18 грудня 2025 рокуСправа №160/22143/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучугурної Н.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження за правилами письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Будьонний Віталій Сергійович, до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Будьонний Віталій Сергійович, до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
визнати протиправними та скасувати прийняті Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області податкові повідомлення-рішення №0332480708 від 29.05.2024, №0333900901 від 29.05.2024, рішення про застосування фінансових санкцій № 33393/04-36-09-01/ НОМЕР_1 від 29.05.2024, якими до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовані штрафні (фінансові санкції);
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 26.04.2024 №1643-п призначено проведення фактичної перевірки Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 . За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним №1236/04-36-09-01/ НОМЕР_1 від 06.05.2024.
На підставі вищевказаного Акту перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийняті наступні рішення: податкове повідомлення-рішення № 0333900901 від 29.05.2024, яким до позивача застосовані фінансові санкції у розмірі 2040,00 грн, за ненадання платником податків посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби в повному обсязі всіх документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки; податкове повідомлення-рішення № 0332480708 від 29.05.2024, яким до позивача застосовані фінансові санкції у розмірі 5250,00 грн за не проведення розрахункових операцій через РРО без роздрукування відповідного розрахункового документа встановленої форми, проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) без зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів; рішення про застосування фінансових санкцій №33393/04-36-09-01/ НОМЕР_1 від 29.05.2024, яким до позивача застосовані фінансові санкції у розмірі 17000,00 грн, за роздрібну торгівлю тютюновими виробами без наявності відповідної ліцензії. Таким чином, за наслідками фактичної перевірки до позивача було застосовано штрафні санкції у розмірі 24290,00 грн.
Позивач не погоджується із вказаними рішеннями, вважає їх протиправним та такими, що підлягають скасуванню, тому звернувся до суду з цим позовом.
Позивач зазначає, що предмет фактичної перевірки не відповідає підставам, наявність яких зумовила призначення податковим органом такої перевірки. Так, фактична перевірка позивача, що призначена на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України була проведена не стосовно дотримання вимог законодавства у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а щодо дотримання норм законодавства з питань здійснення розрахункових операцій та інших питань. При цьому, така підстава для проведення перевірки, або посилання на підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України у наказах відсутня.
Крім цього, позивач указує, що посадові особи контролюючого органу під час перевірки мають право отримувати не будь-які належним чином завірені копії документів, а лише ті, що відносяться до предмета перевірки і свідчать про порушення законодавства. При цьому, підставою для їх отримання є письмовий запит на отримання копій, поданий платнику не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати закінчення перевірки. У матеріалах податкової перевірки наявна письмова вимога перевіряючих про надання платником податків документів, з якої вбачається, що вона отримана не позивачем, а іншою особою. Доказів, які б свідчили про те, що особа яка отримала письмову вимогу про надання документів мала відповідні повноваження представника ФОП ОСОБА_1 , перебували з ним у трудових чи цивільно - правових відносинах (наприклад, трудовий договір, цивільно - правовий договір, тощо) до матеріалів перевірки не надано. Вимагаючи документи, які зазначені у запиті, контролюючий орган вийшов за межі предмету податкової перевірки. Головним управління ДПС у Дніпропетровській області акт про відмову в наданні документів або акт про ненадання запитуваних документів не складався. Згідно з п. 121.1 ПКУ ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 гривень. Матеріали податкової перевірки не містять доказів того, що позивач протягом останнього календарного року притягувався до відповідальності за аналогічне правопорушення. У розрахунку штрафних (фінансових) санкцій до акту фактичної перевірки № 1236/04-36-09-01/2664600132 від 06.05.2024 вказано лише акт перевірки яким було встановлено ненадання платником податків документів в минулому. При цьому, 13.12.2018 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 810/6689/14 дійшов до висновків, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, діяльність яких перевіряється. Відтак, посилання податкового органу на минулий акт перевірки жодним чином не підтверджує, що до позивача протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення.
Щодо податкового повідомлення-рішення № 0332480708 від 29.05.2024, яким до позивача застосовані штрафні санкції за порушення вимог Закону України № 265/95-ВР, позивач зазначає, що за відсутності доказів отримання посадовими особами контролюючого органу державних коштів для цілей проведення контрольної розрахункової операції, тобто її проведення за рахунок та від імені саме контролюючого органу у зв'язку та з метою виконання працівниками контролюючого органу функцій держави контрольна розрахункова операція вважається не проведеною. Крім того, контрольна розрахункова операція посадовими особами відповідача проведена не у порядку та у спосіб, встановлені нормами чинного законодавства, що підтверджується тим, що відповідачем: не складено акт за результатами проведення контрольної розрахункової операції під час проведення фактичної перевірки діяльності позивача; в акті перевірки не зазначені відомості про посадову особу податкового органу, яка здійснила контрольну розрахункову операцію, у кого та коли; не складено акт про повернення товару позивачу, за результатами такої контрольної розрахункової закупки; не складено акт отримання та повернення грошових коштів для здійснення контрольної розрахункової операції у позивача. Хронометраж господарської операції податковим органом не здійснено. Також, додатки до акту перевірки не містять матеріалів фото та/або відеофіксації факту продажу тютюнових виробів без видачі розрахункового документу, або пояснень свідків. Враховуючи вищенаведене, жодних доказів на підтвердження факту проведення розрахункових операцій на суму 100,00 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій та без роздрукування відповідного розрахункового документу встановленого зразка до матеріалів податкової перевірки не надано.
