19 грудня 2025 року справа №320/55454/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) в приміщенні суду м. Києва адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби (місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «МЕГА БУД ЕКСПЕРТ» (місцезнаходження: 01042, м. Київ, пров. Новопечерськийй, 19/3, корп. 3, оф. 2, код ЄДРПОУ 45340007) про стягнення податкового боргу,
встановив:
Представник позивача Головного управління державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, звернулась у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ « МЕГА БУД ЕКСПЕРТ» про стягнення податкового боргу, у якому просить суд:
-стягнути кошти платника податків ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ « МЕГА БУД ЕКСПЕРТ» ( код ЄРДПОУ 45340007) з усіх рахунків відкритих у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу у розмірі 78 276,56
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю Вісьтак М. Я.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.11.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити одноособово суддею Вісьтак М. Я., у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні). Відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «МЕГА БУД ЕКСПЕРТ»» (код ЄДРПОУ 45340007) перебуває на обліку в органах Державної податкової служби України та є платником податків за основним місцем обліку. Незважаючи на встановлений Конституцією України обов'язок щодо своєчасної та повної сплати податків і зборів, станом на дату звернення Позивача до суду за Відповідачем обліковується податковий борг у загальному розмірі 78 276,56 грн. Як вбачається з інтегрованої картки платника податків ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «МЕГА БУД ЕКСПЕРТ»» (код ЄДРПОУ 45340007), зазначена заборгованість сформувалася з податку на додану вартість та є узгодженою. Податковий борг виник за результатами проведених контролюючим органом контрольно-перевірочних заходів, за наслідками яких були прийняті такі рішення та нарахування: податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 710440408 від 01.08.2025 на суму 13 841,56 грн; податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 710410408 від 01.08.2025 на суму 19 744,66 грн; пеня, нарахована відповідно до статті 129 Податкового кодексу України на підставі податкової декларації з ПДВ № 9142214752 від 20.05.2025, у сумі 1 603,75 грн; податкове повідомлення-рішення форми «Н» № 811910411 від 02.09.2025 на суму 43 086,59 грн. Податкові повідомлення-рішення Відповідачем не були оскаржені ані в адміністративному, ані в судовому порядку, у зв'язку з чим суми грошових зобов'язань є узгодженими та підлягають сплаті. З метою дотримання вимог податкового законодавства контролюючим органом було направлено Відповідачу податкову вимогу від 18.03.2025 № 0005415-1303-2615, яка була вручена уповноваженій особі ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «МЕГА БУД ЕКСПЕРТ»». Враховуючи, що податковий борг не погашений, сторона позивача звернулась до суду із цим позовом, який просить задовольнити.
У вказаний строк відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до вимог ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, без поважних причин.
У матеріалах справи міститься довідка про доставку електронного листа, що свідчить про отримання відповідачем 24.11.2025 року копії ухвали суду про відкриття провадження, у його електронний кабінет.
Строк, встановлений для надання відзиву на позовну заяву станом на день ухвалення рішення сплив.
Будь-яких заяв від відповідача не надходило, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості встановити його правову позицію щодо предмета спору.
Відповідно до ч. 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України , у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.
Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України).
Розглянувши справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «МЕГА БУД ЕКСПЕРТ»» (код ЄДРПОУ 45340007) перебуває на обліку в органах Державної податкової служби України та є платником податків за основним місцем обліку.
Станом на момент звернення до суду з позовною заявою за Відповідачем обліковується податковий борг у загальному розмірі 78 276,56 грн, що виник у зв'язку з невиконанням обов'язку зі сплати податків та зборів.
Згідно з даними інтегрованої картки платника податків ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «МЕГА БУД ЕКСПЕРТ»» (код ЄДРПОУ 45340007), зазначена заборгованість сформувалася з податку на додану вартість та є узгодженою.
