19 грудня 2025 року справа № 640/34515/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправними (неправомірними) діянь, бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, стягнення коштів,
Суть спору: у листопаді 2021 року до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Управління соціального захисту населення Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - відповідач-1), Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (далі - відповідач-2), в якому просив суд:
- визнати протиправними (неправомірними) діяння Управління соціального захисту населення Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які пов'язані з виплатою позивачу одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі меншому ніж 30 мінімальних заробітних плат відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- визнати протиправною (неправомірною) бездіяльність Управління соціального захисту населення Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, яка полягає в не донарахуванні та недоплаті позивачу 125 000 грн. 40 коп. одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачену статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації вжити дій щодо перерахунку та виплати позивачу одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 30 мінімальних заробітних плат відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням проведених виплат;
- зобов'язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат здійснити позивачу виплату одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 30 мінімальних заробітних плат відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням проведених виплат;
- стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, солідарно, на користь позивача, кошти на відшкодування шкоди, заподіяної їх протиправними діяннями, які пов'язані з виплатою позивачу одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі меншому ніж 30 мінімальних заробітних плат відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір якої рівняється сумі недоплаченої цієї одноразової компенсації і становить 125 000 грн. 40 коп.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.12.2021 (суддя Добрівська Н.А.) відмовлено ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі за його позовом до Управління соціального захисту населення Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в частині вимог щодо:
- визнання протиправними (неправомірними) діяння Управління соціального захисту населення Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які пов'язані з виплатою позивачу одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі меншому ніж 30 мінімальних заробітних плат відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- визнання протиправною (неправомірною) бездіяльності Управління соціального захисту населення Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, яка полягає в не донарахуванні та недоплаті позивачу 125 000 грн. 40 коп. одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачену статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- зобов'язання Управління соціального захисту населення Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації вжити дій щодо перерахунку та виплати позивачу одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 30 мінімальних заробітних плат відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням проведених виплат;
- стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, на користь позивача, кошти на відшкодування шкоди, заподіяної їх протиправними діяннями, які пов'язані з виплатою мені одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі меншому ніж 30 мінімальних заробітних плат відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір якої рівняється сумі недоплаченої цієї одноразової компенсації і становить 125 000 грн. 40 коп.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.12.2021 (суддя Добрівська Н.А.) позовну заяву в частині вимог позивача про зобов'язання Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат здійснити позивачу виплату одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 30 мінімальних заробітних плат відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням проведених виплат, а також стягнення Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на користь позивача, кошти на відшкодування шкоди, заподіяної їх протиправними діяннями, які пов'язані з виплатою позивачу одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі меншому ніж 30 мінімальних заробітних плат відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір якої рівняється сумі недоплаченої цієї одноразової компенсації і становить 125 000 грн. 40 коп. - залишено без руху та надано п'ятиденний строк з дня одержання даної ухвали для усунення недоліків.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.02.2022 (суддя Добрівська Н.А.) продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви до набрання законної сили судовим рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду за наслідком розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.12.2021 у справі №640/34515/21.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду 05.07.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.12.2021 у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії задоволено. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.12.2021 скасовано, а справу №640/34515/21 направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.09.2022 (суддя Добрівська Н.А.) продовжено строк усунення недоліків ОСОБА_1 .
03.10.2022 до Окружного адміністративного суду м. Києва від ОСОБА_1 надійшла уточнена позовна заява, відповідно до якої позивач просить суд:
- визнати протиправною (неправомірною) бездіяльність Управління соціального захисту населення Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, яка полягає в не донарахуванні та недоплаті позивачу 125000 грн. 40 коп. одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачену статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації вжити дій щодо перерахунку та виплати одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 30 мінімальних заробітних плат відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням проведених виплат;
- зобов'язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат здійснити виплату одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 30 мінімальних заробітних плат відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням проведених виплат.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.12.2022 (суддя Добрівська Н.А.) продовжено строк усунення недоліків ОСОБА_1 .
Законом України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті «Голос України» №254 та набрав чинності 15.12.2022.
24.02.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 22.12.2022 №03-19/3762/22 «Про скерування за належністю справи» надійшли матеріали адміністративної справи №640/34515/21.