Зі змісту акту фактичної перевірки та додатків до нього вбачається, що встановлюючи порушення п. 11 ст. 3 Закону № 265/95-ВР від 06 липня 1995 року, а саме - застосування РРО без використання режиму попереднього програмування коду УКТ ЗЕД для підакцизних товарів, контролюючий орган керувався витягом з бази ДФС. При цьому, до матеріалів перевірки надано фіскальний чек від 15.03.2024, що був отриманий з баз даних ДПС. Водночас, фактична перевірка проведена у період з 26.04.2024 по 06.05.2024. Таким чином, порушення, зазначені в акті фактичної перевірки, встановлені не в порядку і не у спосіб, що передбачені законом, за минулий період, а не за період, у який проводилась фактична перевірка, а отже такий Акт фактичної перевірки не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності.
Вказує позивач і на невідповідність податкового повідомлення-рішення № 0332480708 від 29.05.2024 вимогам закону щодо його форми. Так, контролюючим органом винесене податкове повідомлення-рішення № 0332480708 від 29.05.2024, яким до Позивача застосовані фінансові санкції у розмірі 5250,00 грн, з яких: 150,00 грн (100,00 грн.*150%) за вчинене вдруге порушення п. 1, 2 ст. 17 Закону України № 265/95-ВР; 5100,00 грн. за порушення п.11 ст. 17 Закону України № 265/95-ВР. Таким чином, відповідачем, незважаючи на імперативну вимогу закону, за різними за своєю правовою природою штрафними (фінансовими) санкціями складено одне податкове повідомлення-рішення, що свідчить про невідповідність податкового повідомлення-рішення вимогам закону щодо його форми.
Також позивач зазначає, що за викладеними в акті перевірки висновками, у період з 03.04.2024 по 05.05.2024 включно Позивачем здійснювалась роздрібна торгівля тютюновими виробами без наявності відповідної ліцензії. При цьому, перевірку контролюючим органом проведено 26.04.2024 і жодних доказів торгівлі тютюновими виробами без наявності відповідної ліцензії у період з 03.04.2024 по 05.05.2024 до акту перевірки не надано. Так, до акту податкової перевірки надано лише фіскальний чек від 15.03.2024, однак фіскальних чеків, або контрольних стрічок, які створені в електронній формі до РРО що підтверджують факт продажу тютюнових виробів у період з 03.04.2024 по 05.05.2024 до матеріалів податкової перевірки не надано. Аналізуючи виявлені перевіряючими порушення, можна дійти до висновку, що торгівлю тютюновими виробами без наявності відповідної ліцензії встановлено Відповідачем виключно на підставі проведеної «контрольної закупівлі» сигарет «Winston» по ціні 100,00 грн. Однак, на підтвердження придбання сигарет «Winston» до акту перевірки не надано жодних доказів, ані квитанції, ані відео доказу придбання, ані пояснення свідків тощо. В акті перевірки вказано, що розрахункову операцію було проведено без роздрукування розрахункового документа встановленої форми, проте вказане не свідчить про звільнення відповідача від обов'язку доказування наявності вчиненого правопорушення позивачем іншими доказами, в тому числі відео доказами та/або поясненнями свідків.
Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/22143/24 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.
Ухвалою суду прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), за наявними у справі матеріалами; встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідачів.
Через систему «Електронний суд» від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та вказує, що порушення, викладені в акті фактичної перевірки є у повному обсязі доведеними контролюючим органом. В обгрунтування відзиву відповідач зазначає, що відповідачем не допущено порушення вимог статті 81 ПК України щодо оформлення оскаржуваного наказу про проведення перевірки позивача. Контролюючим органом було дотримано форму та зміст наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №1643-п від 26.04.2023 про призначення перевірки на підставі пп. 80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України.
Щодо застосування штрафних санкцій у розмірі 2040,00 гривень, відповідач зазначає, що відповідно до розрахунку штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення №0333900901 від 29.05.2024 встановлено штрафну санкцію у розмірі 2040 гривень за ненадання платником податків посадовим (службовим) особам органів ДПС у повному обсязі всіх документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Так, пунктом 121.1 статті 121 ПК України зазначено, що незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020,0 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040,0 грн. Враховуючи те, що до Позивача вже було застосовано штрафні санкції за ненадання документів в розмірі 1020 грн (попередній акт №4120/04-36-09-03/2664600132), відтак, на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, абз. 3,4 пп. 121.1 ст. 121 ПК України (повторність), ГУ ДПС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення №0333900901 від 29.05.2024 на суму 2040,0 грн.
