19 грудня 2025 рокуСправа № 160/19385/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, подана через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» представником позивача - адвокатом Охримович Лілією Сергіївною, у якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 1265к від 02.07.2024 в частині застосування до капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 707о/с від 10.07.2024 в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» та визначення суми відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився;
- поновити капітана поліції ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 11.07.2024 до дати його фактичного поновлення на посаді.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач проходив службу в органах Національної поліції України, станом на 10.07.2024 перебував на посаді старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі також - Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області). Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 707о/с від 10.07.2024 його звільнено зі служби в Національній поліції України у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби. Підставою для видачі наказу про звільнення був наказ начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 1265к від 02.07.2024 про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Позивач не погоджується з оскаржуваними наказами, вважає їх необґрунтованими та протиправними. Висновки службового розслідування про порушення позивачем службової дисципліни, за наслідками проведення якого до нього застосовано найсуворіший вид дисциплінарного стягнення, на думку позивача, є надуманими. Підставою для проведення службового розслідування стало його затримання 31.05.2024 в порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України у межах проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі також - ЄРДР) за № 42024040000000265 за ч. 3 ст. 369-2 Кримінального кодексу України. Відповідачем не підтверджено вчинення позивачем дисциплінарного проступку. Висновок службового розслідування про порушення позивачем службової дисципліни ґрунтується на недотриманні заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю під час несення служби 19.05.2024, невиконанні доручень слідчих у встановлений термін, невключенні портативного відеореєстратора під час виконання службових обов'язків, недотриманні принципів діяльності поліції в умовах воєнного стану, що призвело до приниження авторитету Національної поліції України, скоєнні проступку проти інтересів служби. Відповідачем не конкретизовано, в чому полягає порушення підпунктів 1, 3 пункту 6 Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, що призвело до порушення службової дисципліни. 19.05.2024 позивач був залучений до автопатрулювання. Чергування відбувалося з 18 до 23 години 19.05.2024, з табельною вогнепальною зброєю, яку позивач отримав у спеціально облаштованому приміщенні, в якому ведеться відеоспостереження, у присутності відповідальної особи від керівництва Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області, комади якої виконував позивач при отриманні зброї, та зауважень не отримував. Матеріали службового розслідування не містять інформації про кількість та складність доручень слідчих, які перебували на виконанні позивача, терміни їх виконання, пояснень слідчих, які надавали доручення, щодо їх невиконання позивачем та наслідки їх невиконання для досудового розслідування, доказів систематичності невиконання доручень. Позивач зазначає, що на його виконанні перебувало два доручення слідчого Вікторії Часової, виконання яких потребувало тривалого часу, термін виконання яких було продовжено слідчим на прохання позивача, тому позивач не пропустив строки їх виконання. Під час патрулювання 19.05.2024 позивач виявив, що отримана ним бодікамера має невеликий обсяг заряду, тому він не використовував її одразу після початку патрулювання для збереження заряду на випадок службової необхідності. Відповідач під час службового розслідування не отримав даних про те, що 19.05.2024 позивачем було затримано, розшукано, доставлено до Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області чи ТЦК м. Кривого Рогу осіб, які ухиляються від мобілізації. Відповідачем не доведено, що нездійснення позивачем безперервної фіксації на портативний відеореєстратор демонструє неналаштованість на належну реалізацію повноважень Національної поліції України, призвело до несприятливих наслідків, що негативно вплинули на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції України чи до приховування протиправних дій осіб. На час проведення службового розслідування було відсутнє судове рішення про притягнення позивача до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 Кримінального кодексу України, позивач перебував у статусі підозрюваного. Дисциплінарне стягнення застосовано передчасно, за відсутності обставин, встановлених відповідно до чинного законодавства України. Відповідач не зазначив, які саме дії позивача кваліфіковано як такі, що дискредитують звання працівника поліції та підривають авторитет органів Національної поліції України. Відповідач не надав належної оцінки особі, зокрема, даним, що його характеризують, ставленню до службових обов'язків, не врахував нагороди, статус учасника бойових дій, відсутність дисциплінарних стягнень, не розглянув можливість застосування інших видів дисциплінарних стягнень та застосував звільнення зі служби, яке є неспівмірним дисциплінарним стягненням. З матеріалами службового розслідування позивача не було ознайомлено, чим позбавлено його можливості висловити незгоду з висновком та дисциплінарним стягненням.
Ухвалою суду від 19.07.2024 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
30.07.2024 у встановлений судом строк надійшла подана представником позивача заява в порядку усунення недоліків з доданими до неї документами, у тому числі клопотанням про витребування доказів.