27.02.2023 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Журавлю В.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя Журавель В.О.) від 01.03.2023 прийнято до провадження судді Журавля В.О. матеріали адміністративної справи №640/34515/21. Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправними (неправомірними) діянь, бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, стягнення коштів, - залишено без руху.
06.03.2023 до Київського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла уточнена позовна заява, відповідно до якої позивач просить суд:
- визнати протиправною (неправомірною) бездіяльність Управління соціального захисту населення Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, яка полягає в не донарахуванні та недоплаті позивачу 125000 грн. 40 коп. одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачену статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації вжити дій щодо перерахунку та виплати одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 30 мінімальних заробітних плат відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням проведених виплат;
- зобов'язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат здійснити виплату одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 30 мінімальних заробітних плат відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням проведених виплат.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя Журавель В.О.) від 13.03.2023 відкрито провадження в адміністративній справі. Вирішено здійснювати розгляд справи одноособово суддею Журавель В.О. за правилами спрощеного позовного провадження. Запропоновано відповідачам протягом десяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду: відзив на позовну заяву з належним чином засвідченими доказами на обґрунтування своєї позиції. Запропоновано позивачеві протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати до суду відповідь на відзив та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін. Запропоновано відповідачам подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії та інвалідом ІІІ групи, а тому відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на отримання одноразової компенсації при встановленні інвалідності у розмірі 30 мінімальних заробітних плат.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.05.2021 у справі №640/16624/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання дій протиправними, стягнення коштів, позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково, а саме: визнано протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про виплату йому одноразової компенсації, як інваліду ІІІ групи, захворювання якого пов'язані з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату одноразової компенсації як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС, який є інвалідом ІІІ групи внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Позивач зазначає, що на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.05.2021 у справі №640/16624/20 відповідач-1 розглянув заяву позивача про виплату йому одноразової компенсації, як інваліду ІІІ групи, захворювання якого пов'язані з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і виплатив одноразову компенсацію у розмірі 189,60 грн. Позивач категорично не погоджується із розміром зазначеної виплати, та наполягає на тому, що розмір грошової допомоги становить 125 190,00 грн (30 мінімальних заробітних плат станом на дату встановлення позивачу інвалідності), а не 189,60 грн, як виплачено відповідачем-1.
Таким чином, на переконання позивача, неправомірними діяннями відповідачів, які пов'язані з виплатою одноразової компенсації у меншому розмірі (189,60 грн) ніж встановлено законом (125 190,00 грн), а також протиправною бездіяльністю, яка полягала у недоплаті позивачу 125 000,40 грн одноразової компенсації, останньому нанесено шкоду, розмір якої дорівнює сумі недооплаченої одноразової компенсації і становить 125 000,40 грн.
27.03.2023 на адресу суду від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній заперечує щодо задоволення позовних вимог. Відповідач-2 зазначив, що виплата одноразової компенсації ОСОБА_1 , як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС здійснена у вересні 2021 року відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 №760 «Про затвердження Порядку виплати одноразової компенсації за шкоду, заподіяну внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій, ядерних випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та щорічної допомоги на оздоровлення деяким категоріям громадян», постанови Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 №285 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» та відповідно до рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.05.2021 у справі №640/16624/20.
29.03.2023 на адресу суду від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву. У наданому до суду відзиві відповідач-1 заперечує щодо задоволення позовних вимог та зазначив, що відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 №760 «Про затвердження Порядку виплати одноразової компенсації за шкоду, заподіяну внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій, ядерних випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та щорічної допомоги на оздоровлення деяким категоріям громадян» одноразова компенсація та щорічна допомога виплачуються за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на відповідний рік для соціального захисту громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, центрами з нарахування та здійснення соціальних виплат, структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних і районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - уповноважені органи) за місцем фактичного проживання (перебування) громадян.
Пунктом 3 вищезазначеного порядку №760 встановлено, що виплата одноразової компенсації здійснюється за заявою, форма якої затверджується Мінсоцполітики, поданою заінтересованою особою протягом шести місяців з дати встановлення інвалідності або смерті годувальника.