Судом встановлено, що податковий борг виник за результатами проведених контролюючим органом контрольно-перевірочних заходів, за наслідками яких Відповідачу були визначені грошові зобов'язання та прийняті такі документи: податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 710440408 від 01.08.2025 на суму 13 841,56 грн; податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 710410408 від 01.08.2025 на суму 19 744,66 грн; пеня, нарахована відповідно до статті 129 Податкового кодексу України на підставі податкової декларації з ПДВ № 9142214752 від 20.05.2025, у сумі 1 603,75 грн; податкове повідомлення-рішення форми «Н» № 811910411 від 02.09.2025 на суму 43 086,59 грн.
Податкові повідомлення-рішення Відповідачем не оскаржувалися ані в адміністративному, ані в судовому порядку, у зв'язку з чим визначені грошові зобов'язання набули статусу узгоджених.
Згідно з матеріалів справи вбачається, що контролюючим органом на адресу ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «МЕГА БУД ЕКСПЕРТ»» (код ЄДРПОУ 45340007) було направлено податкову вимогу від 18.03.2025 № 0005415-1303-2615 за податковою адресою відповідача, а саме: 01042, м. Київ, пров. Новопечерськийй, 19/3, корп. 3, оф. 2, яка була вручена уповноваженій особі Відповідача.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до підп. 14.1.137 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, органом стягнення є державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим кодексом та іншими законами України.
За приписами підпункту 41.1.1. п. 41.1. ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику, чи його територіальні органи.
Пунктом 41.4. ст. 41 Податкового кодексу України встановлено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підп. 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
За пунктами 95.1.-95.4. ст.95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до п.п.20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
За вимогами підпункту 16.1.4 п. 16.1 ст.16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пунктів 36.1 - 36.3 ст.36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Пунктом 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України зобов'язано платника податків подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктом 14.1.157 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.
Відповідно до п. 58.1. ст. 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу(крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій (митній) декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки; завищення сум податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, заявлених у податкових деклараціях, зокрема при використанні права на податкову знижку відповідно до розділу IV цього Кодексу; наявності помилок при визначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або відсутності реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної протягом граничних строків, передбачених цим Кодексом.
За п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Документи вважаються належним чином вручені, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом-повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику) (п.42.2 ст. 42 Податкового кодексу України).
Відповідно до п. 59.5. ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Тобто податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів. При цьому податковим законодавством не передбачено необхідності повторного направлення платнику податків податкової вимоги у разі зміни (крім зменшення до нуля) суми його податкового боргу.
На виконання вищевказаних положень Податкового кодексу України позивач у встановленому порядку надіслав на адресу відповідача податкову вимогу.
Слід зазначити, що відповідно до п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному ст. 42 цього Кодексу.
Пунктом 45.2. ст. 45 Податкового кодексу України вказано, шо податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
З метою погашення податкового боргу контролюючим органом було направлено Відповідачу податкову вимогу від 18.03.2025 № 0005415-1303-2615 за податковою адресою відповідача, а саме: 01042, м. Київ, пров. Новопечерськийй, 19/3, корп. 3, оф. 2, яка 25.03.2025 вручена уповноваженій особі, що підтверджується підписом представника Відповідача та наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення.
Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходження відповідача зазначено за адресою: місцезнаходження: 01042, м. Київ, пров. Новопечерськийй, 19/3, корп. 3, оф. 2.
Отже, суд дійшов висновку, що податкова вимога була направлена контролюючим органом за належною адресою відповідача, визначеною в Єдиному державному реєстрі, а тому вважається врученою відповідно до пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України.
Відтак суд вважає, що позивачем було дотримано процедури повідомлення платника податків про наявність податкових повідомлень-рішень, і відповідач мав можливість їх оскаржити, чого, однак, не зробив.
Відповідно до п. 45.3 ст. 45 Податкового кодексу України платник податків, який обирає спосіб взаємодії з контролюючим органом засобами електронного зв'язку в електронній формі, зобов'язаний під час обрання способу взаємодії повідомити контролюючому органу свою електронну адресу (адреси) шляхом внесення цієї інформації до своїх облікових даних через електронний кабінет.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Згідно п.42.4 ст. 42 Податкового кодексу України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Обов'язку контролюючого органу щодо направлення платнику податків, зокрема податкового повідомлення - рішення та податкової вимоги у спосіб, визначений статтями 42,58 Податкового кодексу України, кореспондує також і обов'язок такого платника добросовісно ставитись до отримання відповідної кореспонденції (у разі застосування пунктів 42.4, 58.3) від органів ДПС України.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 08.02.2024 у справі № 600/5156/21-а.