Ухвалою від 05.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні), встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи, задоволено клопотання позивача про витребування доказів, витребувано у відповідача: належним чином засвідчену належної якості копію наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 1265к від 02.07.2024; докази ознайомлення ОСОБА_1 із наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 1265к від 02.07.2024; належним чином засвідчені належної якості копії матеріалів службового розслідування, у тому числі висновку службового розслідування, на підставі яких видано наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 1265к від 02.07.2024 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Криворізького РУП», в частині, що стосується ОСОБА_1 ; копію посадової інструкції із зазначенням функціональних обов'язків старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області; довідку про середньомісячне та середньоденне грошове забезпечення ОСОБА_1 за останні два місяці перед звільненням (за травень та червень 2024 року), складену відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, пунктом 2 розділу ІІ якого визначено, що якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.
20.08.2024 надійшов відзив з доданими до нього документами, у тому числі витребуваними судом доказами, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову. Обґрунтовуючи заперечення проти позовних вимог, зазначив, що з наказом № 1265к від 02.07.2024 про накладення дисциплінарного стягнення позивач був ознайомлений 05.07.2024, з наказом № 707о/с від 10.07.2024 про звільнення зі служби в поліції - 10.07.2024. Підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності стали матеріали службового розслідування, яке проводилося з метою повної та всебічної перевірки за фактом можливого порушення ОСОБА_1 службової дисципліни. Службовим розслідуванням встановлено, що 31.05.2024 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області надійшла інформація про те, що працівниками третього слідчого відділу (з дислокацією в м. Дніпро) ТУ ДБР, розташованого в м. Полтаві, спільно з працівниками УСБУ в Дніпропетровській області під процесуальним керівництвом Дніпропетровської обласної прокуратури, у межах кримінального провадження № 42024040000000265 за ч. 3 ст. 369-2 Кримінального кодексу України проведено заходи із документування факту отримання неправомірної вигоди старшим оперуповноваженим сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітаном поліції ОСОБА_1 . При затриманні було проведено обшук ОСОБА_1 , виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 9000 доларів США, отримані як неправомірну вигоду. 31.05.2024 йому було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 Кримінального кодексу України. 01.06.2024 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 363360 грн, яку внесено підозрюваним на депозитний рахунок з підтвердженням ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, та одночасно для забезпечення застави на підозрюваного покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України. 26.06.2024 було продовжено строк дії таких обов'язків в межах строку досудового розслідування, продовженого до 31.08.2024. Під час проходження служби ОСОБА_1 притягувався до дисциплінарної відповідальності - до нього було застосовано догану у 2011 році та двічі у 2021 році. ОСОБА_1 виконав з порушенням строків доручення слідчих, зареєстровані у журналі обліку вхідних доручень за № 787 д від 19.04.2024, № 462 д від 04.03.2024, № 180 д від 19.01.2024. 19.05.2024 позивач отримав нагрудний відеореєстратор ID № 795912 у зв'язку із залученням до охорони публічного порядку на території Центрально-Міського району м. Кривий Ріг з 18 до 24 години 19.05.2024. Переглядом відеозаписів з нагрудного відеореєстратора встановлено, що запис вівся з 18 год. 15 хв. до 18 год. 17 хв., з 18 год. 17 хв. 20 с. до 18 год. 17 хв. 26 с. Під час проведення службового розслідування членами дисциплінарної комісії здійснено перегляд відеозаписів з відеокамери, встановленої у кімнаті приймання та здачі зброї Криворізького РУП, за 19 та 20 травня 2024 року, та встановлено порушення ОСОБА_1 порядку дій та заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю та боєприпасами під час їх отримання та здачі до чергової частини. На перевірку не був наданий зошит планування роботи на кожний день капітана поліції ОСОБА_1 , зареєстрований за № 9 від 04.01.2024. За останні три місяці ОСОБА_1 не заступав у добове чергування у складі слідчо-оперативної групи, при цьому безпосередньо брав участь у розкритті 13 злочинів. Належним аналізом оперативної обстановки на території Центрально-Міського району м. Кривий Ріг не займався. У поточному році жодного ініціативного рапорту (інформування) на проведення НСРД, ГСРД не склав і не зареєстрував. ОСОБА_1 , закріплений за лінією роботи з боротьби зі злочинами, пов'язаними з незаконними заволодіннями транспортними засобами на території обслуговування, не долучав документів до справи контрольно-спостережного провадження № 1/2023 від 24.01.2023, заведеної з метою систематизації та накопичення матеріалів за лінією роботи з розкриття незаконних заволодінь транспортними засобами. Оперативно-розшукову діяльність належним чином не здійснював. Своїми діями ОСОБА_1 дискредитував звання поліцейського. Реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни є окремою підставою для звільнення. Кожен поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватись Конституції України, законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, сумлінно виконувати свої службові обов'язки, дотримуватися норм професійної етики. При застосуванні до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції ГУНП в Дніпропетровській області діяло в межах повноважень, у спосіб та у порядку, що передбачені чинним законодавством, у межах власної дискреції.
20.08.2024 до суду з Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшла копія посадової інструкції старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_1 .