Відповідач-1 зазначив, що оскільки 25.09.2019 ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов?язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, позивач пропустив термін в шість місяців, встановлений законодавством. Відповідач-1 наполягає, що управління діяло в межах наданих законодавством повноважень, оскільки жодним нормативно-правовим актом управлінню не надано окремих повноважень з даного питання.
08.01.2024 відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв'язку із звільненням судді ОСОБА_2 з посади, справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.01.2024 адміністративну справу №640/34515/21 прийнято до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О та продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
05.02.2024 канцелярією суду зареєстровано від позивача відповіді на відзиви відповідача-1 та відповідача-2. Позивач наполягає на застосуванні до спірних правовідносин статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»» від 06.06.1996 №230/96-ВР, а саме одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, виплачується в таких розмірах, зокрема: інвалідам III групи - 30 мінімальних заробітних плат. Також, позивач зазначив, що йому встановлено інвалідність в серпні 2019 року, а посвідчення особи з інвалідністю ІІІ групи серії НОМЕР_1 позивач отримав 10.09.2019. При цьому, із заявою про виплату одноразової компенсації позивач звернувся в жовтні 2019 року, тобто в межах встановленого шестимісячного строку.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
Приймаючи до уваги відсутність таких клопотань з боку учасників справи, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 1), що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_2 .
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 10.09.2019 позивач є особою з інвалідністю ІІІ групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звертався до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просив суд:
- визнати діяння Управління праці та соціального захисту населення Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, які пов'язані з невиплатою позивачу одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, протиправними (неправомірними);
- стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації на користь позивача кошти на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними діяннями, які пов'язані з невиплатою йому одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, розмір якої рівняється сумі одноразової компенсації і становить 125 190,00 грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.05.2021 у справі №640/16624/20 позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про виплату йому одноразової компенсації, як інваліду ІІІ групи, захворювання якого пов'язані з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату одноразової компенсації як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС, який є інвалідом ІІІ групи внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи у задоволені частини позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у даній правовій ситуації заява позивача про виплату одноразової допомоги не була розглянута, а тому належним способом відновлення порушеного права є саме зобов'язання відповідача таку заяву розглянути та прийняти рішення по суті.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.05.2021 у справі №640/16624/20 набрало законної сили 19.06.2021.
03.09.2021 позивач звернувся до Управління соціального захисту населення Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації із заявою про добровільне виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.05.2021 у справі №640/16624/20.
Листом від 20.09.2021 №108/260-108/260/х-260-5445 Управління соціального захисту населення Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації повідомило позивача про те, що на виконання рішення суду від 19.05.2021 у справі №640/16624/20 розглянуто заяву ОСОБА_1 щодо призначення одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС, які стали особами із інвалідністю. За результатами розгляду зазначеної заяви ОСОБА_1 призначено компенсацію, як особі із інвалідністю ІІІ групи, в розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 №285 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», а саме 189,60 грн.
Не погоджуюсь з такими діями відповідачів щодо призначення та виплати ОСОБА_1 суми одноразової компенсації у меншому розмірі, ніж передбачено статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивач звернувся з даним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та враховує наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ (далі - Закон №796-ХІІ).
Згідно зі статтею 13 Закону №796-XII держава бере на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов'язується відшкодувати її за: 1) пошкодження здоров'я або втрату працездатності громадянами та їх дітьми, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; 2) втрату годувальника, якщо його смерть пов'язана з Чорнобильською катастрофою; 3) матеріальні втрати, що їх зазнали громадяни та їх сім'ї у зв'язку з Чорнобильською катастрофою, відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України.
На державу покладаються також зобов'язання щодо своєчасного медичного обстеження, лікування і визначення доз опромінення учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Так, виплата одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, регламентована правовими нормами статті 48 Закону України №796-XII.
Суд зазначає, що з моменту прийняття Закону №796-XII, до нього неодноразово вносились зміни.
Статтею 48 Закону №796-ХІІ (в редакції від 06.06.1996, відповідно до Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР від 06.06.1996) передбачено, що одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, виплачується в таких розмірах:
інвалідам I групи - 60 мінімальних заробітних плат;
інвалідам II групи - 45 мінімальних заробітних плат;
інвалідам III групи - 30 мінімальних заробітних плат;
дітям-інвалідам - 10 мінімальних заробітних плат;
сім'ям, які втратили годувальника, - 60 мінімальних заробітних плат;
батькам померлого - 30 мінімальних заробітних плат.