Щодо проведення розрахункових операцій без використання РРО, КОРО та РК без роздрукування та надання відповідного розрахункового документу встановленої форми та змісту, відповідач указує, що пункт 1 статті 17 Закону №265/95-ВР встановлює відповідальність за невиконання суб'єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов'язків: 1) непроведення розрахункової операції через РРО; 2) проведення розрахункової операції через РРО, однак, на неповну суму покупки; 3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа. Перші два обов'язки суб'єкта господарювання випливають зі змісту пункту 1 статті 3 Закону №265/95-ВР, а третій - з пункту 2 статті 3 Закону №265/95-ВР. Відповідно, наявність будь-якої з таких обставин (у сукупності або окремо) і утворює склад правопорушення. У випадку притягнення суб'єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов'язку, встановленого пунктом 1 статті 3 Закону №265/95-ВР, перевірці підлягають обставини безпосереднього здійснення розрахункової операції, однак, її непроведення через РРО, та/або здійснення розрахункової операції на більшу суму, ніж проведено через РРО. У випадку притягнення суб'єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов'язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону №265/95-ВР перевірці підлягають як обставини видачі/невидачі розрахункового документа, так і обставини відповідності такого вимогам щодо форми і змісту. Так, відповідно до п.80.4 ст.80 ПКУ, перед початком фактичної перевірки 26.04.2024 року проведено контрольну розрахункову операцію на загальну суму 100 грн з придбання тютюнових виробів «Winston» (1 шт.). Даний факт проведення розрахункових операцій без використання РРО, КОРО та РК без роздрукування та ненадання відповідного розрахункового документу встановленої форми та змісту підтверджує письмове пояснення продавця ОСОБА_2 , яка не змогла надати документ посадовим особам ГУ ДПС під час проведення перевірки.
Щодо порушення п. 11 ст. 3 Закону №265/95-ВР, а саме проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) без зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів, відповідач повідомляє, що порушення підтверджується витягами з бази податкового органу. У розрахунковому документі, який створюється РРО при проведенні розрахункових операцій з продажу підакцизних товарів, має відображатися такий обов'язковий реквізит як «код УКТ ЗЕД». Оскільки код УКТ ЗЕД є обов'язковим реквізитом для підакцизних товарів та фактично є частиною назви товару, то код УКТ ЗЕД рекомендовано розміщувати в структурі тегів з атрибутом. Так, згідно Загальнодоступного інформаційного довідкового ресурсу (далі - ЗІР) програмування товарів/послуг в РРО здійснюється суб'єктом господарювання/оператором (касиром) самостійно шляхом додавання товарів/послуг або шляхом імпорту даних переліку (файлу у форматі CSV), який формується згідно з інструкцією користувача РРО. Таким чином, при проведені фактичних перевірок контролюючим органом встановлено реалізацію підакцизних товарів позивача через РРО/програмні РРО без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості, застосовується фінансова санкція у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п. 7 ст. 17 Закону №265/95-ВР).
З огляду на викладене, відповідач вважає, що податкові повідомлення-рішення №0332480708 від 29.05.2024, №0333900901 від 29.05.2024 та рішення про застосування фінансових санкцій № 33393/04-36-09-01/2664600132 від 29.05.2024 є законними та обґрунтованими, складеними на підставі та у відповідності до норм чинного законодавства, а тому відсутні підстави для їх скасування.
Від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, в якій представник підтримав доводи, наведені в обгрунтування позовних вимог.
Від відповідача через систему «Електронний суд» до суду надійшли заперечення, в яких відповідачем висловлено позицію, аналогічну тій, яка вказана ним у відзиві на позовну заяву.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
При цьому, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець.
26.04.2024 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській був прийнятий наказ №1643-п «Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )».
В наказі, зокрема, вказано, що з метою дотримання вимог законодавства, яке регулює виробництво та обіг спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, на підставі підпункту 191.1.4, 191.1.14, 191.1.15, 191.1.16, 191.1.17, 191.1.18, 191.1.19, 191.1.20 пункту 191.1 статті 191, статті 20, підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 (підстава проведення фактичної перевірки - здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального) Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі Податковий кодекс), Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95 - ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами), інших нормативних актів, контроль за дотриманням яких покладено на ГУ ДПС у Дніпропетровській області, вирішено провести фактичну перевірку ФОП ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за адресою: АДРЕСА_1 , з питань дотримання законодавства у сфері виробництва, зберігання та обігу підакцизних товарів. Період діяльності, який буде перевірятись: з 01.01.2024 по дату завершення перевірки. Перевірку розпочати з 26.04.2024, тривалість не більше 10 діб.
Згідно з направленням на перевірку від 26.04.2024 №3145 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області проводить з 26.04.2024 фактичну перевірку ФОП ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) тривалістю не більше 10 діб. Мета перевірки: дотримання законодавства у сфері обігу підакцизних товарів. Посада, прізвище, ім'я, по батькові посадової (службової) особи органу державної податкової служби, що здійснює перевірку: заступник начальника відділу обслуговування акцизних складів та податкових постів управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Дніпропетровській області Дунець Олександр Миколайович.
Згідно з направленням на перевірку від 26.04.2024 №3146 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області проводить з 26.04.2024 фактичну перевірку ФОП ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) тривалістю не більше 10 діб. Мета перевірки: дотримання законодавства у сфері обігу підакцизних товарів. Посада, прізвище, ім'я, по батькові посадової (службової) особи органу державної податкової служби, що здійснює перевірку: головний державний інспектор відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Кузьмін Роман Борисович.
