Україна
Донецький окружний адміністративний суд
18 грудня 2025 року Справа№200/2859/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій неправомірними, зобов'язати вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність стосовно нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за періоди з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця - січня 2008 року для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення;
зобов'язати нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за періоди з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця - січня 2008 року для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення;
визнати протиправною бездіяльність стосовно нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за періоди з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 31.12.2024 із застосуванням абз. 4-6 п. 5 Постанови КМУ від 17.07.2003 № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення»;
зобов'язати нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за періоди з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 31.12.2024 із застосуванням абз. 4-6 п. 5 Постанови КМУ від 17.07.2003 № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення».
В обґрунтування позову зазначено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно Закону України “Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення грошового доходу особи, якими за періоди служби позивача до 28.02.2018 є січень 2008 року. Крім того, позивач зауважив на протиправності нездійснення відповідачем нарахування та виплати індексації різниці, обчисленої відповідно до п. 5 Порядку № 1078, як різниця між сумою можливої індексації та розміром підвищення доходу у березні 2018 року внаслідок підвищення посадових окладів військовослужбовців згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704.
Відповідач надав суду відзив на позов, в якому просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. У наданому до суду відзиві відповідач зауважив на правильності обчислення ним індексації грошового забезпечення позивача. За змістом відзиву через внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що набрали чинності з 01.12.2015 «базовий місяць», що застосовувався для обчислення індексації, був замінений на «місяць підвищення доходу», що спричинило зміну порядку обчислення розміру індексації. При цьому, як зауважив відповідач, механізм нарахування та виплати індексації у поточному році за попередні роки Порядком № 1078 не було встановлено, та, крім того, в період служби позивача з 01.01.2016 по 28.02.2018 фінансування виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України не здійснювалося.
Відповідач також заперечував щодо доводів позивача про визнання січня 2008року місяцем підвищення грошового доходу та зауважив, що зауважив, що у грудні 2015 року грошове забезпечення військовослужбовців було підвищено за рахунок підвищення розміру щомісячної премії для реалізації Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів", а тому місяцем підвищення грошових доходів населення (грошового забезпечення військовослужбовців) став грудень 2015 року, а не січень 2008 року, як стверджує позивач у позові.
Щодо нарахування та виплати індексації з 01.03.2018 із врахуванням місяця підвищення доходу - березня 2018 року, відповідач зауважив, що сума поточної індексації була нарахована позивачу в повному обсязі. Стосовно виплати індексації різниці, відповідач зазначив, що розмір грошового забезпечення позивача у лютому 2018 становив2479,73 грн, а в
березні 2018 року - 8296,32 грн, сума підвищення грошового забезпечення склала - 5816,59 грн та
перевищує суму індексації, яка склалася в березні 2018 року по базовому місяцю січень 2008 року - 4463,15 грн на 1353,44 грн, з огляду на що підстави для нарахування та в плати позивачу індексації різниці з 01.03.2018 відсутні.
Ухвалою 05.05.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 цього Кодексу датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Позивач, ОСОБА_1 , є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 22.01.2016.
Згідно з архівними відомостями за період з лютого 2016 по червень 2020 року позивач отримував грошове забезпечення від Волноваського РВК за посадою старший стрілець відділення охорони взводу охорони. В архівній відомості про отримане грошове забезпечення зазначено про початок роботи позивача з 14.04.2015.
Відповідно до матеріалів справи позивачу не нараховувала та не виплачувалася індексація за період з лютого 2016 року по листопад 2018 року, починаючи з грудня 2018 року позивачу нараховано та виплачено індексацію в розмірі 71,08 грн на місяць за період з грудня 2018 року по лютий 2019 року, в розмірі 134,47 грн на місяць за період березня 2019 року по червень 2019 року, в розмірі 206,72 грн на місяць за період з липня 2019 року вересень 2019 року та з листопада по грудень 2019 року, в розмірі 216,51 грн на місяць за період з січня по липень 2020 року, в сумі 226,29 грн на місяць за період з серпня по грудень 2020 року, в розмірі 233,81 грн у січні 2021 року, в розмірі 331,42 грн на місяць за період з лютого 2021 року по квітень 2021 року, в розмірі 415,41 грн на місяць за період з травня 2021 року по липень 2021 року, в розмірі 540,03 грн на місяць за період з серпня 2021 року по грудень 2021 року, в розмірі 563,19 грн на місяць за період з січня по лютий 2022 року, в розмірі 672,35 грн на місяць за період з березня 2022 року по травень 2022 року, в розмірі 913,01 у червні 2022 року, в розмірі 1017,21 грн у липні 2022 року, в розмірі 1066,00 грн у серпні 2022 року, в розмірі 1281,80 грн на місяць за період з вересня 2022 року по листопад 2022 року, в розмірі 1424,80 грн у грудні 2022 року, у січні 2023 року в сумі 1470,83 грн, у в розмірі 130,20 грн на місяць за період з вересня 2024 року по грудень2024 року. .