У разі встановлення інвалідності вищої групи інвалідам виплачується різниця у компенсаціях.
Виплата здійснюється з мінімальної заробітної плати, яка склалася на момент встановлення інвалідності чи втрати годувальника.
В подальшому, дію цієї норми в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати зупинено на 2006 рік згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 №3235-IV.
Також дію цієї норми в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати було зупинено й на 2007 рік згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 №489-V, що згодом було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 №6-рп/2007).
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 №107-VI текст статті 48 Закону №796-ХІІ було викладено в редакції, яка передбачала, що одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими викладено в новій редакції статтю 48 Закону №796-ХІІ про те, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, - визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Згідно зі статтею 48 Закону №796-ХІІ у редакції, чинній після визнання зазначеним рішенням Конституційного Суду України неконституційними змін, внесених Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 №107-VI, одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, виплачується в таких розмірах: інвалідам I групи - 60 мінімальних заробітних плат; інвалідам II групи - 45 мінімальних заробітних плат; інвалідам III групи - 30 мінімальних заробітних плат; дітям-інвалідам - 10 мінімальних заробітних плат; сім'ям, які втратили годувальника, - 60 мінімальних заробітних плат; батькам померлого - 30 мінімальних заробітних плат.
У подальшому, Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 №76-VIII були внесені зміни, зокрема, до статті 48 Закону №796-ХІІ, та вказану статтю викладено у редакції, згідно якої одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, дітям-інвалідам, сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, батькам померлого, щорічна допомога на оздоровлення виплачується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Згідно із Прикінцевими положеннями Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 №76-VIII, в зазначеній частині цей Закон набирає чинності із 01.01.2015.
При цьому розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 №2456-VI було доповнено пунктом 26 згідно із Законом №79-VIII від 28.12.2014, яким установлено, що норми і положення, зокрема статті 48 Закону №796-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Вказані зміни до Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України також набрали чинності 01.01.2015.
Отже, починаючи з 01.01.2015 стаття 48 Закону №796-ХІІ визначає, що одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, виплачується у порядку та в розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України. Зазначені зміни не визнані неконституційними та є чинними.
Таким чином, нормами Законів України від 28.12.2014 №76-VIII та № 79-VIII, які набрали чинності 01.01.2015, встановлено спеціальні правила застосування з 01.01.2015 статті 48 Закону №796-ХІІ, відповідно до яких при здійсненні передбачених ними виплат застосовуються їх розміри, встановлені Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів всіх рівнів та бюджету Пенсійного фонду.
На момент звернення позивача до Управління соціального захисту населення Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації із заявою від 16.10.2019 (вперше) стаття 48 Закону №796-ХІІ, якою визначено коло осіб, що мають право на одноразову грошову допомогу, та розмір останньої, мала іншу редакцію.
Так, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо усунення дискримінаційного ставлення до громадян, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях та військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї» від 06.06.2017 №2082-VIII, який набрав чинності 28.06.2017, викладено статтю 48 Закону №796-ХІІ в іншій редакції.
Відповідно до абзаців першого третього статті Закону №796-ХІІ (в редакції Закону від 06.06.2017 №2082-VIII) одноразова компенсація виплачується учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації наслідків інших ядерних аварій, особам, які брали участь у ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, які стали особами з інвалідністю внаслідок відповідних ядерних аварій та випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, дружинам (чоловікам), якщо та (той) не одружилися вдруге, померлих громадян, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, участю у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, сім'ям, які втратили годувальника, та батькам померлого із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, дітям з інвалідністю, інвалідність яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою.
Компенсація та допомога, передбачені цією статтею, виплачуються в порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України.
На виконання вимог статті 48 Закону №796-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 26.10.2016 №760 затвердив Порядок виплати одноразової компенсації за шкоду, заподіяну внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій, ядерних випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та щорічної допомоги на оздоровлення деяким категоріям громадян (далі - Порядок №760).
Відповідно до пункту 3 Порядку №760 (в редакції від 14.08.2019, що діяла станом на день звернення позивача із заявою до відповідача у жовтні 2019 року) виплата одноразової компенсації здійснюється за єдиною заявою, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 №1146 «Про вдосконалення механізму надання соціальної допомоги», поданою заінтересованою особою протягом шести місяців з дати встановлення інвалідності або смерті годувальника.