Згідно з направленням на перевірку від 03.05.2024 №3332 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області проводить з 26.04.2024 фактичну перевірку ФОП ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) тривалістю не більше 10 діб. Мета перевірки: дотримання законодавства у сфері обігу підакцизних товарів. Посада, прізвище, ім'я, по батькові посадової (службової) особи органу державної податкової служби, що здійснює перевірку: головний державний інспектор відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідни, що використовуються в електронних сигаретах управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Дніпропетровській області Мартинець Олег Євгенійович.
За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним №1236/04-36-09-01/2664600132 від 06.05.2024 (далі - Акт).
В акті вказано, що перевіркою встановлено:
проведення розрахункових операцій без використання РРО, КОРО та РК без роздрукування та надання відповідного розрахункового документу встановленої форми та змісту на суму 100,00 грн;
не надання платником податків посадовим, службовим, особам органів Державної податкової служби в повному обсязі всіх документів шо належать або пов'язані з предметом перевірки;
проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів без зазначення коду товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД для підакцизних товарів (згідно додатку);
роздрібна торгівля тютюновими виробами без наявності відповідної ліцензії, а саме: в період з 03.04.2024 по 05.05.2024 включно здійснювалась роздрібна торгівля тютюновими виробами без наявності відповідної ліцензії.
За висновками перевірки встановлено порушення:
- п. 1, 2, 11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями);
- п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України;
- ст. 15 Закону України від 19.12.95 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, шо використовуються а електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями).
На підставі вказаного Акту перевірки Головне управління ДПС у Дніпропетровській області прийняті:
податкове повідомлення-рішення №0332480708 від 29.05.2024, яким нараховані штрафні санкції у розмірі 5250,00 грн за проведення розрахункових операцій через РРО без роздрукування без відповідного розрахункового документа, встановленої форми, проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів без зазначення коду товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД для підакцизних товарів;
податкове повідомлення-рішення №0333900901 від 29.05.2024, яким нараховані штрафні санкції у розмірі 2040 грн за ненадання платником податків посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всіх документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки;
рішення про застосування фінансових санкцій №33393/04-36-09-01/ НОМЕР_1 від 29.05.2024, яким до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн за роздрібну торгівлю тютюновими виробами без наявності відповідної ліцензії.
Позивач не погоджується із вказаними рішеннями, що і стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає таке.
Під час розгляду цієї справи суд ураховує позицію висновки Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду, викладені у постанові від 28 травня 2024 року у справі №280/1431/23.
Так, у цій справі Судова палата Верховного Суду зробила такі висновки.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпунктів 19-1.1.1, 19-1.1.2, 19-1.1.40, 19-1.1.46 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; організовують збір податкової інформації та вносять її до інформаційних баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику; використовують під час виконання своїх посадових (службових) обов'язків податкову інформацію з інформаційно-телекомунікаційних систем та інших джерел, отриману в порядку та спосіб, визначений цим Кодексом.
Згідно з підпунктами 19-1.1.13 - 19-1.1.20 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи:
здійснюють ліцензування діяльності суб'єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами і рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та контроль за таким виробництвом;
здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері;
забезпечують контроль за прийняттям декларацій про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію), встановлені виробником або імпортером, та узагальненням відомостей, зазначених у таких деклараціях, для організації роботи та контролю за повнотою обчислення і сплати акцизного податку;
здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального;
проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального;
організовують роботу, пов'язану із замовленням марок акцизного податку, їх зберіганням, продажем, відбором зразків, з метою проведення експертизи щодо їх автентичності та здійснюють контроль за наявністю таких марок на пляшках (упаковках) з алкогольними напоями, пачках (упаковках) тютюнових виробів, ємностях (упаковках) з рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, під час їх транспортування, зберігання і реалізації;
забезпечують контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, які провадять роздрібну торгівлю тютюновими виробами, вимог законодавства щодо максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких виробів;
забезпечують контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, які провадять оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, вимог законодавства щодо мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на такі напої.
Відповідно до пунктів 61.1, 61.2 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.
Згідно з підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Статтею 80 ПК України визначені підстави для призначення фактичної перевірки, порядок її проведення та оформлення результатів. Також встановлено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Відповідно до пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:
80.2.5. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
Відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України однією з обов'язкових умов для початку проведення фактичної перевірки встановлено пред'явлення платнику податків копії наказу про проведення перевірки. Також визначено вимоги до такого наказу, а саме - він має містити: дату видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.
Абзацами п'ятим і шостим пункту 81.1 статті 81 ПК України встановлено, що непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України, визначає Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Статтею 16 цього Закону встановлено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України. Контроль за дотриманням вимог відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства до малих виробництв виноробної продукції здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.
Відповідно до статті 3 Закону ліцензії на всі види діяльності, передбачені цією статтею, видаються за умови обов'язкової реєстрації суб'єкта господарювання відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України. Ліцензії на право виробництва пального видаються, анулюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Частиною четвертою статті 17 Закону встановлено, що рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються податковими органами та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та пальним, зберігання пального, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами України.