Інших заяв по суті справи до суду не надійшло. Частиною четвертою статті 159 КАС України передбачено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має статус учасника бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 03.09.2015 ГУМВС України в Дніпропетровській області.
З 07.11.2015 ОСОБА_1 проходив службу в Національній поліції України та склав Присягу працівника Національної поліції України 07.11.2015.
Згідно з довідкою Криворізького РУП ГУНП від 15.07.2024 № 45/7Д-2553 та послужним списком ОСОБА_1 проходив службу в Національні поліції України на посаді старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області з 08.03.2023 (наказ ГУНП в Дніпропетровській області про переміщення (у порядку просування послужбі) № 109 о/с від 06.03.2023).
Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 1246 від 03.06.2024 «Про організацію проведення службового розслідування» було призначено службове розслідування за відомостями щодо можливого порушення службової дисципліни старшим оперуповноваженим сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітаном поліції ОСОБА_1 та неналежної організації роботи останнього окремими поліцейськими цього районного управління поліції, що призвело до затримання 31.05.2024 в порядку ст. 208 КПК України вказаного поліцейського та повідомлення йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
У наказі зазначено, що 31.05.2024 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області надійшла інформація про те, що працівниками УСБУ в Дніпропетровській області, слідчими третього слідчого відділу (з дислокацією в м. Дніпро) ТУ ДБР, розташованого в м. Полтаві, під процесуальним керівництвом Дніпропетровської обласної прокуратури, у межах кримінального провадження № 42024040000000265, розпочатого 23.05.2024 за ч. 3 ст. 369-2 Кримінального кодексу України, задокументовано факт вимагання та отримання старшим оперуповноваженим сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітаном поліції ОСОБА_1 неправомірної вигоди у сумі 9000 доларів США. Після отримання неправомірної вигоди ОСОБА_1 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України та цього ж дня йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України. З метою повної та всебічної перевірки вказаної події призначено службове розслідування. Цим же наказом на час проведення службового розслідування з 03.06.2024 відсторонено ОСОБА_1 від виконання службових обов'язків.
Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 1333 від 17.06.2024 продовжено строк службового розслідування на 15 календарних днів.
02.07.2024 начальником ГУНП в Дніпропетровській області затверджено висновок дисциплінарної комісії за відомостями щодо можливого порушення службової дисципліни старшим оперуповноваженим сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітаном поліції ОСОБА_1 та неналежної організації роботи останнього окремими поліцейськими Криворізького РУП ГУНП. Відповідно до вказаного висновку дисциплінарна комісія відомості про порушення службової дисципліни старшим оперуповноваженим сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітаном поліції ОСОБА_1 та неналежної організації роботи останнього окремими поліцейськими Криворізького РУП ГУНП вважала такими, що знайшли своє об'єктивне підтвердження, а в діях окремих поліцейських Криворізького РУП ГУНП дисциплінарні проступки вважала встановленими. Дисциплінарною комісією було запропоновано, зокрема, за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 1 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, частини 1 статті 38, частини 1 статті 42 Закону України «Про запобігання корупції», абзаців 2, 3 пункту 1 розділу ІІ, пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, підпунктів 1, 3 пункту 6 розділу І Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 № 70, пункту 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, абзацу 2 пункту 8 розділу І, пункту 6 розділу VI Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні, затвердженої наказом МВС України від 07.07.2017 № 575, пунктів 1, 2, 6, 19 розідлу ІІ посадової інструкції від 27.02.2024 № 45/6-258дск, Присяги працівника поліції, що виразилось у недотриманні заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю під час її отримання та здачі до чергової частини, невикористанні портативного відеореєстратора під час виконання службових обов'язків 19.05.2024, невиконанні доручень слідчих у встановлений строк, нездійсненні аналізу оперативної обстановки та ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, неведенні зошиту індивідуального планування, тобто несумлінному, невчасному та невідповідальному виконанні слжбових повноважень, а також у вчиненні дій, несумісних з вимогами, які пред'являються до професійних і моральних якостей поліцейського, недотриманні принципів діяльності поліції в умовах воєнного стану, які призвели до приниження авторитету Національної поліції України, тобто скоєнні проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на працівника поліції основним обов'язкам, підриває довіру до нього як до правоохоронця та носія влади, дискредитує звання поліцейського, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, застосувати до старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.
У висновку службового розслідування, затвердженому 02.07.2024, зазначено, що службовим розслідуванням встановлено, зокрема, таке.