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ ТА ВИСНОВКИ СУДУ
Частиною 1, 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Законом України № 2352-IX від 01.07.2022 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», що набрав чинності 19.07.2022, внесені зміни до норм Кодексу законів про працю України.
Зокрема, частини 1 і 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України викладені в новій редакції, згідно з якою працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті (ч.1).
Згідно зі ст. 234 Кодексу законів про працю України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.
Відповідно до п. 1 Прикінцевих положень Кодексу законів про працю України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Великою палатою Конституційного Суду України 11.12.2025 ухвалено Рішення № 1-р/2025, яким положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-ІХ, в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат визнано неконституційними та встановлено, що таке положення втрачає чинність із дня ухвалення цього рішення.
Індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому є складовою грошового забезпечення.
З огляду на зазначене та із врахуванням рішення Конституційного суду від 11.02.2025 станом на день розгляду справи підстави застосування обмеження строком звернення до суду працівника із вимогами про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат відсутні.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Частиною четвертою статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та має забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України “Про індексацію грошових доходів населення» № 1282-ХІІ (далі за текстом Закон № 1282-ХІІ).
Згідно зі ст. 2 Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно зі ст. 4 цього Закону індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Відповідно до ст. 5 Закону № 1282-ХІІ підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Відповідно до ст. 6 Закону № 1282-ХІІ у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078).
Згідно із пунктом 1-1 Порядку № 1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 №491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Пунктом 4 Порядку №1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Як неодноразово констатував Верховний Суд у своїх постановах, механізм індексації має універсальний характер, позаяк індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру. Своєю чергою правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації.
Відповідно до висновків Верховного Суду, сформованих під час розгляду подібних спорів, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення (постанова Касаційного адміністративного суду від 09.11.2023 року у справі №420/3131/22).
Отже, нездійснення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення є порушенням вимог Закону від 03.07.1991 № 1282-XII та Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Пунктом 4 Порядку 1078 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Пункт 5 Порядку № 1078, в редакції чинній з 01.12.2015 визначає, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів) значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Пункт 10-2 Порядку № 1078 в редакції, чинній з 01.12.2015 встановлює, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
Отже, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення, зокрема, посадового окладу.
В період з січня 2016 по лютий 2018 року, протягом якого, на думку позивача, відповідачем протиправно не нараховувалася індексація, розмір посадових окладів військовослужбовців визначався постановою Кабміну України “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 № 1294 (далі Постанова № 1294), що втратила чинність після прийняття постанови Кабміну України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців з 01.03.2018.
З приводу доводів відповідача про підвищення доходів позивача з грудня 2015 року у зв'язку із прийняттям постанови № 1013, суд зазначає, що пунктом 1 Постанови №1013 встановлено підвищення з 01.12.2015 посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери та деяких інших працівників. При цьому, таке підвищення не стосувалось військовослужбовців. Тобто, Постановою №1013 були підвищені оклади майже в усіх галузях бюджетної сфери (за винятком працівників 1- 3-го тарифних розрядів за ЄТС), окрім окладів у складі грошового забезпечення військовослужбовців, а тому доводи відповідача про встановлення грудня 2015 року згідно з постановою № 1013 як місяця підвищення доходів є безпідставними та не приймаються судом.
Отже, із врахуванням редакції Порядку № 1078, чинної з 01.12.2015місяцями підвищення доходу, за якими здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення військовослужбовців з 01.12.2015 по 01.032.018 є січень 2008 року.
З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідач, починаючи з грудня 2015 року, мав застосовувати січень 2008 року як місяць, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення, оскільки з грудня 2015 року застосовуються нові єдині підходи щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення (заробітної плати), затверджені Порядком № 1078.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 10.09.2020 року у справі № 200/9297/19-а, де судом вищої ланки прямо вказано, що базовий місяць для нарахування індексації грошового забезпечення з 01.12.2015 має застосовуватись січень 2008 року. В постановах від 20.04.2022 у справі № 420/3593/20, від 12.05.2022 у справі №200/7006/21 Верховний Суд також зазначив, що відповідно до положень Порядку №1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.12.2015 до встановлення нових розмірів посадових окладів військовослужбовців в березні 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704.
Згідно з наданими відповідачем документами та поясненнями, у період служби позивача з січня 2016 по лютий 2018 року індексація позивачу не нараховувалась та не виплачувалась.