Щодо правового змісту підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України в контексті визначення підстави для проведення фактичної перевірки, а також застосування абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України в аспекті достатності відображення в змісті наказу підстав для її проведення, Судова палата зазначила, що Верховний Суд зокрема у постановах від 20 березня 2018 року у справі № 820/4766/17, від 22 травня 2018 року і 04 жовтня 2022 року у справі № 810/1394/16, від 05 листопада 2018 року у справі № 803/988/17, від 25 січня 2019 року у справі № 812/1112/16, від 10 квітня 2020 року у справі № 815/1978/18, від 12 серпня 2021 року у справі № 140/14625/20, від 05 липня 2023 року у справі №460/2663/22, від 26 липня 2023 року у справі № 280/4696/22, від 17 серпня 2023 року у справі № 160/15431/21, від 27 листопада 2023 року у справі № 420/11790/22 висловив позицію, згідно з якою підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України містить дві самостійні (автономні) підстави для проведення фактичної перевірки у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального: (1) отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства, а також (2) здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством у цій сфері. Тобто цей пункт передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як у сукупності, так і кожна окремо. Здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб'єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.
Також Верховний Суд неодноразово, зокрема, у постановах від 12 жовтня 2021 року у справі № 120/5729/20-а, від 12 жовтня 2021 року у справі № 120/5229/20-а, від 11 липня 2022 року у справі №120/5728/20-а, від 21 грудня 2022 року у справі №500/1331/21, від 05 липня 2023 року у справі №460/2663/22, від 17 серпня 2023 року у справі №160/15431/21, від 27 листопада 2023 року у справі № 420/11790/22 зазначав, що формулювання конкретного змісту наказу є дискрецією контролюючого органу, однак, з обов'язковим дотриманням вимог норм абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо змісту наказу про проведення перевірки. У разі встановлення в одному підпункті статті декількох самостійних підстав для проведення перевірки, кожна з них не обов'язково має бути сформульована тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте повинна бути чітко визначена та відповідати правовій нормі. Виконання такої вимоги забезпечує розуміння суб'єктом господарювання причин, що зумовили проведення перевірки, а також кола питань, які можуть бути її предметом, залежно від підстави проведення. У такій ситуації в разі виникнення спору щодо наявності дійсних підстав для проведення перевірки або обґрунтованості припущень щодо вчинення суб'єктом господарювання порушень суд має можливість перевірити ці питання під час розгляду адміністративної справи.
Судова палата не вбачає підстав для відступу від зазначеної правової позиції і вважає її такою, що відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цих норм.
Підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України встановлює дві підстави для проведення фактичної перевірки: (1) наявність та/або отримання певної інформації; (2) здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством у відповідній сфері.
Саме тому цей підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України має істотну особливість у його застосуванні порівняно з іншими підпунктами цієї норми, яка і зумовлює висновок про те, що саме лише посилання на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України у рішенні про проведення перевірки не є мінімально достатнім обсягом інформації, яка має відображатися у наказі відповідно до абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо зазначення у наказі підстави для проведення перевірки.
Судова палата наголошує, що оскільки підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України встановлює в одному підпункті статті дві самостійні (окремі) підстави для проведення перевірки, то у наказі про призначення перевірки контролюючий орган поряд з юридичною підставою у вигляді нумераційного позначення зобов'язаний відобразити конкретну з таких двох фактичних підстав, яка і зумовила прийняття рішення про проведення перевірки, або ж обидві, в обсязі, достатньому для ідентифікації однієї з двох (або обох в сукупності у разі їх наявності). Відображення такої фактичної підстави не обов'язково має бути сформульоване тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте, повинна бути чітко визначена та змістовно відповідати правовій нормі.
Тобто, у разі, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стала наявність (отримання) певної інформації, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України повинен щонайменше зазначити про «наявність (отримання) інформації щодо можливого порушення» або ж зазначити реквізити документа, який слугував приводом для призначення перевірки і містить таку інформацію. Аналогічно, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стало здійснення відповідних функцій, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України повинен саме про це зазначити. Відповідно, якщо підставою для призначення перевірки відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України стала сукупність фактичних підстав, передбачених цією нормою, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України має це відобразити у вищезазначений спосіб.
Саме такий обсяг інформації у наказі, прийнятому відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, можна вважати мінімально достатнім в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо зазначення у наказі підстави для проведення перевірки, оскільки надає платнику податків загальне розуміння про підставу її призначення та відповідний предмет перевірки. Таке інформування про фактичну обставину має бути наведено саме серед підстав для проведення перевірки, тобто перед резолютивною частиною наказу. У разі, якщо наказ відповідає вимогам щодо відображення у ньому мінімально достатнього обсягу інформації щодо підстави для проведення перевірки, такий наказ не може вважатися оформленим з істотним порушенням вимог чинного законодавства. Як наслідок, такий наказ не можна вважати протиправним, оскільки його недоліки в розумінні статті 81 ПК України не є настільки значущими, що ставлять під загрозу можливість реалізації платником податків своїх прав.