ОСОБА_1 діючих дисциплінарних стягнень не має, за місцем проходження служби характеризується позитивно. 31.05.2024 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області надійшла інформація про те, що цього дня працівниками УСБУ в Дніпропетровській області та слідчими третього слідчого відділу (з дислокацією в м. Дніпро) ТУ ДБР, розташованого в м. Полтаві, під процесуальним керівництвом Дніпропетровської обласної прокуратури, у межах кримінального провадження № 42024040000000265, розпочатого 23.05.2024 за ч. 3 ст. 369-2 Кримінального кодексу України, проведено заходи щодо документування факту отримання неправомірної вигоди старшим оперуповноваженим сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітаном поліції ОСОБА_1 . Після отримання неправомірної вигоди в сумі 9000 доларів США капітан поліції ОСОБА_1 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України та йому було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України. 01.06.2024 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 363360 грн. Підставою для відкриття кримінального провадження № 42024040000000265 від 23.05.2024 стали відомості про те, що старший оперуповноважений відділу кримінальної поліції Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітан поліції ОСОБА_1 та інші працівники поліції вимагають у ОСОБА_2 для себе і третіх осіб, які уповноважені приймати рішення у кримінальному провадженні № 12023142420000104 від 05.10.2023 за ч. 1 ст. 190 КК України, неправомірну вигоду в сумі 10000 доларів США за непритягнення його до кримінальної відповідальності у межах вказаного кримінального провадження. Під час з'ясування причин та умов, що призвели до надзвичайної події за участю старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_1 , було встановлено, що відповідно до доручення Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області від 08.01.2024 № 23д та посадової інструкції № 45/6-258дск від 27.02.2024 останній закріплений за лінією роботи по боротьбі зі злочинами, пов'язаними з незаконним заволодінням транспортними засобами на території обслуговування. Перевіркою стану виконання доручень слідчих та дізнавачів було встановлено, що капітаном поліції ОСОБА_1 було виконано три доручення слідчих (зареєстровані у журналі обліку вхідних доручень за № 787д від 19.04.2024, № 462д від 04.03.2024, № 180д від 19.01.2024) з порушенням строків виконання. 19.05.2024 отримав нагрудний відеореєстратор ID № 795912 у зв'язку із залученням до охорони публічного порядку на території Центрально-Міського району м. Кривий Ріг з 18 до 24 години 19.05.2024. Переглядом відеозаписів з нагрудного відеореєстратора встановлено, що запис вівся 19.05.2024 з 18 год. 15 хв. до 18 год. 17 хв., з 18 год. 17 хв. 20 с. до 18 год. 17 хв. 26 с. Протягом часу з 18 год. 15 хв. до 18 год. 17 хв. зафіксовано заповнення журналів поліцейським біля вікна чергової частини Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області. Протягом часу з 18 год. 17 хв. 20 с. до 18 год. 17 хв. 26 с. зафіксовано перебування ОСОБА_1 біля входу в адміністративну будівлю Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області. Під час проведення службового розслідування членами дисциплінарної комісії здійснено перегляд відеозаписів з відеокамери, встановленої у кімнаті приймання та здачі зброї Криворізького РУП, за період часу з 18 год. 32 хв. 50 с. до 18 год. 34 хв. 05 с. 19.05.2024 та з 00 год. 1 хв. 20 с. до 00 год. 02 хв. 28 с. 20.05.2024. Переглядом встановлено, що о 18:33 год. 19.05.2024 у зв'язку із залученням до охорони публічного порядку на території Центрально-Міського району м. Кривий Ріг з 18 до 24 години 19.05.2024 капітан поліції ОСОБА_1 отримує у віконці пістолет та патрони, підходить до кулеуловлювача та перевіряє наявність патрона в патроннику, після чого поміщує пістолет у кобуру та приєднує пістолет до пістолетного ремінця. Споряджає один магазин та поміщує його до кишені кобури. Споряджає другий магазин і, тримаючи його в руці, виходить з кімнати приймання та здачі зброї. О 00:01 год. 20.05.2024 капітан поліції ОСОБА_1 заходить до кімнати приймання та здачі зброї, пістолетний ремінець від'єднаний від зброї. Витягає магазин з основи рукоятки пістолета та виймає патрони. Витягає магазин з кишені кобури та виймає з нього патрони. Перевіряє наявність патрона в патроннику. Після цього передає пістолет та патрони у віконце. Капітаном поліції ОСОБА_1 порушено порядок дій та заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю та боєприпасами під час їх отримання та здачі до чергової частини. На перевірку не був наданий зошит планування роботи на кожний день капітана поліції ОСОБА_1 , зареєстрований за № 9 від 04.01.2024, що ставить під сумнів якість його ведення. За останні три місяці ОСОБА_1 не заступав у добове чергування у складі слідчо-оперативної групи, при цьому безпосередньо брав участь у розкритті 13 злочинів. Належним аналізом оперативної обстановки на території Центрально-Міського району м. Кривий Ріг не займався. У поточному році жодного ініціативного рапорту (інформування) на проведення НС(Р)Д, ГСРД не склав і не зареєстрував. ОСОБА_1 , закріплений за лінією роботи з боротьби зі злочинами, пов'язаними з незаконними заволодіннями транспортними засобами на території обслуговування, не долучав документів до справи контрольно-спостережного провадження № 1/2023 від 24.01.2023, заведеної з метою систематизації та накопичення матеріалів за лінією роботи з розкриття незаконних заволодінь транспортними засобами. Оперативно-розшукову діяльність належним чином не здійснює. Опитаний під час службового розслідування капітан поліції ОСОБА_1 пояснив, що оголошена йому підозра у вчиненні кримінального правопорушення є необґрунтованою, вказані у ній обставини не відповідають дійсності, інкримінований злочин є провокацією. Щодо виявлених недоліків у службовій діяльності ОСОБА_1 пояснив, що не використовував нагрудний відеореєстратор під час несення служби у складі автопатруля, оскільки реєстратор був розряджений. За слів ОСОБА_1 , усі доручення слідчих були виконані вчасно. У висновку службового розслідування зазначено, що затримання капітана поліції ОСОБА_1 31.05.2024 викликало негативний суспільний резонанс, в мережі «Інтернет» були публікації з цього приводу, в яких у негативному контексті висвітлено дану подію за участю поліцейського. У зв'язку з цим капітаном поліції ОСОБА_1 завдано шкоду авторитету органів поліції, що призводить до зменшення довіри громадян до Національної поліції України як державного органу. Обставин, які пом'якшують або обтяжують відповідальність капітана поліції ОСОБА_1 , під час службового розслідування дисциплінарною комісією не встановлено.
