19 грудня 2025 року справа № 320/44130/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Суть спору: До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, що враховується для обчислення пенсії, а саме - 14308,46 грн з 19.03.2024 (дата подання заяви про перерахунок пенсії).
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач повідомила, що вона перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Київській області та отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивач зазначила, що вона 19.03.2024 звернулась до ГУ ПФУ у Київській області із заявою про здійснення перерахунку пенсії як особі, що продовжила працювати після призначення пенсії за віком, із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2023 рік. Проте, відповідач листом від 08.04.2024 №1000-0213-8/61796 відмовив у здійсненні такого перерахунку.
Позивач стверджує про наявність у неї права на перерахунок пенсії за віком відповідно до статті 42 Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено внески, за 2023 рік, оскільки дана норма Закону чітко передбачає можливість обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії зі зміною показника середньої заробітної плати за періоди страхового стажу після призначення пенсії.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 відкрито провадження у даній справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
19.11.2024 канцелярією суду зареєстровано відзив на позовну заяву, в якому відповідач наголошує на тому, що пенсія може призначатись лише один раз та один з її видів, якщо особа має право на декілька видів пенсій, вона може перейти на інший вид пенсії після призначення. Переведення з одного типу пенсійних виплат на інший, у тому числі переведення в межах одного виду пенсії - за віком, не змінює сутності такої пенсії та по суті є продовженням виплати зміненої за кваліфікаційними ознаками пенсії. Показник середньої заробітної плати в Україні для обчислення пенсії визначається на день призначення пенсії, а не при її перерахунку на виконання статті 42 Закону №1058-IV. Враховуючи зазначене, відповідач просить у задоволенні позову відмовити.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058) з 25.08.2007.
Після призначення пенсії позивачка продовжила працювати.
19.03.2024 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про перерахунок та виплату їй пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2023 рік з урахуванням раніше виплачених сум.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 08.04.2024 №1000-0213-8/61796 позивача повідомлено про відсутність підстав щодо застосування нової середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2023 рік з посиланням на положення частини 4 статті 42, статтю 40 Закону №1058.
Не погоджуючись з правомірністю відмови відповідача у застосуванні під час здійснення перерахунку пенсії показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2023 рік, позивач звернулась з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до преамбули Закону №1058, він визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій. Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Положеннями статті 9 Закону №1058 визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з частиною 2 статті 42 Закону №1058 для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
За приписами частини 4 статті 42 Закону №1058 якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Подібні за змістом положення містяться в Порядку проведення перерахунку пенсії без додаткового звернення особи відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженому постановою правління Пенсійного фонду України від 18.05.2018 №10-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.06.2018 за №714/32166 (далі - Порядок №10-1), відповідно до пункту 3 якого перерахунок пенсії проводиться пенсіонеру, який після призначення (перерахунку) пенсії:
1) продовжував працювати та має не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію або із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону № 1058-IV, за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії;
2) продовжував працювати і має менш як 24 місяці страхового стажу. Перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки з дня звернення за призначенням (попереднім перерахунком) пенсії.
Перерахунок проводиться з урахуванням страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) та із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Аналіз частини 4 статті 42 Закону №1058 свідчить, що цією нормою встановлено можливість перерахунку пенсії застрахованій особі, яка продовжувала працювати, з урахуванням додатково набутого нею страхового стажу. Такий перерахунок, на вибір пенсіонера, може здійснюватись або лише з урахуванням додатково набутого страхового стажу за умови перерахунку пенсії із заробітної плати (доходу), з якої ця пенсія була обчислена, або з урахуванням як зазначеного стажу, так і заробітної плати, яку пенсіонер отримував уже після призначення пенсії.
Частиною 2 статті 40 Закону №1058 визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
З огляду на викладене, під час здійснення перерахунку пенсії на підставі частини 4 статті 42 Закону №1058 у формулі визначення заробітної плати для обчислення пенсії можуть змінюватися лише показники суми коефіцієнтів заробітної плати за кожний місяць (Ск) та кількості місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати застрахованої особи (К).
Тобто, перерахунок пенсії відповідно до частини 4 статті 42 Закону №1058 здійснюється із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, та розраховується за формулою, наведеною в частині 2 статті 40 цього Закону. При такому перерахунку зазначений показник середньої заробітної плати залишається незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 13.06.2019 у справі №265/84/16-а, від 02.04.2024 у справі №420/19398/23.
З матеріалів справи вбачається, що позивачці з 25.08.2007 призначено пенсію за віком відповідно до Закону №1058.
Після призначення пенсії позивачка продовжила працювати.
З 01.03.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області в автоматичному режимі проведено масовий перерахунок - індексація заробітку, в тому числі перерахунок пенсії позивачу з урахуванням набутого страхового стажу - 42 роки 09 місяців 04 дні та заробітної плати за період роботи з 01.01.1989 по 31.12.1993 відповідно до довідки про заробітну плату та даних персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 30.09.2009 (індивідуальний коефіцієнт для обчислення заробітної плати - 3,01315).
Позивач у своїй заяві від 19.03.2024 просила здійснити перерахунок пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2023 рік з урахуванням раніше виплачених сум.
Водночас, виходячи із вищевикладених норм, суд зазначає, що оскільки позивачу пенсію за віком відповідно до Закону №1058 призначено вперше ще у 2007 році, то під час перерахунку пенсії того самого виду (пенсії за віком) застосовується заробітна плата (дохід), з якої обчислена пенсія.
Також суд зауважує, що приписами статті 45 Закону №1058 передбачено, що визначена частиною 2 статті 40 цього Закону середня заробітна плата (дохід) для призначення пенсії, тобто за три календарні роки, що передують року звернення, застосовуються лише у випадку переведення з одного виду пенсії на інший або призначення пенсії вперше.
Натомість, в даному випадку, перерахунок пенсії відбувся в межах одного закону і позивач продовжує отримувати той самий вид пенсії з моменту її призначення, тому підстави для застосування, під час перерахунку пенсії, показника середньої заробітної плати по Україні за 2023 рік відсутні.
З урахуванням наведеного, суд приходить висновку про відсутність у позивача права на перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до Закону №1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2023 рік.
Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.
Таким чином, у задоволенні позову слід відмовити.
Враховуючи положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у суду відсутні підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені позивачем витрати по сплаті судового збору.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кушнова А.О.