Судова палата не може не погодися з тим, що розкриття змісту та деталізації фактичної обставини, яка стала приводом для прийняття рішення про проведення перевірки відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України (до прикладу, щодо якого саме факту отримана інформація або ж у якій сфері можливі порушення, їх характер і докази на підтвердження) відповідала б більш високим стандартам правової визначеності та більш повно б забезпечувала розуміння суб'єктом господарювання причин, що зумовили проведення перевірки, а також кола питань, які можуть бути її предметом, залежно від підстави проведення.
Водночас, враховуючи висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 26 березня 2024 року у справі №420/9909/23, підставою для визнання наказів контролюючого органу або наслідків його реалізації протиправними є не будь-які недоліки, а лише ті, які є істотними і суттєво вплинули на реалізацію прав платника податків. Відсутність детальної конкретизації підстав перевірки не є істотним недоліком наказу, який давав би підстави вважати його протиправним. Здійснюючи розгляд конкретної справи та оцінюючи обставини, підстави позову, суд не позбавлений можливості встановити та перевірити дійсну наявність або відсутність підстав для призначення фактичної перевірки згідно з наказом, у якому відображено мінімально допустимий обсяг інформації.
Перевіряючи у цій справі питання дотримання контролюючим органом вимог абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України, суд виходить з того, що у Наказі №1643-п від 30.04.2024 року підстави для призначення перевірки сформульовані таким чином: «З метою дотримання вимог законодавства, яке регулює виробництво та обіг спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, на підставі підпункту 191.1.4, 191.1.14, 191.1.15, 191.1.16, 191.1.17, 191.1.18, 191.1.19, 191.1.20 пункту 191.1 статті 191, статті 20, підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 (підстава проведення фактичної перевірки - здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального) Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі Податковий кодекс), Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95 - ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами), інших нормативних актів, контроль за дотриманням яких покладено на ГУ ДПС у Дніпропетровській області, вирішено провести фактичну перевірку ФОП ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за адресою: АДРЕСА_1 , з питань дотримання законодавства у сфері виробництва, зберігання та обігу підакцизних товарів.».
Отже, у наказі визначено такі правові підстави для проведення фактичної перевірки, як підпункт 80.2.5. пункту 80.2 статті 80 ПК України.
При цьому, у наказі вказано про проведення фактичної перевірки з питань дотримання законодавства у сфері виробництва, зберігання та обігу підакцизних товарів.
З наведеного вище суд робить висновок про те, що фактичною підставою для проведення перевірки у цій справі є здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством у відповідній сфері, що є самостійною підставою для проведення перевірки відповідно до підпункту 80.2.5. пункту 80.2 статті 80 ПК України.
Отже, контролюючим органом у наказі вказано правову підставу для проведення перевірки - підпункт 80.2.5. пункту 80.2 статті 80 ПК України та фактичну - проведення фактичної перевірки з питань дотримання законодавства у сфері виробництва, зберігання та обігу підакцизних товарів, що є самостійною обставиною, з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб'єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.
Відповідно, такий наказ не може вважатися оформленим з істотним порушенням вимог чинного законодавства.
Згідно з підпунктом 14.1.107, підпунктом 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 ПК України марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів. Маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою, пачку (упаковку) тютюнового виробу чи ємність (упаковку) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» тютюнові вироби - сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування.
Згідно з пунктами 226.1, 226.3, 226.7, 226.9 ст. 226 ПК України у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару. Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою, пачці (упаковці) тютюнового виробу чи ємності (упаковці) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів. Виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв. Алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції - вважаються такими, що немарковані. Електронна сигарета - виріб, який може бути використаний для споживання (вдихання) парів, що утворюються внаслідок нагрівання компонентами такого виробу рідин, що містять або не містять нікотин. Електронні сигарети можуть бути одноразовими або багаторазовими.
Отже, визначено, що на тютюнових виробах та рідинах, що використовуються в електронних сигаретах, чи ввезених на митну територію України має бути наклеєна акцизна марка, яка повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції.
Згідно з пунктами 5, 23 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1251 від 27.12.2010, марка для алкогольних напоїв, крім виноробної продукції (лікеро-горілчана продукція), вітчизняного виробництва виготовляється у рожево-бузковій кольоровій гамі, для алкогольних напоїв, які є виноробною продукцією, вітчизняного виробництва - бірюзово-помаранчевій, для алкогольних напоїв, крім виноробної продукції (лікеро-горілчана продукція), імпортного виробництва - блакитно-жовтій, для алкогольних напоїв, які є виноробною продукцією, імпортного виробництва - зелено-жовтій, для тютюнових виробів вітчизняного виробництва з фільтром та без фільтра (сигарети, цигарки) - рожевій, для тютюнових виробів вітчизняного виробництва (сигарили) - помаранчево-блакитній, для тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням вітчизняного виробництва - фіолетово-синій, для інших тютюнових виробів вітчизняного виробництва - салатово-синій, для тютюнових виробів імпортного виробництва з фільтром та без фільтра (сигарети, цигарки) - зелено-жовтій, для тютюнових виробів імпортного виробництва (сигарили) - зелено-червоній, для інших тютюнових виробів імпортного виробництва - блакитно-зеленій, для тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням імпортного виробництва - зелено-жовтій, для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, вітчизняного виробництва - блакитно-помаранчевій, для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, імпортного виробництва - салатово-зеленій кольоровій гамі.