02.07.2024 Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області видано наказ № 1265к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Криворізького РУП ГУНП», згідно з пунктом 1 якого за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 1 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, частини 1 статті 38, частини 1 статті 42 Закону України «Про запобігання корупції», абзаців 2, 3 пункту 1 розділу ІІ, пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, підпунктів 1, 3 пункту 6 розділу І Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 № 70, пункту 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, абзацу 2 пункту 8 розділу І, пункту 6 розділу VI Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні, затвердженої наказом МВС України від 07.07.2017 № 575, пунктів 1, 2, 6, 19 розідлу ІІ посадової інструкції від 27.02.2024 № 45/6-258дск, Присяги працівника поліції, що виразилось у недотриманні заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю під час її отримання та здачі до чергової частини, невикористанні портативного відеореєстратора під час виконання службових обов'язків 19.05.2024, невиконанні доручень слідчих у встановлений строк, нездійсненні аналізу оперативної обстановки та ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, неведенні зошиту індивідуального планування, тобто несумлінному, невчасному та невідповідальному виконанні слжбових повноважень, а також у вчиненні дій, несумісних з вимогами, які пред'являються до професійних і моральних якостей поліцейського, недотриманні принципів діяльності поліції в умовах воєнного стану, які призвели до приниження авторитету Національної поліції України, тобто скоєнні проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на працівника поліції основним обов'язкам, підриває довіру до нього як до правоохоронця та носія влади, дискредитує звання поліцейського, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, застосовано до старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції. Пунктом 4 цього наказу допущено з 02.07.2024 до виконання службових обов'язків капітана поліції ОСОБА_1 за посадою старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області.
З вказаним наказом позивач ознайомлений 05.07.2024, що підтверджується відомістю ознайомлення.
10.07.2024 Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області видано наказ № 707 о/с «По особовому складу», яким звільнено капітана поліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області, з 10.07.2024 відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України). Цим наказом також визначено відрахувати з грошового забезпечення та інших виплат поліцейського вартість предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, у розмірі 1087,54 грн. Підстава: наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 02.07.2024 № 1265к.
Не погодившись з оскаржуваними наказами про накладення дисциплінарного стягнення та звільнення зі служби, позивач звернувся до суду з позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон №580-VIII в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги (стаття 2 цього Закону).
Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
За змістом частини першої, четвертої статті 8 Закону № 580-VIII поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Відповідно до частини першої статті 59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
За змістом частини першої статті 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
За змістом пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України.
Згідно з ч. 1 ст. 38 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, під час виконання своїх службових повноважень зобов'язані неухильно додержуватися вимог закону та загальновизнаних етичних норм поведінки, бути ввічливими у стосунках з громадянами, керівниками, колегами і підлеглими.
Частиною першою статті 42 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що особи, зазначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, сумлінно, компетентно, вчасно, результативно і відповідально виконують службові повноваження та професійні обов'язки, рішення та доручення органів і осіб, яким вони підпорядковані, підзвітні або підконтрольні, не допускають зловживань та неефективного використання державної і комунальної власності.
Абзацами 2, 3 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, встановлено, що під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.
Згідно з пунктом 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики.
Відповідно до підпунктів 1, 3 пункту 6 розділу І Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 № 70, поліцейський, за яким закріплена вогнепальна зброя, зобов'язаний: знати та точно виконувати вимоги, встановлені цією Інструкцією; отримавши вогнепальну зброю та боєприпаси, діяти відповідно до вимог, передбачених розділами III, IV цієї Інструкції.
За змістом пункту 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Згідно з абз. 1 п. 6 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису під час здійснення повноважень поліцейський забезпечує збереження та належні умови експлуатації виданого йому портативного відеореєстратора та не допускає його розряджання.