Пунктом 5 Порядку №760 встановлено, що виплата одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснюється на підставі:
- посвідчення, що підтверджує статус осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, віднесених до категорії 1;
- експертного висновку міжвідомчої експертної комісії з установлення причинного зв'язку хвороби, інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, іншої ядерної аварії, участі в ядерному випробуванні, військовому навчанні із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт або військово-лікарської комісії, що діє у системі МВС, СБУ чи Міноборони;
- довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов'язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи, іншої ядерної аварії, участі в ядерному випробуванні, військовому навчанні із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт.
Пунктом 2 Порядку №760 передбачено, що одноразова компенсація та щорічна допомога виплачуються за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на відповідний рік для соціального захисту громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, центрами з нарахування та здійснення соціальних виплат, структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних і районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - уповноважені органи) за місцем фактичного проживання (перебування) громадян.
Згідно з пунктом 4 Порядку №760 одноразова компенсація виплачується в розмірах, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 №285 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України».
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 №285 установлено, що одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації наслідків інших ядерних аварій, особам, які брали участь у ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів і виконанні на них регламентних робіт, які стали інвалідами внаслідок відповідних ядерних аварій та випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів і виконанні на них регламентних робіт, дружинам (чоловікам), якщо та (той) не одружилися вдруге, померлих громадян, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, участю у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів і виконанні на них регламентних робіт, сім'ям, які втратили годувальника, та батькам померлого із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, дітям-інвалідам, інвалідність яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, у таких розмірах: інвалідам I групи - 379,3 гривні; інвалідам II групи - 284,4 гривні; інвалідам III групи - 189,6 гривні; дітям-інвалідам - 1264 гривні; сім'ям, які втратили годувальника, - 7586 гривень; батькам померлого - 3792 гривні.
З вищенаведених норм законодавства вбачається, що за умови звернення інваліда з відповідною заявою у органу соціального захисту населення виникає обов'язок нарахувати і виплатити одноразову грошову компенсацію за шкоду здоров'ю.
За загальновизнаним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Принцип незворотності дії нормативно-правових актів у часі втілено у змісті частини першої статті 58 Конституції України, відповідно до якої дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
У рішенні від 09.02.1999 № 1-рп (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) Конституційний Суд України виклав правовий висновок, відповідно до якого у частині першій статті 58 Конституції України дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (абзац другий пункту 2 мотивувальної частини цього Рішення).
Оскільки однією з умов отримання одноразової грошової компенсації за шкоду здоров'ю є волевиявлення особи, що реалізується шляхом звернення до уповноваженого органу із заявою встановленого зразка, суд вважає, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню той нормативно-правовий акт, що визначає порядок і розмір одноразової грошової компенсації станом на день звернення із заявою.
Відповідно до правової позиції, викладеної у рішенні Конституційного Суду України від 25.01.2012 у справі № 3-рп/2012, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України. Суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.
Таким чином, на час звернення позивача до Управління соціального захисту населення Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації із відповідною заявою, розмір одноразової компенсації для інвалідів з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС встановлюється Кабінетом Міністрів України.
При цьому розмір одноразової компенсації для інвалідів ІІІ групи з числа осіб, які приймали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС становить 189,60 грн.
Суд зазначає, що оскільки стаття 48 Закону №796-ХІІ з прийняттям Закону України від 06.06.2017 №2082-VIII, який набрав чинності 28.06.2017, була викладена у новій редакції, за змістом якої повноваження щодо визначення порядку виплати і розміру одноразової грошової компенсації за шкоду здоров'ю були делеговані Кабінету Міністрів України і такі зміни не були визнані неконституційними, суд дійшов висновку, що виплата Управлінням соціального захисту населення Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації позивачу одноразової компенсації у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 №285 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» є правомірною та обґрунтованою.
Суд зазначає, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов'язана регулювати економічні процеси, встановлювати й застосовувати справедливі та ефективні форми перерозподілу суспільного доходу з метою забезпечення добробуту всіх громадян, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересами всього суспільства. При цьому зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист (рішення Конституційного Суду України від 26.12.2011 у справі № 1-42/2011).