На тютюнові вироби, тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням і рідини, що використовуються в електронних сигаретах, марки наклеюються:
на пачки сигарет та цигарок серійного виробництва, сигар, сигарил, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням, а також цигарок, упакованих у сувенірні коробки (незалежно від їх розміру), - у такій спосіб, щоб марки обов'язково розривалися під час відкривання;
на тютюнові вироби в упаковці, що підлягає обгортанню у поліпропіленову плівку, - під плівку;
на ємності (упаковки) з рідиною, що використовуються в електронних сигаретах, - у такий спосіб, щоб марки обов'язково розривалися під час відкривання.
Так, в акті фактичної перевірки вказано, що перевіркою встановлено: роздрібна торгівля тютюновими виробами без наявності відповідної ліцензії, а саме в період з 03.04.2024 по 05.05.2024 включно здійснювалась роздрібна торгівля тютюновими виробами без наявності ліцензії.
Відповідальність за порушення передбачена абз. 5 ч. 2 ст.17 вищевказаного Закону: у разі оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.
Саме за роздрібну торгівлю тютюновими виробами без наявності відповідної ліцензії контролюючим органом було винесено рішення про застосування до позивача фінансової санкції на суму 17000 грн.
Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом у постанові Касаційного адміністративного суду від 15.06.2022 у справі №260/3859/20, за результатом проведення фактичної перевірки складається акт перевірки, який згідно з усталеною позицією Верховного Суду є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Під час розгляду справ, пов'язаних із притягненням суб'єктів господарювання до відповідальності, предметом доказування є саме підтвердження або спростування виявлених та зафіксованих в акті перевірки порушень, в якому має бути чітко зазначено, в чому полягає порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, на порушенні яких саме норм та на підставі яких обставин ґрунтується цей висновок.
Проте, ані акт перевірки, ані будь-які інші матеріали перевірки не містять доказів, які б підтверджували факт роздрібної торгівлі позивачем тютюновими виробами без наявності відповідної ліцензії.
До того ж, в акті (п.11), складеному за результатами фактичної перевірки позивача, вказано, що при перевірці використано вибірково: ліцензія на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами з додатками.
Таким чином, відповідач не довів правомірність оскаржуваного у цій справі рішення про застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 17000,00 грн, тому вказане рішення є таким, що підлягає скасуванню.
Відповідно до пунктів 1, 2, 11 статті 3 Закону №265/95-ВР (на порушення яких позивачем вказує орган ДПС в акті фактичної перевірки та за які застосовано штрафні санкції) суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;
2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти);
11) проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.
Частина перша статті 8 Закону №265/95-ВР закріплює, що форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідальність за порушення вимог Закону №265/95-ВР унормована розділом V цього Закону, зокрема, статтею 17.
Так, відповідно до вимог статті 17 Закону №265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції, за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
1) у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг) або неповну суму розрахунку при організації та проведенні азартних ігор; непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання:
100 відсотків суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями, встановленими цим пунктом, - за порушення, вчинене вперше;
150 відсотків суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями, встановленими цим пунктом, - за кожне наступне порушення;
7) триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.
Таким чином, суб'єкти господарювання зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та видавати (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідний розрахунковий документ, що підтверджує виконання розрахункової операції.
У постанові від 02.02.2023 у справі №500/6845/21 Верховний Суд виснував, що пункт 1 статті 17 Закону №265/95-ВР встановлює відповідальність за невиконання суб'єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов'язків: 1) непроведення розрахункової операції через РРО; 2) проведення розрахункової операції через РРО, однак, на неповну суму покупки; 3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа.
Перші два обов'язки суб'єкта господарювання випливають зі змісту пункту 1 статті 3 Закону №265/95-ВР, а третій - з пункту 2 статті 3 Закону №265/95-ВР. Відповідно, наявність будь-якої з таких обставин (у сукупності або окремо) і утворює склад правопорушення.
Предметом доказування у справах, пов'язаних із притягненням суб'єкта господарювання до відповідальності на підставі пункту 1 статті 17 Закону №265/95-ВР, є встановлення на підставі належних і допустимих доказів фактів, з якими контролюючий орган пов'язує допущення порушення суб'єктом господарювання вимог пункту 1 та/або 2 статті 3 Закону №265/95-ВР.
При цьому у випадку притягнення суб'єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов'язку, встановленого пунктом 1 статті 3 Закону №265/95-ВР, перевірці підлягають обставини безпосереднього здійснення розрахункової операції, однак, її непроведення через РРО, та/або здійснення розрахункової операції на більшу суму, ніж проведено через РРО. У випадку ж притягнення суб'єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов'язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону №265/95-ВР перевірці підлягають як обставини видачі/невидачі розрахункового документа, так і обставини відповідності такого розрахункового документа вимогам щодо форми і змісту.
Крім того, Закон №265/95-ВР окремим порушенням також визначає проведення через РРО розрахункової операції без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості. Такий обов'язок суб'єкта господарювання чітко випливає із пункту 11 статті 3 Закону №265/95-ВР, і у випадку притягнення особи до відповідальності на цій підставі підлягають встановленню обставини наявності у розрахунковому документі, яким зафіксовано продаж підакцизного товару, зазначених вище реквізитів.
