виключення особи з військового обліку, як вже зазначалось вище, покладено на посадових осіб районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Підсумовуючи наведе, суд приходить до висновку, що бездіяльність відповідача щодо незавершення процедури виключення з військового обліку - невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення з військового обліку ОСОБА_1 на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" відповідно до запису у тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного НОМЕР_1 , згідно з яким ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку - є протиправною.
Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.
Враховуючи викладене, оскільки відповідач всупереч приписам закону своєю протиправною бездіяльністю не завершив процедуру виключення позивача з військового обліку, а саме не вніс належних відомостей до Реєстру про виключення позивача з військового обліку, належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_6 внести до Єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про непридатність ОСОБА_1 до військової служби та виключення його з військового обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Отже, позовні вимоги належить задовольнити.
Розподіл судових витрат
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 968,96 грн (ч.3 ст.4 ЗУ «Про судовий збір).
Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення до Єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про непридатність ОСОБА_1 до військової служби та виключення його з військового обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 внести до Єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про непридатність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до військової служби та виключення його з військового обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень дев'яносто шість копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя І.С. Шевяков