З огляду на зазначене вище, суд дійшов висновку про протиправність ненарахування відповідачем індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця підвищення доходів під час обчислення індексації по 28.02.2018, з огляду на що підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно та зобов'язання здійснити її нарахування та виплату, застосовуючи базовим місяцем січень 2008 року.
Щодо вимог позивача про визнання протиправною бездіяльності щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за періоди з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 31.12.2024 із застосуванням абз. 4-6 п. 5 Постанови КМУ від 17.07.2003 № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» та зобов'язання здійснити нарахувати індексацію за зазначений період суд зазначає таке.
В абзацах 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, в редакції, чинній з 01.12.2015, по суті йде мова про індексацію-різниці, право на яку виникає тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Відповідно до абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає суду підстави дійти висновку, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
З урахуванням того факту, що 01.03.2018 набрала чинності Постанова № 704, якою встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення. У зв'язку із підвищенням у березні 2018 року доходу позивача, відповідач 1 мав вирішити питання, чи має позивач право на отримання суми індексації-різниці, а якщо так, то у якому розмірі.
Відповідно до матеріалів справи індексація-різниця не виплачувалась позивачу взагалі, доказів її виплати відповідачами суду не надано.
З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання індексації за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року, тобто - на отримання суми індексації-різниці. Якщо вказана умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Так, відповідачем, всупереч наведеному, не вирішено питання нарахування та виплати позивачу фіксованої індексації за період з 01.03.2018 по 31.12.2022, з 01.01.2024 по 31.12.2024, докази нарахування та виплати позивачу фіксованої суми індексації, визначеної як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу позивача, відповідні докази в матеріалах справи відсутні.
Щодо кола обставин, які належить з'ясувати для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, то буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування необхідно встановити: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 22.06.2023 у справі № 520/6243/22, від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21, від 20.04.2023 у справі № 320/8554/21, від 11.05.2023 у справі № 260/6386/21.
Згідно з архівною відомістю про нараховане грошове забезпечення за 2016- 2020 роки позивачу нараховано у лютому 2018 року (виплачено у березні 2018 року) грошове забезпечення у загальній сумі 12402,24, у т.ч. посадовий оклад - 605,00 грн, оклад за військове звання - 35,00 грн, надбавка за вислугу років -160,00 грн, премія - 3738,90 грн, винагорода АТО - 4500,00 грн, надбавка за особливості проходження військової служби - 400,00 грн, щомісячна грошова винагорода - 2963,34 грн; у березні 2018року (виплачено у квітні 2018 року) 12796,32 грн, у т.ч. посадовий оклад - 2820,00 грн, оклад за військове звання - 600,00 грн, надбавка за вислугу років -1197,00 грн, премія - 3217,62 грн, винагорода АТО - 4500,00 грн, надбавка за особливості проходження військової служби - 461,70 грн.
Разом з тим, відповідно до п. 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, та які не мають разового характеру.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Отже, під час порівняння сум підвищення грошового забезпечення до підвищення та після підвищення посадових окладів повинні враховуватись складові грошового забезпечення, що не мають разового характеру:
Порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, ліцеїстам та вихованцям військових оркестрів, а також порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби визначені Інструкцією, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 11.06.2008 № 260 (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин). Згідно з розділами XІІІ, XIV, XXXI Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 11.06.2008 № 260 надбавка за вислугу років, премія, надбавка за виконання особливо важних завдань є щомісячними додатковими складовими грошового забезпечення позивача та включаються в суму грошового забезпечення за лютий та березень 2018 року для розрахунку індексації-різниці грошового забезпечення.
Виплату щомісячної додаткової винагороди передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 “Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» (далі Постанова КМУ № 889). Зазначена винагорода відповідає ознакам щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, оскільки є щомісячною та має постійний характер. Таке правозастосування відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним в постановах від 06.02.2019 у справі № 522/2738/17 та від 10.11.2021 у справі № 825/997/17.
Виплату щомісячної додаткової винагороди за участь в АТО передбачено постановою Кабінету Міністрів України від від 31.01.2015 №24 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій»» (далі Постанова КМУ № 24). Відповідно до висновків Верховного суду, наведених у постанові по справі 240/11441/19 зазначена винагорода за участь в антитерористичній операції є додатковою виплатою військовослужбовцям, при цьому, виплата винагороди залежить від певних умов та лише в означений період, а також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні після отриманих у такий період поранень (контузії, травми, каліцтва). Тобто, така виплата не є постійною і не має систематичного характеру, а її розмір залежить як від днів участі в антитерористичній операції, так і від виконаних завдань, що визначається наказом командира. Таким чином, винагорода за участь в антитерористичній операції не є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, який є складовим елементом грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, відповідно до ст.43 Закону №2262-ХІІ.