Відповідно до абзацу 2 пункту 8 розділу І Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні, затвердженої наказом МВС України від 07.07.2017 № 575, отриману інформацію про осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, а також про події і факти, які можуть сприяти їх розкриттю та досудовому розслідуванню, поліцейські доповідають рапортом (далі - ініціативний рапорт) безпосередньому керівникові, який після ознайомлення надсилає цей рапорт відповідному керівнику органу, підрозділу поліції для розгляду і направлення до органу досудового розслідування і підрозділу кримінальної поліції для використання цієї інформації під час розкриття та досудового розслідування кримінального правопорушення.
Згідно з пунктом 6 розділу VI Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні, затвердженої наказом МВС України від 07.07.2017 № 575, виконання доручень слідчих (дізнавачів) повинно здійснюватися у строки, зазначені у дорученнях. У разі неможливості своєчасного виконання доручення продовження строку його виконання письмово погоджується зі слідчим (дізнавачем), який дав доручення.
Пунктами 1, 2, 6, 19 розідлу ІІ посадової інструкції старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_3 від 27.02.2024 № 45/6-258дск передбачено його завдання та обов'язки:
відстежує та аналізує оперативну обстановку в Центрально-Міському районі і на підставі цього будує свою роботу по розкриттю незаконних заволодінь автотранспортними засобами, інших злочинів, пов'язаних з їх заволодінням (пункт 1);
особисто веде зареєстрований у підрозділі документального забезпечення ВКП КРУП зошит індивідуального планування, до якого щодня власноруч вносить заходи, про виконання яких доповідає керівництву ВКП КРУП (пункт 2);
здійснює належну взаємодію з працівниками слідчих відділень поліції в частині ініціювання проведення необхідних слідчих (розшукових) дій та своєчасного виконання доручень слідчих (пункт 6);
відповідає за визначений керівним складом відділу кримінальної поліції напрямок оперативно-службової діяльності, а також дотримання законодавчих актів та відомчих наказів, що його регламентують, персонально відповідає за їх невиконання та/або порушення (пункт 19).
Частиною першою статті 64 Закону № 580-VIII передбачено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту:
«Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».
У разі вчинення протиправних діянь, згідно з частиною першою статті 19 Закону № 580-VIII, поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України».
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина друга статті 19 Закону № 580-VIII).
Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут, в редакції на час виникнення спірних відносин).
Згідно з преамбулою до Дисциплінарного статуту, цей Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, осіб, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, співробітників Служби судової охорони та осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Відповідно до частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу (частина друга статті 1 Дисциплінарного статуту).
Згідно з частиною третьою статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Поліцейський перебуває під захистом держави. Права поліцейського та порядок їх реалізації з урахуванням особливостей служби в поліції визначаються Конституцією та законами України. Обмеження прав поліцейського не допускається, крім випадків, визначених законом (частина четверта, п'ята цієї статті Статуту).
Відповідно до частини шостої статті 1 Дисциплінарного статуту під час виконання службових обов'язків поліцейський має право: 1) на повагу до своєї особистості, коректне ставлення з боку керівників, колег та інших осіб; 2) вимагати письмового оформлення обсягу посадових (функціональних) обов'язків за відповідною посадою та створення умов, необхідних для їх виконання; 3) приймати у межах, визначених посадовими (функціональними) обов'язками, рішення або брати участь у їх підготовці; 4) на доступ до службової інформації, необхідної для виконання обов'язків за посадою; 5) на просування по службі, збільшення грошового забезпечення з урахуванням результатів службової діяльності та рівня кваліфікації; 6) на захист персональних даних, переданих у розпорядження Національної поліції України та її територіальних органів; 7) ознайомлюватися з матеріалами особової справи, висновками службового розслідування, що проводиться стосовно нього, а також долучати до нього свої пояснення; 8) робити копії матеріалів особової справи, висновків службового розслідування за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; 9) на неупереджений розгляд скарг, поданих на його рішення, дії чи бездіяльність, а також на неупереджений розгляд поданих ним скарг, у тому числі на рішення, дії чи бездіяльність його керівників; 10) на правничу допомогу та захист своїх прав під час розгляду скарг або під час проведення службових розслідувань; 11) на захист від переслідування у разі повідомлення про вчинення кримінальних правопорушень, здійснених керівництвом та працівниками Національної поліції України; 12) на забезпечення спеціальними засобами безпеки з урахуванням особливостей проходження служби.
Відповідно до частини першої статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту).
За змістом частин третьої, п'ятої статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється.
Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони (частини перша, друга статті 13 Статуту).
Статтею 14 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. У разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, який затверджено Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 року, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
У подальшому воєнний стан неодноразово продовжувався та діяв як на час виникнення спірних правовідносин, так і на час розгляду справи.
Розділом V Дисциплінарного статуту унормовано особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану.
Відповідно до частини першої, другої статті 26 Дисциплінарного статуту у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.
Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).
Під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов'язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення (частина перша статті 27 Статуту).
Частинами третьою, п'ятою та шостою статті 26 цього Статуту унормовано, що службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів. До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях. За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування.
З метою належної організації заходів, спрямованих на зміцнення службової дисципліни в діяльності органів та підрозділів Національної поліції України, запобігання надзвичайним подіям за участю поліцейських, упорядкування питань призначення, проведення службових розслідувань за фактами порушення поліцейськими службової дисципліни наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі Порядок № 893, в редакції на час спірних відносин).
За змістом пункту 1 розділу І Порядку № 893 цей Порядок визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.
Відповідно до пунктів 1, 4 розділу V Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Відповідно до положень розділу VI Порядку № 893 висновок службового розслідування є підсумковим документом службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
У вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості: дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; підстава для проведення службового розслідування; форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження).
В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.
У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються: висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено. У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.
Висновок службового розслідування затверджує керівник, який його призначив, або особа, яка виконує обов'язки керівника. Враховуючи думку членів дисциплінарної комісії та на підставі поданих матеріалів службового розслідування уповноважений керівник може прийняти рішення про накладення на поліцейського іншого виду дисциплінарного стягнення, що відрізняється від запропонованого дисциплінарною комісією.
Відповідно до частини першої статті 29 Дисциплінарного статуту, у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції (частина друга статті 29 Статуту).
За змістом статті 31 Дисциплінарного статуту поліцейський має право подати рапорт про перегляд застосованого до нього дисциплінарного стягнення або його скасування протягом трьох днів з дня його виконання (реалізації) шляхом подання рапорту до прямого керівника особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, а також шляхом звернення до суду в установленому порядку. Поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Отже, протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до поліцейського, винного в його учиненні, застосовуються заходи дисциплінарного стягнення, зокрема, і звільнення зі служби в поліції.
На підставі пункту 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
З системного аналізу наведених норм законодавства вбачається, що єдиною підставою для застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення, зокрема, у вигляді звільнення зі служби у поліції, є відповідний наказ начальника, прийнятий на підставі висновку службового розслідування, яке проводиться з метою повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку.
Під час судового розгляду справи встановлено та матеріалами справи підтверджено, що оскаржуваний наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 707 о/с від 10.07.2024 «По особовому складу» про звільнення позивача зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» прийнятий у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 1265к від 02.07.2024, прийнятим за наслідками проведеного службового розслідування, оформленого висновком від 02.07.2024 та затвердженим начальником ГУНП в Дніпропетровській області 02.07.2024.
За вказаним висновком під час службового розслідування були встановлені обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що полягає у недотриманні заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю під час її отримання та здачі до чергової частини, невикористанні портативного відеореєстратора під час виконання службових обов'язків 19.05.2024, невиконанні доручень слідчих у встановлений строк, нездійсненні аналізу оперативної обстановки та ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, неведенні зошиту індивідуального планування, тобто несумлінному, невчасному та невідповідальному виконанні слжбових повноважень, а також у вчиненні дій, несумісних з вимогами, які пред'являються до професійних і моральних якостей поліцейського, недотриманні принципів діяльності поліції в умовах воєнного стану, які призвели до приниження авторитету Національної поліції України, тобто скоєнні проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на працівника поліції основним обов'язкам, підриває довіру до нього як до правоохоронця та носія влади, дискредитує звання поліцейського.
Підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, склад якого включає суб'єкт, суб'єктивну сторону, об'єкт і об'єктивну сторону.
Саме з метою повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, проводиться службове розслідування, яке полягає у перш за все у зборі, перевірці та оцінці матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського та яке має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (яких) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього, відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень, вид і розмір заподіяної шкоди, причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
При цьому, дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає виключно у разі вчинення безпосередньо ним дисциплінарного проступку, тобто у разі невиконання чи неналежного виконання саме ним службової дисципліни, і такі обставини щодо вчинення цією особою дисциплінарного проступку, встановлюються під час службового розслідування щодо особи порушника.
Досліджені судом матеріали службового розслідування, висновки якого покладено в основу оскаржуваного наказу про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби, свідчать про доведеність відповідачем вини останнього у вчиненні в умовах воєнного стану дисциплінарного проступку, який суперечить покладеним на працівників поліції основним обов'язкам, вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Перевіряючи рішення суб'єкта владних повноважень на відповідність вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, зокрема, має перевірити чи прийнято воно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При цьому, даючи юридичну оцінку правильності застосування дисциплінарного стягнення, суд має виходити з характеру дисциплінарного проступку, обставин, за яких його вчинено, обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність.
Суд зазначає, що службова дисципліна поліцейського полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.
Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області дотримано вимоги щодо проведення службового розслідування і не допущено порушення щодо порядку його проведення.
Пунктом 2 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, передбачено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватися правничою допомогою, послугами представника.
