про залишення позовної заяви без руху
19 грудня 2025 року Київ № 320/63122/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Басай О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про зобов'язання вчинити певні дії, встановлення фактів, визнання незаконними та скасування нормативно-правових актів,
До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про зобов'язання вчинити певні дії, встановлення фактів, визнання незаконними та скасування нормативно-правових актів.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за цим адміністративним позовом, суд зазначає таке.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятою статті 160 КАС України у позовній заяві зокрема зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Всупереч зазначеним вимогам КАС України, у позовній заяві не зазначено щодо сторін відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету.
Крім того, відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
При цьому суд звертає увагу на те, що положення статті 5 КАС України передбачають право на звернення до суду та способи судового захисту шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
У порушення вимог пункту 4 частини п'ятої статті 160 КАС України, сформульовані позивачем позовні вимоги не відповідають положенням частини першої статті 5 КАС України, а також не зазначено, які саме рішення (дата і номер) та дії (у чому полягають) відповідача суд має визнати протиправними.
Крім того, згідно з пунктами 5 та 9 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. У справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
Суд зазначає, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями (дією чи бездіяльністю) суб'єкта владних повноважень. Проте такі рішення (дії чи бездіяльність) повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин. Оскільки наслідком розв'язання публічно-правового спору, по суті, має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача, то у разі незгоди позивача з рішенням (дією чи бездіяльністю) суб'єкта владних повноважень позивач зобов'язаний окремо обґрунтувати кожну з заявлених вимог.
Великою Палатою Верховного Суду у справі № 640/7310/19 зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
У позовній заяві, в порушення вимог пунктів 5, 9 частини п'ятої статті 160 КАС України позивач не зазначив обставин, які обґрунтовують кожну з позовних вимог, та не обґрунтував, яким чином рішення, дії відповідача порушують права, свободи чи інтереси позивача.
Також відповідно до пункту 11 частини п'ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих під
Всупереч зазначеним вимогам КАС України, у позовній заяві не зазначено власного письмового підтвердження позивача про не подання іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Отже, у порядку усунення зазначених недоліків позовної заяви, з метою ефективного захисту прав, свобод чи інтересів позивача, позивач має усунути шляхом подання до суду позовної заяви оформленої відповідно до статті 160 КАС України та надання її копії відповідно до кількості учасників справи, зокрема з зазначенням у позовній заяві:
- щодо сторін відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету;
- змісту позовних вимог у відповідності до положень статті 5 КАС України, яка передбачає зокрема захист шляхом: визнання протиправним та скасування рішення (дата і номер) чи окремих його положень, а щодо дій зазначити в чому полягають вони, а також обґрунтувати які права позивача були порушені та яким чином зобов'язання відповідача вчинити певні дії дозволить відновити порушені права, свободи та інтереси позивача;
- викладу фактичних обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, із наданням доказів на підтвердження обставин, з посиланням, яким чином, кожен із них, стосується предмету спору та підтверджує обставини, на які позивач посилається на підтвердження протиправності рішень, дії/бездіяльності відповідача. Зокрема зазначити, яким чином рішення, дії/бездіяльність відповідача порушують права, свободи чи інтереси позивача;
- власного письмового підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
А також до позовної заяви позивачеві необхідно додати її копію відповідно до кількості учасників справи.
Крім того, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (частина четверта статті 161 КАС України).
Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга статті 73 КАС України).
Відповідно до частин першої і другої статті 94 КАС України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Відповідно до пункту 8 глави 11 розділу 2 Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 р. № 1000/5 встановлено, що копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку. Напис про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії та проставляється нижче реквізиту документа "Підпис".
Однак всупереч вимог вказаних норм КАС України, позивачем до позовної заяви додано копії документів, які не засвідчені, як це встановлено Національним стандартом України ДСТУ 4163-2020 "Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації".
Таким чином, у порядку усунення зазначеного недоліку позовної заяви позивачу необхідно надати належним чином засвідчені копії документів, які додаються до позовної заяви.
Згідно з частинами першою та другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів із дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів із дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв'язку з чим суд, враховуючи положення статті 169 КАС України, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та встановити строк для усунення недоліків позовної заяви.
При цьому необхідно зазначити, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 р. у справі "Пелевін проти України" (п. 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (п. 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про зобов'язання вчинити певні дії, встановлення факті, визнання незаконними та скасування нормативно-правових актів залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Басай О.В.