Жодна норма податкового законодавства не зобов'язує податковий орган здійснювати заходи для з'ясування причин невручення податкової вимоги, чи для вжиття додаткових заходів (як-то електронні засоби зв'язку, кур'єрська доставка тощо) щодо вручення податкової вимоги.
Схожий висновок наведено у постанові Касаційного адміністративного суду від 27.11.2023 у справі №640/24273/19.
У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що податковим органом надіслано податкову вимогу в порядку встановленому законом, платник податків має спростовувати ці доводи.
Відповідачем не спростовано доводи податкового органу, стосовно надіслання податкової вимоги та податкових повідомлень-рішень в порядку встановленому законом.
Суд повторює, що добросовісний платник податків зобов'язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. У разі невиконання цього обов'язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв'язку з цим негативних для такого платника наслідків.
На підтвердження вищевикладеного можна навести правовий висновок, викладений у постанові Касаційного адміністративного суду від 31.01.2024 у справі №140/12235/21.
Згідно правозастосування, здійснено Касаційним адміністративним судом у постанові від 20.10.2020 у справі №140/30/20, викладені правові висновки стосуються і юридичних осіб.
Матеріалами справи підтверджено наявність у відповідача податкового боргу, формування щодо такого податкового боргу контролюючим органом податкової вимоги, а також безперервність існування такого боргу у позивача з моменту формування податкової вимоги до звернення позивача до суду, при цьому докази оскарження та скасування такої податкової вимоги чи податкових повідомлень-рішень в матеріалах справи відсутні.
Виходячи із зазначеного суд констатує, що направлення податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги на відому контролюючому органу адресу відповідача станом на дату направлення таких документів є належним виконанням обов'язків контролюючого органу, в зв'язку з чим ці документи вважаються направленими належним чином.
З огляду на положення п.58.3 ст. 58, п.42.2 ст. 42 Податкового кодексу України та факт, що конверти, направлені відповідачу за його місцезнаходженням були одержані Товариством, та деякі повернуті з відповідною відміткою, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення та податкова вимога вважаються врученими відповідачеві належним чином.
Згідно з пунктом 70.1. статті 70 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб - платників податків.
Враховуючи викладене, беручи до уваги відсутність заперечень відповідача щодо розмірів заявлених до стягнення коштів, їх обґрунтованості, відсутність доказів оскарження податкових-повідомлень рішень та податкової вимоги, самостійного погашення відповідачем податкового боргу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підтвердженими відповідними доказами.
Суд звертає увагу на те, що питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов'язань не охоплюється предметом даного позову, оскільки податкові повідомлення-рішення суб'єкта владних повноважень, згідно з якими відповідні зобов'язання визначено, а також вимога про сплату боргу, не є предметом дослідження у цій справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного адміністративного суду від 22.06.2023 №380/783/21.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на викладене, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.
Розподіл судових витрат не здійснюється відповідно до п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Оскільки позивач є відокремленим підрозділом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, а предметом позову є стягнення податкового боргу, то відповідно має право на пільгу встановлену п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
На підставі наведеного та керуючись статтями 2, 72-77, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд, -
вирішив:
Адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби (місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ « МЕГА БУД ЕКСПЕРТ» (місцезнаходження: 01042, м. Київ, пров. Новопечерськийй, 19/3, корп. 3, оф. 2, код ЄДРПОУ 45340007) про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути кошти платника податків ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ « МЕГА БУД ЕКСПЕРТ» (місцезнаходження: 01042, м. Київ, пров. Новопечерськийй, 19/3, корп. 3, оф. 2, код ЄДРПОУ 45340007) з усіх рахунків відкритих у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу у розмірі 78 276,56 грн (сімдесят вісім тисяч двісті сімдесят шість гривень 56 коп.)
Копію рішення вручити (надіслати) учасникам справи в порядку, передбаченому статтею 251 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Вісьтак М.Я.