про забезпечення позову
19 грудня 2025 року № 320/62554/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Діска А. Б., розглянувши в приміщенні суду в місті Києві клопотання представника позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів "Укрінтеравтосервіс" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,
Українське державне підприємство по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів "Укрінтеравтосервіс" (07362, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Новосілки, вул. Київська, буд. 50, код ЄДРПОУ 21536845) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 5, корпус А, код ЄДРПОУ 44096797), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення заступника начальника Головного управління ДПС у Київській області № 937/4-1036 від 05.12.2025 про стягнення коштів з рахунків / електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг / емітентів електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу із Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс».
Ухвалою суду від 19.12.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Позивачем разом з позовною заявою також подану заяву про забезпечення позову, в якій просить суд зупинити стягнення на підставі рішення Головного управління ДПС Київській області № 937/4-1036 від 05.12.2025 про стягнення коштів з рахунків /електронни гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг / емітенті електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу із Українського державног підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобі «Укрінтеравтосервіс» та його Філій - до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову вказано, що на підставі оскаржуваного рішення з банківських рахунків УДП "Укрінтеравтосервіс" та його філій вже стягнуто 233287,30 грн. Таким чином, подальше виконання оскаржуваного рішення контролюючого органу призведе до стягнення з рахунків позивача коштів, які можуть бути надані йому з державного чи місцевого бюджету, коштів міжнародної технічної допомоги, та які будуть надаватися позивачу з цільовим призначенням для захисту об'єктів критичної інфраструктури розміщених у пунктах пропуску через державний кордон. Також позивач та його Філії, в разі незабезпечення позову, не матиме можливості виконати вимоги ст. 21 Закону № 1882 та створити необхідні резерви фінансових та матеріальних ресурсів у період складного осінньо-зимового періоду для реагування на кризові ситуації та ліквідації їх наслідків на об'єктах критичної інфраструктури, оператором яких воно є.
Враховуючи вищевикладене, на думку позивача, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, що може негативно вплинути на фінансове та правове становище, а також спричинить неможливість резервування фінансових ресурсів для реагування на кризові ситуації та ліквідації їх наслідків на об'єктах критичної інфраструктури, оператором яких є позивач, можливого нецільового використання коштів, які можуть бути надані позивачу з державного чи місцевого бюджету, коштів міжнародної технічної допомоги для проведення заходів захисту об'єктів критичної інфраструктури розміщених у пунктах пропуску через державний кордон.
Суд зазначає, що згідно частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
З огляду на зазначене суд вважає за можливе розглянути заяву представника позивача в порядку письмового провадження.
Розглянувши заяву про забезпечення позову та додані до неї письмові докази, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню, з огляду наступне.
Відповідно до ч.1ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
За приписами частини 1статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч.2ст.151 КАС України).
Згідно із ч.2ст.150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 КАС України).
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 КАС України).
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав, будуть значними, навести підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.
Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Розглядаючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суди повинні також враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.
Наведені правові висновки щодо застосування положень КАС України є сталими та послідовними й підтверджуються, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12.10.2023 у справі №300/5005/22 та від 21.09.2023 у справі №600/1531/23-а.
Так, з матеріалів заяви про забезпечення позову судом вбачається, що підприємство заявника є державним унітарним підприємством, метою діяльності якого є надання вітчизняним та іноземним юридичним особам та громадянам всіх видів послуг по обслуговуванню автотранспортних засобів та членів їх екіпажів на території України та за її межами, зокрема у міжнародних, міждержавних та місцевих пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного транспорту.
Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України ряд об?єктів УДІ «Укрінтеравтосервіс» у Закарпатській, Вінницькій, Чернівецькій та Львівській областях включено до Реєстру об?єктів критичної інфраструктури. Типом основної послуги таких об'єктів критичної інфраструктури є функціонування міжнародних, міждержавних та місцевих пунктів пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення і розміщені вони у міжнародних пунктах пропуску. Вказаним об?єктам присвоєна III категорія критичності - важливі об?єкти, порушення функціонування яких призведе до виникнення кризової ситуації місцевого значення.
Оператором зазначених об'єктів критичної інфраструктури є УДП «Укрінтеравтосервіс».
Позивачем оскаржується рішення відповідача про стягнення безготівкових коштів в рахунок погашення податкового боргу платника податків (позивача), прийняте на підставі пункту 95.5 статті 95 ПК України.
Згідно із пунктом 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.2 статті 95 ПК України визначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу.
Відповідно до підпункту 95.5 статті 95 ПК України в разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов'язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов'язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов'язання держави (абзац другий).
У таких випадках: рішення про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов'язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи; рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення (абзаци третій-п'ятий).
Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (абзац шостий).
За змістом наведеної норми, контролюючий орган (керівник, його заступника або уповноважена особа) наділений повноваженнями ухвалювати без звернення до суду рішення про стягнення коштів за рахунок готівки та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей за умови наявності податкового боргу, який виник унаслідок несплати грошових зобов'язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Матеріалами заяви про забезпечення позову підтверджується, що починаючи з 11.12.2025 до обслуговуючих позивача банків розпочалося надходження платіжних інструкцій про стягнення податкового боргу саме згідно рішення від 05.12.2025 № 937/4-1036 та списано кошти з рахунків філій підприємства позивача.
Таким чином, Головним управлінням ДПС у Київській області вживаються заходи щодо примусового стягнення з позивача та його філій коштів в погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг/емітентів електронних грошей на підставі оскаржуваного рішення.
Суд зазначає, що оскільки стягнення коштів згідно оскаржуваного рішення контролюючого органу здійснюються у безспірному порядку, то невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення грошових коштів з банківських рахунків УДІ «Укрінтеравтосервіс» на підставі рішення від 05.12.2025 № 937/4-1036 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 320/62554/25 може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Суд зазначає, що у контексті конкретних обставин цієї справи вжиття заходів забезпечення позову є тимчасовим заходом, спрямованим на забезпечення виконання судового рішення, не є вирішенням спору по суті і не свідчить про неправомірність рішення контролюючого органу про стягнення безготівкових коштів з рахунків/електронних гаманців платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу.
Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 26.08.2025 по справі № 520/4893/25.
Виходячи з завдання адміністративного судочинства та цілей, які спрямовані на вжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку, що у заяві про забезпечення позову позивачем наведені доводи, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову, визначених статтею 151 КАС України, а саме - зупинення стягнення на підставі рішення контролюючого органу, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку, може унеможливити виконання рішення суду та ускладнити поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
З огляду на вказане заява представника позивача про забезпечення позову є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.150-157,241,248,256 КАС України, суд
Заяву Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів "Укрінтеравтосервіс" про забезпечення позову - задовольнити.
Зупинити стягнення на підставі рішення Головного управління ДПС Київській області № 937/4-1036 від 05.12.2025 про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг/емітентів електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу із Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобі «Укрінтеравтосервіс» та його Філій - до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 320/62554/25.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду в п'ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Діска А.Б.