На думку Конституційного Суду України (справа № 1-4/2018), держава виходячи з існуючих фінансово-економічних можливостей має право вирішувати соціальні питання на власний розсуд. Тобто у разі значного погіршення фінансово-економічної ситуації, виникнення умов воєнного або надзвичайного стану, необхідності забезпечення національної безпеки України, модернізації системи соціального захисту тощо держава може здійснити відповідний перерозподіл своїх видатків з метою збереження справедливого балансу між інтересами особи та суспільства. Проте держава не може вдаватися до обмежень, що порушують сутність конституційних соціальних прав осіб, яка безпосередньо пов'язана з обов'язком держави за будь-яких обставин забезпечувати достатні умови життя, сумісні з людською гідністю.
Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.
Принцип збалансованості інтересів людини з інтересами суспільства сформульовано й у практиці Європейського суду з прав людини. У рішенні від 07.07.1989 у справі «Сорінг проти Сполученого Королівства» Суд зазначив, що Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) «спрямована на пошук справедливого співвідношення між потребами, пов'язаними з інтересами суспільства в цілому, і вимогами захисту основних прав людини». У рішенні від 17.10.1986 у справі «Ріс проти Сполученого Королівства» Суд зазначив, що, з'ясовуючи, чи існує позитивне зобов'язання стосовно людини, «належить врахувати справедливий баланс, який має бути встановлений між інтересами всього суспільства й інтересами окремої людини».
У рішенні від 09.10.1979 у справі «Ейрі проти Ірландії» Суд констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового.
Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат (рішення Суду від 12.10.2004 у справі «Кйартан Асмудсон проти Ісландії»).
Європейський суд з прав людини у рішенні «Великода проти України"»від 03.06.2014 року зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися й передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Позивачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження позиції щодо наявності підстав для виплати йому одноразової компенсації у розмірі, передбаченому статтею 48 Закону №796-ХІІ в редакції від 06.06.1996.
У той же час матеріали справи свідчать про те, що виплата ОСОБА_1 одноразової компенсації була здійснена відповідачем-1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 №285, яка визначала розмір такої компенсації на час звернення позивача до Управління соціального захисту населення Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації із відповідною заявою.
Аналогічний правовий висновок про те, що розмір одноразової компенсації повинен визначатися відповідно до законодавства, чинного на момент звернення заінтересованої особи з відповідною заявою був наведений Верховним Судом у постанові від 11.08.2021 у справі №214/4242/16-а.
Отже, виплата позивачу одноразової компенсації була здійснена відповідно до вимог законодавства, а тому суд не вбачає протиправності у діях відповідачів щодо призначення та виплати позивачу суми одноразової компенсації розмірі, передбаченому статтею 48 Закону №796-ХІІ.
Стосовно посилань позивача на рішення Конституційного Суду від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021, яким на думку позивача відновлено дію статті 48 Закону №796-ХІІ, то суд вважає такі посилання безпідставними, адже рішенням Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними): частину третю статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-XII у редакції Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року №76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Суд зазначає, що Закон від 06.06.2017 №2082-VIII, яким статтю 48 Закону №796-XII викладено у редакції, згідно якої компенсація та допомога, передбачені цією статтею, виплачуються в порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, - ні рішенням Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021, ні жодним іншим рішенням Конституційного Суду України неконституційним не визнавався.
Отже, суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що він має право на нарахування та виплату одноразової щорічної допомоги в розмірі 30 мінімальних заробітних плат, передбаченої статтею 48 Закону №796-ХІІ.
Оскільки судом не встановлено протиправності у діях Управління соціального захисту населення Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації щодо нарахування та виплати позивачу одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, суд зазначає, що відсутні підстави для зобов'язання Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат забезпечити виплату ОСОБА_1 одноразової компенсації відповідно до статті 48 Закону №796-ХІІ у розмірі 30 мінімальних заробітних плат, оскільки позивачу така одноразова компенсація правомірно виплачена в розмірі, встановленому пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 №285.
Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Згідно з вимогами пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, наявних у матеріалах справи доказів та аргументів, наведених учасниками справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, у зв'язку із чим позов задоволенню не підлягає.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд.
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кушнова А.О.