Так, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що в ході проведення перевірки були встановлені порушення: п. 1, 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265/95-ВР), в частині проведення розрахункових операцій без використання РРО, КОРО та РК без роздрукування та надання відповідного розрахункового документу встановленої форми та змісту на суму 100 гривень, а саме було встановлено факт реалізації тютюнових виробів «Winston» (у кількості 1 шт.).
Поряд із цим, акт фактичної перевірки не містить інформації про те, що контролюючим органом було встановлено факт реалізації тютюнових виробів «Winston» (у кількості 1 шт.) на суму 100 грн без використання РРО, КОРО та РК без роздрукування та надання відповідного розрахункового документу встановленої форми та змісту.
В акті фактичної перевірки (п.12) лише зазначено, що перевіркою встановлено факт реалізації (зберігання) товарів (алкогольних напоїв, тютюнових виробів) сигарети «Winston» 1 пачка по ціні 100,00 грн, вартість якого (яких) становить 100,00 грн, тобто навіть не визначено, який факт установлено реалізації чи зберігання сигарет.
Враховуючи те, що наданими до матеріалів справи доказами взагалі не доведено факт реалізації тютюнових виробів, відсутня у суду і можливість перевірити обставини видачі/невидачі розрахункового документа, обставини відповідності такого розрахункового документа вимогам щодо форми і змісту та обставини наявності у розрахунковому документі, яким зафіксовано продаж підакцизного товару, коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.
Відповідно до п.58.2 ст.58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Отже, за кожною штрафною (фінансовою) санкцією контролюючими органами складається окреме податкове повідомлення-рішення.
Суд установив, що відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0332480708 від 29.05.2024, яким, відповідно до абз. 1, 3 п.1, п.7 ст.17 Закону № 265/95-ВР нараховані штрафні санкції у розмірі 5250,00 грн за проведення розрахункових операцій через РРО без роздрукування без відповідного розрахункового документа, встановленої форми; проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів без зазначення коду товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД для підакцизних товарів.
Тобто, в порушення норм п.58.2 ст.58 Податкового кодексу України, відповідачем прийнято одне податкове повідомлення-рішення про застосування фінансових санкцій за виявлені порушення, за кожне з яких установлена окрема відповідальність.
До того ж, до матеріалів справи не надано розрахунок суми указаної у цьому податковому повідомленні-рішенні, тому суд позбавлений можливості перевірити правильність їх нарахування.
З наведених вище встановлених обставин суд робить висновок про те, що податкове повідомлення-рішення №0332480708 від 29.05.2024 є протиправним і таким, що підлягає скасуванню.
Щодо податкового повідомлення-рішення від 29.05.2024 №0333900901, яким до позивача застосовано фінансові санкції у сумі 2040,00 грн, суд зазначає таке.
Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі пункту 54.3.3 пункту 54.3 ст.54 ПКУ і абз. 3, 4 п. 121.1 ст. 121 ПКУ за ненадання платником податків посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всіх документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки.
В обґрунтування податкового повідомлення-рішення відповідач посилається також на положення пункту 85.2 статті 85 ПКУ.
Так, відповідно до підпункту 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право ПКУ запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з пунктом 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки.
Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Згідно з абз. 1, 2 п. 121.1 ст. 121 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
Матеріали справи містять письмову вимогу перевіряючих про надання пояснень та належним чином засвідчених копій документів, адресовану ФОП ОСОБА_1 .
З цієї вимоги видно, що вона отримана ОСОБА_2 , яка, як видно із пояснювальної працює продавцем у ФОП ОСОБА_1 .
Проте, в матеріалах справи відсутні докази того, що письмові вимоги відповідача отримані безпосередньо ФОП ОСОБА_1 , або докази вручення цієї вимоги ФОП ОСОБА_1 від ОСОБА_2 , або докази того, що ОСОБА_2 мала обов'язок вручати таку вимогу ФОП ОСОБА_1 .
Крім того, суд зазначає, що штрафні санкції застосовані позивачем за абзацом 2 пункту 121.1 статті 121 ПК України, тобто за ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, вчинене платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення.
Проте, доказів того, що до позивача протягом року було застосовано штраф за ненадання документів контролюючому органу, до матеріалів справи не надано.
Таким чином, суд дійшов висновку про протиправність та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.05.2024 №0333900901.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд указує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Суд зазначає, що всі інші аргументи сторін досліджені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки наведених висновків суду не спростовують.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про те, що позовна заява у цій справі є такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Частиною 1 статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене, а також задоволення позовних вимог, суд зазначає про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судового збору у розмірі 968,96 грн.
Керуючись ст. ст. 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними і скасування рішень задовольнити.
Визнати протиправними і скасувати прийняті Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області податкові повідомлення-рішення №0332480708 від 29.05.2024, №0333900901 від 29.05.2024, рішення про застосування фінансових санкцій № 33393/04-36-09-01/ НОМЕР_1 від 29.05.2024.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 (сім тисяч) грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658).
Суддя Н.В. Кучугурна