З матеріалів службового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 скористався правом надати пояснення. Відомості про його звернення з клопотанням про ознайомлення з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, у матеріалах справи відсутні.
Висновком службового розслідування, наказом про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності встановлено, в чому саме полягало порушення службової дисципліни та які норми законодавства порушено позивачем.
Позивач не заперечував тієї обставини, що 19.05.2024 з моменту початку виконання службових обов'язків з 18 години ним не було включено портативний відеореєстратор та не велася безперервно відеозйомка до завершення виконання службових обов'язків.
У висновку службового розслідування зазначено опис дій позивача під час отримання вогнепальної зброї та боєприпасів, та їх здачі до чергової частини після виконання службових обов'язків 19.05.2024, вказано про порушення підпунктів 1, 3 пункту 6 розділу І Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю.
Матеріалами службового розслідування підтверджено виконання доручень слідчих СВ Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області, зареєстрованих за вхідними № 180д від 19.01.2024, № 462д від 04.03.2024 та № 787д від 19.04.2024, відповідальним за виконання яких був ОСОБА_1 , з порушенням строків виконання.
Під час розгляду справи не спростовано висновки дисциплінарної комісії про нездійснення ОСОБА_1 аналізу оперативної обстановки та ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, неведення зошиту індивідуального планування.
У постанові від 14.09.2023 у справі № 200/1018/21-а Верховний Суд зауважив, що дисциплінарна та кримінальна відповідальність поліцейського є окремими видами юридичної відповідальності, порядок та підстави притягнення поліцейських до конкретного виду юридичної відповідальності здійснюється за окремими процедурами, урегульованими різними нормативно-правовими актами. Реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни є окремою підставою для звільнення, яка не пов'язана із порушенням кримінальної справи та набранням чинності вироком суду. А наявність кримінального провадження, відкритого стосовно особи, яка проходить службу в поліції, не виключає можливості застосування стосовно цієї особи наслідків, передбачених пунктом 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII у разі встановлення під час службового розслідування невиконання чи неналежного виконання поліцейським службової дисципліни.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 30.08.2022 у справі 120/8381/20-а, від 22.02.2023 у справі № 200/11036/20-а, від 14.03.2023 у справі №320/1206/21, від 11.07.2023 у справі №1.380.2019.002223, від 03.08.2023 у справі №160/7157/19.
Рішення у кримінальному провадженні не може свідчити про наявність чи відсутність вини особи у скоєнні дисциплінарного проступку або самого факту скоєння такого проступку, оскільки у цьому випадку надається правова кваліфікація діям (бездіяльності) особи на підставі Кримінального кодексу України. Предметом цього спору є саме порушення позивачем службової дисципліни.
Рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача, хоч і прийнято в тому числі на підставі відомостей, наявних в матеріалах кримінального провадження, розпочатого стосовно нього за ознаками кримінального правопорушення, однак ґрунтується на самостійних правових підставах.
З огляду на наведені правові норми та встановлені висновком службового розслідування обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що знайшли своє підтвердження під час розгляду цієї справи судом, слідує, що відповідач правомірно застосовував до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у зв'язку з підтвердженням факту вчинення ним дисциплінарного проступку.
Доводи позивача про відсутність достатніх і належних доказів порушення ним службової дисципліни - вчинення дисциплінарного проступку є безпідставними, оскільки це підтверджується висновком службового розслідування, який складений на підставі обставин, що підтверджуються відповідними матеріалами.
Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням відповідних обставин і не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 07 березня 2019 року у справі № 819/736/18, від 19 травня 2022 року в справі № 480/4079/18.
Варто зауважити, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт вчинення дисциплінарного проступку.
Суду не надано жодного доказу, який би свідчив на користь того, що при обранні виду дисциплінарного стягнення відповідачем не були враховані характер проступку та/або його наслідки, а також особа позивача, його характеристика, ступінь вини, та інші обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про те, що при прийнятті рішення про накладення на позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення, а саме звільнення зі служби в поліції, відповідач діяв обґрунтовано, в порядку, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством.
Оскільки на позивача правомірно накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції у зв'язку із вчиненням ним дисциплінарного проступку, відсутні підстави для скасування оскаржуваних наказів № 1265к від 02.07.2024 в частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, та № 707 о/с від 10.07.2024 в частині звільнення позивача зі служби в поліції та визначення суми відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився.
Позовні вимоги про поновлення позивача на службі в поліції на посаді старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області та стягнення з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимоги про визнання протиправними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та про звільнення позивача зі служби, тому підстави для задоволення таких позовних вимог відсутні.
Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, з урахуванням висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.
Позивач звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви. Відповідно до ст. 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 90, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області, місцезнаходження: 49101, м. Дніпро, вул. Троїцька, буд. 20-а, код ЄДРПОУ 40108866.
Повний текст рішення складено 19.12.2025.
Суддя В.В. Рянська