З огляду на викладене, суд зазначає, що при порівнянні розміру грошового забезпечення позивача за лютий 2018 року та березень 2018 року судом не враховується розмір виплаченої позивачу щомісячної додаткової винагороди за участь в АТО.
Таким чином, розмір грошового забезпечення позивача у лютому 2018 року становить для розрахунку різниці становить 7902,24, у т.ч. посадовий оклад - 605,00 грн, оклад за військове звання - 35,00 грн, надбавка за вислугу років -160,00 грн, премія - 3738,90 грн, надбавка за особливості проходження військової служби - 400,00 грн, щомісячна грошова винагорода - 2963,34 грн; а в березні 2018року 8296,32 грн, у т.ч. посадовий оклад - 2820,00 грн, оклад за військове звання - 600,00 грн, надбавка за вислугу років -1197,00 грн, премія - 3217,62 грн, надбавка за особливості проходження військової служби - 461,70 грн.
Отже, дохід позивача у березні 2018 року порівняно із лютим 2018 року підвищився на 394,08 грн (8296,32 грн. - 7902,24 грн.).
У свою чергу, необхідно встановити величину приросту індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в березні 2018 року: 353,3% (наростаючий індекс споживчих цін) - 100% = 253,3% (величина приросту індексу споживчих цін).
Розрахунок величини приросту індексу споживчих цін за вказаний період має такий вигляд: 2008 рік: 1,027 *1,038 *1,031 *1,013 *1,002 (1,008 *0,995* 0,999)* 1,011 *1,017*1,015 *1,021* 2009 рік: 1,029*1,015* 1,014 * 1,014 (1,009*1,005)*1,011*1,014 (0,999* 0,998 *1,008 *1,009)*1,011 * 2010 рік: 1,018 * 1,019*0,993 (1,009* 0,997* 0,994 *0,996 *0,998)*1,012* 1,029*1,016 (1,005 *1,003*1,008)* 2011 рік: 1,01*1,009*1,014*1,013*1,009 * березень 2014 року-грудень 2014 року: 1,022*1,033*1,038*1,01*1,012 (1,004* 1,008)*1,029*1,024* 1,019*1,03 * 2015 рік-березень 2016 року: 1,031* 1,053* 1,108*1,14* 1,022* 0,986 (1,004 *0,99* 0,992) *1,023 *0,987 *1,02*1,022 (1,007*1,009*0,996*1,01) * квітень 2016: 1,035 * травень 2016-березень 2018: 1,245 (1,001 *0,998*0,999 *0,997 *1,018*1,028*1,018 *1,009*1,011*1,01 *1,018 *1,009 *1,013 *1,016 *1,002 *0,999 *1,02 *1,012 *1,009 *1,01 *1,015*1,009) = 253,30%.
Відповідачем відповідно до вимог частини 2 статті 77 КАС України не доведено, що величина приросту індексу споживчих цін за період січень 2008 року - березень 2018 року має інший показник. До того ж, результат наведеного розрахунку також підтверджується Калькулятором розрахунку суми індексації зарплати (https://ips.ligazakon.net/calculator/zp).
У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн, величина приросту індексу споживчих цін 253,30% .
Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 помножити на величину приросту індексу споживчих цін і поділити на 100 (1762,00 грн. * 253,30% / 100 = 4463,15 грн).
В силу вимог абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума належної позивачу індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4463,15 грн. - 394,08 грн. = 4069,07грн.
Таким чином, починаючи з березня 2018 року позивачеві мала виплачуватися сума індексації, визначена з урахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, у розмірі 4069,07 грн.
З огляду на зазначене, враховуючи недоведення відповідачем правильності обчислення поточної індексації грошового забезпечення, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог про зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення розмірі 4069,07 грн за періоди з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 31.12.2024 із застосуванням абз. 4-6 п. 5 Постанови КМУ від 17.07.2003 № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення».
Враховуючи наведене, заявлений позов підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до ч. 5 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Підстави для розподілу судового збору відсутні, оскільки позивач звільнений від його сплати.
З огляду на викладене вище та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нездійснення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за періоди з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця - січня 2008 року для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення;
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за періоди з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця - січня 2008 року для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення;
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 стосовно нездійснення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за періоди з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 31.12.2024 із застосуванням абз. 4-6 п. 5 Постанови КМУ від 17.07.2003 № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення»;
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення в розмірі 4069,07 грн за періоди з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 31.12.2024 із застосуванням абз. 4-6 п. 5 Постанови КМУ від 17.07.2003 № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відомості про сторін:
ОСОБА_1 (позивач) - адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
ІНФОРМАЦІЯ_2 (відповідач) - місцезнаходження: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 .
Суддя А.С. Михайлик